Справа № 22-ц-344/2010 рік.                              Головуючий 1 інст.: - Юхименко О.М. Категорія:  земельні.                                                     Суддя - доповідач: - Кокоша В.В.

                                                           Р І Ш Е Н Н Я

                                      І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

           27 січня 2010 року.  Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

                    головуючого - судді:  -  Бобровського В.В.,

                    суддів: - Кокоші В.В., Пономаренко Ю.А.,

                    при секретарі: - Каплоух Н.Б.,

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційні скарги ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Золочівського районного суду  Харківської області  від 16 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 - про відновлення межі та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, 3 - особа:  Довжицька сільська рада Золочівського району Харківської області - про відновлення межі та визнання права на користування земельною ділянкою,

                                                          в с т а н о в и л а :

         У листопаді 2007 року  ОСОБА_6 звернувся в суд із вказаним позовом.

         В обґрунтування своїх вимог зазначав, що він є власником будинку АДРЕСА_1, за яким закріплена земельна ділянка площею  0,11 га.

         Власником будинку АДРЕСА_2 області є  ОСОБА_7

          У 2006 році відповідач самочинно перемістив на декілька метрів огорожу, яка розділяла їх земельні ділянки, та збудував двоповерховий гараж, частина якого розташована на його землі.

         Під час будівництва гаража ОСОБА_7 не облаштував водовідвід, у зв’язку з чим дощова вода з даху гаража стікає йому у двір, що спричиняє  незручності.

         Відновити межу земельних ділянок та повернути захоплену у нього землю,  відповідач добровільно не бажає.

         Неправомірними діями ОСОБА_7 йому завдано моральної шкоди.

         Посилаючись на вказані обставини,  ОСОБА_6 просив суд відновити межу, яка розділяє земельні ділянкиАДРЕСА_2та АДРЕСА_1 згідно даних земельно-кадастрової документації; усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення гаража, розташованого на його земельній ділянці за рахунок ОСОБА_7; зобов’язати відповідача відновити стан земельної  ділянки, який існував до порушення його прав; стягнути з ОСОБА_7 на його користь моральну шкоду у сумі 5 000 грн., судові витрати у сумі 22 грн., витрати на правову допомогу у сумі 1 500 грн.

         Відповідач ОСОБА_7 позов не визнав, посилаючись на його безпідставність.

         У березні 2009 року ОСОБА_7 звернувся в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_6, 3- особа: Довжицька сільська рада Золочівського району Харківської області про визнання права на користування земельною ділянкою та відновлення межі.

          В обґрунтування зустрічного позову зазначав, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Золочівською державною нотаріальною конторою 19 січня 2000 року, він є власником будинку АДРЕСА_2 області та земельної ділянки площею 0,12 га після смерті  матері  ОСОБА_8

         Площа земельної ділянки, яка виділялася  його матері  за рішенням 7 сесії ХХІІ скликання Довжицької сільської ради народних депутатів Золочівського району Харківської області від 22 лютого 1996 року, не відповідає площі земельної ділянки що перебуває у його користуванні, оскільки  літня кухня й гараж ОСОБА_6 знаходяться на межі земельних ділянок, що свідчить про захоплення останнім частини його землі.

          Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_7 просив суд визнати  за ним  право на користування земельною ділянкою площею 0,12 га по АДРЕСА_2; відновити та встановити межу, що розділяє земельні ділянкиАДРЕСА_2та АДРЕСА_1 згідно даних земельно-кадастрової документації та технічного паспорту на  будинок.

          Відповідач ОСОБА_6 зустрічний позов не визнав, посилаючись на його безпідставність.

          Представник Довжицької сільської ради в судове засідання не з’явився, причини неявки  не повідомив.

         Рішення Золочівського районного суду  Харківської області  від 16 листопада 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

         Зустрічний позов ОСОБА_7 задоволено частково.

         Визнано за ОСОБА_7 право на користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2, розміри якої складають по вул. Леніна - 13,5  м., по межі домоволодінняАДРЕСА_3- 84 м., по межі домоволодінняАДРЕСА_1- 84 м., по тильній стороні - 11,1 м.,  загальною площею 1 033 м. кв.

         В іншій частині позову відмовлено.

         В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.  

          В апеляційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить змінити рішення суду, визнавши за ним право на користування земельною ділянкою площею 0,12 га по АДРЕСА_2 та відновити межу земельних  ділянок.

         Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, - в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених сторонами у суді першої інстанції, судова колегія  вважає, що рішення суду підлягає зміні з таких підстав.

         Відмовляючи у задоволенні основного позову, суд виходив з того, що  ОСОБА_6 не надав доказів про те, що ОСОБА_7 порушив межу спірних земельних ділянок та самочинно збудував гараж, якій частково розташований на його земельній ділянці.

         Задовольняючи частково зустрічний позов, суд виходив з того, що ОСОБА_7 фактично  використовує  земельну ділянку  площею 1 033 м. кв., у зв’язку з чим за ним необхідно визнати право на користування вказаною земельною ділянкою, з зазначенням її  граничних лінійних розмірів.

         Проте погодитися повністю з таким рішенням суду не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм матеріального і процесуального права.

         Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

        Згідно ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

        Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

        У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.

         Відповідно до роз’яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7  від 16 квітня 29004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»,  згідно зі ст. 158 ЗК  України суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян - заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

          З матеріалів справи вбачається, що згідно договору купівлі-продажу від 29 грудня 1981 року, посвідченого секретарем Довжицької сільської ради народних депутатів ОСОБА_6 є власником  жилого будинку АДРЕСА_1  (а. с. 7- 8 том №1).

          Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого  Золочівською державною нотаріальною конторою 19 січня 2000 року ОСОБА_7 є власником жилого будинку АДРЕСА_2 в порядку спадкування  після смерті матері ОСОБА_8, померлої  ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а. с. 62 том №1).      

          Рішенням 7 сесії ХХІІ скликання Довжицької сільської ради народних депутатів Золочівського району Харківської області від 22 лютого 1996 року ОСОБА_6  було передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,11 га по АДРЕСА_2, а ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0,12 га по АДРЕСА_2.  

        Зобов’язано відділ земельних ресурсів Золочівського району видати державні  акти на приватизовані земельні ділянки (а. с. 64- 65, 89-90 том №1).

        Із пояснень ОСОБА_6, ОСОБА_7, наданих в суді апеляційної інстанції встановлено, що державні акти на право власності на вказані земельні ділянки  ОСОБА_6,  ОСОБА_8 не видавалися та   земельно-кадастрова документація на них не розроблялася.

        Позивач ОСОБА_6 не надав суду технічного паспорту на належний йому будинок, та будь-якої земельно-кадастрової документації, яка містить граничні лінійні розміри земельної ділянки, що перебуває у його  фактичному користуванні.

        Згідно довідки КП «Архітектурно-інвентаризаційне бюро Золочівського району» Харківської області від 14 березня 2008 року інвентаризаційна справа на      будинок АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_6, відсутня у зв’язку з ненадходженням замовлень на інвентаризацію (а. с. 59 том №1).

         Наданий ОСОБА_7 технічний паспорт на будинок АДРЕСА_2 області не містить відомостей щодо  загальної площі земельної ділянки закріпленої за будинком та лінійних граничних розмірів земельної ділянки, що перебуває у його користуванні (а. с.35-39 том №1).

         Спір щодо відновлення та встановлення межі земельних ділянок, які перебувають у фактичному користуванні сторін, не вирішувався органами місцевого самоврядування у порядку,  визначеному ч. 3 ст. 158 ЗК України.

         Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи  ХНДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса № 4812 від 22 липня 2009 року у користуванні  ОСОБА_6 знаходиться земельна ділянка площею 819 м. кв., у користуванні  ОСОБА_7 земельна ділянка площею 1033 м. кв.

         Встановити межі земельних ділянок між будинкамиАДРЕСА_2та АДРЕСА_1 не надається можливим, оскільки відсутній технічний паспорт на будинокАДРЕСА_1 а також плани відведення земельних ділянок та поквартальна зйомка земельних ділянок з лінійними розмірами за вказаними адресами  (а с. 32-37 том №2).

         Зважаючи на те,  що ОСОБА_6 не надав суду доказів про порушення ОСОБА_7 межі земельних ділянок та створення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її  часткового захоплення, суд обґрунтовано відмовив йому у задоволенні позову.

          В той же час, рішення суду щодо визнання за ОСОБА_7 права на користування земельною ділянкою АДРЕСА_2  загальною площею 1 033 м. кв., ухвалене судом з порушенням вимог діючого законодавства.

         Частиною 1 ст. 122 ЗК України передбачено, що  лише сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

         Із пояснень ОСОБА_7, наданих в суді апеляційної інстанції вбачається, що   він не звертався до Довжицької сільської ради з заявою про передачу йому у користування або у власність земельної ділянки, якою він користується та вона  не надавалася йому сільською радою  у користування.

        Задовольняючи  частково зустрічний позов, суд не звернув увагу на вказані обставини та безпідставно визнав за ОСОБА_7 права на користування земельною ділянкою площею 1033 м. кв., яка в установленому законом порядку  йому не надавалася.

         З огляду на це, судова колегія скасовує  рішення суду першої інстанції в частині визнання за ОСОБА_7 права на користування земельною ділянкою  АДРЕСА_2 області площею 1033 м. кв.,  та відмовляє йому у задоволенні позову про визнання за ним права на користування земельною ділянкою площею 0,12 га, розташованою по АДРЕСА_2

         В іншій частині рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування судова колегія не вбачає.

         Керуючись  ст. ст. 303, 304,  п. 3 ч. 1 ст. 307,  п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст. 313, ч.2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

                                                          в и р і ш и л а  :

         Апеляційні скарги ОСОБА_6, ОСОБА_7 - задовольнити частково.

        Рішення Золочівського районного суду Харківської області від 16 листопада 2009 року в частині визнання за ОСОБА_7 права на користування земельною ділянкою загальною площею 1 033 м. кв., розташованої по АДРЕСА_2 -  скасувати.

       У задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_6, 3 - особа:  Довжицька сільська рада Золочівського району Харківської області - про визнання права на користування земельною ділянкою площею 0,12 га, розташованою по АДРЕСА_2  - відмовити.

         В іншій частині рішення суду  залишити без змін.

         Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

        Головуючий:

        Судді: