Справа № 648/273/21

Провадження № 2/648/360/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 року смт Білозерка

Білозерський районний суд у складі:

Головуючого судді Рибас А.В.,

за участю секретаря судового засідання Ербес Н.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №3 в смт.Білозерка Херсонської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Чорнобаївська сільська рада Білозерського району Херсонської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що він є власником будинку АДРЕСА_1 . У вказаному будинку, крім позивача, зареєстровано також місце проживання сина його покійної дружини, відповідача по справі - ОСОБА_3 , який не проживає за вказаною адресою без поважних причин з лютого 2015 року, а існування його реєстрації порушує права позивача як власника будинку, оскільки він вимушений сплачувати комунальні послуги за відповідача, яка фактично не проживає у вказаному будинку. Посилаючись на ст.ст.391, 405 ЦК України, просив визнати відповідача такою, що втратила право користування зазначеним житлом.

Ухвалою судді від 09.02.2021 року у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 13.07.2021 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву в якій позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в призначений час в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, у зв`язку з чим суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів відповідно до ст.280 ЦПК України.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлений належним чином, надав до суду заяву про слухання справи без його участі, не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 10.10.2000 року посвідченого державним нотаріусом Білозерської державної нотаріальної контори Луб`янським А.В. за №2388, ОСОБА_2 належить на праві приватної власності житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Частиною першою статті 383 ЦК України, визначено що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебував у зареєстрованому шлюбі разом з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим 14.02.2017 року Виконавчим комітетом Чорнобаївської сільської ради Білозерського району Херсонської області та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданим 10.11.2020 року Виконавчим комітетом Чорнобаївської сільської ради Білозерського району Херсонської області.

Відповідно до акту обстеження за місцем реєстрації позивача б/н від 18.12.2020 року, відповідач - ОСОБА_3 , який є сином покійної дружини позивача, значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 ., проте фактично за вказаною адресою не проживає з лютого 2015 року.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика палата Верховного Суду в постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 447/455/17 (провадження № 14-64цс20) звернула увагу на те, що ЖК УРСР був прийнятий 30 червня 1983 року і він не відображає усіх реалій сьогодення. В свою чергу Цивільний кодекс є кодифікованим актом законодавства, який прийнято пізніше у часі, тому темпоральна колізія вирішується саме на користь норм ЦК України.

Законодавець при прийнятті ЦК України не визначив особливостей застосування норм ЦК України до житлових правовідносин в цілому, разом з тим, відносини, які регулюються ЖК УРСР, у своїй більшості є цивільно-правовими та мають регулюватися саме нормами ЦК України.

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Згідно із ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Вказане положення закону визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб та будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Аналогічна правові позиції Верховного Суду України та Верховного Суду викладені в постановах від 16 листопада 2016 року у справі № 6-709цс16, 25.07.2018 року у справі №638/13030/13-ц та 14.08.2019 року у справі №702/101/18, які відповідно до ст.417 ЦПК України є обов`язковою для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Статтею 405 ЦК України передбачено, що члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до вказаної норми закону при вирішенні питання про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, враховуються причини її відсутності. Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України, при цьому саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК Української РСР строки у жилому приміщенні без поважних причин.

Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеним у постанові від 09.12.2020 року по справі №209/2642/18.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем надано достатньо доказів того, що відповідач, більше одного року відсутній за місцем своєї реєстрації, що свідчить про втрату ним інтересу до вказаного житлового приміщення, інших домовленостей між сторонами щодо користування житловим будинком не було, підстав для збереження за відповідачем житлового приміщення не встановлено, реєстрація відповідача у житловому будинку позивача створює останньому перешкоди у користуванні та розпорядженні належним йому майном, у зв`язку з чим вказане порушене право позивача підлягає захисту шляхом задоволення позову у повному обсязі та визнання відповідача таким, що втратив право користування вказаним житлом.

Крім того, в силу ст.141 ЦПК України, із відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 908 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 12, 19, 81, 82, 141, 247, 263-265, 274, 277, 279, 280-289 ЦПК України, на підставі ст.ст. 383, 391, 405 ЦК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Чорнобаївська сільська рада Білозерського району Херсонської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом 30 днів безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Рибас А.В.