У Х В А Л А  

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И  

  19 травня   2010 року   судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі   :  

головуючого –  судді  Овсяннікова А.І.  

суддів -                         Коровіна С.Г.,  

Ситнік О.М.  

при секретарі –            Черніш  К.В. .,  

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в   Орджонікедзевському   районі м. Харкова на постанову   Орджонікедзевського   районного суду м. Харкова від   01 грудня  2009   року по справі за позовом   ОСОБА_2   до Управління Пенсійного фонду України в   Орджонікедзевському   районі м. Харкова про зобов'язання вчинення дій, -  

  в с т а н о в и л а:  

    У жовтні 2009   року   ОСОБА_2   звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в   Орджонікедзевському   районі м. Харкова про визнання бездіяльності протиправною та покладання обов'язку здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії, посилаючись  на те, що   вона   відноситься до категорії «Діти війни» та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання соціальної допомоги  у розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком  з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року.  

  Відповідач у своєму запереченні на позов посилався на те, що органи Пенсійного фонду мають використовувати кошти тільки на виплати, вичерпаний перелік яких визначений  діючим законодавством, до яких виплати підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відносяться.  

  Постановою   Орджонікедзевського   районного суду м. Харкова від   01 грудня  2009   року адміністративний позов   ОСОБА_2     задоволено частково.  

Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в   Орджонікедзевському   районі м. Харкова.  

  Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Орджонікедзевському   районі м. Харкова здійснити перерахунок   ОСОБА_2     пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого  ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.  

  В іншій частині позовних вимог відмовлено.  

В апеляційній скарзі Управлінням Пенсійного фонду в   Орджонікедзевському   районі м. Харкова ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.  

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши наведені в скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.  

Справа судом першої інстанції розглянута в порядку письмового провадження з дотриманням  діючих на час ухвалення судового рішення норм процесуального права.  

  Відповідно до ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_2 народилася в   1935 році   і в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» набула статусу «Дитина війни» і  відповідно до ст. 6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 %  від мінімальної пенсії за віком.  

Щодо права позивача на отримання підвищення до пенсії в 2006 році, то відповідно до ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006рік» в редакції, викладеній у Законі України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006року,  визначено умови впровадження таких виплат. Однак, такі умови на отримання підвищення до пенсії  згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в 2006році не настали.  

    Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в позові в частині  покладання обов'язку здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії в період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року.  

Щодо підвищення пенсії дітям війни у 2007 році, то п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом було зупинено дію ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» на 2007рік.  

    Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України, (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007рік».  

    Отже, в період з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року позивач також не   мав   права на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма, якою передбачено це право, була зупинена.  

Право на перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивач в 2007 році має тільки з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.  

  Згідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів  України» текст   ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції   :   «Дітям війни» (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачуються у підвищеному розмірі надбавки, встановлені для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».  

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів  України».  

  Зазначені рішення Конституційного Суду є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженим, і такими, що мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.  

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Таким чином, з 22 травня по 31 грудня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо зобов’язання відповідача здійснити позивачеві щомісячне підвищення пенсії за 2007 рік з 09 липня по 31 грудня 2007 року та за 2008 рік з 22 травня по 31 грудня 2008 року.  

Також суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що розрахунок щомісячного підвищення необхідно проводити з визначеного ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розміру мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.  

Судом першої інстанції правильно не взято до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Також не впливають на висновки суду першої інстанції доводи апеляційної скарги про відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України  «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії і не можуть бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов’язань, оскільки реалізація позивачем права на  підвищення пенсії, яке базується на Законі України, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань.  

Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, визнає, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.  

    Керуючись ст.ст. 307ч.1п.1, 308, 313, 314ч.1п.1, 315, 317, 319  ЦПК України судова колегія, -  

  УХВАЛИЛА:  

    Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в   Орджонікедзевському    районі   м. Харкова відхилити.  

    Постанову   Орджонікедзевського   районного суду м. Харкова  від   01 грудня  2009   року залишити без змін.  

    Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.  

  Головуючий –  

  Судді –