Справа № 22-ц-3825/2009 р.                 Головуючий 1 інстанції:

                                Грищенко І.О.

Категорія: оскарження дій                    

Доповідач: Овсяннікова А.І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«15» жовтня 2009 р. судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого       – Овсяннікової А.І.      

суддів         – Коваленко І.П., Бурлака І.В.

при секретарі     – Голіковій О.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 квітня 2009 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ЗАТ КБ «Приватбанк» про визнання неправомірною відмови щодо дострокового розірвання договору та зобов’язання вчинення певних дій, -

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а:

У грудні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ЗАТ КБ «Приват Банк» про визнання відмови неправомірною та поновлення порушеного права .

В обґрунтування позову ОСОБА_2 вказав, що 27 грудня 2007 року між ним та ЗАТ КБ «Приват Банк» було укладено депозитний договір «Копилка», згідно якого він вніс 3700 гривень на рахунок у банку.

У листопаді 2008 року у нього виникли матеріальні труднощі і 10 листопада він звернувся до Банку з письмовою заявою щодо розірвання договору.

Між тим, Банк у цьому йому відмовив.

Вважає, що такі дії Банку порушують його права власника на отримання коштів у будь-який час, що закріплено ст..1060 ЦК України.

Просить визнати відмову Банку стосовно дострокового розірвання договору неправомірною та зобов’язати Банк розірвати цей договір.

У наступному ОСОБА_2 уточнив свої вимоги і вказав, що після закінчення строку дії договору Банк повернув йому кошти у повному обсязі, а тому позов ним заявляється тільки стосовно визнання відмови Банку неправомірною.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що Банк є структурною частиною банківської системи України і у своїй діяльності керується законодавством України з питань банківської діяльності; нормативно-правовими актами НБУ та інших уповноважених органів.

Національним Банком України 11.10.2008 року була прийнята постанова № 319 «Про додаткові заходи щодо діяльності банків», згідно якої банкам заборонено робити дострокові повернення депозитів, так як вони вкладені у довгострокові кредити та інші активи.

У даному випадку вони і виконували цю постанову НацБанку України .

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 квітня 2009 року ОСОБА_2 у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального права при ухваленні рішення, а саме: не застосовані вимоги ст..41 Конституції України, ст..ст.1060, 1074 ЦК України, п.6 депозитного договору «Копилка», які передбачають його право власника у будь-який час розірвати договір та отримати кошти.

Посилання суду на підзаконний акт – постанову НБУ від 11.10.2008 року – суперечить вище вказаним нормам закону і не може бути застосовано.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню.

При цьому колегія виходить з наступного.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи 27 грудня 2007 року між ЗАТ КБ «Приват Банк» та  ОСОБА_2 було укладено договір банківського вкладу на суму 3700 грн. з строком повернення 27 грудня 2008 року.

10 листопада 2008 року ОСОБА_2 направив письмову заяву Банку щодо можливості дострокового розірвання договору та отримання коштів (а.с.3).

ЗАТ КБ «Приват Банк» відмовив  ОСОБА_2 у задоволенні заяви (а.с.4).

Відповідно до вимог ч.2 ст.1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

З цими положеннями закону узгоджується пункт 3.3 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженою постановою правління НБУ № 516 від 03.12.2003 року, який має тотожний зміст.

Отже, відмова Банку щодо дострокового розірвання договору  є безпідставною.

Посилання ЗАТ КБ «Приват Банк» на пункт 2.5 постанови правління НБУ № 319 від 11.10.2008 року «Про додаткові заходи щодо діяльності банків» як на підставу обмеження права вкладника на  одержання суми депозиту до сплину строку необґрунтовано і судовою колегією не приймається.

Ця заборона спростовується нормативно-правовими актами вищої юридичної сили ніж постанова НБУ, тобто, ЦК України, який згідно ч.2 ст.4 ЦК України є основним актом цивільного законодавства України.

Посилання відповідача, що в заяві ОСОБА_2 від 10.11.2008 року не міститься прохання про дострокове розірвання договору – судовою колегією також не приймається.

В заяві ОСОБА_2 міститься клопотання про дострокове повернення коштів. З відповіді банку вбачається, що розглядається ця заява саме як заява про дострокове розірвання договору, про що ними чітко вказано, з відмовою в задоволенні цієї заяви.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення, яким позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2; 309 ч.1 п.3; 313; 314 ч.2; 316; 317; 319; 325  ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 квітня 2009 року – скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 – задовольнити.

Відмову ЗАТ КБ «Приват Банк» стосовно дострокового розірвання договору «Копилка» SAMD № 470007008007, укладеного 27 грудня 2007 року між ЗАТ КБ «Приват Банк» та  ОСОБА_2 – визнати неправомірною.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий                

Судді