26.07.2021 Єдиний унікальний номер 205/7497/19

провадження № 2/205/1096/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2021 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді – Басової Н.В.,

за участю секретаря судового засідання – Артьомова К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором підряду,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 02.09.2019 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що в присутності двох свідків між ним та ОСОБА_2 21.06.2019 року було укладено два усних договори: договір підряду на проведення відповідачем ремонтних робіт із зовнішнього утеплення стін квартири позивача, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та улаштування фундаменту, стін та даху банного будинку на території домоволодіння  АДРЕСА_2 протягом одного місяця з моменту укладення договору з наданням авансу у сумі 65000,00 грн.; договір позики грошових коштів у сумі 100000,00 грн. строком на один місяць. Разом з тим, отримавши грошові кошти відповідач зник, жодного разу не з`являвся на зазначених об`єктах для проведення ремонтних робіт та взагалі їх не розпочав, у місячний строк позичені кошти не повернув. 22.08.2019 року на адресу відповідача направлено вимоги про повернення боргу в розмірі 100000,00 грн. та 65000,00 грн., однак грошові кошти відповідач до цього часу не повернув.

Позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу за договором позики від 21.06.2019 року в розмірі 100000,00 грн., стягнути заборгованість за невиконання договору підряду від 21.06.2019 року в розмірі 65000,00 грн., судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 1650,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.09.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

У судовому засіданні 15.09.2020 року ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.11.2020 року було роз`єднано позовні вимоги, викладені у позовній заяві ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів та виділено в самостійне провадження вимогу ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором позики.

Позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Гейко В.І. у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Позивач письмово просив розглядати справу без його участі та участі його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, натомість його представник – адвокат Бунякін В.Л. просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У відзиві на позов відповідач, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог, просив відмовити в їх задоволенні. Зазначив, що із суті наданих документів та позовної заяви не зрозуміло, коли саме був укладений договір будівельного підряду, за якою ціною та на який термін та на що були передані грошові кошти. Позивач не надав жодного доказу на підтвердження своїх позовних вимог про існування боргу за договором підряду. До 21.06.2019 року відповідач виконував будівельні роботи на дачі позивача, і в процесі виконання цих робіт у позивача виникли сумніви щодо їх якості та вартості, завищеної, на його думку.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.06.2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено усний договір підряду на проведення відповідачем ремонтних робіт із зовнішнього утеплення стін квартири позивача, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та улаштування фундаменту, стін та даху банного будинку на території домоволодіння АДРЕСА_2 з наданням авансу у сумі 65000,00 грн., що підтверджується розпискою (а.с. 9 оберт).

22.08.2019 року на адресу відповідача направлено вимогу про повернення авансу (передплати) в розмірі 65000,00 грн., однак грошові кошти відповідач до цього часу не повернув (а.с. 10, 11 оберт).

В провадженні СВ Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувало кримінальне провадження № 12019040690002046 від 24.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України. В ході досудового слідства було встановлено: 24.06.2019 року до Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що в період часу з квітня 2019 року по середину червня 2019 року ОСОБА_2 шахрайським шляхом заволодів майном заявника (а.с. 36).

Постановою слідчого СВ Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 26.07.2019 року кримінальне провадження № 12019040690002046 від 24.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України – закрито за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (а.с. 178).

Судом встановлено, що відповідачем не були виконані належним чином роботи за договором підряду від 21.06.2021 року.

Статтею 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Таке ж положення містить ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

На підставі статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

На підставі ст. 611 ЦК України у порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

З урахуванням викладеного, оцінюючи здобуті по справі докази за своїм внутрішнім переконанням щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємності зв`язку у сукупності, суд доходить висновку, що роботи за договором підряду від 21.06.2021 року належним чином виконано не було, а тому сума авансового платежу в розмірі 65000,00 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України суд виходить із наступного.

Позивачем при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 1650,00 грн. (а.с. 1), тому з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини вимог підлягає стягненню судовий збір у розмірі 650,00 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).

Також позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає квитанцію про оплату правової допомоги наданої адвокатом.

Верховний Суд у своїй постанові від 03.05.2018 року в справі № 372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем не було надано належних та допустимих доказів, на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, зокрема, акту приймання-передачі наданих послуг, платіжних документів про оплату таких послуг, розрахунку таких витрат, а тому витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. слід віднести за рахунок позивача.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15-16, 525-526, 610-612, 626, 629, 837, 843, 849 ЦК України, ст. ст. 4, 12-13, 77-81, 133, 137, 141, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-266, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 , на теперішній час зареєстрованим не значиться) про стягнення заборгованості за договором підряду – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором підряду від 21 червня 2019 року в розмірі 65000,00 грн. (шістдесят п`ять тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 650,00 грн. (шістсот п`ятдесят гривень).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 30.07.2021 року.

Суддя                                             Н.В. Басова