АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-2090, 2009 р     Головуючий у 1-й інстанції

Ведмідська Н.І.

Категорія 33     Доповідач - Лісова Г.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2009 року липня місяця 15 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Лісової Г.Є.

Суддів: Семиженка Г.В., Бугрика В.В.

при секретарі   Устименко Т.П. з участю прокурора Пуляєва І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Скадовського районного суду від 22 травня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до Державного казначейства України, слідчого Каланчацького РВ УМВС України в Херсонській області Яковлєвої Оксани Миколаївни, Управління міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, третя особа - прокурор Каланчацького району про відшкодування моральної шкоди

встановила:

3.07.2008 року ОСОБА_2 звернулася в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що внаслідок незаконних дій слідчого Каланчацького РВ УМВС України в Херсонській області, які полягали в накладенні арешту на автомобіль марки УРАЛ 5557, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 постановою від 1.06.2006 року їй було відмовлено в знятті з обліку зазначеного автомобіля, чим порушено її право власника вільно розпоряджатися майном відповідно до повноважень наданих довіреністю посвідченою Каланчацькою державною нотаріальною конторою 21.12.2004.

Просила відшкодувати за рахунок держави завдану їй моральну шкоду незаконним арештом автомобіля в розмірі 15000 грн, яка полягає в приниженні честі, ділової репутації фізичної особи, пов»язаної з неможливістю своєчасного повернення боргу позичальнику внаслідок протиправних дій досудового слідства, душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв»язку з протиправними діями слідчого і відсутністю ефективного засобу захисту порушеного права.

Рішенням Скадовського районного суду від 22 травня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі на рішення суду представник позивачки ОСОБА_6 просить його скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що її слід відхилити з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2, суд правильно прийшов до висновку, що вона не має права на відшкодування моральної шкоди, оскільки відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону «Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» відшкодуванню підлягає шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення під час розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи(посади) та інших процесуальних дій, що обмежеють права громадян.

Судом не встановлено, що до позивачки застосовувалися незаконні дії, передбачені п.1 ч.1 ст.1 зазначеного Закону, а тому він обгрунтовано прийшов до висновку, що їй не належить право вимоги, оскільки передбачене ч.5 ст.4 Закону відшкодування моральної шкоди провадиться лише у разі, коли незаконні дії органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як вбачається з матеріалів справи постановою слідчого Каланчацького РВ УМВС України в Херсонській області від 1.06.2006 року накладено арешт на автомобіль НОМЕР_2, що належить на праві свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 виданого Каланчацьким МРЕВ Херсонської області 3.12.1999 року ОСОБА_5. Позивачка на підставі наданої їй довіреності 21.12.2004 року власником автомобіля ОСОБА_5 мала право продати належний йому автомобіль, знявши його з обліку, тобто відповідно до повноважень наданих їй довіреністю вона мала діяти від імені того, кого представляє, а правочин, вчинений нею, створював би, змінював і припиняв цивільні права та обов»язки особи, яку вона представляє.

За таких обставин суд обгрунтовано не взяв до уваги доводи позивачки про те, що внаслідок накладеного арешту на автомобіль, вона не могла розпорядитися своєю власністю, що призвело до прострочки повернення боргу, оплати за навчання сина, а відтак душевних страждань і заподіяння їй моральної (немайнової) шкоди.

ОСОБА_2 не була також обвинученою у кримінальній справі, по якій було прийнято постанову про накладення арешту на автомобіль, а тому підстави для відшкодування позивачці шкоди відповідно до вимог ст.1176 ЦК України, а також умов та порядку її відшкодування, встановлених законом, відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що відсутні також підстави для відшкодування шкоди і на загальних підставах.

Суд першої інстанції з достатньою повнотою з»ясував обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дослідив надані ними докази, яким дав правильну оцінку, постановив законне й обгрунтоване рашення.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують, ухвалене в справі рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 303, 307,308 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Скадовського районного суду від 22 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена дo Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.