Справа № 22-ц - 5368/2009 рік.                             Головуючий І інстанції: - Яремчук В.І.

Категорія: судовий наказ.                                                 Суддя - доповідач: - Кокоша В.В.

                                                              У Х В А Л А

                                     І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

           10 листопада   2009 року.     Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

                    головуючого - судді : - Ізмайлової Г.Н.,

                    суддів: - Коростійової В.І., Кокоші В.В.,

                    при секретарі: - Остапович Л.С.,                                  

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові  матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7 на  ухвалу судді Московського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2009 року за заявою ОСОБА_6, ОСОБА_7 про видачу судового наказу з вимогою про стягнення внесків (вкладів) за депозитними договорами з кредитної спілки «Перше кредитне товариство»,  

                                                        в с т а н о в и л а :

         У вересні 2009 року ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися в суд із вказаною заявою.

         В обґрунтування заяви зазначали, що у 2008 році кожен із них уклав з кредитною спілкою «Перше кредитне товариство» депозитні договори, згідно з якими вніс на рахунок кредитної спілки грошові внески (вклади) на умовах строковості, зворотності та платності.

         Після закінчення дії договорів, кредитна спілка виплатила їм процентну ставку за внесками, однак  самі  внески  (вклади)  не повернула.

         Посилаючись на вказані обставини,  ОСОБА_6, ОСОБА_7 просили суд  видати судовий наказ, яким стягнути з кредитної спілки «Перше кредитне товариство» на користь кожного із них заборгованість за депозитними договорами у сумі 57 100 грн. та 15 607 грн.  відповідно.

        Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2009 року  відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 100 ЦПК України.

         В апеляційній скарзі ОСОБА_6, ОСОБА_7 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просять скасувати ухвалу судді та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

         Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

         Відповідно до п. 3 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

         Відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу, суддя виходив з того, що між стягувачами та кредитною спілкою  виник спір про право, який  підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

         Проте  погодитися з таким висновком судді не можна, оскільки він дійшов його з порушенням норм процесуального права.

         Частино 1 ст. 95 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

         Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.

         Згідно ст. 97 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

         У разі порушення правил підсудності, заява  повертається стягувачу для подання  її до належного суду відповідно до ст. 115 ЦПК України.

          З матеріалів справи вбачається, що 11 липня 2008 року та 12 травня 2009 року  ОСОБА_6  та  кредитна спілка «Перше кредитне товариство»  уклали між собою   основний договір та додатковий договір про залучення внесків (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок,  в якому передбачили всі істотні умови, в тому числі плату за користування внесками з процентною ставкою 22% на рік.

         На підставі вказаних договорів, ОСОБА_6 вніс за квитанціями до прибуткових касових ордерів на депозитний рахунок кредитної спілки внесок (вклад)  у  сумі  51 100 грн.

       Крім того, 17 грудня 2008 року ОСОБА_6 та кредитна спілка «Перше кредитне товариство» уклали між собою договір про залучення внесків (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок,  в якому передбачили всі істотні умови, в тому числі плату за користування внеском з процентною ставкою  20% на рік.

        На підставі вказаного договору ОСОБА_6 вніс за квитанцією до прибуткового касового ордеру на депозитний рахунок кредитної спілки внесок (вклад)  у  сумі  6 000 грн.

        Строк дії договорів, укладених між ОСОБА_6 та кредитною спілкою  закінчився  17 червня 2009 року  та  11 липня 2009 року.

        25 липня 2008 року ОСОБА_7 та кредитна спілка «Перше кредитне товариство» уклали  між собою договір  про залучення внесків (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, в якому передбачили всі істотні умови, в тому числі плату за користування внеском з процентною ставкою  21% на рік.

         На підставі вказаного договору ОСОБА_7 вніс за квитанцією до прибуткового касового ордеру на депозитний рахунок кредитної спілки внесок (вклад)  у  сумі  15 607 грн.    

         Строк дії договору, укладеного між ОСОБА_7 та кредитною спілкою  закінчився 25 липня 2009 року.

         За укладеними договорами кредитна спілка «Перше кредитне товариство»  добровільно виплатила  ОСОБА_6, ОСОБА_7 процентну ставку за користування внесками,  проте  самі  внески  (вклади)  у сумі  57 100 грн. та 15 607 грн.  стягувачам не повернула.

         Вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення з кредитної спілки на їх користь внесків за депозитними договорами є безпірними, оскільки вони підтверджуються квитанціями про внесення ними внесків (вкладів) на депозитний рахунок кредитної спілки «Перше кредитне товариство», а тому відмова судді у прийнятті заяви про видачу судового наказу з підстав наявності спору між стягувачами та кредитною спілкою, який має вирішуватися в порядку позовного провадження, є  надуманою та безпідставною.

          Зважаючи на те, що ухвала судді постановлена з порушенням норм процесуального права, судова колегія вважає за необхідне  скасувати  ухвалу судді та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

         При вирішенні питання щодо прийняття заяви стягувачів про видачу судового наказу, суду слід звернути увагу, що згідно п. 5.1  депозитних договорів, укладених між ОСОБА_6, ОСОБА_8 та кредитною спілкою «Перше кредитне товариство»,  всі суперечки за цими договорами вирішуються, або у постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Український фінансово-кредитний альянс» у відповідності з його регламентом, або за місцезнаходженням кредитної спілки «Перше кредитне товариство» - у Приморському районному суді м. Одеси.

        Керуючись  ст. ст. 303, 304, п. 4. ч. 2 ст. 307,  п. 3 ст. 312, ст. 313, п. 6 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315,  317, 319  ЦПК України, судова колегія, -

                                                             у х в а л и л а :

         Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 задовольнити.

         Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2009 року скасувати.

         Справу направити на новий розгляд до того ж суду, іншому судді.

         Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженні у справі.

         Головуючий:

         Судді: