УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

3  вересня  2009 року колегія  суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Матюшенка І.В.

суддів: Малахової Н.М. ,  Жизневської А.В.

при секретарі судового

засідання Жовновській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Житомирі

апеляційну  скаргу ОСОБА_2 на рішення Коростенського

міськрайонного суду від 15 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3   та   ОСОБА_4   до   ОСОБА_2    про

відшкодування шкоди,

встановила:

У січні 2009 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом в якому просили стягнути з ОСОБА_2  на їх користь майнову та моральну (немайнову) шкоду,  завдану відповідачем внаслідок вчинення відносно них злочину. На обґрунтування позову зазначали,  що 7 січня 2007 року ОСОБА_5 біля 20-ої години,  перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння,  поблизу будинку АДРЕСА_1 вчинив відносно них хуліганські дії,  внаслідок яких ОСОБА_3 отримала легкі тілесні ушкодження,  що потягли короткочасний розлад здоров'я,  та було пошкоджено її пальто,  а ОСОБА_4 було завдано фізичного болю та був пошкоджений верхній одяг. Майнову шкоду ОСОБА_3 оцінила у 750 грн. (500 грн. на лікування та 250 грн. за пошкоджений одяг),  моральну - 8000 грн. ОСОБА_4 просив стягнути з відповідача 50 грн. на відшкодування майнової шкоди та 2000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15 травня 2009 року позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_3 177 грн. 22 коп. на відшкодування майнової шкоди (120 грн. за пошкоджений верхній одяг і 57 грн. 22 коп.3а придбання ліків) та 8000 грн. на відшкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_4 - 50 грн. на відшкодування майнової шкоди (за пошкоджений верхній одяг) та 2000 грн. моральної шкоди.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2,  посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи,  порушення норм матеріального та процесуального закону,  просить скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд. Апелянт зазначає,  що суд першої інстанції безпідставно стягнув на користь ОСОБА_3 витрати,  понесені нею в якості благодійних внесків лікувальному закладу,  не врахував при постановленні рішення роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди",  розглянув справу за його відсутності,  не врахував його сімейного та матеріального стану та стягнув з цього судовий збір (держмито) всупереч положень п. 18  ст.  4 Декрету Кабінету міністрів України „Про державне мито".

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Встановлено,  що 7 січня 2007 року біля 20-ї години ОСОБА_2 ,  перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння,  поблизу будинку № 48-д по вул.  Жовтневій у  м.  Коростені вчинив відносно позивачів хуліганські дії,  внаслідок яких ОСОБА_3 були завдані тілесні ушкодження,  що відносяться до категорії легких з короткочасним розладом здоров'я (з 09.01.2007 року по 17.01.2007 року перебувала на стаціонарному лікуванні),  а ОСОБА_4 завдав фізичного болю. Крім цього,  неправомірні дії ОСОБА_2  призвели до пошкодження особистого майна позивачів. Постановою Коростенського міськрайонного суду від 30 січня 2009 року (а.с. 23) ОСОБА_2  звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину відносно позивачів на підставі  ст.  1 п. „ж" Закону України „Про амністію" від 19 квітня 2007 року.

Постановляючи рішення по справі,  суд першої інстанції повно та об'єктивно з'ясував обставини справи,  вірно визначився з характером спірних правовідносин ( ст.   ст.  1166,  1167 ЦК України),  проте безпідставно відніс до майнової шкоди,  завданої ОСОБА_3,  кошти,  сплачені останньою в якості благодійної допомоги лікувальному закладу у розміні 14 грн.,  а тому розмір майнової шкоди,  визначений судом у 177 грн. 22 коп.,  підлягає зменшенню до 163 грн. 22 коп.

Розмір завданої позивачам моральної шкоди останні обґрунтовували завданням їм фізичного болю та душевними стражданнями,  пошкодженням їх одягу. З урахуванням обставин,  за яких була заподіяна шкода,  визнання вини відповідачем,  характеру та ступеню тяжкості тілесних ушкоджень,  завданих позивачам,  тривалості лікування ОСОБА_3 та виходячи із засад розумності,  виваженості та справедливості,  колегія суддів вважає,  що судом першої інстанції розмір відшкодування моральної шкоди значно завищений і підлягає зменшенню до 4000 грн. на користь ОСОБА_3 та до 1000 грн. на користь ОСОБА_4

Враховуючи викладене,  рішення суду першої інстанції в цій частині також підлягає зміні в порядку  ст.  309 ЦПК України.

Підлягає скасуванню рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_2  судового збору (держмита) у розмірі 102 грн. 27 коп.,  оскільки апелянт є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС 3-ї категорії (а.с. 41).

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2  щодо неналежного повідомлення його про час та місце розгляду справи колегією суддів визнаються безпідставними,  оскільки спростовуються наявністю в матеріалах справи (а.с. 24) повідомлення про вручення апелянту судової повістки на 9.00 год. 15 травня 2009 року.

Керуючись  ст.   ст.  303,  307,  309,  313,  314,  316 ЦПК України,  колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Коростенського міськрайонного суду від 15 травня 2009 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди та в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 моральної шкоди змінити,  зменшивши розмір відшкодування: на користь ОСОБА_3 майнової шкоди зі 177 грн. 22 коп. до 163 грн. 22 коп.. моральної шкоди з 8000 грн. до 4000 грн.; на користь ОСОБА_4 моральної шкоди з 2000 грн. до 1000 грн. Скасувати рішення Коростенського міськрайонного суду від 15 травня 2009 року в частині стягнення з ОСОБА_2 102 грн. 27 коп. судового збору (держмита).

У решті рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Справа № 22 ц/2098     Головуючий в суді 1 -ї інстанції Лешко С. М.

Категорія 31     Доповідач Матюшенко І.В.