Справа №22ц-1808, 2009 р.     Головуючий в 1-й інстанції

Слюсаренко О.В.

Категорія:   50     Доповідач - Цуканова I.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2009 року липня місяця "08" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Цуканової І.В.

Суддів: Капітан І.А., Полікарпової О.М.

при секретарі - Шешені С.В.

з участю прокурора Пуляєва І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 17 квітня 2009 року

за позовом.

ОСОБА_2,

яка діє в інтересах ОСОБА_3

до

ОСОБА_4

про позбавлення батьківських прав,

встановила:

В лютому 2009 року ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав щодо малолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, покликаючись на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 17.04.2009 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 просила рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

В заяві, посвідченій нотаріально, ОСОБА_4 апеляційну скаргу визнав, просив справу розглянути у свою відсутність.

При розгляді справи апеляційним судом представник апелянтки доводи апеляційної скарги підтримала, прокурор і представник органу опіки та піклування проти задоволення апеляційної скарги не заперечували.

Заслухавши доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

З матеріалів справи видно, що сторони є батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.7/.

В квітні 2008 року ОСОБА_3 виїхала до США разом з дочкою на постійне місце проживання  за  письмовою згодою ОСОБА_4, наданою 15.11.2007 року в нотаріальній формі /а.с.8/.

Згідно висновку органу опіки та піклування Суворовської районної у м. Херсоні ради доцільним є позбавлення відповідача батьківських прав щодо дочки /а.с.12/.

Відмовляючи позивачці у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачка не надала доказів ухилення відповідача від виконання обов'язків по вихованню дитини. Висновок органу опіки і піклування судом не прийнято до уваги, оскільки, за думкою суду, він ґрунтується лише на наявності згоди відповідача на позбавлення його батьківських прав щодо дочки.

Крім того, суд вважав, що задоволенням позову будуть порушені інтереси дитини, яка має право на батьківське піклування.

Проте, з таким висновком суду погодитися неможливо, оскільки судом неповно встановлено обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права.

Згідно п.2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

В частині 2 ст. 155 СК України зазначено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Частиною 8 ст.7 СК України встановлено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 послалася на те, що відповідач не приймав участі у вихованні дитини, ухилявся від виконання своїх батьківських обов'язків по її матеріальному забезпеченню.

В нотаріально посвідчених заявах від 17.03.2009 року і 25.03.2009 року ОСОБА_4 позовні вимоги ОСОБА_3 визнав повністю, тим самим визнав обставини, в ній зазначені.

Відповідно, згідно ч.1 ст.61 ЦПК України обставини ухилення відповідача від виховання дочки не підлягають доказуванню, тому висновок суду про недоведеність ОСОБА_2 своїх позовних вимог не ґрунтується на вимогах закону.

Крім того, суд безпідставно не прийняв до уваги висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав щодо дочки /а.с.12/.

Так ч.6 ст. 19 СК України передбачено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Суд свою незгоду з таким висновком сумотивував тим, що він ґрунтується лише на наявності на це згоди відповідача, що не відповідає дійсності.

Свій висновок орган опіки та піклування обґрунтував як згодою ОСОБА_4 на позбавлення його батьківських прав, так і тим, що він з травня 2006 року, тобто з дати народження дитини, не займається її вихованням, матеріально не утримує, не спілкується, не телефонує, будь-який зв'язок не підтримує.

Викладені обставини також підтвердила допитана в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_6

Висновок про відмову в задоволенні позову суд також обґрунтував інтересами дитини, яка має право на батьківське піклування. При цьому суд не врахував конкретні обставини справи, а саме: постійне проживання дочки і батька в різних країнах. Наслідком відмови суду в позбавленні батьківських прав ОСОБА_4 є обов'язок дитини при досягненні повноліття утримувати свого батька у разі його непрацездатності і потребування матеріальної допомоги в силу ч.1 ст.202 СК України, що суперечить інтересам дитини у розглянутій справі.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 є законними, обґрунтованими і підлягаючими задоволенню. Відповідно, рішення суду слід скасувати та ухвалити нове, яким позбавити ОСОБА_4 батьківських прав щодо малолітньої дочки.

На підставі п.2 ч.1 ст.164 СК України, керуючись ст.ст.303,316, п.2 ч.1 ст.307, п.п.1,3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, задовольнити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 17 квітня 2009 року скасувати.

Позов ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця селище Полярне Шмидтовського району Магаданської області, батьківських прав щодо ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 16грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.