Справа № 617/541/17

Провадження № 1-кп/616/4/21

В И Р О К

        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ                

       „29” липня 2021 року Великобурлуцький районний суд

Харківської області

               в складі головуючого - судді РИКОВА М.І.

               за участю секретаря КАПЛЕНКО А.В.,

        ЛОГВІНОВОЇ М.В.,

ШЕГДИ В.М.

               прокурора ВАРВЯНСЬКОГО М.Ю.,

КУЛИКА К.І.,

ШАБАЛДАСА О.С.

обвинувачених ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3

               захисника АТАМАНЮКА П.В.

потерпілого ОСОБА_4

представників потерпілого КРЯЧКА О.В.,

БОЖЕНКО Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Великий Бурлук матеріали об`єднаного кримінального провадження № 120172202600000251, № 12018220260000449 по обвинуваченню: 

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гатище Вовчанського району Харківської області, громадянина України, українця, освіта базова середня, військовозобов`язаного, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не маючого судимостей,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.297 КК України,-

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Гатище, Вовчанського району, Харківської області, громадянина України, українця, освіта базова середня, військовозобов`язаного, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

       - за вироком Вовчанського районного суду Харківської області від 29 листопада 2010 року за ч.2 ст.185, ч.1 ст.263, ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 17 березня 2011 року рахувати засудженим за ч.2 ст.185, ч.1 ст.263, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі. В силу ч.4 ст.70 КК України вирок Вовчанського районного суду Харківської області від 04 серпня 2010 року виконувати самостійно;

- за вироком Вовчанського районного суду Харківської області від 18 жовтня 2011 року за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до 5 років позбавлення волі. Строк рахувати з 18.10.2011 року. Звільненого на підставі ст.ст.107,81 КК України умовно-достроково 05 грудня 2014 року за постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 27.11.2014 р. на невідбуту частину покарання - 1 рік 1 місяць 21 день,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України,- 

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Гатище Вовчанського району Харківської області, громадянина України, українця, освіта професійно - технічна, неодруженого, військовослужбовця Збройних Сил України, військова частина А 0501, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого:

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України,- 

В С Т А Н О В И В:

Судом визнано доведеним, що в період 15-17 січня 2017 року (точної дати та часу не встановлено) у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, який полягав у скоєнні крадіжки чужого майна з території ФОП « ОСОБА_9 », що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , після чого ОСОБА_8 в ході телефонної розмови із ОСОБА_10 домовилися про вчинення крадіжки із вищезазначеної території. ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , який має непогашені судимості, повторно та ОСОБА_10 , реалізуючи свій злочинний, протиправний умисел, діючи спільно у групі та узгоджено між собою, прибувши до території ФОП « ОСОБА_9 », яка розташована по АДРЕСА_1 , з метою заволодіння чужим майном, через наполовину завалену бетонну плиту огорожі території складського майданчику, проникли до території ФОП « ОСОБА_9 », звідки за допомогою інструменту, який ОСОБА_10 заздалегідь взяв із собою з дому, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, таємно, зняли та в подальшому викрали з приміщення доку № 2 три алюмінієві листи, розмірами: висота 4 м, ширина 1,25 м, товщина 1 мм, знявши їх з кріплення, загальною вартістю 2 467 грн 50 к., що належать ФОП « ОСОБА_9 », після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власну користь, тим самим спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на зазначену вище суму (Епізод № 1).

Крім того, в період з 29-30 січня 2017 року, (точної дати та часу не встановлено) у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, який полягав у скоєнні крадіжки чужого майна з території ФОП « ОСОБА_9 », що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , після чого ОСОБА_8 в ході телефонної розмови із ОСОБА_10 домовилися про вчинення крадіжки із вищезазначеної території, після чого реалізуючи свій злочинний, протиправний умисел, ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , діючи спільно у групі та узгоджено між собою, прибувши до території ФОП « ОСОБА_9 », яке розташоване по АДРЕСА_1 , де переконавшись в тому, що їхні злочинні дії залишаться непоміченими сторонніми особами, з метою заволодіння чужим майном, через наполовину завалену бетонну плиту огорожі території складського майданчику, проникли до території ФОП « ОСОБА_9 », звідки за допомогою інструменту, який ОСОБА_10 заздалегідь взяв із собою з дому, діючи умисно, повторно, з метою незаконного збагачення, таємно викрали з приміщення доку № 2 три алюмінієві листи, розмірами: висота 4 м, ширина 1,25 м, товщина 1 мм, знявши їх з кріплення, загальною вартістю 2 467 грн 50 к., що належать ФОП « ОСОБА_9 », після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власну користь, тим самим спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на зазначену вище суму (Епізод № 2).

Крім того, ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 10 лютого 2017 року, (точного часу не встановлено), реалізуючи свій злочинний, протиправний умисел, діючи спільно та узгоджено між собою, з метою заволодіння чужим майном, прибули до території ФОП « ОСОБА_9 », яка розташована по АДРЕСА_1 , де через наполовину завалену бетонну плиту огорожі території складського майданчику, проникли до території, що належить ФОП « ОСОБА_9 », звідки за допомогою приготовленого інструменту, який ОСОБА_10 заздалегідь взяв із собою з дому, діючи умисно, повторно, таємно викрали з приміщення доку № 2 три алюмінієві листи, розмірами: висота 4 м, ширина 1,25 м, товщина 1 мм, загальною вартістю 2 467 грн 50 к., що належать ФОП « ОСОБА_9 », після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власну користь, тим самим спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на зазначену вище суму (Епізод № 3).

Крім того, ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 25 лютого 2017 року, (точного часу не встановлено), маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з території ФОП « ОСОБА_9 », реалізуючи свій злочинний, протиправний умисел, діючи спільно у групі та узгоджено між собою, через наполовину завалену бетонну плиту огорожі території складського майданчику, незаконно проникли до території ФОП « ОСОБА_9 », що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , звідки за допомогою приготовленого інструменту, який ОСОБА_10 заздалегідь взяв із собою з дому, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, таємно викрали з приміщення доку № 2 шість алюмінієвих листів, розмірами: висота 4 м, ширина 1,25 м, товщина 1 мм, загальною вартістю 4 935 грн 00 к., що належать ФОП « ОСОБА_9 », після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власну користь, тим самим спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на зазначену вище суму (Епізод № 4).

Також, 09 травня 2018 року біля 18 год. 00 хв., ОСОБА_10 , перебуваючи біля братської могили невідомим солдатам, що розташовується по АДРЕСА_2 , що огороджена металевим парканом, діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на наругу над братською могилою, підійшовши до однієї секції металевого паркану братської могили невідомим солдатам, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, нехтуючи моральними засадами в суспільстві в частині поваги до померлих та місць їхнього поховання, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи, традиції та релігійні положення щодо поховання померлих та виявлення поваги до пам`яті покійних, з корисливих мотивів, з метою подальшої реалізації в якості металобрухту, таємно, розхитав та в подальшому викрав одну секцію металевого паркану братської могили невідомим солдатам, що розташована за вищевказаною адресою та знаходиться на балансі Гатищенської сільської ради Чугуївського (бувшого Вовчанського) району Харківської області, чим вчинив наругу над могилою з корисливих мотивів, що виразилося в образливому ставленні до місця поховання невідомим солдатам (Епізод № 5).

Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_8 ,  ОСОБА_11  та ОСОБА_10  свою вину у скоєнні вказаних злочинах визнали і по обставинам їх скоєння дали показання, відповідно до викладених в обвинувальному акті обставин. Вказали, що вони дійсно здійснили крадіжку 15 алюмінієвих листів з ангару, що належить потерпілому. Ходили до ангару для здійснення крадіжки чотири рази, інші листи вони не викрадали. Також під час судового розгляду кримінального провадження ОСОБА_10  вказав, що 09 травня 2018 року біля 18 год. 00 хв. він був біля братської могили невідомим солдатам, що розташовується по АДРЕСА_2 , звідки викрав одну секцію металевого паркану братської могили невідомим солдатам. Під час надання пояснень в судових дебатах та останньому слові провину за злочин, передбачений ч.3 ст.297 КК України не визнав та пояснив, що він проходив повз братської могили та побачив секцію металевого паркану, який лежав на землі. Він його забрав, а в подальшому за власні кошти відновив паркан.

Обвинувачений ОСОБА_8 цивільний позов в частині стягнення з нього моральної шкоди визнав частково. Обвинувачений ОСОБА_11 цивільний позов в частині стягнення з нього моральної шкоди не визнав повністю. Обвинувачений ОСОБА_10 позов щодо відшкодування моральної шкоди визнав частково, а саме в розмірі 5 000 грн 00к.

Також, обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 частково визнали позов в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 12 337 грн 50 к., тобто суму, яка встановлена досудовим слідством.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_10 – адвокат Атаманюк П.В. вказав, що провина його підзахисного за ч.3 ст.297 КК України не доведена, оскільки відсутній склад злочину, передбачений ч.3 ст.297 КК України. Вказав, що товарознавча експертиза проведена приватним фахівцем-оцінювачем ОСОБА_12 , яка не є експертом, а тому висновок приватного фахівця-оцінювача, - ОСОБА_12 , яка встановлювала оцінку викраденого майна, є недопустимим доказом.

В судовому засіданні потерпілий  ОСОБА_9  суду пояснив, що з 2014 року він запрошував людей приглядати за його складськими приміщеннями, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . У березні 2017 році йому зателефонував чоловік та повідомив, що один з чотирьох складів відсутній, після чого він зателефонував до поліції. Територія, на якій демонтували склад має огорожу у вигляді плит. В березні 2017 року він приїхав до ангарів та побачив, що повністю відсутній один ангар, після чого була здійснена оцінка викраденого майна спеціалістом – оцінювачем. Вартість відновлення ангара сягає до 200 000 грн 00 к. Зникло приблизно 100 алюмінієвих листів з яких складався ангар. Після розкрадання вищевказаного майна йому довелось відчужити об`єкт. На теперішній час завдана шкода не відшкодована.

Потерпілий ОСОБА_9 та його представники Крячко О.В., Боженко Г.В. позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити та стягнути з обвинувачених солідарно суму матеріальних збитків в розмірі 175 321 грн 00 к. та моральної шкоди в розмірі 50 000 грн 00 к., оскільки потерпілому було завдано моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, які потерпілий зазнав у зв`язку із знищенням та пошкодженням його майна.

Представник потерпілого Гатищенської сільської ради Вовчанського району Харківської області Сливченко В.І. в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій просить справу розглянути без участі представника сільської ради, зазначивши, що Гатищенська сільська рада претензій до обвинуваченого ОСОБА_10 не має, оскільки останній відшкодував матеріальну шкоду в повному обсязі (т.3 а.с.68, т.5 а.с.110).

Розгляд судового провадження провадиться відносно обвинувачених в межах пред`явленого кожному обвинувачення у повному обсязі. Окрім повного визнання провини обвинувачених у скоєних злочинах, передбачених ч.3 ст.185 КК України, вина ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 підтверджується наступними дослідженими в суді доказами, обсяг яких був визначений за погодженням з учасниками судового провадження та наданими стороною обвинувачення і підтверджується зібраними по кримінальному провадженню в порядку ст.ст. 84-86, 91-93 КПК України доказами.

       Показами свідка ОСОБА_13 , який будучи допитаний в судовому засіданні щодо обставин скоєння кримінальних правопорушень показав, що взимку 2017 року обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 3-4 рази приносили та продавали йому порубані алюмінієві листи. При цьому казали, що алюмінієві листи їм видали в рахунок заробітної плати. Він листи купив з метою зшити їх та вкрити гараж, однак через те, що вони були сильно пошкодженні він продав їх. Також вказав, що в травні 2018 року він купив у обвинуваченого ОСОБА_10 металеві прути. Останній пояснив, що він їх знайшов.

З інших, наданих стороною обвинувачення доказів і які судом дослідженні в порядку ст.358 КПК України, вина обвинувачених підтверджується, а саме:

- протоколом огляду місця події від 07 квітня 2017 року та фототаблицею до нього – території складського майданчику, що належить ОСОБА_9 та розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де по периметру мається огорожа у вигляді бетонних плит та металевих воріт. З лівої сторони від металевих воріт мається завалена частина паркану. Периметр території має повністю огорожу у вигляді бетонних плит. З правої сторони зі сторони входу, розташовується алюмінієвий ангар № 1, фундамент від ангару, алюмінієвий ангар № 3, алюмінієвий ангар № 4 (т.1 а.с.26-28);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 07 квітня 2017 року в якому ОСОБА_9 просить прийняти міри до ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , які в період з січня 2017 року по кінець лютого 2017 року вчинили крадіжки алюмінієвих листів зі складу ФОП « ОСОБА_9 », що розташований за адресою: по АДРЕСА_1 , (т.1 а.с.29);

- висновком товарознавчої експертизи № 46 від 07.04.2017 року, відповідно до якого станом на 15-17 січня 2017 року 3 алюмінієві листи, розмірами 4 х 1,25 м (5 м2), товщина металу – 1 мм, без пошкоджень мають вартість 2 467 грн 50 к.; станом на 29-30 січня 2017 року 3 алюмінієві листи, розмірами 4 х 1,25 м (5 м2), товщина металу – 1 мм, без пошкоджень мають вартість 2 467 грн 50 к.; станом на 10 лютого 2017 року 3 алюмінієві листи, розмірами 4 х 1,25 м (5 м2), товщина металу – 1 мм, без пошкоджень мають вартість 2 467 грн 50 к.; станом на 25 лютого 2017 року 6 алюмінієвих листів, розмірами 4 х 1,25 м (5 м2), товщина металу – 1 мм, без пошкоджень мають вартість 4 935 грн 00 к. (т.1 а.с.73-77);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 28 квітня 2017 року за участю ОСОБА_8 під час якого останній пояснив, що він разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в середині січня 2017 року, в кінці січня 2017 року, в середині лютого 2017 року та в кінці лютого 2017 року вчинили крадіжку алюмінієвих листів з ангару № 2, території складського приміщення ФОП « ОСОБА_14 ». Заходили через завалену плиту, після чого з ангару № 2 знімали алюмінієві листи та транспортували їх до лісу, де рубали на частини, після чого відносили додому. На фото таблиці до протоколу до слідчого експерименту зображений ОСОБА_8 , який вказує на завалену плиту огорожі території складського майданчику ФОП « ОСОБА_14 », звідки він вчинив крадіжку алюмінієвих листів з ангару № 2 та вказує на місце на території складського майданчику ФОП « ОСОБА_14 », де він розрубував викрадені листи (т.1 а.с.167-172);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 28 квітня 2017 року за участю ОСОБА_11 під час якого останній пояснив, що він разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_8 в середині січня 2017 року, в кінці січня 2017 року, в середині лютого 2017 року та в кінці лютого 2017 року вчинили крадіжку алюмінієвих листів з ангару № 2, території складського приміщення ФОП « ОСОБА_14 ». Зазначив, що листи продавали після того як закінчувались кошти за попередні продані алюмінієві листи. Заходили через завалену плиту, після чого з ангару № 2 знімали алюмінієві листи та транспортували їх до лісу, де рубали на частини, після чого відносили додому. На фототаблиці до протоколу до слідчого експерименту зображений ОСОБА_11 , який вказує на завалену плиту огорожі території складського майданчику ФОП « ОСОБА_14 », звідки він вчинив крадіжки алюмінієвих листів з ангару № 2 та вказує на місце на території складського майданчику ФОП « ОСОБА_14 », де він розрубував викрадені листи (т.1 а.с.173-178);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 28 квітня 2017 року за участю ОСОБА_10 під час якого останній пояснив, що він разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_11 в середині січня 2017 року, в кінці січня 2017 року, в середині лютого 2017 року та в кінці лютого 2017 року вчинили крадіжку алюмінієвих листів з ангару № 2, території складського приміщення ФОП « ОСОБА_14 ». Заходили через завалену плиту, після чого з ангару № 2 знімали алюмінієві листи та транспортували їх до лісу, де рубали на частини, після чого відносили додому. Вказав, що кримінальні правопорушення вчиняли одним тим самим способом. На фототаблиці до протоколу до слідчого експерименту зображений ОСОБА_10 , який вказує на завалену плиту огорожі території складського майданчику ФОП « ОСОБА_14 », звідки він вчинив крадіжку алюмінієвих листів з ангару № 2 та вказує на місце території складського майданчику ФОП « ОСОБА_14 », де він розрубував викрадені листи (т.1 а.с.179-182).

Захисник обвинуваченого ОСОБА_10 – адвокат Атаманюк П.В. зазначив, що під час проведення досудового розслідування, з метою встановлення вартості викраденого майна, призначалась товарознавча експертиза. Саме на висновок товарознавчої експертизи, проведеної приватним фахівцем-оцінювачем ОСОБА_12  посилався слідчий під час визначення вартості викраденого майна, що також покладено у кваліфікуючу ознаку обвинувачення.

На твердження адвоката суд зазначає, що експертиза проводилась спеціалістом – оцінювачем ОСОБА_12 в 2017 році, яка мала вищу торгівельно - економічну освіту за спеціальністю товарознавець промислових товарів, економіст торгівлі зі стажем роботи 39 років в тому числі фахівцем – товарознавцем – 20 років за кваліфікацією – оцінювач майна в матеріальній формі. При цьому ОСОБА_12 з положеннями ст.ст.69,70 КПК України, в тому числі викладених в них правами та обов`язками експерта була ознайомлена та вони їй були зрозумілі. Про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України вказана особа була попереджена, тобто ОСОБА_12 проводила експертизу як експерт. Крім того, суд також бере до уваги, що вартість викраденого майна, яка встановлена ОСОБА_12 обвинуваченими під час судового розгляду справи не заперечувалась, а навпаки обвинувачені в суді визнали в повному обсязі встановлену вартість під час досудового розслідування викраденого ними майна потерпілого ОСОБА_9 .

Таким чином, достовірність та об`єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази.

За епізодом № 5 щодо вчинення злочину ОСОБА_10 за ч.3 ст.297 КК України вина останнього підтверджується:

- протоколом огляду місця події від 10 травня 2018 року та фототаблицею до нього, місцем огляду якого є територія братської могили, яка розташована в АДРЕСА_2 . Територія братської могили огороджена парканом, а в центрі стоїть пам`ятник воїнам, жовтого кольору, під яким розташовуються квіти та вінки. Паркан, яким огороджена території братської могили, сірого кольору, виготовлений з металу. Позаду пам`ятника, ліворуч від входу, мається ділянка з відсутньою секцією паркану (т.4 а.с.07-10);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10 травня 2018 року в якому голова Гатищенської сільської ради Вовчанського району Харківської області ОСОБА_15 просить прийняти міри до невідомих осіб, які в ніч з 09 травня 2018 року на 10 травня 2018 року скоїли крадіжку металевого паркану, яким огороджений пам`ятник братської могили загиблим воїнам в с. Гатище (т.4 а.с.11);

- протоколом огляду місця події від 10 травня 2018 року та фототаблицею до нього, а саме домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 . В центрі домоволодіння знаходиться купа металобрухту серед якого розташовані три мішки білого кольору в яких знаходяться фрагменти металевого забору сірого кольору зі слідами іржі та металевий куток сірого кольору, загальною вагою 33 кг (т.4 а.с.30-34);

- протоколом огляду предметів від 12 травня 2018 року та фототаблицею до нього, яким встановлено, що предмети, що оглядаються є 14 роздрібнених фрагментів металевого паркану сірого кольору, який представлений у вигляді 9-ти металевих прутів (4 решітки зігнуті у вигляді підкови та 5 у вигляді геометричних візерунків) та 5 металевих кутків зігнутих у вигляді підків. 4 фрагменти металевих прутів зігнуті у вигляді підків, загальною довжиною 82 см, 83 см, 85 см, 88 см, загальною товщиною металевих прутів діаметром 1 см. 5 металевих прутів зігнуті у вигляді геометричних візерунків та мають загальну довжину 202 см, 204 см, 230 см, 261 см, 249 см, загальна товщина металевих прутів діаметром 1 см. 5 металевих кутків мають загальну довжину 100 см, 103 см, 117 см, 154 см, 167 см, товщина металу 0,3 см, довжина ребра по 3 см (т.4 а.с.36);

- постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів від 13 травня 2018 року якою 4 фрагменти металевих прутів зігнуті у вигляді підків, загальною довжиною 82 см, 83 см, 85 см, 88 см, загальною товщиною металевих прутів діаметром 1 см; 5 металевих прутів зігнуті у вигляді геометричних візерунків та мають загальну довжину 202 см, 204 см, 230 см, 261 см, 249 см, загальна товщина металевих прутів діаметром 1 см; 5 металевих кутків мають загальну довжину 100 см, 103 см, 117 см, 154 см, 167 см, товщина металу 0,3 см, довжина ребра по 3 см (т.4 а.с.37-38);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 26 травня 2018 року за участю ОСОБА_10 , який було проведено біля братської могили загиблим воїнам, під час якого ОСОБА_10 показав місце, де він відламав секцію металевої огорожі, сірого кольору, після чого показав шлях яким він переніс металевий паркан. ОСОБА_10 переніс металевий паркан до будинку, розташованого по АДРЕСА_2 , де розламав його та склав у мішки, після чого здав на металобрухт (т.4 а.с.67-72). В ході слідчого експерименту обвинувачений ОСОБА_10 показав, що він «відламав секцію металевої огорожі, сірого кольору» (т.4 а.с.68), чим спростовуються його твердження в судових дебатах о непричетності до вказаного злочину.

З урахуванням стабільних показань обвинуваченого ОСОБА_10 наданих ним під час судового розгляду справи щодо вчинення ним злочину, передбаченого ч.3 ст.297 КК України, який в ході судового розгляду кримінального провадження провину визнав повністю та вказував, що шкоду завдану його діями він відшкодував повністю шляхом відновлення паркану, письмових доказів досліджених у судовому засіданні та, беручи до уваги вищевикладені докази в їх сукупності, суд вважає, що вказівки обвинуваченого ОСОБА_10 на те, що він підібрав секцію металевого паркану біля братської могили, при цьому паркан він не ламав та наругу над братською могилою не здійснював, наданих ним під час судових дебатів та останнього слова, спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності та не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Так, досліджені докази повністю узгоджуються між собою і відповідають інкримінованим обвинуваченим обставинам кримінального правопорушення та вказують на направленість прямого умислу обвинувачених, який полягає у посяганні на чужу власність, таємного викрадення чужого майна, на яке вони не мали ніякого права та корисливого мотиву, що полягає у незаконному збагаченні за рахунок чужого майна, а також вказують на направленість дій ОСОБА_10 над наругою над братською могилою, яку він вчинив з корисливих мотивів.

При таких обставинах суд кваліфікує дії обвинувачених:

- ОСОБА_8 за епізодом № 1, № 2, № 3, № 4 за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище;

- ОСОБА_11 за епізодом № 1 як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище; за епізодами № 2, № 3, № 4, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище;

- ОСОБА_10 за епізодом № 1 як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище; за епізодами № 2, № 3, № 4, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище; за епізодом № 5 як наруга над могилою, вчинена з корисливих мотивів.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченим, суд враховує характер, ступінь важкості та суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення обвинуваченими, дані про їх особу.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі ст.65 КК України та роз`яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Судом досліджені дані про особу обвинувачених:

ОСОБА_8  є громадянином України, має непогашені та незняті судимості, останній раз засуджений за вироком Вовчанського районного суду Харківської області від 19 жовтня 2011 року за ч.3 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 05 грудня 2014 року за постановою Жовтневого районного суду м. Харкова на невідбуту частину покарання - 1 рік 1 місяць 21 день (т.1 а.с.85-86), за місцем проживання характеризується позитивно (т.5 а.с.110), проживає разом з батьком ОСОБА_11 (т.5 а.с.114), приймав участь в антитерористичних операціях на території Луганської та Донецької областях (т.5 а.с.111), відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 з 07.03.2016 самовільно залишив військову частину (т.5 а.с.113), на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває (т.1 а.с.82,84).

У наданій до суду досудовій доповіді про обвинуваченого ОСОБА_8 у кримінальному провадженні зазначено, що, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства (т.3 а.с.151-153).

ОСОБА_11 є громадянином України, раніше не судимий (т.1 а.с.102), є учасником бойових дій, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 управління персоналу штабу військової частини А1314 (т.5 а.с.243), на даний час є військовослужбовцем Збройних Сил України та проходить службу у військовій частині А 0501, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т.1 а.с.99-100).

У наданій до суду досудовій доповіді про обвинуваченого ОСОБА_11 у кримінальному провадженні зазначено, що орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (т.3 а.с.146-148).

ОСОБА_10  є громадянином України, раніше не судимий в силу ст.89 КК України (т.1 а.с.93), на даний час не працює, за місцем проживання характеризується позитивно (т.5 а.с.115), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т.1 а.с.90,92).

У наданій до суду досудовій доповіді про обвинуваченого ОСОБА_10 у кримінальному провадженні зазначено, що орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (т.3 а.с.141-143).

Обставин, передбачених ст.66 КК України, які пом`якшують покарання ОСОБА_10 , ОСОБА_8 судом не встановлено. В ході судового розгляду встановлено, що обвинувачені не відшкодували матеріальні та моральні збитки, не сплатили потерпілому будь-яку суму коштів, хоча мали таку можливість. Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Отже висловлювання обвинувачених, надані ними в ході судового розгляду про їх щире каяття у скоєному, носить лише формальний характер.

Відповідно до ч.2 ст.66 КК України суд може визнати такими, що пом`якшують покарання і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_11 є ветераном війни та учасником бойових дій, за що був нагороджений почесним нагрудним знаком начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних сил України «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня, нагороджений військово – цивільною адміністрацією м. Авдіївка, Донецької області «За оборону Авдіївки».

Таким чином, з огляду на наявність у обвинуваченого державних відзнак, суд визнає обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_11 участь в антитерористичній операції.

Обставин, передбачених ст.67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , судом не встановлено.

Визначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8  суд враховує, ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, які вчинені умисно, проти власності, особу обвинуваченого, який має непогашені та незняті судимості, відбував покарання реально, конкретні обставини скоєних ним кримінальних правопорушень: кількість епізодів викрадення ОСОБА_8  за попередньою змовою групою осіб з  ОСОБА_11  та ОСОБА_10 чужого майна (4 епізоди) і те, що об`єктом їх злочинних посягань було складське приміщення, демонтаж викраденого привело до руйнування вказаної будівлі. Після відкриття кримінального провадження і до теперішнього часу обвинувачений не сплатив жодних коштів потерпілому у рахунок відшкодування шкоди.

Суд приходить до висновку, що така поведінка обвинуваченого  ОСОБА_8  явно свідчить про його стійку антисоціальну направленість і намагання забезпечити себе шляхом злочинної діяльності, дана особа проявляє суспільну небезпечність, яка виражається у неодноразовому вчиненні злочинів проти власності, що порушує нормальний порядок співіснування у соціумі, за дотримання якого правове життя набуває стабільності та передбачуваності, що вказує на його не зацікавленість у збереженні соціального порядку, а тому суд вважає що його виправлення не можливе без ізоляції від суспільства та заслуговує на покарання у виді позбавлення волі.

При цьому суд враховує позицію потерпілого та його представника, які наполягали, у разі доведення провини ОСОБА_8 , призначити вказаній особі покарання у виді позбавлення волі.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_8 в ході судового розгляду не обирався, прокурор в судових дебатах заявив клопотання про обрання запобіжного заходу стосовно даної особи у залі судового засідання. Однак, враховуючи ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_8 тривалий час знаходився на лікуванні у КНП Харківської обласної ради «Обласний протитуберкульозний диспансер» з захворюванням легень з діагнозом «Казеозна пневмонія», а також має захворювання хребта, на даний час продовжує лікування, а тому суд, враховуючи незадовільний стан здоров`я обвинуваченого, який на даний час продовжує лікування, вважає за можливе не обирати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосоно обвинуваченого ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили.

Визначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_11 , суд враховує, ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, дані про особу обвинуваченого, який на даний час проходить службу у військовій частині, 03 лютого 2020 року нагороджений військово – цивільною адміністрацією м. Авдіївка, Донецької області «За оборону Авдіївки» (т.5 а.с.244), нагороджений почесним нагрудним знаком начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних сил України «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня (т.5 а.с.109), на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий. Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне, призначити обвинуваченому ОСОБА_11 покарання у виді позбавлення волі.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, враховуючи, що ОСОБА_11 є військовослужбовцем та під час проходження служби зарекомендував себе з позитивної сторони за що був відзначений нагородами, що на думку суду є обставинами, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, а тому суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_11 та попередження скоєння ними нових кримінальних правопорушень можливе без ізоляції від суспільства і вважає можливим призначити йому покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням норм ст.75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням.

Визначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_10 суд враховує, ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.297 КК України, дані про особу обвинуваченого, який на даний час не працює, ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, які вчинені умисно проти власності, кількість епізодів викрадення ОСОБА_10 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_11 та ОСОБА_8 чужого майна (4 епізоди), вчинені у 2017 році, після чого через незначний проміжок часу, а саме 09 травня 2018 року знову вчинив злочин з корисливих мотивів проти громадського порядку та моральності, наруга над братською могилою, ухилення від явок в судові засідання, внаслідок чого вказаній особі було обрано запобіжний захід - тримання під вартою (т.7 а.с.05-13).

Суд приходить до висновку, що така поведінка обвинуваченого  ОСОБА_10  явно свідчить про його стійку антисоціальну направленість і намагання забезпечити себе шляхом злочинної діяльності, дана особа проявляє суспільну небезпечність, яка виражається у неодноразовому вчиненні злочинів проти власності,  проти громадського порядку та моральності, що порушує нормальний порядок співіснування у соціумі, за дотримання якого правове життя набуває стабільності та передбачуваності, що вказує на його не зацікавленість у збереженні соціального порядку, а тому суд вважає що його виправлення не можливе без ізоляції від суспільства та заслуговує на покарання у виді позбавлення волі.

При цьому суд також враховує позицію потерпілого та його представника, які наполягали, у разі доведення провини ОСОБА_10 , призначити вказаній особі покарання у виді позбавлення волі.

Ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківського області від 16 березня 2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_10  було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк тримання під вартою обраховується з моменту фактичного затримання, тобто з 15 березня 2021 року (т.7 а.с.05-13).

Міру запобіжного заходу обвинуваченому  ОСОБА_10 необхідно продовжити у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили з метою забезпечення його виконання.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_10 підлягає обчисленню з часу затримання, тобто з 15 березня 2021 року.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції від 26 листопада 2015 року) зазначено, що зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження особи до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення проводиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Редакція вказаного закону втратила чинність 21 червня 2017 року.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про попереднє ув`язнення», попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

У строк попереднього ув`язнення включається, зокрема, строк: а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у справі № 663/537/17 від 29 серпня 2018 року щодо застосування норми права, передбаченої ч.5 ст.72 КК України, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.

Як вбачається з матеріалів судового провадження ОСОБА_10 вчинив злочини за ч.3 ст.185 КК України (за епізодами № 1 - № 4) у даному кримінальному провадженні до 20 червня 2017 року, а відтак на обвинуваченого поширюється дія Закону №838-VIII від 26.11.2015 року з моменту обрання щодо ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто з 15 березня 2021 року.

Суд вважає, що призначене покарання відповідає позиції ЄСПЛ, викладеної у рішеннях по справах «Бакланов проти Росії» від 09.06.2015 та «Фрізен проти Росії» від 24.03.2015, в яких ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних свобод особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У рішенні по справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 ЄСПЛ вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Саме таке покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і зважує на вимоги ст.65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

У даному кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_9 було пред`явлено цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, в загальній сумі 225 321 грн 00 к., що складається з майнової шкоди в розмірі 175 321 грн 00 к. та з моральної шкоди в розмірі 50 000 грн 00 к. підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, в процесі судового розгляду беззаперечно було встановлено, що саме злочинними діями обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 потерпілому ОСОБА_9 було заподіяно як матеріальної, так і моральної шкоди.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Зі звіту фахівця-оцінювача з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 від 11 травня 2017 року, розрахунок кошторисної вартості ремонтно-відновлювальних робіт по ангару становить 175 321 грн 00 к. (т.2 а.с.44-57).

Однак, вирішуючи питання щодо завданої матеріальної шкоди, ознайомившись із поданим потерпілим ОСОБА_9 цивільним позовом про відшкодування матеріальної (майнової) шкоди на суму 175 321 грн 00 к. та долученим звіту фахівця-оцінювача з визначення вартості матеріального збитку, дослідивши матеріали кримінального провадження, висновки товарознавчої експертизи та врахувавши те, що в судовому засіданні встановлено, що обвинувачені викрали 15 алюмінієвих листів, а з показань потерпілого вбачається, що ангар складався з біля 100 алюмінієвих листів та враховуючи, що вина за інші викрадені алюмінієві листи саме обвинуваченими ОСОБА_11 ,  ОСОБА_8  та ОСОБА_10 не доведена та, розглядаючи кримінальне провадження в межах пред`явленого обвинувачення, суд вважає, що матеріальна шкода завдана обвинуваченими складає 12 337 грн 50 к., яку слід стягнути з винних ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 на користь ОСОБА_9 , оскільки їх дії були об`єднані спільним злочинним умислом, а заподіяна ними шкода стала наслідком їх спільних дій.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам слід мати на увазі, що у разі заподіяння особі моральної шкоди неправомірно вчиненими діями кількох осіб, розмір відшкодування визначається з урахуванням ступеня вини кожної з них. На осіб, які заподіяли моральну шкоду спільно (взаємопов`язаними, сукупними діями або діями з єдиним умислом), відповідно до ст.ст. 174, 451 ЦК України покладається солідарна відповідальність по її відшкодуванню.

Згідно пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Потерпілий, як цивільний позивач, просить стягнути з обвинувачених 50 000 грн 00 к. за завдану моральну шкоду.

Вирішуючи позовні вимоги потерпілого  ОСОБА_9  в частині відшкодування моральної шкоди, суд приходить до висновку про те, що неправомірними діями ОСОБА_11 ,  ОСОБА_8  та ОСОБА_10 дійсно була завдана така шкода потерпілому.

Визначаючи розмір морального відшкодування, суд прийняв до уваги фактичні обставини справи, виходив із принципів розумності, виваженості, справедливості та врахував характер, тривалість і глибину душевних страждань потерпілого, істотне вимушення змін у його житті, те що потерпілому довелось відчужити розкрадене майно, необхідність витрачати час та сили для захисту свого права, ступінь вини обвинувачених, які завдали моральної шкоди, відповідальність за що покладається судом на відповідачів та визначає розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню солідарно на користь ОСОБА_9 з урахуванням розумності, справедливості в розмірі 30 000 грн 00 к. 

Цивільний позов за епізодом вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.297 КК України не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, районний суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчинені злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.297 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.3 ст.185 КК України – 4 (чотири) роки позбавлення волі;

-за ч.3 ст.297 КК України – 4 (чотири) роки і 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, визначити ОСОБА_10 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років і 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк покарання засудженому ОСОБА_10 обчислювати з 15 березня 2021 року, з моменту фактичного затримання.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції закону від 26 листопада 2015 року) зарахувати ОСОБА_10 в строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 15 березня 2021 року до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою в державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчинені злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_8 суд не вбачає.

Строк відбуття покарання ОСОБА_8 обчислювати з моменту фактичного затримання та приведення вироку до виконання.

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчинені злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_11 від відбування покарання звільнити з випробуванням, з іспитовим строком на 2 (два) роки, поклавши на засудженого обов`язки відповідно до ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого

органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про

зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Нагляд за поведінкою ОСОБА_11 , звільненого від відбування покарання, покласти на командира військової частини А 0501, за місцем проходження служби.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Гатище Вовчанського району Харківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Гатище Вовчанського району Харківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гатище Вовчанського району Харківської  області, зареєстрованого та проживаючого за адресою:  АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , матеріальну шкоду в сумі 12 337 (дванадцять тисяч триста тридцять сім) грн 50 к.

Стягнути солідарно з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Гатище Вовчанського району Харківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Гатище Вовчанського району Харківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гатище Вовчанського району Харківської  області, зареєстрованого та проживаючого за адресою:  АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , в рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп.

Речові докази: - 4 фрагменти металевих прутів зігнуті у вигляді підків, загальною довжиною 82 см, 83 см, 85 см, 88 см; 5 металевих прутів зігнуті у вигляді геометричних візерунків та мають загальну довжину 202 см, 204 см, 230 см, 261 см, 249 см; 5 металевих кутків мають загальну довжину 100 см, 103 см, 117 см, 154 см, 167 см, які знаходяться на відповідальному зберіганні у представника потерпілого Сливченка В.І. (т.4 а.с.37-38) – повернути Вовчанській міській раді Чугуївського району Харківської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області, протягом 30 днів з моменту його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий – Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області М.І.РИКОВ