РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  «24» лютого 2010 р. судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:  

головуючого     – Овсяннікової А.І.      

суддів       – Коровін С.Г.  

– Ситнік О.М.  

при секретарі     – Голіковій О.П., Черниш К.В.  

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2   на рішення   Орджонікідзевського  районного  суду міста  Харкова від 19 січня 2009 року  по справі за позовом ОСОБА_3  до   ОСОБА_2  про розподіл  житлового  будинку, надвірних будівель та визначення порядку  користування  земельною  ділянкою, -  

  ВСТАНОВИЛА:  

  У грудні 2006 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розподіл будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою.  

В обгрунтування позову ОСОБА_3 вказала, що їй належить 64/100 частин жилого АДРЕСА_1; 36/100 частин цього будинку  належить відповідачці.  

Після проведення судової будівельно-технічної експертизи просила провести розподіл будинку по першому варіанту та виділити їй кімнату 1-4 та 1-6, кухню 1-2, комору 1-3, льох, який знаходиться під коморою; тамбур 1, надвірні будівлі: літню кухню «Б», вбиральню «В», сарай «Е», замощення, хвіртку №3, паркан №1 і відповідну земельну ділянку.  

Справа розглянута у відсутності відповідачки.  

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17 квітня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.  

Ухвалою від 11 грудня 2008 року заочне рішення скасовано.  

При новому розгляду справи відповідачка заперечувала проти наданих варіантів розподілу будинку; просила призначити повторну експертизу, у проведенні якої їй відмовлено.  

  Рішенням Орджонікідзевського рійонного суду м. Харкова від 19 січня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено.  

Проведено розподіл АДРЕСА_1 та виділено ОСОБА_3 приміщення 1-4 пл. 7,5 м.кв; 1-6 пл. 8,3 м.кв; кухню 1-2 пл.7,1 м.кв, комору 1-3 пл. 1,7 кв.м; надвірні будівлі: тамбур «а-1»; льох «Г», який знаходиться під коморою; літню кухню «Б», тамбур «б», вбиральню «В», сарай «Е», замощення «1», паркан №1, хвіртку №3, частину дворового водопроводу №2.  

ОСОБА_2 виділено приміщення 2-2 пл. 20,3 м.кв., кухню   2-1 пл. 3,7 м.кв., надвірні будівлі: тамбур «а-2», сарай «Ж», вбиральню «3», хвіртку №4, частину дворового водопроводу №2.  

ОСОБА_3 дозволено демонтувати перегородку між приміщеннями 1-4 та 1-6.  

Перерозподілені ідеальні частки в праві власності на жилий будинок та визнано за ОСОБА_3 право власності на 58/100 часток цього будинку замість 64/100 часток; за ОСОБА_2 – право власності на 42/100 частки замість 36/100 часток.  

Визначено порядок користування земельною ділянкою та виділено   ОСОБА_3 земельну ділянку пл. 361 кв.м. у тому числі 56,5 кв.м. загального користування; ОСОБА_2 – земельну ділянку пл. 203 кв.м. у тому числі 56,5 кв.м. загального користування.  

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 15161 грн. грошову компенсацію за збільшення її частки та судові витрати у сумі 245 грн. 92 коп., а всього 15406 грн. 20 коп.  

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, а справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що непроведенням повторної експертизи суттєво порушені її права. Єксперт користувався непровіреними данними, а саме: прибудова а-2, яка оцінена експертом у 1587 грн. побудована нею особисто за власні кошти і не може бути врахована як загальна власність. Також це стосується і багатьох інших надвірних будівель.  

Тобто, компенсація у розмірі 15 тис. грн. стягнута з неї безпідставно.  

Не згодна вона і з розподілом земельної ділянки.  

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з’явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду – зміні.  

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи жилий АДРЕСА_1 надлежить на праві власності у 64/100 частках ОСОБА_3 та у 36/100 часток – ОСОБА_2  

Відповідно до вимог ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є спільний частковій власності.  

  Виходячи з цих вимог закону суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку щодо можливості розподілу жилого будинку.  

Експертом  представлено  два варіанта розподілу жилого будинку. Судова колегія вважає правильним провести розподіл будинку згідно варіанту представленого експертом ОСОБА_4 , згідно якого ОСОБА_3 підлягає виділенню жилі кімнати 1-4 пл. 7,5 кв.м.; 1-5 пл. 8,3 кв.м. (8,2); у прибудові «а» кухню 1-2 пл. 7,0 кв.м.,  комору 1-3 пл. 1,7 кв.м., надвірні будівлі: літню кухню «Б», льох «Г», вбиральню «В», половину дворового водопроводу №2, ворота з хвірткою №5, замощення 1;  ОСОБА_2 виділити жилу кімнату 2-2 пл. 20,3 кв.м. (20,2); у прибудові «а» кухню 2-1 пл.3,7 м.кв., тамбур «а-2» пл.2,4 м.кв.; надвірні будівлі: сарай «Ж», вбиральню «3», половину дворового водопроводу №2, хвіртку №4, огорожу №6.  

При цьому ідеальні частки співвласників в праві власності на будинок зміняться і будуть становити у ОСОБА_3 56/100 ч замість належних їй 64/100 ч.; у ОСОБА_2– 44/100 ч. замість належних їй 36/100 ч. (варіант розподілу на а.с. 185).  

З даним варіантом погоджуються і сторони, оскільки вони фактично користуються цими приміщеннями.  

Незважаючи на зміну ідеальних часток співвласників  у праві власності на жилий будинок з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошова компенсація  стягненню не підлягає. Кожному з співвласників виділено майно, яке придбано за договором купівлі-продажу та що побудовано особисто кожним з них.  

Так, ОСОБА_2 особисто за власні кошти побудовано тамбур «а-2», сарай літ. «Ж» та вбиральню літ. «З», що підтверджується рішеннями виконкому Орджонікідзевській районній ради м. Харкова від 05.09.1979 року за №342/11 та від 15.09.1981 року за №331/2. При цьому в договорі купівлі-продажу частки будинку в примітці вказано, що ОСОБА_2  перейшло у користування жила кімната 1-6 (нині 2-2) пл. 20,2 кв.м. та частина приміщення 1-2 (нині 2-1) пл. 3,5 кв.м.  

Ворота та хвіртка №5 побудовані особисто ОСОБА_3  

До того ж на час дослідження тамбури «а-1», «б», сарай літ. «Е» та огорожа №1 – знесені.  

Отже, хоча частки співвласників змінюються, грошова компенсація нікому з них не виплачується..  

З цих же підстав не приймаються і заперечення ОСОБА_3 щодо виплати їй у будь – якому випадку компенсації, оскільки, як вона вказує, нею придбана частка у будинку, а, отже, і половина вбиральні літ. «3» та сараю літ. «Ж», які виділені ОСОБА_2, належать їй і половина їх вартості повинна бути їй сплачена.  

Ці будівлі – літ. «З» та «Ж» - не є тими надвірними будівлями, які були на час оформлення договору купівлі-продажу. Як вже вказувалося, ці приміщення  

побудовані особисто ОСОБА_2 у 1979 році та 1981 році. Дозвіл на їх будівництво було їй надано вищевказаними рішеннями виконкому.  

Безпідставні посилання ОСОБА_3 і на необхідність врахувати прибудову, яку вона зараз будує до належного їй приміщення 1-2. Дана побудова не побудована, в експлутацію не прийнята.  

Що стосується визначення порядку користування земельною ділянкою, то судова колегія вважає, що розподіл ділянки дійсно слід визначати по першому варіанту розподілу  експерта ОСОБА_5 як вказано на а.с. 54, але з урахуванням додаткової експертизи проведеної в суді апеляційної інстанції та фактичного розміру земельної ділянки.  

Як вбачається з первинних документів за АДРЕСА_1 зареєстрована земельна ділянка пл. 619 кв.м.,де 600 м.кв. згідно закону, 19 кв.м. – надлишки (договір на право забудови та безстрокового користування земельною ділянкою від 10.01.1953 року; висновки комісії від 06.12.1955 року на а.с. 199-205).  

При цьому в технічному паспорті помилково вказано, що площа земельної ділянки складає 564 кв.м.  

Розміри земельної ділянки визначені експертами однаково (44,65х44,65х13,70х14,25) але площа експертом ОСОБА_5 вказана як в технічному паспорті – 564 кв.м., а необхідно при цих же розмірах – 619 кв.м.  

Розподіл земельної ділянки слід проводити по першому варіанту експертизи експерта ОСОБА_5 (а.с.54) з урахуванням її додаткового висновку від 24.02.2010 року в суді апеляційної інстанції.  

Тобто, ОСОБА_3 на належні їй 64/100 частин підлягає виділенню земельна ділянка пл. 396 кв.м., в тому числі 56,5 кв.м. – загального користування; ОСОБА_2 земельна ділянка пл. 223 кв.м., де 56,5 кв.м. – загального користування.  

Судовою колегією приймається саме такий варіант розподілу земельної ділянки, а не з повною ізоляцією як представлено експертом ОСОБА_4, і на якому наполягає ОСОБА_2, оскільки при розподілу з повною ізоляцією порушуються відповідні пункти ДБН, про що вказано і самим експертом. Такий розподіл можливий тільки за спільною згодою співвласників з відповідними поступками кожної сторони. Однак, ОСОБА_3 категорично заперечує проти таких домовленостей, тому такий варіант прийнятий не може бути.  

Варіант розподілу жилого будинку передбачає певні переобладнання, а саме: ОСОБА_3 необхідно демонтувати перегородку між приміщеннями 1-4 та 1-5. Узгодження виконкому та інших служб мається (а.с. 63-65).  

    Керуючись ст. 303, 304, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.1; 313, 314 ч.2, 316, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів,-  

  ВИРІШИЛА:  

  Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.  

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19 січня 2009 року – змінити.  

Визначити порядок користування земельною ділянкою жилого АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_3 та    ОСОБА_2 згідно першого варіанту судової будівельно-технічної експертизи від 11 червня 2007 року на а.с. 56 з урахуванням додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 24.02.2010 року виділивши ОСОБА_3  земельну ділянку площею 339,5 кв.м. (синім кольором); ОСОБА_2  – земельну ділянку площею 223 кв.м. (зеленого кольору); земельну ділянку площею 113 кв.м. (жовтого кольору) залишити в загальному користуванні.  

Провести розподіл жилого АДРЕСА_1 та виділити ОСОБА_3 жилі кімнати 1-4 пл. 7,5 кв.м.; 1-5 пл. 8,3 кв.м. (8,2); у прибудові «а» кухню 1-2 пл. 7,0 кв.м.,  комору 1-3 пл. 1,7 кв.м., надвірні будівлі: літню кухню «Б», льох «Г», вбиральню «В», половину дворового водопроводу №2, ворота з хвірткою №5, замощення 1;  ОСОБА_2 виділити жилу кімнату 2-2 пл. 20,3 кв.м. (20,2); у прибудові «а» кухню 2-1 пл.3,7 м.кв., тамбур «а-2» пл.2,4 м.кв.; надвірні будівлі: сарай «Ж», вбиральню «3», половину дворового водопроводу №2, хвіртку №4, огорожу №6.  

Перерозподілити ідеальні частки в праві власності на будинок і визнати за ОСОБА_3 право власності на 56/100 частин  жилого АДРЕСА_1 в м. Харкові замість належних їй 64/100 частин; визнати за ОСОБА_2 право власності на 44/100 частин цього будинку замість належних їй 36/100 частин.  

ОСОБА_3 демонтувати перегородку між приміщеннями 1-4 та 1-5.  

Горищне приміщення розділити відповідно до варіанту розподілу жилого будинку.      

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.  

Головуючий:       /підпис/  

  Судді:                  /підпис/          

Копія вірна