СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2021 р.                                                              Справа № 922/836/21  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя  Пелипенко Н.М.

за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.  

за участю представників:

позивача – не з`явився

відповідача-1 – Розумовського О.С. (довіреність б/н від 30.12.2020)

відповідача-2 – не з`явився

третіх осіб, які не заявляють

самостійних вимог щодо предмета

спору на стороні відповідачів: 1) Кудрявцева В.І. (ордер серії АХ № 1061029 від 27.07.2021); 2) не з`явився; 3) не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, - ОСОБА_1 , м. Харків (вх. № 1982 Х/3) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.06.2021 у справі № 922/836/21 (суддя Чистякова І.О.; повний текст ухвали складено та підписано 14.06.2021)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив-В» (02002, м. Київ, вул. Луначарського, 4, ідентифікаційний код 34758119)

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр «Енергомаш» (02002, м. Київ, вул. Луначарського, 4, ідентифікаційний код 24288388),

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Тімсен» (02002, м. Київ, вул. Андрея Шептицького Митрополита, буд. 4, ідентифікаційний код 30965566),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:

1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );

2) приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Дєгтярьова Ангеліна Володимирівна (61105, м. Харків, вул. Киргизька, 19);

3) Товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта - Сучасні Технології» (49027, м. Дніпро, вул. Сергія Єфремова,12, ідентифікаційний код 36276130

про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Актив-В» (позивач) звернулось до  Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр «Енергомаш» та відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Тімсен», в якому просило суд визнати недійсним Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень антресолі №351, №352, №353, загальною площею 279,1 кв.м. в літ « 3А-1», що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 546632663101, укладений 06.01.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Інженерний центр «Енергомаш» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тімсен», посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дєгтярьовою А.В., реєстровий №22.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/836/21, а також залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:

1) ОСОБА_1 ;

2) приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Дєгтярьову Ангеліну Володимирівну;

3) Товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта - Сучасні Технології».

25.05.2021 на електронну адресу Господарського суду Харківської області від представника позивача надійшла заява про залишення без розгляду позовної заяви (вх. № 12138). Вказана заява підписана електронним цифровим підписом представника позивача - адвокатом Руденко Андрієм Сергійовичем. Також, 26.05.2021 до суду від позивача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду (вх. №12226), яка підписана директором ТОВ «Актив-В» - Стеблиненко Г.В. Крім того, 31.05.2021 до суду від представника позивача надійшла заява про залишення без розгляду позовної заяви (вх. № 12635), яку надіслано поштовим відправленням.

31.05.2021 до Господарського суду Харківської області від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, - ОСОБА_1 надійшла заява про витрати на професійну правничу допомогу (вх. №12544), в якій останній просив здійснити розподіл судових витрат понесених ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу в сумі 65600,00 грн згідно положень ст. 123-130 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.06.2021 у справі № 922/836/21 позов залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Поряд із цим судом відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх. № 12544 від 30.05.2021) про компенсацію судових витрат третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Судове рішення в частині відмови у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат обґрунтоване відсутністю підстав для застосування у спірних правовідносинах приписів частини тринадцятої статті 129 ГПК України. Також суд першої інстанції послався на те, що відповідно до статті 130 ГПК України  у разі  залишення позову без розгляду право на відшкодування судових витрат передбачено лише відповідачу у справі. Крім того, судом не встановлено у діях позивача ознак зловживання процесуальними правами або необґрунтованості його дій.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, - ОСОБА_1 із даною ухвалою місцевого господарського суду частково не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.06.2021 у справі № 922/836/21 в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні його вимог про розподіл судових витрат скасувати та здійснити розподіл судових витрат третьої особи в сумі 65600,00 грн із покладенням їх на сторону позивача. Поряд із цим скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала в частині відмови у задоволення заяви ОСОБА_1 щодо розподілу судових витрат третьої особи постановлена з порушенням ст. 2, ч.ч.10, 11 ст. 11, ч. 13 ст. 129, ст. 130 ГПК України.

Автоматизованою системою документообігу Східного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, - ОСОБА_1 , м. Харків (вх. № 1982 Х/3) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.06.2021 у справі № 922/836/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) – Барбашова С.В., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2021.

Ухвалою суду від 07.07.2021 поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 08.06.2021 у справі № 922/836/21; відкрито апеляційне провадження у справі № 922/836/21 з розгляду апеляційної скарги; запропоновано іншим учасникам даного судового провадження у строк до 21.07.2021 (включно) подати до суду відзиви на апеляційну скаргу; призначено апеляційну скаргу до розгляду на 27.07.2021 о 15:30 год.; участь сторін та третіх осіб у судовому засіданні визнано необов`язковою.

14.07.2021 до суду від представника заявника апеляційної скарги – адвоката Яценка А.О. надійшло клопотання (вх. 8045), в якому скаржник просить здійснювати судовий розгляд справи без його участі або його представника.

21.07.2021, тобто у встановлені судом строки, представник позивача – адвокат Руденко А.С. надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому ТОВ «Актив-В» просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу в оскаржуваній частині залишити без змін. Позивач вважає, що у зв`язку з відсутністю детального розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, інша сторона позбавлена можливості спростувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу, тому наявні підстави для відмови у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з ТОВ «Актив-В». Водночас позивач просить у разі задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Яценка А.О. зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, яка підлягає стягненню з ТОВ «Актив-В» на користь ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2021 у зв`язку з відпусткою суддів Попкова Д.О. та Стойки О.В., для розгляду справи № 922/836/21 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) -                   Барбашова С.В., суддя Пелипенко Н.М., суддя Істоміна О.А.   

Згідно із статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Колегія суддів апеляційної інстанції, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, заслухавши у судовому  засіданні 27.07.2021 уповноважених представників заявника апеляційної скарги та відповідача-1, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з такого.

Підставою апеляційного перегляду стало питання щодо додержання судом  першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні  оскаржуваної ухвали від 08.06.2021, а саме, у вирішенні питання щодо наявності підстав для розподілу судових витрат, понесених третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , із віднесенням їх на сторону позивача.

Як убачається з матеріалів справи, третя особа – ОСОБА_1 у своїй заяві про розподіл судових витрат посилається на положення ч. 13 ст. 129, ст. 130 ГПК України, а також на приписи ч. 9 ст. 129 ГПК України, вказуючи, що спір у цій справі був штучно створений у зв`язку із зловживанням правами та неправильними діями позивача та всіх відповідачів з метою завдання майнової шкоди заявникові.  

Зазначені зловживання правами та неправильні дії позивача та всіх відповідачів  заявник підтверджує таким:

-відповідачі, маючи можливість здійснити між собою розрахунки та розрахунки із кредитором (ТОВ «Дельта-сучасні технології», ТОВ «Актив-В»), витрачали кошти на інші цілі, аніж на виконання зобов`язань за оскаржуваним договором;

-відповідачі, діючі цілком очевидно за змовою із позивачем замість того, щоб заявити про пропуск строку позовної давності, подали заяви про визнання позову;

-позивач є спорідненою юридичною особою із відповідачами, об`єднаний однією групою кінцевих бенефеціарів-засновників, директорів;

-незначність суми оскаржуваного договору, за який у ТОВ «Тімсен» була можливість розрахуватись багато разів, та штучність приводу для подання позову;

-відповідач ТОВ ІЦ «Енергомаш» з 2016 року послідовно, протягом 4 років не вживало жодних дій для стягнення боргу з ТОВ «Тімсен». У цій справі ТОВ Інженерний центр «Енергомаш» визнавав позовні вимоги.

Заявник наголосив, що зазначена узгодженість дій позивача та відповідачів у справі, підтверджує наявність зловживань, недобросовісність, неправильність дій та свідомий намір завдання шкоди кінцевому набувачу майна – ОСОБА_1 .

При цьому у заяві ОСОБА_1 вказав, що він скористався своїм правом на отримання професійної правничої допомоги та залучив Адвокатське бюро «Андрій Яценко». Також заявником наведено опис виконаної професійної правничої допомоги робіт (наданих послуг) і арифметичний розрахунок наданої ОСОБА_1 професійної правничої (правової) допомоги, а саме:

1) вивчення, аналіз позовної заяви ТОВ «Актив-В» разом із додатками;

2) аналіз наявних у ОСОБА_1 документів, що стосуються оскаржуваного правочину, та документів з інших судових справ, в яких оскаржувались правочини за участю тих самих продавців/покупців (910/7547/17, 910/8923/17, 910/17529/17, 910/15804/19, 910/15806/19, 910/18872/19) в частині, що необхідна для подання доказів у справі №922/836/21;

3) аналіз наявних у ОСОБА_1 документів з матеріалів судових справ, в яких до ОСОБА_1 пред`являлись позови про витребування майна (справи 641/9904/16, 641/8813/20) в частині, що необхідна для подання доказів у справі №922/836/21;

4) пошук інформації в Єдиному державному реєстрі судових рішень, автоматизованій системі виконавчого провадження, в частині, що стосується позивача та відповідачів;   складання письмових пояснень ОСОБА_1 із додатками стосовно поданого позову, відправлення копій пояснень на адресу 5 учасників, подання пояснень з додатками та доказами відправлення до суду;

5) складання та відправлення адвокатських запитів про витребування інформації від установ банків, податкової служби, органів статистики, експертних установ;

6) складання/подання заяв/клопотань до суду:

-про витребування письмових доказів (клопотання від 15.04.2021р./подано 15.04.2021), про призначення судової експертизи (клопотання від 15.04.2021р./подано 15.04.2021), доповнення клопотання про витребування письмових доказів (від 20.04.2021р./подано 20.04.2021), заяви про відкликання клопотання про призначення експертизи у зв`язку з наведенням нових відомостей Позивачем (від 23.04.2021р./подано 23.04.2021), про подовження підготовчого провадження (від 12.05.2021/подано 12.05.2021), про витребування доказів (додаткових банківських відомостей) - від 21.05.2021/подано 21.05.2021, заяви про виправлення описки від 21.05.2021/подана 21.05.2021,

7) дослідження матеріалів справи (в частині витребуваної судом інформації),

8) аналіз відповіді Позивача з додатками на пояснення ОСОБА_1 , складання письмових заперечень ОСОБА_1 на відповідь Позивача,

9) участь адвоката Яценко А.О. у судових засіданнях: 06 квітня 2021 р., 20 квітня 2021р. (до (обіду), 20 квітня 2021р. (після обіду), 12 травня 2021р.

Вартість професійної правничої допомоги за п.п.1-8 становить 60000,00 гривень.

Вартість професійної правничої допомоги за п.9 - 5600,00 гривень.

Таким чином, заявник зазначає, що загальна вартість професійної правничої допомоги, наданої ОСОБА_1 становить 65600,00 гривень. Професійна правнича допомога в загальній сумі 65600,00 грн. прийнята клієнтом, зауважень з приводу кількості та якості немає, підлягає оплаті до 31.12.2022.

Однак суд першої інстанції не знайшов процесуальних підстав для задоволення вказаної заяви третьої особи про відшкодування судових витрат за рахунок позивача, з чим погоджується колегія суддів апеляційного господарського суду, зважаючи на таке.

Згідно з частинами першою, третьою статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.06.2021 у справі № 922/836/21 позов залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Розподіл судових витрат у даному випадку регулюється приписами статті 130 Господарського процесуального кодексу України «Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду».

Частинами третьою, п`ятою статті 130 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.  У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу (частина шоста статті 130 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на те, що приписами статті 130 Господарського процесуального кодексу України право на відшкодування судових витрат, у тому числі й витрат на оплату професійної правової допомоги, надане виключно сторонам спору, тобто позивачу та відповідачу, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновками місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення заяви третьої особи про відшкодування за рахунок позивача понесених нею витрат на професійну правничу допомогу.

Також колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про неможливість  застосування у випадку залишення позову без розгляду положень частини тринадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України є правильними, з огляду на таке.

Зміст статті 129 Господарського процесуального кодексу України свідчить про врегулювання порядку вирішення питання з розподілу судових витрат у випадку розгляду справи по суті, а також у випадку звільнення позивача від сплати судового збору.

Так, відповідно до частини тринадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Частиною першою 129 Господарського процесуального кодексу України встановлені загальні правила розподілу судових витрат, відповідно до яких судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За умови залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України та за відсутності рішення суду, як процесуального документа, яким даний спір був би вирішений по суті, тобто яким були б задоволені позовні вимоги або було б відмовлено у задоволенні заявлених позивачем вимог (повністю чи частково), відсутня також можливість визначити сторону, на яку було б правомірним покласти судові витрати інших сторін та учасників справи (третіх осіб), а також встановити, чи правомірно покладати витрати третьої особи ( ОСОБА_1 ) саме на позивача, а не на інших учасників справи.

Разом із цим, колегія суддів зазначає, що оскільки у справі № 922/836/21 розгляд спору по суті не відбувся, так як позивач подав заяву про залишення позову без розгляду, тому судом першої інстанції не було визначено заперечувала чи підтримувала третя особа заявлені позовні вимоги і в залежності від цього, розподілити її судові витрати.

За вказаних обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення з позивача судових витрат на правову допомогу, понесених заявником, адже відсутні процесуальні підстави для її задоволення.

Щодо посилання заявника на приписи частини дев`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору, то колегія суддів зазначає, що таких обставин під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції не встановлено, у зв`язку з чим відсутні підстави для застосування наведеної норми ГПК України у даній справі.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, а ОСОБА_1 не спростував, що звернення ТОВ «Актив-В» до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, і є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову; подання ТОВ «Актив-В» позову до суду та подальше залишення позову без розгляду на підставі п.5 ч. 1 ст. 226 ГПК України не є свідченням необґрунтованості дій позивача; матеріали справи не містять доказів того, що позивачем було штучно ініційовано дане судове провадження.

Колегія суддів також зазначає, що сам факт подання зазначеного позову у цій справі з урахуванням вищенаведеного не є необґрунтованими діями, оскільки це диспозитивне право ТОВ «Актив-В», передбачене нормами господарського процесуального законодавства, яке не містить обмежень в його реалізації.

Окрім того, в межах розгляду справи № 922/836/21 судом першої інстанції не встановлено недобросовісність дій позивача в розумінні статті 43 Господарського процесуального кодексу України, а ухвала суду від 08.06.2021 в частині залишення позову без розгляду не містить висновків суду про зловживання стороною наданими їй процесуальним законодавством правами. Викладені в апеляційній скарзі доводи, є такими, що не спростовують цих висновків суду першої інстанції.

Слід також зазначити, що судові витрати на правову допомогу на час звернення ОСОБА_1 із такою заявою не підтверджені достатніми доказами.

Так, в підтвердження витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 надав до заяви про розподіл судових витрат копію договору про надання правової/професійної правничої допомоги б/н від 26.10.2020 та копію договору б/н від 27.03.2021 про внесення змін до Договору про надання професійної правничої/правової допомоги б/н від 26.10.2020, копію додаткової угоди №31/03 від 31.03.2021 до Договору про надання професійної правничої/правової допомоги б/н від 26.10.2020, оригінал акту приймання-передачі виконаних робіт/послуг із надання професійної правничої допомоги від 27.05.2021.

Однак наданий заявником Акт приймання-передачі виконаних робіт б/н від 27.05.2021 не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному фіксованому розмірі 60000,00 грн, оскільки у договорі  відсутній порядок обчислення адвокатського гонорару у вказаній сумі, тому суд позбавлений можливості надати оцінку обґрунтованості цих витрат та обсягу їх стягнення. Крім того, участь представника у судових засіданнях не визнавалася судом  першої інстанції обов`язковою, а подання заперечень/пояснень стосовно поданого позову, заявлення клопотань є правом, а не обов`язком третьої особи – ОСОБА_1 , як учасника цієї справи.   

Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України» та «Рябих проти Російської Федерації»), у справі «Нєлюбін проти Російської Федерації», повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Згідно положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які в даному випадку не підтверджують ухвалення судом першої інстанції рішення у даній справі із порушеннями, визначеними статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку частини четвертої статті 269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, тому апеляційна скарга ОСОБА_1 , м. Харків залишається без задоволення, а ухвала Господарського суду Харківської області від 08.06.2021 у справі № 922/836/21 – без змін.

Керуючись статтями 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м. Харків на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.06.2021 у справі № 922/836/21 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.06.2021 у справі № 922/836/21 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 30.07.2021.

Головуючий суддя                                                                    С.В. Барбашова

Суддя                                                                                           О.А. Істоміна  

Суддя                                                                                           Н.М. Пелипенко