АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1433/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 57 Шимчик Р.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н.І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 25 » травня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлака В.О.
суддів Гончар Н.І., Корнієнко Н.В.
при секретарі Шульзі Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жашківському районі Черкаської області на постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 24 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до управління Пенсійного фонду України в Жашківському районі Черкаської області про визнання протиправною бездіяльність відповідача, стягнення щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» та поновлення строку для звернення до суду , -
в с т а н о в и л а :
В січні 2010 року ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 звернулись до суду з позовами до УПФ України в Жашківському районі Черкаської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», мотивуючи свої вимоги тим, що вони відносяться до категорії «Діти війни» та відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» мають право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Посилаючись на те, що такі виплати їм не проводяться у розмірі, встановленому вказаною статтею, просили визнати дії відповідача щодо виплати щомісячного підвищення до пенсії неправомірними, поновити пропущений строк звернення до суду за період з 01.01.2006 року по момент ухвалення рішення, зобов»язати відповідача перерахувати та сплатити недоплачене щомісячне підвищення до пенсії в загальній сумі 5962 гривні 80 копійок кожному.
Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 28 січня 2010 року вказані позови об’єднані в одне провадження.
Постановою Жашківського районного суду Черкаської області від 24 лютого 2010 року позов задоволено частково . Ухвалено визнати протиправною бездіяльність УПФ України в Жашківському районі Черкаської області. Зобов»язано здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, з підвищенням їм на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 09 травня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням УПФ України в Жашківському районі Черкаської області , просить, у зв‘язку з неповним з‘ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального та процесуального права, скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про те, що апеля2ійна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 отримують пенсію за віком та відносяться до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Статтею 6 Закону N 2195-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Законом України від 19 січня 2006 року N 3367-IV "Про внесення змін до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" пункт 17 статті 77 виключено та статтею 110 (викладеною цим Законом у новій редакції) установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог статті 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" не приймалися.
Оскільки встановлені законодавством умови підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни у 2006 році не настали, суд прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивачів за 2006 рік.
Законом України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік", зокрема пунктом 12 статті 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтею 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів". Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року.
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону N 2195-IV і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той періоду часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
Разом з тим, суд прийшов до помилкового висновку про те, що позивачами не був пропущений строк звернення до суду з позовом. Ст. 99 КАС України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Оскільки позивачі не вказали поважних причин, які можуть бути підставою для поновлення пропущеного ними строку звернення в суд, про порушення свого права останні знали з часу невиплати їм підвищення до пенсії, тобто з початку 2006 року, колегія суддів вважає, строк звернення до суду позивачами був пропущений без поважної причини, а тому їх вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність та зобов»язання здійснити перерахунок в період до 27 січня 2009 року задоволенню не підлягають, оскільки в суд вони звернулися тільки 27 січня 2010 року.
Колегія суддів також вважає помилковим висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог позивачів за період з 01 січня 2009 року по день ухвалення постанови тобто до 24 лютого 2010 року, оскільки відповідно до положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року N 2195-IV, поновили свою дію з 22 травня 2008 року та діють до даного часу, тобто з цієї дати особи зі статусом дітей війни мають право на підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. А тому колегія суддів вважає, що рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог у цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Суд першої інстанції правомірно не застосував ст.6 Закону №2195-1У в редакції Закону від 28 грудня 2007р. №107-У1 про виплату до пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008р. №10-рп/2008 справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у редакції цього Закону від 18 листопада 2004р. №2195-1У, поновили свою дію з 22 травня 2008р.
Не можна взяти до уваги посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону №2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обгрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України оскільки, суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314 ЦПК України, судова колегія, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жашківському районі Черкаської області - задовольнити частково.
Постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 24 лютого 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Управління Пенсійного фонду України в Жашківському районі про визнання протиправною бездіяльність, стягнення щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» та поновлення строку для звернення до в частині визначення періоду зобов"язання здійснити перерахунок - змінити. Постанову суду в частині відмови позивачам в задоволенні позовних вимог щодо зобов»язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за період з 01 січня 2009 року по 24 лютого 2010 року – скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
Зобов»язати управління Пенсійного Фонду України в Жашківському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9, з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 27 січня 2009 року по 24 лютого 2010 року включно.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня його.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя Н.І.Гончар