Справа № 22-ц-2124/2010 рік.                     Головуючий 1- ї інстанції: - Плетньов В.В.

Категорія: визнання права власності.                         Суддя-доповідач: -  Кокоша В.В.

  У Х В А Л А  

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И  

  7 квітня 2010 року.   Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:  

  головуючого - судді:  -  Кукліної Н.О.,  

суддів: - Черкасова В.В., Кокоші В.В.,  

при секретарі: - Андрійко О.В.,  

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за  апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 10 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Харківської міської ради, 3-особа: виконавчий комітет Київської районної у м. Харкові ради - про визнання права власності на самочинно збудовані будівлі та зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, Харківської міської ради, 3-особа: виконавчий комітет Київської районної у м. Харкові ради - про визнання права власності на самочинно збудовані будівлі,  

                                           в с т а н о в и л а:  

   У липні 2009 року ОСОБА_6 звернулася в суд із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Восьмою Харківською держаною нотаріальною конторою 7 квітня 2006 року, вона є власником 1/2 частини будинку АДРЕСА_1

Співвласником іншої частини будинку є її брат ОСОБА_7

На вказаній земельній ділянці вони з братом самочинно збудували житлові прибудови літ. «А2-1», «А3-1», сіни літ. «а2», прибудову літ. «а3», сіни літ. «а4», сарай літ. «В», льох літ. «Г», вбиральню літ. «Д».

Рішенням виконавчого комітету Київської районної ради м. Харкова від 19 червня 2007 року їм надано дозвіл на збереження самовільно збудованих споруд та роз’яснено, що право власності на  будівлі необхідно визнати у судовому порядку.

Посилаючись на вказані обставини,  ОСОБА_6 просила суд визнати за нею право власності на сіни літ. «а4», розташовані по АДРЕСА_2

У вересні 2009 року ОСОБА_7 звернувся в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_6,  Харківської міської ради, 3-особа: виконавчий комітет Київської районної у м. Харкові ради  про визнання права власності на самочинні будівлі.

В обґрунтування зустрічних вимог зазначав, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Восьмою Харківською держаною нотаріальною конторою 7 квітня 2006 року, він є власником 1/2 частини будинку АДРЕСА_1

На вказаній земельній ділянці вони з сестрою самочинно збудували житлові прибудови літ. «А2-1», «А3-1», сіни літ. «а2», прибудову літ. «а3», сіни літ. «а4», сарай літ. «В», льох літ. «Г», вбиральню літ. «Д».

Виконавчим комітетом Київської районної у м. Харкові ради надано дозвіл на збереження будівель та роз’яснено їм право на визнання права власності на будівлі у судовому порядку.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_7 просив суд визнати за ним право власності на житлові прибудови літ. «А2-1», «А3-1», сіни літ. «а2», прибудову літ. «а3», сарай літ. «В», льох літ. «Г», вбиральню літ. «Д», розташовані  по АДРЕСА_2

Позивачка ОСОБА_6 та відповідач ОСОБА_7 підтримали свої позови та визнали взаємні позовні вимоги.

Представники Харківської міської ради, 3-ї особи: виконавчого комітету Київської районної у м. Харкові ради, в судове засідання не з’явилися.

Про час та місце розгляду справи повідомлені, причини неявки до суду не сповістили.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 10 лютого 2010 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_6 та зустрічного позову ОСОБА_7 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.  

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позовів, суд виходив з того, що позивачі не довели, що їм у встановленому законом порядку надано земельну ділянку під уже збудоване  нерухоме майно.

Такий висновок суду відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.  

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.  

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.  

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Восьмою Харківською держаною нотаріальною конторою 7 квітня 2006 року  є власниками по 1/2 частині кожний жилого будинку АДРЕСА_3

Співвласники будинку самочинно збудували житлові прибудови літ. «А2-1», «А3-1», сіни літ. «а2», прибудову літ. «а3», сіни літ. «а4», сарай літ. «В», льох літ. «Г», вбиральню літ. «Д».

Під час їх будівництва ОСОБА_6, ОСОБА_7 самовільно захопили земельну ділянку площею 914,0 кв. м. за рахунок колишнього домоволодіння АДРЕСА_5, у зв’язку з чим загальна площа земельної ділянки по АДРЕСА_4 склала 2317, 0 кв. м.

Рішенням виконавчого комітету Київської районної у м. Харкові ради від 19 червня 2007 року №126-1 ОСОБА_6, ОСОБА_7 надано дозвіл на збереження самовільно збудованих споруд та попереджено їх про необхідність оформлення земельної ділянки по АДРЕСА_4 в установленому  Харківською міською радою порядку.

Пунктом 3 цього рішення співвласникам будинку роз’яснено, що право власності на  прибудови та будівлі слід вирішити у судовому порядку.

На час розгляду справи в суді, питання про оформлення самовільно захопленої земельної ділянки площею 914,0 кв. м. за рахунок колишнього домоволодіння АДРЕСА_5 в м. Харкові ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не вирішено, та земельну ділянку у встановленому  законом порядку під уже збудоване нерухоме майно їм не надано.  

З огляду на це, суд обґрунтовано відмовив ОСОБА_6, ОСОБА_7  у  задоволенні позовів про визнання права власності на самочинні будівлі, як передчасно заявлених.

Вирішуючи спір, суд з’ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані ними докази, дав їм належну оцінку та постановив законне й обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про те, що суд розглянув справу за відсутності представників Харківської міської ради, виконавчого комітету Київської районної у м. Харкові ради, не можуть бути прийняті судовою колегією до уваги.

Харківська міська рада, виконавчий комітет Київської районної у м. Харкові ради були повідомлені судом про час та місце розгляду справи, що стверджується розписками про отримання  ними повісток, однак своїх представників в суд не направили (а. с. 43, 44).

Неявка в судове засідання одного з відповідачів та 3-особи, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не є підставою для відкладення розгляду справи.

Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Зважаючи на те, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування судова колегія не вбачає.

Керуючись  ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

                                                 у х в а л и л а:    

          Апеляційну скаргу ОСОБА_6  - відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 10 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

           Головуючий:

           Судді: