КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 133/1252/21

15.07.21 Провадження № 2/133/650/21

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Пєтухової Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Гаврилюк О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Козятині позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3000 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що вона з 04.10.2014 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який за рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 02.11.2016 розірвано. Рішення набрало законної сили 18.11.2016.

Від шлюбу у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з нею і знаходиться на її утриманні. Вказує, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, участі у її вихованні не бере. З 2019 року їхня донька ходить до школи, що потребує витрат коштів на канцелярію і одяг. Дитина ходить на різні гуртки, відвідує заняття математики. Також на даний час вона з донькою проживає у м. Вінниця, де винаймає квартиру, сума оренди якої складає 5000 грн. Крім того, 30.05.2017 вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 та від цього шлюбу у них народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даний час вона знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

За змістом позовної заяви, відповідач працездатний, офіційно працює та отримує заробітну плату. Оскільки ОСОБА_2 взмозі сплачувати аліменти на утримання доньки, але добровільно цього робити не хоче, тому вона вимушена звернутися до суду з даним позовом.

20.05.2021 ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області провадження у даній справі було відкрито та справу призначено за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала на адресу суду заяву від 15.07.2021 про слухання справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить розписка про вручення повістки про виклик до суду. На адресу суду 15.07.2021 надав заяву про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Вирішуючи спір суд виходить з такого.

Так, судом встановлено, що сторони по справі з 04.10.2014 перебували в зареєстрованому шлюбі, який за рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 02.11.2016 було розірвано. Рішення суду набрало законної сили 18.11.2016.

Відповідач ОСОБА_2 є батьком доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 23.05.2013.

Позивач у справі 30 травня 2017 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 20.07.2018.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 19.06.2019, у позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася донька ОСОБА_5 .

Із характеристики учениці 2-З класу КЗ «ЗОШ І ст. № 5 Вінницької міської ради» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданої 07.09.2020 за № 211 вбачається, що батько дитини ОСОБА_2 навчанням та вихованням дитини не цікавиться, батьківські збори не відвідує.

Відповідно до довідки ФОП ОСОБА_6 № 1/1 від 07.09.2020, ОСОБА_3 відвідує заняття з математики з 02.08.2020, вартість навчання складає 1440 грн. за місяць.

З договору оренди квартири, укладеного 15.11.2019 вбачається, що орендодавець ОСОБА_7 надає, а орендар ОСОБА_4 приймає в строкове платне користування квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , вартість оренди становить 5000 грн. за місяць.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Згідно ч. 3 цієї ж статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

За правилами ч. 2 ст. 183 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в з`явах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем по справі не заперечується та обставина, що він є батьком дитини ОСОБА_3 та згоден сплачувати аліменти на її утримання. Таким чином, обставини, на які посилається ОСОБА_1 в позовній заяві визнані ОСОБА_2 , а тому, не потребують доказування.

Обставин, які б вказували на необхідність звільнення відповідача від обов`язків утримувати дитину, судом не встановлено, оскільки ним до суду не надано доказів того, що останній невзмозі сплачувати аліменти на утримання доньки в розмірі 3000 гривень щомісячно.

При визначенні розміру аліментів суд враховує рівність сторін щодо участі в утриманні дитини, розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 2 статті 182 Сімейного Кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Правила індексації розміру аліментів, визначених судом, передбачено ст.184 СК України та ст. 71 "Про виконавче провадження".

Виходячи з вищевказаних норм Сімейного кодексу України, зважаючи на встановлені обставини справи, з метою повного дотримання інтересів дитини, суд вважає доведеним обов`язок відповідача, який є батьком малолітньої дитини, та проживає окремо від неї, сплачувати аліменти на її утримання, приймаючи до уваги, що домовленості між сторонами про способи виконання обов`язку утримувати дитину не має, суд приходить до висновку про задоволення позову та присуджує стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 3000 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які підлягають індексації відповідно до закону, щомісячно, починаючи з 21 квітня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦКП України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

При зверненні до суду з зазначеним позовом ОСОБА_1 не сплачено судовий збір, оскільки позивач звільнена від його сплати.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.

Згідно п. 8 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюється відповідно до процесуального законодавства.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп. на користь держави.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 79 ЦПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановитидійсні обставини справи.

Достовірність означає відповідність інформації, отримуваної із доказу, яка підтверджується шляхом зіставлення отриманої інформації з інших доказів, через порівняння, проведення відповідної експертизи.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Частиною 5 ст. 81 ЦПК України передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

А тому, суд, дослідивши письмові матеріали справи, доходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 12, 13, 82, 89, 141, 247, 263, 264, 265, 354 - 356, 430 ЦПК України, ст. ст. 180, 181, 182, 183, 184, 191 СК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 3000 (три тисячі) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які підлягають індексації відповідно до закону, щомісячно, починаючи з 21 квітня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок судового збору на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (місце знаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.О. Пєтухова

Дата документу 15.07.21