АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-1681, 2009 р Головуючий у 1-й інстанції
Ведмідська Н.І.
Категорія 37 Доповідач - Лісова Г.Є.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2009 року липня місяця 27 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Лісової Г.Є.
Суддів: Семиженка Г.В., Бугрика В.В.
при секретарі Борисовій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Скадовського району та представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Скадовського районного суду від 23 квітня 2009 року за позовом прокурора Скадовського району в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа державний нотаріус Скадовської державної нотаріальної контори, служба у справах дітей Скадовської районної державної адміністрації про продовження строку на прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину та договору дарування частково недійсними, визнання права власності на спадкове майно
встановила:
8.08.2007 року прокурор Скадовського району звернувся в суд з позовом в інтересах на той час неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи - державний нотаріус Скадовської державної нотаріальної контори, служба у справах дітей Скадовської районної державної адміністрації про продовження строку на прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину та договору дарування частково недійсними, визнання права власності на спадкове майно.
В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_7, батько ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, після смерті якого відкрилася спадщина на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1
28.02.2003 року батьки спадкодавця ОСОБА_5 та ОСОБА_4 одержали свідоцтво про право на спадщину за законом, неповідомивши державного нотаріуса про неповнолітню спадкоємицю, яка, маючи 7 років на час смерті батька, фактично прийняла спадщину, оскільки була прописана разом з батьками, до неї також перейшли деякі предмети домашньої обстановки. Мати неповнолітньої ОСОБА_3 пропустила строк для прийняття спадщини, тому що знаходилася в Чехії на заробітках і мала надію, що це зроблять батьки чоловіка.
1.09.2003 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 подарували успадкований будинок своїй дочці ОСОБА_6, маючи на меті скрити, що є неповнолітня спадкоємиця.
Оскільки строк для прийняття спадщини ОСОБА_3, яка на час її відкриття, була малолітньою пропущено з поважних причин, то прокурор просив продовжити строк для прийняття спадщини неповнолітньою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті батька ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2
Визнати свідоцтво про право на спадщину за законом видане державним нотаріусом Скадовської державної нотаріальної контори 28.02.2003 року і зареєстроване в реєстрі за №371 на ім»я ОСОБА_5 і ОСОБА_4 та договір дарування від 1.09.2003 року частково недійсними.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1\3 частину спадкового майна житлового будинку літ. «А» жилою площею 94,8 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами: сараїв літ. «Б» і «В», водопроводу №1, огорожі №2-№4, літнього душу літ «Г» розташованого по АДРЕСА_2 вартістю 20876 грн.
Рішенням Скадовського районного суду м.Херсона від 23 квітня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення суду прокурор Скадовського району просить його скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Посилається на те, що рішення суду не відповідає обставинам справи, є суперечливим і не грунтується на законі, оскільки дочка залишилася без спадщини після смерті свого батька.
У судовому засіданні прокурор та ОСОБА_2 апеляційні скарги підтримали з підстав викладених у скаргах, вважають, що рішення суду підлягає скасуванню як незаконне.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову прокурору Скадовського району пред»явленого в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про продовження строку на прийняття спадщини, визнання частково недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом та договору дарування суд не взяв до уваги ту обставину, що рішенням Скадовського районного суду від 21 березня 2007 року, яке набрало чинності, відмовлено в задоволенні позову поданого ОСОБА_8 в інтересах дочки, неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа державний нотаріус Скадовської державної нотаріальної контори про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, частково недійсним договору дарування, визнання права власності на спадкове майно.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, грунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
Так, згідно з ч.2 ст. 223 ЦПК після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті самі позовні вимоги, з тих самих підстав або оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.
Та обставина, що за цим позовом звернувся прокурор Скадовського району, не дає підстав для повторного розгляду даної справи, оскільки обидва позови як ОСОБА_8 так і прокурором були заявлені в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою реалізації її права на звернення до суду відповідно до вимог ч.2 ст.3 ЦПК.
Не дивлячись на те, що позов прокурора доповнено вимогою про продовження строку на прийняття спадщини, предмет і підстави позовів є тотожними, як в цьому так і в попередньому позові ставилося питання про визнання частково недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 28.02.2003 року державним нотаріусом Скадовської державної нотаріальної контори ОСОБА_9, ОСОБА_4 після смерті сина ОСОБА_7 померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 на спадкове майно, жилий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_3, договору дарування, за яким ОСОБА_5, ОСОБА_4 подарували цей будинок своїй дочці ОСОБА_6, укладеного 1.09.2003 року та про визнання права власності на спадкове майно.
Суд першої інстанції, зазначивши у рішенні від 21.03.2007 року, що позов не може бути задоволений з тих підстав, що ОСОБА_8 не заявленого вимог про продовження строку на прийняття спадщини, як пропущеного з поважних причин, разом з тим дав оцінку причинам пропуску строку для прийняття спадщини і прийшов до висновку, посилаючись на ст.550 ЦК України (1963 року), що ОСОБА_8 не було доведено, що строк на прийняття спадщини нею пропущено з поважних причин.
Крім того, на думку колегії суддів визнання права на спадкове майно за ОСОБА_9 після пропуску строку подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, можливе лише за умови дослідження поважності причин його пропуску, незалежно від заявлених вимог про продовження строку на прийняття спадщини.
За таких обставин колегія суддів вважає, що повторний розгляд справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є неможливим, а тому рішення суду слід скасувати і закрити провадження у даній справі.
Керуючись ст. ст. 303, 307,310 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги прокурора Скадовського району та ОСОБА_2 подані в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Скадовського районного суду м. Херсона від 23 квітня 2009 року скасувати і провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.