Справа № 22-ц-3325/2010 рік.                Головуючий 1-ї інстанції: - Трофименко М.А.

Категорія: трудові.                                                          Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.

                                                           Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И  

             28 квітня 2010 року.       Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:  

                             головуючого - судді: - Бобровського В.В.,  

суддів: - Шевченко Н.Ф., Кокоші В.В.,  

при секретарі - Андрійко О.В.,  

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові  цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «48 завод залізничної техніки» на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 1 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Державного підприємства «48 завод залізничної техніки» - про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди,  

                                                       в с т а н о в и л а :  

    У грудні 2009 року ОСОБА_5 звернулася в суд із вказаним позовом, який уточнила у березні 2010 року.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що з квітня 1974 року вона перебуває  у трудових відносинах з Державним підприємством «48 завод залізничної техніки»  та останнім часом працює на посаді комірника цього підприємства.

З серпня 2008 року відповідач періодично виплачує їй заробітну плату, посилаючись на відсутність  грошових коштів.

Через затримку виплати заробітної плати та брак коштів, вона не змогла надати своїй хворій матері належної медичної допомоги, у зв’язку з чим остання померла у березні 2009 року.

Неправомірними діями відповідача їй завдано моральної шкоди.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_5 просила суд стягнути з Державного підприємства «48 завод залізничної техніки» на її користь заборгованість по заробітній платі у сумі 17 158 грн. 53 коп., а також моральну шкоду у сумі 1 000 грн.

Відповідач, в особі свого представника, позов визнав частково.

Не заперечував проти стягнення з нього на користь позивачки заборгованості по заробітній платі.

Позовні вимоги  про відшкодування моральної шкоди не визнав.

При цьому посилався на те, що заборгованість з виплати заробітної плати сталася через відсутність коштів у підприємства, а також відкриття відносно підприємства процедури банкрутства.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 1 березня 2010 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства «48 завод залізничної техніки» на користь ОСОБА_5 заборгованість по заробітній платі у сумі 17 158 грн. 53 коп., та моральну шкоду у сумі 500 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі  Державне підприємство «48 завод залізничної техніки», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі та відмовити у решті позовних вимог.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України,  в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія визнає, що рішення суду підлягає зміні з таких підстав.

Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що відповідач не виконує вимог трудового законодавства про строки виплати заробітної плати працівникам підприємства, у зв’язку з чим з нього на користь позивачки слід стягнути заборгованість по заробітній платі.

Висновок суду в цій частині є обґрунтованим та відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжуток часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.  

З матеріалів справи вбачається, що з 18 грудня 2007 року ОСОБА_5 працює на посаді комірника ВМТЗ в Державному підприємстві «48 завод залізничної техніки» (а. с.9).

З серпня 2008 року відповідач періодично виплачує позивачці заробітну плату, а також не в повному обсязі.

Згідно довідки Державного підприємства «48 завод залізничної техніки» від 23 лютого 2010 року залученої до справи, заборгованість підприємства по заробітній платі перед ОСОБА_5 з серпня 2008 року по лютий 2010 року становить 17 158 грн. 53 коп. (а. с. 13,41).

Зважаючи на те, що відповідач не виконує вимоги трудового законодавства щодо своєчасності виплати заробітної плати, суд обґрунтовано стягнув з Державного підприємства «48 завод залізничної техніки» на користь позивачки  заборгованість по заробітній платі у сумі 17 158 грн. 53 коп.

З огляду на це, підстав для скасування рішення суду в цій частині та ухвалення нового рішення з приводу стягнення заборгованості по заробітній платі, про що зазначає у своїй апеляційній скарзі Державне підприємство «48 завод залізничної техніки», судова колегія не вбачає.

В той же час, рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивачки моральної шкоди у сумі 500 грн., ухвалено судом з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.  

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Заперечуючи проти позовних вимог ОСОБА_5 в частині стягнення моральної шкоди, позивач посилався на відсутність у підприємства грошових коштів для виплати заробітної плати та відкриття відносно підприємства процедури банкрутства.

Вирішуючи спір, суд не дав належної оцінки вказаним обставинам та помилково дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивачки моральної шкоди.  

При цьому суд не врахував, що підприємство не мало достатніх коштів для  своєчасної виплати  заробітної плати  працівникам та ухвалою Господарського суду Харківської області від 18 серпня 2008 року відносно нього порушено справу про банкрутство.

2 березня 2010 року Господарським судом Харківської області проведено попереднє судове засідання у справ про банкрутство, затверджено реєстр кредиторів Державного підприємства «48 завод залізничної техніки» та вирішується питання про санацію боржника чи визнання його банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.          

За таких обставин, судова колегія  вважає за необхідне скасувати рішення суду в частині стягнення з Держаного підприємства «48 завод залізничної техніки» на користь ОСОБА_5 моральної шкоди у сумі 500 грн. та відмовити позивачці у задоволенні вказаних позовних вимог за  їх необґрунтованістю.

Інші доводи апеляційної скарги Держаного підприємства «48 завод залізничної техніки» не є суттєвими, та висновків суду не спростовують.

Керуючись  ст. ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307,  п. п. 3,4 ст.  309, 313, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319  ЦПК України, судова колегія,

                                                     в и р і ш и л а:   

          Апеляційну скаргу Державного підприємства «48 завод залізничної техніки» - задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 1 березня 2010 року змінити.

Скасувати рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 1 березня 2010 року в частині стягнення з Державного підприємства «48 завод залізничної техніки» на користь ОСОБА_5  моральної шкоди у сумі 500 грн.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Державного підприємства «48 завод залізничної техніки» про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

              Головуючий:

              Судді: