Справа № 22-ц- 768/2010 рік.                                    Головуючий 1 інст.: - Фатєєва Н.І.  Категорія: відшкодування шкоди.                             Суддя - доповідач: - Кокоша В. В.

                                                  Р І Ш Е Н Н Я

                                    І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

        10 лютого 2010 року.  Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

                      головуючого - судді:  - Бобровського В.В.,

                      суддів: - Шевченко Н.Ф., Кокоші В.В.,

                      при секретарі: - Андрійко О.В.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційні скарги  представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 грудня  2009 року та додаткове рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6, 3 - особа:  ОСОБА_9 - про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

                                                       в с т а н о в и л а :

         У вересні 2007 року ОСОБА_8 звернувся в суд із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що 26 липня 2007 року на перехресті  проспекту Московського та вулиці  Потьомкіна  в м. Харкові сталося зіткнення автомобіля ГАЗ-3110, яким він керував за дорученням наданим його матір’ю ОСОБА_9 та автомобіля ГАЗ-33023-415, яким керував ОСОБА_6 за довіреністю виданою ОСОБА_10

          В результаті зіткнення транспортних засобів автомобілю ГАЗ-3110 було завдано  технічні пошкодження.

         Вказана ДТП сталася з вини водія ОСОБА_6, який керуючи автомобілем грубо порушив вимоги п. п. 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України.

        Неправомірними діями ОСОБА_6 йому завдано моральної шкоди, оскільки він переніс психічну травму та через технічні пошкодження автомобіля не мав змоги  використовувати його за призначенням.

        Посилаючись на вказані обставини та 1166, 1188 ЦК України, ОСОБА_8  просив суд стягнути з ОСОБА_6 на його користь майнову шкоду у сумі 29 879 грн. 42 коп., моральну шкоду у сумі  2 500 грн., а також  судові витрати.

        Відповідач ОСОБА_6 позов не визнав.

        При цьому посилався на те,  вказана ДТП сталася з вини обох водіїв транспортних засобів.

        Третя особа в судове засідання не з’явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена, причини неявки до суду не повідомила.

         Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2009 року позов задоволено частково.

         Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 майнову шкоду у сумі  18 783 грн. 19 коп., моральну шкоду у сумі  500 грн., судові витрати у сумі 1488 грн. 06 коп., а всього 20 771 грн. 79 коп.

         Додатковим рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 січня 2010 року стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 судові витрати у сумі 2 630 грн.

         В апеляційних скаргах представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати основне та додаткове рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити  у задоволенні позову.

         Апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду зміні з таких підстав.

         Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що ДТП сталася з вини ОСОБА_6, а тому він зобов’язаний відшкодувати позивачу майнову та моральну шкоду, а також судові витрати на загальну суму  4118 грн. 60 коп.

         Проте погодитися повність з таким висновком суду не можна, оскільки він дійшов його з порушенням норм процесуального права.  

         Відповідно до  ч. 2 ст. 1187 ЦК України  шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

         Згідно ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;  за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці  залежно від обставин, що мають істотне значення.

          З матеріалів справи вбачається, що 26 липня 2007 року на перехресті  проспекту Московського та вулиці Потьомкіна в м. Харкові сталося зіткнення автомобіля ГАЗ-3110 реєстраційний номер НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_8 на підставі дозволу ОСОБА_9, внесеного до графи особливі відмітки у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу та автомобіля НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_6 за довіреністю виданою ОСОБА_10 (а. с. 102, 151, 207).

          Постановою судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 грудня 2007 року провадження у адміністративній справі за ст. 124 КпАП України відносно  ОСОБА_8, ОСОБА_6 закрито з підстав, передбачених ст. 38, п. 7 ст. 247 КпАП України (а. с. 208).

          Вказана постанова судді набрала законної сили та не оскаржена сторонами у встановленому законом порядку.

          Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 293 від 25 березня 2008 року ХНДІСЕ ім. Бокаріуса, в даній  дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнення зіткнення з автомобілем ГАЗ-3110 для водія ОСОБА_6 визначалася виконанням ним вимог п. п. 10.1 та 16.13 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру.

         Дії водія автомобіля ГАЗ-33023 ОСОБА_6 не відповідали вимогам п. п.  10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України та знаходилися з технічної точки зору у причинному зв’язку з виникненням ДТП (а. с. 35-38).

         В результаті зіткнення транспортних засобів автомобіль ГАЗ-3110, яким керував   ОСОБА_8, зазнав  значних технічних пошкоджень.

         Згідно висновку судової автотоварознавчої  експертизи № 4174 від 25 травня 2009 року ХНДІСЕ ім. Бокаріуса, розмір матеріальної шкоди завданої власнику автомобіля ГАЗ-3110 реєстраційний номер НОМЕР_4 в результат дорожньо-транспортної пригоди становить 18783 грн. 19 коп. (а.с.122-123).

           Частинами 1, 2 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.  Моральна шкода полягає, зокрема,  у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищення чи пошкодженням її майна.

         Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

         В результаті ДТП ОСОБА_8 переніс стрес, маральні страждання через завдану шкоду, був порушений його звичайний спосіб життя, оскільки він не міг користуватися технічно пошкодженим автомобіль за його цільовим призначенням.

         Оскільки  вказана ДТП сталася з вини ОСОБА_6, суд обґрунтовано стягнув з нього на користь ОСОБА_8 на відшкодування майнової шкоди 18783 грн. 19 коп. та моральної шкоди 500 грн. і підстав для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині судова колегія не вбачає.

         Матеріали справи свідчать, що в результаті ДТП ОСОБА_8 поніс витрати на евакуацію автомобіля ГАЗ-3110 з місця пригоди до місця його зберігання у сумі 300 грн., оплату висновку спеціаліста-автотоварознавця товарної біржі «Радар» у сумі 330 грн.,  оплату висновку судової автотехнічної експертизи  у сумі 1407 грн. 60 коп., оплату судового збору при зверненні з позовом в суд у сумі 51 грн., оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн., у зв’язку з чим суд правомірно стягнув вказані витрати з відповідача на користь ОСОБА_8 (а. с. 1, 2, 201, 203, 204).

         В той же час, при ухваленні рішення суд не вирішив питання про стягнення з ОСОБА_6 на користь держави судового збору, який лише частково оплачений  позивачем при зверненні з позовом в суд.

       Суд частково задовольнив вимоги ОСОБА_8 та стягнув на його користь майнову шкоду у сумі 18783 грн. 19 коп.,  моральну шкоду у сумі 500 грн.

        Розмір судового збору, що підлягав оплаті на користь держави із вказаної ціни позову становить 187 грн. 83 коп. (18783 грн. 19 коп., х 1% = 187 грн. 83 коп.), та 8 грн. 50 коп. (вимоги не майнового характеру), а всього 196 грн. 33 коп.

       ОСОБА_8 сплатив судовий збір при зверненні з позовом в суд у сумі 51 грн.

       Сума неоплаченого судового збору становить 145 грн. 33 коп.

       Оскільки суд ухвалив рішення на користь ОСОБА_8, судова колегія  вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_6 на користь держави неоплачений судовий збір у сумі 145 грн. 33 коп.

        Крім того, судова колегія визнає, що додаткове рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 витрат на правову допомогу у сумі 2000 грн. не відповідає вимогам діючого законодавства.

        Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України до судових витрат серед іншого належать і витрати на правову допомогу.

         Частиною 1, 2 ст. 84 ЦПК України передбачено, що витрати, пов’язані з оплатою правової допомого адвоката або іншого фахівця у галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

         Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», затверджені граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом справ.

          Граничний розмір витрат, пов’язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення у цивільній справі у випадку, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, що обчислюється з урахуванням того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи.

         Матеріали справи свідчать, що  1 квітня 2008 року ОСОБА_8 уклав договір про надання правової допомоги з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_11 та сплатив йому по квитанції за надану допомогу 2000 грн. (а.с.153-156).

        Розрахунку затрат робочого часу витраченого на підготовку та надання правової допомоги, а також переліку робіт, які безпосередньо виконав ОСОБА_11 у зв’язку з наданням правової допомоги позивачу, матеріали справи не містять.

        Загальний час надання правової допомоги ОСОБА_11 в судових засіданнях становить  1 год. 38 хв., а граничний розмір витрат  складає 402 грн. 23 коп.

        - (3.06.2008 року -12 хв., 4.08. 2008 року - 2 хв., 22.08. 2008 року - 2 хв.;  525 грн. х 40%  х 16 хв. = 56 грн.);

        -  (10.10. 2008  року - 8 хв.,  26.11.2008 року – 17 хв.;  545грн. х 40%  х 25 хв. = 90 грн. 77 коп.);

        - ( 5.05. 2009  року - 1 хв.;  625 грн. х 40%  х 1 хв. = 4 грн. 16 коп.);

        - ( 25.09. 2009  року - 1 хв.;  630 грн. х 40%  х 1 хв. = 4 грн. 20 коп.);

        - ( 28.10. 2009  року - 41хв.;  650грн. х 40%  х 41 хв. = 177 грн. 66 коп.);

        - ( 2.11. 2009  року - 6 хв.;  744 грн. х 40%  х 6 хв. = 29 грн. 76 коп.);

        - ( 4.12. 2009  року - 8 хв.;  744 грн. х 40%  х 8 хв. = 39 грн. 68 коп.);

         З огляду на це, судова колегія змінює додаткове рішення суду та зменшує розмір витрат на правову допомогу, стягнутих з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 з 2000 грн. до 402 грн. 23 коп. та загальний розмір судових витрат з 2630 грн. до 1032 грн. 23 коп.

         Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 про те, що постановою судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 грудня 2007 року встановлена вина у скоєнні ДТП як ОСОБА_8 так і ОСОБА_6, не можуть бути прийняті судовою колегіє до уваги.

          За змістом ст. 247 КпАП України при закінченні на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку, передбаченого ст. 38 цього Кодексу, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю.

          Тобто суддя за спливом строку не вправі з’ясовувати обставини скоєння правопорушення та визнавати особу винною  чи не визнавати її невинною  у скоєнні адміністративного правопорушення, крім випадків передбачених цим Кодексом.

          Оскільки  постановою судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 грудня 2007 року закрито провадження у справі і не з’ясовувалися обставини скоєння ДТП,  суд розглядаючи справу перевірив ці обставини шляхом призначення судової автотехнічної експертизи і з урахуванням отриманих висновків та інших наявних у справі доказів, дійшов висновку, що винним у виникнення ДТП є водій ОСОБА_6

         Інші доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 не є суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують.

         Керуючись  ст. ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307,  п. п. 3, 4 ч.1 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України,  судова колегія,

                                               в и р і ш и л а :

          Апеляційні скарги представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7  задовольнити частково.

         Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2009 року та додаткове рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 січня 2010 року  змінити.

         Зменшити розмір витрат на правову допомогу, стягнутих з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 за додатковим рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 січня 2010 року з 2000 (двох тисяч) грн. до 402 (чотириста двох) грн. 23 (двадцяти трьох) коп. та загальний розмір судових витрат з 2630 (двох тисяч шестисот тридцяти) грн. до 1032 (однієї тисячі тридцяти двох) грн. 23 (двадцяти трьох) коп.

        Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір у сумі 145 (сто сорок п'ять) грн. 33 (тридцять три) коп.

         В іншій частині основне та додаткове рішення суду залишити без змін.

         Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту  його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

 Головуючий:

Судді: