РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 327/84/21

Провадження № 2/327/53/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.07.2021 року смт. Розівка

Розівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Завіновської А.П.,

при секретарі судового засідання - Захаренко А.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

відповідачки - ОСОБА_2 ,

представника третьої особи - Муран О.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області, про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

31.03.2021 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області, про позбавлення батьківських прав, в обґрунтування якого зазначав наступне.

Він є рідним сином відповідачки ОСОБА_2 , та відповідно рідним братом неповнолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю яких також є відповідачка.

Батьком неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , був ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На теперішній час, та і фактично з моменту народження ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , відповідачка з ними не проживає, не спілкується, матеріальної допомоги на їх утримання не надає, тобто ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

Дітьми на протязі багатьох років опікувався їх батько - ОСОБА_7 , а після смерті останнього, він, як їхній рідний брат.

На підставі викладеного, позивач просив позбавити ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до її неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також стягнути понесені судові витрати у розмірі 908 грн. 00 коп.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_4 просив позов задовольнити з підстав наведених у ньому і позбавити ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до її неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посилаючись, зокрема на те, що ОСОБА_2 , з дітьми не проживає, участі у їх вихованні не приймає, з дітьми не спілкується, матеріальної допомоги на їх утримання не надає.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала повністю, та зокрема пояснила, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_6 , під час якого у них народилися діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , як то і сам позивач. Подружнє життя між ними не склалося і вони розійшлися, після чого вони залишила будинок свого колишнього чоловіка та дітей з останнім. Після цього вона з дітьми не спілкувалася, участі у їх вихованні не приймала та матеріальної допомоги на їх утримання не надавала. При цьому, пояснила, що будь-яких перешкод у спілкуванні з дітьми їй ніхто не чинив. На даний час у неї вже є інша сім`я. Спілкуватися з дітьми бажання не має. Тому не заперечувала проти позбавлення її батьківських прав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області, - Муран О.М. , в судовому засіданні пояснила, що під час виконання ухвали суду про надання висновку про доцільність (недоцільність) позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до її неповнолітніх дітей, комісією з питань захисту прав дитини були заслухані учасники даної справи та неповнолітні діти і встановлено, що ані мати, ані діти не мають бажання спілкуватися між собою, материнський зв`язок між відповідачкою та її дітьми відсутній, ОСОБА_2 будь-якої участі у вихованні дітей не приймає, допомоги не надає, а тому комісією було прийнято рішення про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав.

У статті 12 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року встановлено, що держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. 3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

З урахуванням зазначеного, судом в присутності педагога та психолога, в судовому засіданні були допитані неповнолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які пояснили, що свою мати вони фактично не пам`ятають, бо вона залишала їх у ранньому дитинстві. Скільки себе пам`ятають вони проживали разом з батьком, який за життя опікувався ними, а в подальшому зі старшим братом та бабусею, які на даний час їх виховують та матеріально забезпечують. Будь-яких спроб до спілкування мати ніколи не вживала, не дзвонила та не навідувала їх, тобто їх долею не цікавилася. Бажання налагодити зв`язок з матір`ю вони не мають, як то і остання не має такого наміру.

Заслухавши учасників справи, неповнолітній дітей, дослідивши в судовому засіданні матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 12 ЦПК України).

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 206 ЦПК України).

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частинами 1, 2 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Положеннями частин 2, 4 статті 155 СК України встановлено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Виходячи з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Відповідно до роз`яснень, викладених в пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Судом встановлено наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно до запису у свідоцтвах про народження, матір`ю дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначена відповідачка - ОСОБА_10 , а батьком - ОСОБА_7 (а.с. 6).

Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 30.09.2011 року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 розірвано (а.с. 24).

Відповідно до свідоцтва про шлюб, 19.12.2011 року відповідачка уклала шлюб із ОСОБА_12 та після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_11 на ОСОБА_13 (а.с. 10).

14.11.2020 року батько неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - ОСОБА_7 помер (а.с. 22).

Як вбачається з довідки № 31, виданої 23.03.2021 року виконавчим комітетом Хлібодарської сільської територіальної громади Волноваського району Донецької області, неповнолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживають розом зі своїм старшим братом ОСОБА_4 (позивачем у справі) та бабусею ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 20).

Виходячи з акту обстеження матеріально-побутових умов проживання неповнолітніх дітей, останні мають необхідні умови для проживання, на теперішній час знаходяться під доглядом старшого брата - ОСОБА_4 та бабусі - ОСОБА_14 , а до часу смерті батька, під його доглядом. Мати покинула дітей у 2009 році (а.с. 23).

З довідок № № 92, 93 від 20.11.2020 року, виданих директором Вільненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Волноваского району Донецької області, вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 навчаються у зазначеному навчальному закладі. Виходячи з характеристик на ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , мати останніх жодного разу до школи не приходила, батьківські збори не відвідувала, не телефонувала класному керівнику та не цікавилася шкільним життям своїх дітей (а.с. 11, 12, 13, 14).

Згідно до пояснювальної записки завідуючої Вільненським ФАПом Бороти А.С. від 23.01.2021 року, неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на прийом до фельдшера та сімейного лікаря за життя приводив батько, а в подальшому старший брат ОСОБА_4 (а.с. 15).

Виконавчим листом виданим 30.09.2011 року Волноваським районним судом Донецької області, з ОСОБА_10 стягнуто аліменти у розмірі Ѕ частини з усіх видів заробітку та доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на утримання дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , починаючи з 13.09.2011 року та досягнення дітьми віку повноліття (а.с. 25).

Виходячи з висновку органу опіки та піклування Розівської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , відносно неповнолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати дітей (відповідачка у справі), з моменту народження та по теперішній час спільно з дітьми не проживає, дітей не відвідує, їх вихованням та утриманням не займається і не бажає займатися, про фізичний і духовний розвиток дітей не піклується, не цікавиться їх здоров`ям, не забезпечує харчування та лікування дітей, тобто нехтує своїми батьківськими обов`язками, що негативно позначається на становленні та самоствердженні дітей, як особистості та спричиняє душевні страждання. З огляду на що, орган опіки та піклування селищної ради вважав за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 67-68).

Отже, аналізуючи наведені докази, а також враховуючи думку неповнолітній дітей, суд доходить висновку, що ОСОБА_2 ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків.

За таких умов, суд перевіряючи наявність підстав для застосування ст. 164 СК України, та враховуючи інтереси дітей, доходить висновку, що ОСОБА_2 слід позбавити батьківських прав по відношенню до її неповнолітній дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов ОСОБА_4 задоволено повністю, суд згідно до положень ст. 141 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати у повному розмірі, що становить 908, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 19, 150, 155, 164, 166, 180-182 СК України, Законом України «Про охорону дитинства», Пленумом Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», практикою Європейського суду з прав людини, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 206, 211, 258-259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області, про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав по відношенню до її неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ), на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ), судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції, - Розівський районний суд Запорізької області шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29 липня 2021 року.

Суддя: А.П. Завіновська