УХВАЛА    

                                                      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«13» січня 2010 р. судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого        – Овсяннікової А.І.      

суддів          – Довгаль Г.П.

                             – Ситнік О.М.

при секретарі       – Черниш К.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на  рішення  Київського районного суду м. Харкова  від 18 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Харківського акціонерного комерційного Земельного банку про повернення коштів, відшкодування моральної шкоди, майнових збитків та витрат, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Харківського акціонерного комерційного Земельного банку про стягнення суми та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 вказав, що 20 лютого 2008 року між ним та Харківським акціонерним комерційним Земельним банком було укладено договір строкового банківського вкладу «Рантьє» №284д/08-Р та відкрито на його ім’я депозитний рахунок.

Строк дії договору з 20.02.2008 року до 02.03.2009 року.

Починаючи з 23.02.09р. він неодноразово звертався до Банку з вимогою повернення вкладу та процентів. Однак,  Банком його вимоги не виконані. Керівництвом Банку було прийнято рішення про видачу по 100 грн. на день відсотків вкладникам. Він як інвалід другої групи не міг їх отримати, оскільки це вимагало значного часу.

У зв’язку з такими діями Банку, неможливістю розпоряджатися своїми коштами, використання їх для підтримки свого здоров’я йому причинено моральну шкоду.

Просить стягти з відповідача 4500 грн. згідно укладеного договору; 3990 грн. 35 коп. – відсотки по вкладу; 421 грн. 60 коп. – по відшкодуванню матеріальної шкоди; 5080 грн. – по відшкодуванню моральної шкоди.

Всі витрати по справі покласти на відповідача.

Накласти арешт на грошові кошти та майно Банку.

У жовтні 2009 року ОСОБА_2 уточнив та доповнив свої вимоги. Вказує, що частково відсотки та грошові кошти з рахунку він отримав. Просить стягти з Банку 30 894 грн. 38 коп. – залишок коштів по вкладу «Рантьє»; 605 грн. 62 коп. – відсотки по вкладу; 691 грн. 60 коп. – матеріальну шкоду; 5080 грн. – по відшкодуванню моральної шкоди; 18 грн. 48 коп. – поштові витрати.

Справа розглянута у відсутності відповідача.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково: забов’язано Харківський акціонерний комерційний Земельний банк повернути ОСОБА_2 банківський строковий вклад за договором №284д/08-Р від 20.02.2008 року у розмірі 30 894 грн. 38 коп. (станом на 28.09.2009 року) з нарахованими відсотками на момент видачі вкладу за фактичний час користування вкладом.

В задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5080 грн. матеріальних збитків у сумі 691 грн. 60 коп., витрат за поштові відправлення у сумі 18 грн. 48 коп. – відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити його вимоги у повному обсягу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Суд вийшов за межі заявлених вимог, оскільки ним ставилось питання про стягнення заборгованих сум, тоді як суд в рішенні вказав про зобов’язання Банку повернути йому кошти, при цьому у відповідності до вимог ст. 217 ЦПК України не визначив порядок та строки виконання рішення суду.

Не стягнуто судові витрати з відповідача на користь держави; не прийнято рішення по його заяві про забезпечення позову; порушено строки розгляду справи; йому не направлена повістка про виклик до суду на 27.07.2009 року; копію ухвали про відкриття провадження він отримав тільки 14.10.2009 року; не було підстав для постановлення вступної та резолютивної частини судового рішення.

Необгрунтовано відмовлено у відшкодуванні моральної шкоди, оскільки погіршення стану його здоров’я у зв’язку саме з неповернення коштів підтвердили у суді свідки, які не є його співробітниками або підлеглими.

Судова колегія, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з’явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи 20 лютого 2008 року між ОСОБА_2 та Харківським акціонерним комерційним Земельним банком (далі – Банк) було укладено договір строкового банківського вкладу №284д/08-Р «Рантьє», згідно умов якого ОСОБА_2 вніс у Банк 1500 гривень з умовою внесення додаткових коштів з нарахуванням Банком 16% річних.

Строк дії договору – до 02.03.2009 року (а.с.3).

Відповідно до вимог ст.ст. 1058, 1060 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в інший формі на умовах та в порядку, встановленому договором.

За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Зобов’язуючи Банк повернути ОСОБА_2 вклад суд першої інстанції обґрунтовано виходив з цих вимог закону. При цьому посилання позивача щодо того, що суд вийшов за межі його позовних вимог, оскільки ним ставилось питання про стягнення суми вкладу, а суд прийняв рішення про його повернення – судовою колегією не приймаються.

Що стосується рішення суду в частині відмови в задоволенні позову, то воно також відповідає вимогам закону, що регулює виниклі правовідносини.

Відшкодування моральної шкоди умовами договору не передбачено. Сам факт неповернення вкладу при відсутності у Банку для цього грошових коштів не можна розцінювати як безумовну підставу причинення моральної шкоди.

Обґрунтовано рішення і в частині відмови у стягненні майнової шкоди у сумі 691 грн. 60 коп. та поштових витрат у сумі 18 грн. 48 коп. Безумовних доказів наявності причинного зв’язку між неповерненням вкладу та проходженням медичних процедур позивачем не надано.

Поштові витрати, пов’язані з направленням позовної заяви до суду, згідно вимог ст. 79 ЦПК України до судових витрат не відносяться.

Іншим доводи апеляційної скарги висновки суду також не спростовують.

Визначення порядку і строку виконання судового рішення є правом суду, а не обов”язком згідно вимог ст. 217 ЦПК України.

Несвоєчасне, на думку позивача, направлення йому копії ухвали про відкриття провадження у справі, не вирішення питання щодо судових витрат; постановлення вступної та резолютивної частини згідно вимог ст. 209 ЦПК України не є підставою для скасування рішення суду.

Рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права; підстав для його скасування не вбачається.

Що стосується клопотання ОСОБА_2 про накладення арешту на грошові кошти Банку та його майно, то воно задоволенню не підлягає; це є втручанням у господарську діяльність Банку.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч. 1 п.1, 308, 313; 314 ч.1 п.1, 315, 317; 319, 325  ЦПК України, колегія суддів, -

                                                   УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2009 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту ії проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

                   Головуючий:           /підпис/                      

                   Судді:                      /підпис/

                   Копія вірна