АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1408/10 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 30 Драник Н.П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлаки В.О.
суддів Гончар Н.І., Корнієнко Н.В.
при секретарі Пономаренко Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 05 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа: ОСОБА_8 про відшкодування упущеної вигоди та стягнення моральної шкоди , -
в с т а н о в и л а :
В вересні 2009 року ОСОБА_6 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_7 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди та стягнення моральної шкоди, мотивуючи тим, що 01 березня 2009 року в м.Черкаси сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої ОСОБА_7 було пошкоджено автомобіль «Шевролет Авео», 2008 року випуску, д.н. НОМЕР_1, який знаходився у ОСОБА_6 в користуванні на підставі договору найму транспортного засобу від 02 квітня 2008 року. Постановою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 01 березня 2009 року відповідач визнаний винним в порушенні ПДР.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 являється фізичною-особою-підприємцем. Відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку вид її діяльності – перевезення пасажирів. Таким чином пошкоджений автомобіль використовується нею для перевезення пасажирів і отримання прибутку.
В результаті ДТП автомобіль зазнав ушкоджень і до 07 квітня 2009 року перебував в ремонті, що позбавило її можливості працювати та отримувати прибуток 38 днів.
Відповідно до довідки державної податкової інспекції обсяг її виручки за останні 5 місяців роботи складав 25 900 грн. Середньоденна виручка становила 171 грн. 52 коп. За час ремонту автомобіля позивачка не отримала доходу в розмірі 6517 грн. 76 коп..
З вини ОСОБА_7 їй завдана моральна шкода, яку вона обґрунтовую порушенням нормальних життєвих зв’язків, життєвого ритму, марнуванням часу на ремонт автомобіля, боргами, тощо, та оцінює її в 1000 грн.
Просила суд стягнути з ОСОБА_7 на її користь упущену вигоду в розмірі 6517 грн. 76 коп. та моральної шкоди в розмірі 1000 грн.
Ухвалою, занесеною до протоколу, від 20 січня 2010 року залучено до справи в якості третьої особи власника автомобіля – ОСОБА_9.
Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 05 березня 2010 року в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_6, просить у зв‘язку з неповним з’ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
Судом встановлено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 01 березня 2009 року був пошкоджений автомобіль «Шевролет Авео», 2008 року випуску, д.н. НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_9 Відповідно до постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси винним у вчиненні даної пригоди є відповідач по справі ОСОБА_7 Шкода завдана власнику автомобіля була повністю відшкодована Черкаською філією страхової компанії «Дженералі Гарант» і відповідно до його пояснень даних в ході розгляду справи судом першої інстанції, претензій матеріального та морального характеру до відповідача він не має /а.с.67/. У позивачки ОСОБА_6 вищевказаний автомобіль перебуває у користуванні на підставі договору найму транспортного засобу від 02 квітня 2008 року, укладеного між нею та власником автомобіля ОСОБА_9
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачка не надала суду належних та допустимих доказів заподіяння збитків. Позивачка не є власником автомобіля, її право користування автомобілем витікає із договору найму, який передбачає, що всі ризики, пов»язані з використанням транспортного засобу як джерела підвищеної небезпеки несе саме наймач. Суд також прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для відшкодування збитків ОСОБА_6 відповідачем, оскільки із матеріалів справи не вбачається, що остання вживала будь-які міри спрямовані на прискорення проведення ремонту автомобіля, відновлення його споживчих властивостей, тобто направлених на відвернення або зменшення розміру упущеної вигоди, а також на укладення договору найму на інший автомобіль, що повністю виключало б неотримання нею доходу у вказаний період.
Ст 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди в наслідок порушення її прав, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я; у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв»язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності та ділової репутації.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність підстав для відшкодування позивачці моральної шкоди, оскільки позивачка вказала обставини її завдання, які ст. 23 ЦК України взагалі не передбачені, а посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що в рішенні суду відсутні обґрунтування відмови в задоволенні позову про стягнення моральної шкоди є безпідставними.
Колегія суддів вважає, що позивачка не довела факту спричинення їй збитків у вигляді упущеної вигоди, та моральної шкоди, а її вимоги не підтверджені наданими в матеріалах справи доказами.
На думку колегії суддів, при винесенні рішення, суд першої інстанції вірно врахував всі обставини справи, встановив відповідні правовідносин, дослідив докази, що маються у справі як в підтвердження позову так і в його заперечення та постановив законне, обґрунтоване та справедливе рішення.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом не в повному обсязі з»ясовано обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права є необґрунтованими та не дають підстав для скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 – відхилити.
Рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 05 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа: ОСОБА_8 про відшкодування упущеної вигоди та стягнення моральної шкоди – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя Н.І. Гончар