Справа № 308/8799/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2021 року                                                         м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :

слідчого судді Дегтяренко К.С.,

секретар судового засідання Чейпеш В.В.

з участю заявника:                         ОСОБА_1

розглянувши скаргу ОСОБА_1 щодо зобов`язання посадових осіб Закарпатської обласної прокуратури внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 364, 366 КК України,-

встановив:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла скарга ОСОБА_1 щодо зобов`язання посадових осіб Закарпатської обласної прокуратури внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 364, 366 КК України.

Свою скаргу ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 02.06.2021 на адресу Закарпатської обласної прокуратури ним було направлено заяву про вчинення суддями Закарпатського апеляційного суду ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.  364, 366, КК України.

22.06.2021 року на його адресу надійшов лист-відповідь від Закарпатської обласної прокуратури, з якого вбачаться, що прокуратура не вбачає підстав для внесення відомостей до ЄРДР, та зазначає, що в разі, якщо заявник вбачає в діях суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ознаки дисциплінарного проступку, він вправі звернутись до Вищої ради правосуддя із дисциплінарною скаргою, на підставі Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

На думку заявника, Закарпатською обласною прокуратурою грубо порушено вимоги ст. 214 КПК України, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 364, 366 КК України суддями Закарпатського апеляційного суду Станом І.В., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . У зв`язку з наведеним, змушений був звернутись із скаргою до слідчого судді.

В судовому засіданні, заявник ОСОБА_1 скаргу підтримав повністю, посилаючись на мотиви викладені у скарзі та у заяві про внесення відомостей до ЄРДР. Зазначив, що не вбачає в діях суддів Закарпатського апеляційного суду дисциплінарного проступку, а на його думку, ними вчинені саме грубі порушення вимог закону, які необхідно кваліфікувати як кримінальні правопорушення передбачені ст. ст. 366, 364 КПК України. Крім того вказав, що до Вищої ради правосуддя із дисциплінарною скаргою не звертався.

Представник Закарпатської обласної прокуратури в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду, не повідомили, будь яких клопотань на адресу суду не направляли. У відповідності до приписів ст.. 306 КПК України, відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не перешкоджає розгляду скарги, а тому слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд скарги у їх відсутності.

Заслухавши думку заявника, оглянувши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, п.1 ч.1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження у досудовому провадженні бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 06.04.2016, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв`язку.

Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Такий висновок слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Разом з цим, дослідивши зміст заяви ОСОБА_1 від 02.06.2021 слідчий суддя дійшов висновку, що воно не містить об`єктивних даних, які б свідчили про можливе вчинення суддями Закарпатського апеляційного суду ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.  364, 366 КК України.

Доводи заявника ґрунтуються на суб`єктивній оцінці та ставленні до зазначених у заяві про вчинення кримінального правопорушення обставин, та не містять конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, які б давали підстави для кваліфікації дій за вищевказаними статтями. Адже із змісту заяви вбачається, що її суть зводиться до незгоди ОСОБА_1 із рішеннями вищезазначених суддів.

У справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про статус суддів» (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 Конституційний Суд України визначив, що недоторканність суддів - один із елементів їхнього статусу. Вона не є особистим привілеєм, а має публічно-правове призначення - забезпечити здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Незалежність і недоторканність суддів є невід`ємною ознакою правової держави та однією з фундаментальних засад демократичного суспільства. Як наголошується в Рекомендації № R (94) 12 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо незалежності, ефективності та ролі суддів, незалежність судів є передумовою верховенства права та основоположною гарантією справедливого суду.

Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом. Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.

Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Аналогічної позиції дотримується і Консультативна ради європейських суддів, яка в пункті 57 Висновку №11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Верховний Суд України в постанові від 15.04.2008 у справі №21-319во07 зазначив: «Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися, за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову проти суду чи судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду».

З наведених вище підстав, намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання повідомлення про кримінальні правопорушення може вказувати на протиправне втручання у здійснення правосуддя й посягання на процесуальну незалежність, що передбачають статті 126 та 129 Конституції України.

При розгляді питання, що стосується не внесення відомостей в ЄРДР, яке стосується судді, необхідно також враховувати Висновок Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов`язане зі здійсненням ними судочинства від 01.07.2013.

Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що для забезпечення незалежності суддів, при отриманні заяви про вчинений суддею злочин, яке пов`язане зі здійсненням ним судочинства, уповноважений орган повинен внести до ЄРДР та розпочати розслідування тільки таку заяву або повідомлення, які мають ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші. Такий обов`язок слідчого і прокурора визначено ч. 1 ст. 2 КК, оскільки підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об`єднання зобов`язані поважати незалежність судді і не посягати на неї.

Враховуючи вищевикладене, оскільки заява ОСОБА_1 від 02.06.2021року про вчинення кримінальних правопорушень не містить достатніх та конкретних даних, які б вказували на наявність у діях суддів Закарпатського апеляційного суду ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.  364, 366 КК України, а фактично зводиться до незгоди із прийнятими суддями рішеннями при розгляді справи, слідчий суддя дійшов висновку, що невнесення відомостей уповноваженою особою Закарпатської обласної прокуратури на підставі заяви ОСОБА_1 від 02.06.2021 не є протиправним, а тому у задоволенні скарги належить відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-307, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 щодо зобов`язання посадових осіб Закарпатської обласної прокуратури внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 364, 366 КК України відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде складено та проголошено 26 липня 2021 року о 17 год. 15 хв.

Слідчий суддя                                                                Дегтяренко К.С.