Єдиний унікальний номер 219/1196/20

Номер провадження 22-ц/804/1792/21        

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 року   

м. Бахмут

справа  № 219/1196/20

провадження  №  22-ц/804/1792/21

Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

головуючого - Тимченко О.О.,

суддів: Мірути О.А., Хейло Я.В.,

за участю секретаря судового засідання – Цимбал Д.А.,

учасники справи:

стягувач – ОСОБА_1 ,

боржник – Приватного акціонерного товариства «Машинобудівельний завод «ВІСТЕК»,

державний виконавець – Бахмутський міськрайонний відділ державної служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмут  цивільну справу № 219/1196/20 за скаргою ОСОБА_1 , за участю боржника: Приватного акціонерного товариства «Машинобудівельний завод «ВІСТЕК», заінтересованої особи Бахмутського міськрайонного відділу державної служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визнання дій незаконними та скасування постанови державного виконавця від 10.03.2021 ВП № 64460835 про зупинення вчинення виконавчих дій,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,

на ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 травня 2021 року (суддя Хомченко Л.І.), постановлену в приміщенні Артемівського міськрайонного суду Донецької області, повне судове рішення складено 14 травня 2021 року,–

В С Т А Н О В И  В:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У березні 2021 року заявник – ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, в обґрунтування якої зазначив, що державний виконавець неправомірно зупинив виконавче провадження за його судовим рішенням про стягнення вихідної допомоги у розмірі 18 779,30 грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі  36 000 грн., та  сплачений ним судовий збір при зверненні до суду в розмірі 840,80 грн. Судове рішення не є вимогою кредитору, а є процесуальним документом, який підлягає обов`язковому виконанню. Державний виконавець отримав не вимогу кредитора на виконання, а судове рішення на яке не накладалось жодного мораторію, та яке підлягає обов`язковому виконанню.

Просив суд  визнати  постанову державного виконавця неправомірною та зобов`язати державного виконавця поновити виконавче провадження та стягнути всю суму присуджену йому за судовим рішенням у розмірі 55 620,10 грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 травня 2021 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 10.03.2021 ВП № 64460835 про зупинення вчинення виконавчих дій,  відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що Господарським судом Донецької області від 15 лютого 2021 року відкрито провадження по справі про банкрутство боржника ПрАТ «Машинобудівний завод «Вістек», а тому відповідно до статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє чинення виконавчих дії.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

У апеляційній скарзі, поданій до Апеляційного суду скаржник – ОСОБА_1 посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу скасувати, та постановити нову, якою визнати постанову державного виконавця неправомірною, та зобов`язати державного виконавця  поновити виконавче провадження.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що мораторій не поширюється на стягнення заробітної плати.

Інші доводи апеляційної скарги є ідентичними тим, що викладенні в скарзі на дії державного виконавця.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відзив на апеляційну скаргу  боржником та державним виконавцем не надано.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Стягувач – ОСОБА_1 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити.

Представник ПрАТ «Машинобудівельний завод «ВІСТЕК» в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим  повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.122 т.2)

Представник Бахмутського міськрайонного відділу державної служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим  повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.123 т.2)

Суд ухвалив, розглядати справу у відсутність сторін, які не з`явились, оскільки відповідно до положень частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

10 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «Машинобудівельний завод «Вістек» з позовною заявою про  стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, просив  стягнути з ПрАТ «Машинобудівельний завод «Вістек» на його користь  вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку та середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення (а.с.1-3 т.1).

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 03 червня 2020 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «Машинобудівний завод «Вістек» на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі 18779 грн. 30 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 74635 грн. 60 коп., судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп. Стягнуто з ПрАТ «Машинобудівний завод «Вістек» на користь держави судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп. В іншій частині позову відмовлено. (а.с.176-182 т.1).

Постановою Донецького апеляційного суду від 27 січня 2021 року апеляційну скаргу відповідача ПрАТ «Машинобудівний завод «Вістек» задоволено частково. Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 03 червня 2020 року змінено: у мотивувальній частині, виклавши її у редакції цієї постанови щодо вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги;у резолютивній частині зменшено стягнутий з ПрАТ «Машинобудівний завод «Вістек» на користь ОСОБА_1   розмір середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги з 22 жовтня 2019 року по 03 червня 2020 року з 74 635 грн.. 60коп. до 36000 грн. 00 коп., та відповідно зменшено загальну суму, що підлягає стягненню з ПрАТ «Машинобудівний завод «Вістек» на користь ОСОБА_1 до 54779 грн. 30 коп; стягнуто з ПрАТ  «Машинобудівний завод «Вістек» на користь ОСОБА_1 судовий збір сплачений ним при зверненні до суду у розмірі 840 грн. 80 коп. В решті частині рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 03 червня 2020 року залишено без змін. (а.с.32- 40 т.2)

Видано виконавчий лист № 219/1196/20, 22-ц/219804/35/21, 2/219/1445/2020 від 08 лютого 2021 року про стягнення з ПрАТ «Машинобудівний завод «Вістек» на користь ОСОБА_1 розмір середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги з 22 жовтня 2019 року по 03 червня 2020 року у розмірі 36 000,00 грн., та 18 779,30 грн. вихідної допомоги (а.с.49-50 т.2).

Постановою Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 10 березня 2021 року  ВП № 64460835 зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 219/1196/20, 22-ц/219804/35/21, 2/219/1445/2020 від 08 лютого 2021 року. Зазначена постанова обґрунтована тим, що у ухвалою Господарьского суду Донецької області по справі № 905/3/21 від 15 лютого 2021 року відкрито провадження у справі про банкротство ПрАТ «Машинобудівний завод «Вістек», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Паркалабу Володимира Григоровича. Відповідно до пункту11 частини 1 статті 34, статтею 35 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.52-53 т.2).

Згідно ухвали Господарського суду Донецької області від 15 лютого 2021 року відкрито провадження по справі про банкрутство боржника Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек». Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» у встановленому законодавством порядку. Призначено розпорядником майна Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» арбітражного керуючого Паркалабу Володимира Григоровича (а.с.66-77 т.2).

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Згідно з положеннями статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ  ПРАВА

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону ухвала суду першої інстанції відповідає.

Відмовляючи в задоволені скарги, суд першої інстанції виходив з того, що Господарським судом Донецької області від 15 лютого 2021 року відкрито провадження по справі про банкрутство боржника ПрАТ «Машинобудівний завод «Вістек», а тому відповідно до статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє чинення виконавчих дії.

Такий висновок суду першої інстанції є вірним та ґрунтується на вимогах діючого законодавства.

У відповідності до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим законом випадках на приватних виконавців.

Частиною 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

У відповідності до частини першої статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

Частиною першою статі 41 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Згідно із частиною 2 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна.

За приписами частини 3 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що грошове зобов`язання – зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Згідно ухвали Господарського суду Донецької області від 15 лютого 2021 року відкрито провадження по справі про банкрутство боржника Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек». Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» у встановленому законодавством порядку. Призначено розпорядником майна Приватного акціонерного товариства «Машинобудівний завод «Вістек» арбітражного керуючого Паркалабу Володимира Григоровича (а.с.66-77 т.2).

Колегія суддів вважає, що приписи частини 3 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства, щодо зупинення виконання боржником грошових зобов`язань  і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цього зобов`язання, тобто дія мораторію, запровадженого Господарським судом Донецької області, поширюється на вимоги стягувача за виконавчим провадженням  № 6446085.

Враховуючи вищезазначене, постанова державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дії є обґрунтованою, та відповідає нормам пункту 4 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Відтак колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що заявником не  доведено порушення старшим державним  виконавцем Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) порядку вчинення виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», в частині зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 219/1196/20, 22-ц/219804/35/21, 2/219/1445/2020 від 08 лютого 2021 року. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що дії старшого державного виконавця  Коваленко В.М. щодо зупинення виконавчих діє є законними та обґрунтованими, тому цілком законно відмовив у задоволенні скарги на дії державного виконавця.

Доводи апеляційної скарги, що мораторій не поширюється на стягнення заробітної плати є необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 1 частини 5 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Згідно статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Проаналізувавши вищезазначені норми, колегія суддів вважає, що в частині 5 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства мається на увазі, що дія мораторію не поширюється на вимоги виплати заробітної плати працівникам, які працюють на підприємстві під час мораторію.

Крім того, є не обґрунтованими доводи апеляційної скарги,  що судове рішення не вимогою кредитору, а є процесуальним рішенням виходячи з наступного.

Згідно частини 3 статті 431 ЦПК України, виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

За приписами частини 3 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Враховуючи, те що виконавчий лист є виконавчим документом, який містить майнові вимоги, а відповідно до частини 3 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги.

Інші доводи апеляційної скарги є не обґрунтованими та зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права і незгоди з висновками суду, на правильність висновків суду вони не впливають та їх не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.

     Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -  

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 травня 2021 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий                             О.О.Тимченко

Судді:                          О.А. Мірута

                Я.В. Хейло

Повне судове рішення складено 28 липня 2021 року

Головуючий        О.О.Тимченко