Справа №  22-ц-2795/2010 рік.                   Головуючий 1 інстанції: - Труханович В.В. Категорія: відшкодування шкоди.                              Суддя-доповідач : - Кокоша В.В.

  У Х В А Л А  

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н  И  

28 квітня     2010 року   .    Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

  головуючого - судді : - Бобровського В.В.,  

суддів: - Шевченко Н.Ф., Кокоші В.В.,  

при  секретарі: - Андрійко О.В.,  

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу  ОСОБА_6 та приєднавшихся до неї ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 3 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 - про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,  

                                                     в с т а н о в и л а :  

   У лютому 2009 року  ОСОБА_10 звернулася в суд із вказаним позовом, який уточнила у лютому 2010 року.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що вона мешкає у двокімнатній приватизованій квартирі №91, яка розташована на другому поверсі триповерхового АДРЕСА_1.

У приватизованій квартирі №93, яка розташована поверхом вище в цьому ж будинку, мешкають  ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9

5 липня 2008 року з вини відповідачів, які самочинно встановили ванну над її жилою кімнатою, стався витік води та залиття стелі її квартири.

Внаслідок залиття квартири їй завдано матеріальної та моральної шкоди.

Добровільно відшкодувати  шкоду відповідачі відмовилися.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_10 просила суд  стягнути з  ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на її користь матеріальну шкоду у сумі 936 грн., моральну шкоду у сумі 4000 грн., витрати на проведення  судової будівельної експертизи у сумі 1 578 грн. 42 коп.

Зобов’язати мешканців квартири АДРЕСА_1  ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 перенести ванну кімнату до іншого місця таким чином, щоб вона відповідала  діючим будівельним нормам.  

Відповідачі ОСОБА_9, ОСОБА_6, який діяв в своїх інтересах та за довіреністю в інтересах ОСОБА_7, позов не визнали, посилаючись на те, що залиття квартири позивачки сталося не з їх вини.

Відповідач ОСОБА_8 в судове засідання не з’явився.  

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 3 березня 2010 року позов задоволено частково.  

Стягнуто солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 на відшкодування матеріальної шкоди 936 грн.,  моральної шкоди 1000 грн., витрати на оплату судової будівельної експертизи у сумі 1 578 грн. 42 коп.

Зобов’язано мешканців квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 повернути квартиру у її первісний стан, перемістивши ванну кімнату на її  належне місце.

Стягнуто з ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 з кожного окремо на користь ОСОБА_10 судовий збір по 12 грн. 75 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 7 грн. 50 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, а також  ОСОБА_7,  ОСОБА_8, ОСОБА_9, які приєдналися до апеляційної скарги, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.  

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що залиття квартири позивачки сталося з вини відповідачів, які самочинно встановили у своїй  квартирі ванну над жилою кімнатою позивачки, а тому вони мають солідарно відшкодувати позивачці спричинену залиттям квартири майнову та моральну шкоду.

Такий висновок суду відповідає нормам матеріального і процесуального права.

За правилами ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.  

Таким чином, при вирішенні спорів про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири, суду необхідно  з’ясувати:  що стало причиною залиття, хто в цьому винен, тобто в результаті чиїх дій (бездіяльності) це сталося, причинний зв’язок між діями (бездіяльністю) та спричиненою шкодою, розмір збитків.

З матеріалів справи вбачається що позивачка ОСОБА_10 та її члени сім’ї ОСОБА_11, ОСОБА_12 є власником квартири АДРЕСА_2, яка розташована на другому поверсі будинку.  

Відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 є власником квартири №93 цього ж будинку, яка розташована на третьому поверсі.

В порушення вимог ст.152 ЖК України, відповідачі самочинно обладнали в своїй квартирі ванну кімнату, яку розташували над жилою кімнатою квартири позивачки.

5 липня 2008 року у ванній кімнаті відповідачів стався витік води, в результаті чого була залита стеля жилої кімнати квартири позивачки, яка розташована поверхом нижче під ванною кімнатою відповідачів.

Із акту комісії Жовтневої філії №42 КП «Жилкомсервіс» від 14 липня 2008 року вбачається, що залиття квартири позивачки сталося з розташованої  поверхом вище квартири, а  на стелі жилої кімнати  квартири позивачки маються сліди залиття водою розміром  2 х 2 метра  (а.с.5).

Згідно довідки Жовтневої філії №42 КП «Жилкломсервіс» №24 від 21 серпня 2008 року установка ванни в квартирі АДРЕСА_3 здійснена власниками квартири самочинно, а залиття квартири №91 цього ж будинку водою, яке сталося 5 липня 2008 року, відбулося із-за халатності жителів квартири №93 (а. с . 68-69)  

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №9438 від 9 грудня 2009 року ХНДІСЕ ім. М.С.Бокаріуса,  вартість ремонтно-будівельних робіт квартири АДРЕСА_4, у зв’язку з її залиттям складає 936 грн.  (а.с.43-53).  

Оскільки відповідачі добровільно відмовився відшкодовувати позивачці збитки завдані залиттям її квартири, суд обґрунтовано стягнув солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9  на  користь  ОСОБА_10 майнову шкоду у сумі 936 грн., витрати на оплату судової будівельно-технічної експертизи у сумі 1 578 грн. 42 коп., з кожного з них судовий збір по 12 грн. 75 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 7 грн. 50 коп., а також зобов’язав їх як жильців та власників квартири повернути її у первісний стан, перемістивши ванну кімнату на її належне місце.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до роз’яснень, викладених у п. п. 3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року  № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.  

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв’язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

 Залиттям квартири  ОСОБА_13  завдано моральної шкоди, оскільки це призвело позивачку до стану знервованості, тривалої пригніченості, морального й психологічного дискомфорту, пошкодження її майна,  порушення звичайного способу життя.  

З огляду на це, суд обґрунтовано стягнув солідарно з відповідачів на користь позивачки на відшкодування моральної шкоди 1000 грн.

Розмір моральної шкоди визначений судом  виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.  

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про те, що залиття квартири позивачки сталося не 5 липня 2008  року, а 12 грудня 2006 року у результаті пориву трубопроводу центрального опалення, не можуть бути прийняті судовою колегією до уваги, оскільки вони спростовуються ОСОБА_10, яка пояснила суду, що  вона відремонтувала стелю кімнати залиту водою у 2006 році,  актом комісії Жовтневої філії №42 КП «Жилкомсервіс» від 14 липня 2008 року, висновком судової будівельно-технічної експертизи №9438 від 9 грудня 2009 року ХНДІСЕ ім. М.С.Бокаріуса.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 не є суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Зважаючи на те, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, судова колегія не вбачає.          

Керуючись  ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319  ЦПК України, судова колегія,  

у х в а л и л а :  

       Апеляційну скаргу ОСОБА_6 та приєднавшихся до неї  ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 3 березня 2010 року залишити без змін.

   Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України  протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

  Головуючий:

           Судді: