Справа №22ц-1645, 2009 р.     Головуючий в 1-й інстанції

Стамбула Н.В.

Категорія:   27     Доповідач - Цуканова І.B.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

2009 року липня місяця "08" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Цуканової І.В.

Суддів: Капітан І.А., Полікарпової О.М.

при секретарі - Пасько Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною     скаргою ОСОБА_2 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 23 квітня 2009 року

за позовом. акціонерного банку «Факторіал-Банк»

до

ОСОБА_3,

ОСОБА_2

про стягнення боргу

та за зустрічним позовом.

ОСОБА_2

до

акціонерного банку «Факторіал-Банк»

ОСОБА_3,

третя, особа - ОСОБА_4,

про визнання договору поруки недійсним,

встановила:

В серпні 2008 року АБ «Факторіал-Банк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про дострокове розірвання кредитно-заставного договору від 10.09.2007 року, укладеного між банком і ОСОБА_3, покликаючись на невиконання останнім обов'язків по погашенню кредиту.

Позивач також просив стягнути солідарно з ОСОБА_3 і ОСОБА_2, як поручителя ОСОБА_3, заборгованість за договором кредиту  в сумі 15 589,57грн.

В квітні 2009 року позивач уточнив позовні вимоги у зв'язку із закінченням строку дії кредитного договору і просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в сумі 17 024,31грн. /а.с.86-87/.

В жовтні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до АБ «Факторіал-Банк», ОСОБА_3 про визнання недійсним договору поруки від 10.04.2007 року, покликаючись на невідповідність договору вимогам закону -відсутність письмової згоди його, ОСОБА_2, дружини ОСОБА_4

Ухвалами Комсомольського районного суду від 11.11.2008 року, 16.12.2008 року справи за первісним і зустрічним позовами об'єднані в одне провадження, залучено третьою особою за зустрічним позовом ОСОБА_4

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 23 квітня 2009 року первісний позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь АБ «Факторіал-Банк» заборгованість за кредитним договором 11 594,99 грн., відсотки за користування кредитом 2 299,31 грн., комісійну винагороду 2 873,43грн., пеню 256,56грн., суму сплачених судових витрат 194,39грн., а всього 17 218,70грн.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати в частині первісного позову, ухвалити нове рішення, яким АБ «Факторіал-Банк» у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду в частині зустрічного позову ніким не оскаржується.

В письмових запереченнях АБ «Факторіал-Банк» доводи апеляційної скарги не визнав, просив рішення суду залишити без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи видно, що 10.04.2007 року між АБ «Факторіал-Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитно-заставний договір, за умовами якого останній отримав кредит в сумі 13 156,63грн. з кінцевим строком повернення 09.04.2009 року та сплатою 12 процентів річних /а.с.6-10/.

Для забезпечення вказаного зобов'язання 10.04.2007 року між АБ «Факторіал-Банк» і ОСОБА_2 укладено договір поруки за виконання ОСОБА_3 умов кредитно-заставного договору/а.с.11/.

Банк зобов'язання щодо надання кредиту ОСОБА_3 виконав належним чином та в повному обсязі, що підтверджується меморіальними ордерами від 11.04.2007 року /а.с.12/.

ОСОБА_3 обов'язки по поверненню кредиту не виконував, у зв'язку з чим станом на 16.04.2009 року утворилася заборгованість по погашенню кредиту в сумі 11 594,99грн., по сплаті відсотків за користування кредитом - 2 299,31грн., по сплаті комісійної винагороди - 28 473,43грн., по сплаті пені за несвоєчасну сплату відсотків — 256,56грн., а всього 17 024,31грн.

Правильність розрахунку заборгованості ніким не оспорюється.

Оскільки згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, то суд задовольнив первісний позов шляхом солідарного стягнення з відповідачів на користь банку суми заборгованості за кредитно-заставним договором.

Такий висновок суду відповідає встановленим обставинам справи, підтверджуються дослідженими судом доказами, яким дана відповідна юридична оцінка, ґрунтуються на вимогах закону.

Рішення в оскаржуваній частині ухвалено судом з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги до уваги не приймаються, як такі, що не обґрунтовані вимогами закону, належними доказами, і такі, що висновки суду не спростовують.

Так, безпідставними є посилання апелянта на порушення судом порядку повідомлення ОСОБА_3 про час і місце слухання справи, оскільки згідно п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24.10.2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» не може бути підставою для застосування п.3 ч. 1 ст.311 ЦПК України (скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд) розгляд справи за відсутності особи, належним чином не повідомленої про час і місце судового засідання, яка не оскаржує рішення суду.

Доводи ОСОБА_2 про недоплату позивачем судового збору спростовуються наданою позивачем копією меморіального ордеру від 14.04.2009 року.

Неспроможними є також посилання апелянта на порушення позивачем порядку збільшення позовних вимог, оскільки відповідна заява останнього від 16.04.2009 року наявна в матеріалах справи /а.с 86/. Не приймаються також: до уваги доводи апелянта про порушення позивачем строку позовної давності за вимогою про стягнення пені.

Розрахунок заборгованості по пені зроблено позивачем за період з 20.03.2009 року до 16.04.2009 року /а.с.88/, а не за період з 13.08.2007 року по 16.04.2009 року, як вважає апелянт. Крім того, при розгляді справи місцевим судом ОСОБА_2 про сплив позовної давності не заявляв.

Не приймаються також до уваги твердження апеляційної скарги про незаконність рішення з посиланням на те, що судом не вирішена вимога банку про розірвання договору.

При цьому колегія суддів виходить з того, що в уточненій позовній заяві від 16.04.2009 року позивач не просить розірвати спірний договір, строк дії якого закінчився 09.04.2009 року /а.с.86-87/.

Не заслуговують на увагу і посилання ОСОБА_2 на порушення судом п.10 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», за яким кредитор зобов'язаний направити повідомлення про вимогу повернути споживчий кредит.

При цьому колегія суддів виходить з того, що за змістом вказаної норми права така вимога направляється у разі повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав. У розглянутому випадку строк дії кредитного договору закінчився, про що зазначено вище.

Оскільки рішення суду в частині зустрічного позову ніким не оскаржується, то колегія суддів відповідно до принципу диспозитивності, керуючись п.1 ч.1 ст.303 ЦПК України, йому юридичної оцінки не дає.

Керуючись ст.ст.303, 308, 315, п.1 ч. 1 ст.307 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 23 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.