154/2219/21

3/154/978/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2021 року. Суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області Вітер І.Р. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від начальника Володимир-Волинського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ 035559 від 23 червня 2021 року, близько 23 години 30 хвилин 05 червня 2021 року ОСОБА_1 , який є власником кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по вулиці Устилузькій у місті Володимир-Волинському, здійснив прийом відвідувачів у вищеназваному закладі громадського харчування та організував дискотеку, чим порушив п.п.9 п.3 Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09 грудня 2020 року зі ст.7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя», за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.44-3 КУпАП.

В суді ОСОБА_1 свою вину заперечив. Вказав, що власником кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_3 » не являється, дискотек у ньому не організовував. Зазначив, що працює головним інспектором станції технічного огляду ДП «Одесастандартметрологія». Представив документи, згідно яких власником нерухомого майна та кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 » є його дружина ОСОБА_2 , яка займається підприємницькою діяльністю.

Частина 1 статті 44-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Зазначена норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов`язковими для виконання.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена ст. 44-3 КУпАП.

Згідно п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» в редакції на час події правопорушення (далі - Постанови № 1236), залежно від епідемічної ситуації на території України в цілому або на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) встановлюється “зелений”, “жовтий”, “помаранчевий” або “червоний” рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 (далі - рівень епідемічної небезпеки).

Пунктом 3 Постанови № 1236 визначено, що з 24 лютого 2021 р. на території України встановлюється «жовтий» рівень епідемічної небезпеки, який діяв до 17 червня 2021 року, і з цього часу на території України встановлюється «зелений» рівень епідемічної небезпеки у відповідності до п.2-2 Постанови № 1236 у теперішній її редакції.

Отже, станом на час події правопорушення діяв «жовтий» рівень епідемічної небезпеки.

Підпунктами 9, 10 пункту 3 зазначеної Постанови заборонено під час дії «жовтого» рівня епідемічної небезпеки проведення дискотек, робота розважальних закладів (нічних клубів), діяльність закладів громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо) з організацією дозвілля, у тому числі проведення святкових заходів, банкетів, майстер-класів, публічних подій тощо; робота після 24-ї та до 7-ї години суб`єктів господарювання з надання послуг громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос.

Отже, під час дії «жовтого» рівня епідемічної небезпеки заборонено проведення дискотек.

З санкції ч.1 ст.44-3 КУпАП вбачається, що до відповідальності за цією статтею можуть бути притягнені фізичні особи та посадові особи.

Матеріали не містять будь-якої інформації чи доказу того факту, що ОСОБА_1 є посадовою особою підприємства, установи чи організації, пов`язаних із діяльністю кафе-бару із назвою «Движок», про який йде мова у складеному протоколі.

Разом з тим матеріали справи не містять будь-якого доказу, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, в якому знаходиться вказаний заклад громадського харчування.

Із відібраного поліцейським письмового пояснення бармена кафе-бару «Движок» ОСОБА_3 від 05 червня 2021 року слідує, що власником закладу є ОСОБА_2 .

У відповідності до долучених до матеріалів справи ОСОБА_1 документів (витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців, та інших) власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , є ОСОБА_2 , яка у тому ж приміщенні провадить підприємницьку діяльність, в тому числі, пов`язану із організацією закладу громадського харчування у барі «Движок».

Будь-який із долучених до справи поліцейським документів не містить жодної інформації про причетність ОСОБА_1 до кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 », так само як і не містить інформації про причетність ОСОБА_1 до організації чи проведення дискотеки у вказаному закладі.

Чинне законодавство передбачає можливість притягнення до адміністративної відповідальності виключно особу, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Накладення адміністративного стягнення на осіб, які не вчиняли правопорушення, є незаконним притягненням до відповідальності.

Суддя наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.51 КУпАП стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку, ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням». Тим більше «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, санкція якої передбачає стягнення у вигляді штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тоді як за КК України мінімальний штраф становить тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Частиною третьою ст. 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд зазначає, що наявність протоколу не є беззаперечним доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Враховуючи викладене, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 є особою відповідальною за організацію проведення дискотеки 05 червня 2021 року у закладі громадського харчування за вказаною в протоколі адресою, тому суду не надані докази, що ОСОБА_1 є особою, яка несе відповідальність за ч.1 ст.44-3 КУпАП.

Таким чином, суддя приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 44-3, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Володимир-Волинської області.

Суддя                                (підпис).

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Володимир-Волинського міського суду                                                І.Р.Вітер