ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

28 липня 2021 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 740/3844/20

Головуючий у першій інстанції – Шевченко  І. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/557/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:

головуючого судді  - Губар В.С.,

суддів:  Скрипки А.А., Харечко Л.К.

Позивач – Акціонерне товариство «Універсал Банк»

Відповідач – ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) цивільну справу за апеляційною скаргою  Акціонерного товариства «Універсал Банк» на заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 20 листопада 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

місце ухвалення судового рішення – м. Ніжин Чернігівської області

дата складання повного тексту судового рішення – 23 листопада 2020 року

                                           ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року АТ «Універсал Банк» звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 12.09.2018  року у розмірі 39663 грн. 46 коп.

В обгрунтування позовних вимог посилалось, що у жовтні 2017 року АТ "Універсал Банк" запустив новий проект Monobank, у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки Monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.

Вказує, що 12.09.2018 року ОСОБА_1 звернулась до АТ "Універсал Банк" для отримання банківських послуг та підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 12.09.2018 року, яка разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

Вважає, що підписавши Анкету-заяву, відповідачка підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язалась виконувати його умови.

На підставі укладеного Договору відповідачка отримала кредит у розмірі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 .

АТ "Універсал Банк" свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідака, усупереч чинному законодавству та умовам договору,  свої обов`язки перед банком не виконала, порушила умови кредитного договору і має прострочену кредитну заборгованість.

Станом на 17.03.2020 року за відповідачкою по укладеному з АТ "Універсал Банк" договору про надання банківських послуг "Monobank" від 12.09.2018 року наявна заборгованість по тілу кредиту на загальну суму 28090,90 грн та заборгованість за пенею і комісією у розмірі 11572,56 грн., яку  позивач просив стягнути з боржниці ОСОБА_1 .

Заочним рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 20 листопада 2020 року у задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк» відмовлено.

В апеляційній скарзі представник АТ «Універсал Банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на невідповідність рішення суду нормам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», споживач має ознайомитись з інформацією, яка розміщена на офіційному веб-ресурсі і самостійно для себе прийняти рішення щодо подальшого використання кредитних коштів за встановленими тарифами. У разі, якщо умови влаштовують, споживач отримує кредитні кошти у користування. Вся інформація щодо тарифів зазначена на сайті і є у відкритому доступі https://www.monobank.ua/ в розділі Тарифи. На сайті зазначена актуальна редакція Умов, в підтвердження актуальності Умов на сайті вказується номер протоколу і дату   внесення змін.

Згідно п.п. 2.4. п. 2 Розділу І клієнт своїм підписом на Анкеті-заяві беззастережно підтверджує, що  він на момент укладення відповідного договору  ознайомився з текстом розділів, пунктів, підпунктів цих Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ "Універсал Банк” при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, паспорту споживчого кредиту, прогнозованого графіку щомісячних платежів та усіма умовами інших частин договору, повністю зрозумів їхній зміст та погоджується з викладеним. Також клієнт підтверджує, що інформація, зазначена в ч. 6 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», надана йому, зокрема, шляхом розміщення на сайті банку. Укладаючи договір, клієнт та банк приймають на себе всі обов`язки та набувають всіх прав, передбачених усіма розділами, пунктами, підпунктами та складовими частинами договору.

Підписавши Анкету-заяву, ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомилась та отримала  у мобільному додатку примірники вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. Також в Анкеті відповідачка підтвердила, що вона ознайомлена з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту та отримала їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Тобто після ознайомлення з умовами, клієнт підписує анкету-заяву, отримує карту і вже після її отримання та активації може використовувати кредитні кошти.

Вказує, що таблиця розрахунку заборгованості відображає саме наявність заборгованості, а виконаний Банком розрахунок заборгованості  станом на 17.03.2020 року за договором № б/н від 12.09.2018 року є належним доказом та підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, містить детальний розпис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів боржником, кількість днів, за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом.

Стверджує, що банк дотримався вимог ст. 1054 ЦК України, кредитний ліміт був встановлений та визначений клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках «Monobank» за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги АТ «Універсал Банк» посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 638/18045/17, від 08 липня 2020 року у справі № 754/17518/15-ц, від 14 липня 2020 року у справі № 367/4970/13-ц.

У встановлений судом строк відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не подавався.

Згідно із частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною 13 статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У зв`язку з наведеним, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

  За правилами  ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ч. 4 ст. 367 ЦПК України  суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк», суд першої інстанції виходив з того, що оскільки надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг не містять підпису відповідачки, то їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 12 вересня 2018 року шляхом підписання заяви-анкети. Суд дійшов висновку, що відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі отриманих кредитних коштів (встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), сплати відповідальності у вигляді процентів за користування кредитними коштами та пені (неустойки) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Також за висновком суду, відсутні підстави вважати, що при укладенні між сторонами  договору банк дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», про повідомлення відповідача як споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк. Такий висновок відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності. Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження умов укладеного з відповідачкою договору банківських послуг  від 12 вересня 2018 року.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується  апеляційний суд, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 12.09.2018 року ОСОБА_1 звернулась до АТ "Універсал Банк"  для отримання банківських послуг та підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (а.с. 8).

Із змісту Анкети-заяви  убачається, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав у мобільному додатку  примірники вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати  умови договору.

На підставі укладеного Договору відповідач отримала кредит у розмірі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.

АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі,  надавши  боржникові можливість розпоряджатись кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача станом на 17.03.2020 року складає 39663,46 грн., з яких: 28090,90 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 11572,56 грн. – заборгованість за пенею та комісією (а.с. 6-7).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України  передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом встановлено, що  анкета-заява, підписана ОСОБА_1   12.09.2018 року,  містить лише анкетні дані відповідачки, її контактну інформацію, відомості про майновий стан та трудову діяльність. Вказана анкета-заява не містить жодної інформації про розмір виданого і отриманого відповідачем кредиту, не містить умов і строків повернення кредиту, не містить інформації про встановлений кредитний ліміт, про розмір відсотків за користування кредитом, які б були погоджені сторонами. Не вказано також, коли конкретно відповідачкою кредит був отриманий і у якому розмірі та коли має бути повернутий.

Як встановлено судом, матеріали справи не містять доказів про  те, яке саме рішення прийняв Банк за заявою відповідачки, яка картка  відповідачці була видана, а також відсутні докази про розмір кредитних коштів/встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані Банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу.

Банк, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором від 12.09.2018 року,  посилався на Умови та правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових рахунків, які розміщені на сайті: https://www.monobank.ua/terms як невід`ємні частини спірного договору.

Вказаними Умовами та правилами, які надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначено пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких,  зокрема, визначено дію договору (до повного виконання), та інші умови.  (а.с. 10-23).

Разом з тим, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та правила і тарифи  розуміла відповідачка та ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в Універсал Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Роздруківка із сайту позивача належним доказом не може бути, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження№ 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Колегія суддів апеляційного суду знаходить, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача, міг змінюватись самим банком в період - з часу виникнення спірних правовідносин ( 12 вересня 2018 року ) до моменту звернення до суду із вказаним позовом ( 11 вересня 2020 року ), тобто кредитор міг додати до позовної заяви  Умови і правила обслуговування у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці ОСОБА_1 . Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Умови та тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Отже відсутні підстави вважати, що при укладенні договору  із ОСОБА_1 , АТ «Універсал Банк» дотрималося вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

За приписами  статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно  частини шостої статті 81 ЦПК України  доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, при з`ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов`язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.

Окрім того, перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом також встановлено, що паспорт споживчого кредиту, який є невід`ємною частиною договору про надання банківських послуг та Тарифи, не підписані споживачкою ОСОБА_1 і матеріали справи не містять належних і допустимих  документальних доказів, які б достовірно і безсумнівно підтвердили, що ОСОБА_1 ознайомлена  та погодилась із змістом та умовами цього паспорту. (а.с. 21-23)

Разом з тим, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити,  що  у позовній заяві банк зазначає про отримання відповідачем кредиту у розмірі 15000 грн. (а.с.2-5), в той час як згідно виписки по рахунку відповідача убачається, що кредитний ліміт у розмірі 15000 грн. існував станом на 17.03.2020 року, а відомості про розмір кредитного ліміту, встановленого при підписанні анкети-заяви 12.09.2018 року - в матеріалах справи відсутні.  Також позивачем не надано суду першої інстанції і не представлено апеляційному суду належних документальних доказів підвищення (збільшення) кредитного ліміту  і у матеріалах справи  такі докази відсутні, а доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови обслуговування рахунків фізичної особи ПАТ «Універсал банк», відсутність у Анкеті-заяві домовленості сторін про розміри та сплату пені та комісії за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Умови та правила не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися  в період з часу виникнення спірних правовідносин  до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви  документи у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Банківські документи при оформленні кредиту, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети, яка не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

За викладених обставин, суд першої інстанції, оцінюючи надані позивачем докази в їх сукупності, дійшов правильних висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не надано доказів, відповідно до положень 76-79 ЦПК України, які б підтверджували факт отримання відповідачем кредитних коштів, враховуючи те, що підписана відповідачем анкета-заява не містить жодних даних про умови кредитування та відсутність доказів належного ознайомлення відповідача з такими умовами.

Належних і допустимих документальних доказів на підтвердження видачі банком відповідачці кредитної картки, її номер, строку її дії, розміру наданого банком кредитного ліміту, зарахування на цю картку суми кредиту, відкриття рахунків на ім`я відповідачки (виписки з особового рахунку, копії квитанції, меморіального ордеру тощо) та інших доказів, які б підтверджували факт отримання кредитних коштів відповідачкою в розмірі, заявленому позивачем, до позовної заяви не надано.

З матеріалів справи вбачається, що до апеляційної скарги позивачем додано деталізовану виписку по картковому рахунку.

Проте, апеляційний суд враховує, що відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача було подано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, при цьому зазначено, що необхідні докази є в матеріалах справи (а.с. 32) та клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного провадження(а.с.33).

Отже, розпорядившись своїми процесуальними правами на власний розсуд, позивач до позовної заяви виписку з карткового рахунку не долучив, доказів щодо видачі картки, строку дії картки та її типу, що є істотними умовами договору, не надав, доказів зарахування кредитних коштів на картку, доказів збільшення кредитного ліміту також надано не було, що позбавляє суд можливості перевірити строк дії договору та фактично отриману суму.

У позовній заяві не вказано, що позивач не має змоги надати відповідні докази разом з позовною заявою. Надалі будь - яких письмових звернень до суду із зазначенням доказів, які бажає долучити позивач із зазначенням об`єктивних причин неможливості їх надання останній не подавав.

Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Частинами 1-3 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з викладеного, колегією суддів відмовлено у прийнятті доказів від позивача на стадії апеляційного розгляду, оскільки розгляд справи на підставі доказів, які не надавалися до суду першої інстанції суперечить принципу диспозитивності цивільного судочинства.

Доводи апеляційної скарги щодо досягнення сторонами усіх істотних умов договору колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються вищевикладеним та не містять обґрунтованих посилань на докази, які б підтверджували факт укладення між сторонами кредитного договору, видачі кредитної картки, встановлення кредитного ліміту, строк дії картки, строк повернення кредиту, досягнення згоди щодо процентної ставки за користування кредитом, сплату комісії , встановлення відповідальності у вигляді пені.

Доводи апеляційної скарги про те, що позичальниця, підписуючи Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг погодилася з його умовами, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки зазначені посилання  позивача не відповідають змісту Анкети-заяви, в якій зазначено лише загальну назву Умов, без їх ідентифікації відповідно до дати, коли вони були затверджені, або станом на яку вони були чинні.

Сам по собі розрахунок заборгованості без надання доказів отримання кредитних коштів відповідачем не свідчить про укладення між сторонами кредитного договору та досягнення згоди щодо вищевикладених істотних умов.

Крім того, вказаний розрахунок заборгованості викликає обґрунтовані сумніви у колегії суддів,  оскільки  цьому розрахунку відсутня інформація про те, за яких обставин утворилась заборгованість за тілом кредиту в розмірі 28090,90 грн. При цьому вказаний розрахунок не містить графи - фактично використані кредитні кошти, а тому неможливо перевірити суму заборгованості  та її  відповідність сумі отриманих кредитних коштів.

Виписка по картковому рахунку, на яку також посилається  позивач, в матеріалах справи на час постановлення оскаржуваного рішення була відсутня і позивачем до суду першої інстанції не подавалась, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині колегія суддів вважає необґрунтованими.

Докази та обставини, на які посилається банк в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права. 

Сукупність  досліджених обставин та наявних у справі доказів приводить апеляційний суд до переконання, що суд першої інстанції  повно та всебічно встановив обставини справи, правильно визначив та надав юридичну оцінку   правовідносинам між сторонами.

Доводи апеляційної скарги  не містять передбачених процесуальним законом підстав для скасування  законного і обґрунтованого та правильного по суті судового рішення, не спростовують висновків суду першої інстанції і не впливають на  правильність вирішення спору по суті.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог АТ «Універсал Банк».

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За правилами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд,

                                        П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення.

Заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 20 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий:                                                  Судді: