АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33-675\09 Головуючий в 1 інстанції:
Категорія: ст. 130 ч. 1 КУпАП Морока С. М.
Доповідач: Крещенко A.M.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2009 року м. Запоріжжя
Суддя апеляційного суду Запорізької області Крещенко A.M., у відкритому судовому засіданні, розглянувши апеляцію ОСОБА_2, на постанову судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 серпня 2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності зач.1 ст. 130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11.08.2009 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, працює поваром в ТЦ „Амстор", притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП і призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 2 550 грн.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 29.07.2009 року о 23.30 год. у м. Бердянську по вул. Горького біля перехрестя з вул. Свердлова керував скутером Хонда Такт б/н з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду для визначення стану сп'яніння відмовився у присутності свідків, чим порушив Правила дорожнього руху України.
ОСОБА_2 на вказану постанову судді подав апеляцію, у якій просить скасувати постанову судді та призначити йому адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт, посилаючись на те, що на теперішній час виплачує два кредити, тому не має можливості сплатити штраф. Окрім
того вказує, що справа була розглянута без його участі, до суду його не викликали, судові повістки він не отримував.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи, наведені правопорушником в апеляції, вважаю, що апеляція задоволенню не підлягає у зв'язку з наступним.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, суддя, згідно з вимогами ст. 268 КУпАП, сповіщав ОСОБА_2 про місце і час розгляду справи шляхом направлення йому 4.08.2009 року повідомлення, що підтверджується реєстром про відправлення простої кореспонденції Бердянським міськрайонним судом Запорізької області, але на розгляд справи до суду він не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надійшло і суддя правомірно розглянув справу за відсутності правопорушника.
Доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення за обставинами, вказаними у постанові судді, підтверджена матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення від 29.07.2009 року, в якому зазначено, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різким запахом алкоголю з порожнини рота, почервонінням очей, не зв'язною мовою, шаткою ходою), від проходження медичного огляду на стан сп'яніння ухилився шляхом відмови. Ці обставини не заперечував і сам правопорушник, який у присутності двох свідків власноруч зробив запис у протоколі.
Зміст протоколу про адміністративне правопорушення, скоєне ОСОБА_2, відповідає вимогам ст. .256 КУпАП і п.8 Порядка направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 із якого слідує, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я уповноважена особа Державтоінспекції в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Частина 7 ст. 121 КУпАП (в редакції відповідно до Закону України № 586-VI від 24.09.2008 року) передбачає, що під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1 -128-1, частинах першій і другій статті 129, частинах першій - четвертій статті 130, статтях 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, під транспортним засобом розуміється пристрій, призначений для перевезення людей або вантажу, а також установленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Аналізуючи наведені норми Закону і підзаконного акту вважаю, що скутер, яким керував ОСОБА_2, відноситься до транспортного засобу.
За таких обставин, суддя правильно дійшов висновку про винність ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення і обгрунтовано притягнув його до адміністративної відповідальності, наклавши на нього найменш суворий вид стягнення, передбачений санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таке адміністративне стягнення, відповідно до ст. 23 КУпАП, буде як для самого ОСОБА_2 так і інших осіб мірою запобігання вчиненню нових правопорушень.
Посилити адміністративне стягнення в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП і призначити замість штрафу громадські роботи, як просить правопорушник в апеляції, суддя при апеляційному перегляді справи не має права, оскільки ч.9 ст. 294 вказаного кодексу це забороняє.
Враховуючи викладене вважаю, що підстав для задоволення апеляції і зміни постанови суду не має.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляцію ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову судді
Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 серпня 2009 року щодо нього -
залишити без змін.