Справа № 933/278/21

Провадження № 2/933/102/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2021 року смт Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Шинкаренко А.І.,

за участі:

секретаря судового засідання - Пліскачової Н.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Олександрівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Кириченко Олег Олексійович, до Олександрівської селищної ради Краматорського району Донецької області, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

19.05.2021 року позивач - ОСОБА_1 , через свого представника- ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовною заявою, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 82 роки, в селі Новополтавка, Олександрівського району, Донецької області, померла мати позивача - ОСОБА_3 .

Після її смерті залишилася спадщина, у тому числі, у вигляді нерухомого майна - житлового будинку з надвірними побудовами, та господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім нього, спадкоємців першої черги, після смерті матері, немає, як і немає спадкоємців за заповітом, які могли б позбавити його законних підстав прийняття спадщини.

23.12.2005 року державним нотаріусом Олександрівської державної нотаріальної контори - Звягіною А.Ф., було видано спадкоємцю - ОСОБА_1 , свідоцтво про право на спадщину за законом, про спадкування майнового права на земельну частку (пай), актовий запис № 1588. Пізніше, 05.07.2006 року, позивач отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №723608, та йому було виділено земельну ділянку в натурі (на місцевості).

Але, успадкувати будинок позивач не може, через відсутність правовстановлюючих документів на вказаний житловий будинок на ім`я померлої. В інший спосіб він не може оформити свої спадкові права на житловий будинок, а тому, посилаючись на вказані обставини, представник позивача просить суд визнати за позивачем - ОСОБА_1 , право власності на житловий будинок, з надвірними побудовами та господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті його матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 21 травня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 09 год. 00 хв. 17 червня 2021 року.

17.06.2021 року ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області було закінчено підготовче провадження, призначено справу до розгляду на 10 год. 00 хв. 25 червня 2021 року, а також, витребувано у приватного нотаріуса Олександрівської державної нотаріальної контори копію спадкової справи.

24.06.2021 року, на виконання ухвали суду від 17.06.2021 року, до суду надійшла копія спадкової справи № 115/2005 на ім`я ОСОБА_3 .

Позивач - ОСОБА_1 , та його представник - адвокат Кириченко О.О., в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги, та просили їх задовольнити.

Представник відповідача - Олександрівської селищної ради Краматорського району Донецької області, в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просять розглянути справу без їх участі, та проти задоволення заявлених позовних вимог не заперечує.

Суд, заслухавши пояснення позивача, та його представника, свідка, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив таке.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , зареєстрованого виконавчим комітетом Олександрівської селищної ради Олександрівського району Донецької області, актовий запис №26 від 22.04.2005 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 10).

Факт родинних відносин між позивачем та його матір`ю, підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 23 липня 1951 року Железнянською сел./радою Дзержинського району Донецької області, відповідно до якого, у графі «мати» значиться - ОСОБА_3 ( а.с. 10).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, у т.ч. на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Позивач є єдиним спадкоємцем. Спадщину після смерті матері прийняв, відповідно до вимог ч. 1 ст.1269 ЦК України, оскільки, звернувся до державного нотаріуса Олександрівської держаної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, після смерті матері 31.05.2005 року, що підтверджується матеріалами спадкової справи №115/2005, та витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

Крім того, 23.12.2005 року позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері - ОСОБА_3 , на право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ДН №0101914, видане 31 липня 1996 року Олександрівською районною державною адміністрацією, площею 5.77 га, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) ( а.с. 53).

Відомості про отримання позивачем вищевказаного свідоцтва про право на спадщину за законом занесені до Спадкового реєстру, та підтверджено копією витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі (а.с. 54).

Постановою державного нотаріуса Олександрівської державної нотаріальної контори- Звягіною А.Ф., від 18.03.2021 року, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, з надвірними побудовами, та господарськими спорудами, АДРЕСА_1 , після смерті матері - ОСОБА_3 , через відсутність правовстановлюючих документів на вказаний житловий будинок (а.с. 14).

Відповідно до роз`яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, після смерті ОСОБА_3 , позивач обґрунтовано звернулась до суду.

Вирішуючи вимогу про визнання права власності позивача на житловий будинок з надвірними побудовами та господарськими спорудами у порядку спадкування за законом, суд виходить з такого.

Як вбачається з довідки КП «Олександрівське БТІ» від 06.05.2021 року №162, відповідно до архівних даних, станом на 01.01.2013 року, домоволодіння АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_3 , згідно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 01.02.1990 року, виданого на підставі рішення виконкому Олександрівської ради народних депутатів №5 від 19.01.1990 року ( а.с. 19).

Згідно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 01.02.1990 року вбачається, що ОСОБА_3 на праві особистої власності належить житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення виконкому Олександрівської ради народних депутатів №5 від 19.01.1990 року ( а.с. 21).

Відповідно до довідки Олександрівської селищної ради Олександрівського району Донецької області №2273 від 06.06.2005 року (зі спадкової справи ), ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована та проживала по день смерті за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 31).

Рішенням Олександрівської селищної ради Олександрівського району Донецької області від 08.08.2007 року № V/9-67 «Про упорядкування назв вулиць, провулків в населених пунктах селищної ради», в селі Новополтавка було перейменовано вулицю «Леніна» на вулицю - « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (а.с. 22).

Відповідно до технічного паспорта, виготовленого 19 квітня 2021 року за замовленням ОСОБА_1 , та інформаційної довідки Олександрівського районного КП «Олександрівське БТІ», житловий будинок АДРЕСА_1 , є одноповерховим будинком, загальною площею - 51,8 кв.м, житловою - 31,1 кв.м, збудованим у 1962 році (а.с. 15-17).

Відповідно до довідки-характеристики комунального підприємства «Олександрівське БТІ» №161 від 06.05.2021 року, при обстеженні 19.04.2021 року житлового будинку АДРЕСА_1 , самовільні будівлі та споруди не виявлені, технічні показники житлового будинку - не змінилися, а саме: загальна площа будинку «А-1» - 51,8 кв.м, житлова площа - 31,1 кв.м. Згідно з даними інвентаризації, розташовані наступні будівлі та споруди: «А-1» - житловий будинок, а2 - прибудова, а3- ганок, Д1 - сарай, Е1 - вбиральня, И1 - підвал, №1 - паркан, №2 - колодязь. Інвентаризаційна вартість будинку, станом на 19.04.2021 року, становить 38533,00 гривень( а.с. 18).

Допитана в судовому засіданні, як свідок, ОСОБА_5 суду показала, що з народження проживає в селі Новополтавка, по сусідству з позивачем, тому, добре знала ОСОБА_3 , яка померла в 2005 році, та доводилась матір`ю ОСОБА_1 . Будинок АДРЕСА_1 , був збудований батьками позивача, в якому вони прожили все своє життя. Відносини між сином та батьками були добрі, позивач постійно приїжджав до них, піклувався, та допомагав по господарству. Після їх смерті, доглядає за будинком. Інших жителів в селі Новополтавка з прізвищем « ОСОБА_3 » - не було.

При вирішенні спору, про визнання права власності на спадкове майно, потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини, та згідно із пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Як встановлено судом, часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , є ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (частина 1 статті 1218 ЦК України). Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина 3 статті 1268 ЦК України).

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них (частини 1, 3 статті 1267 ЦК України).

При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове нерухоме майно судам необхідно з`ясовувати: 1) правовий режим земельної ділянки, на якій розташоване спірне нерухоме майно (будинок, споруда); 2) чи отримано спадкодавцем дозволи на спорудження будинку, чи затверджено проект на спорудження будинку; 3) коли спадкодавцем було завершено спорудження будинку; 4) чи дотримано при будівництві проекту на спорудження будинку, вимог державних протипожежних, санітарних норм; 5) чи посвідчено право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку на час виникнення права власності.

Встановлення судом часу завершення спорудження будинку визначає законодавство, відповідно до якого встановлюється правовий режим нерухомого майна та документи, якими посвідчується право власності на це майно.

При вирішенні питання, щодо визнання права власності на житловий будинок, та споруди, у порядку спадкування, записи у погосподарській книзі оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями, про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами, про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову, тощо.

Відповідно до пункту 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, не належать до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року.

Згідно з пунктом 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних та житлово-комунального господарства, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24 червня 2011 року № 91, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

При цьому документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, громадські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року) не подається виходячи з положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Таким чином, індивідуальні житлові будинки, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію, у тому числі, по окремо визначеній «спрощеній» процедурі. Єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатами його технічної інвентаризації.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 21.10.2020 року у справі № 201/7012/18.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з частиною третьою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до частини четвертої статті 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Таким чином, при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків.

Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 18 грудня 2013 року у справі № 6-137цс13 та у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 559/375/16-ц (провадження № 61-31049св18).

За даними довідки - характеристики, та технічного паспорта на спірне нерухоме майно- житловий будинок (прибудову до нього, підвал), за адресою: АДРЕСА_1 , було збудовано у 1962 році, сарай - у 1966 році. За даними Олександрівської селищної ради, вказаний житловий будинок належав ОСОБА_3 . Доказів, про належність цього майна іншим особам, матеріали справи не містять.

Виникнення права власності на об`єкти нерухомого майна на час дії ЦК УРСР не залежало від державної реєстрації такого права.

Отже, відсутність державної реєстрації за ОСОБА_3 права власності на спірне нерухоме майно не свідчить про те, що вона не набула за життя права власності на спірний будинок, оскільки, виникнення права власності на нерухоме майно, на час будівництва спірного житлового будинку у 1962 році, не було пов`язано із державною реєстрацією такого права.

З огляду на встановлені факти, та досліджені докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, та за ОСОБА_1 необхідно визнати право власності у порядку спадкування за законом на домоволодіння АДРЕСА_1 , після смерті матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей ст.ст. 13, 19, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Кириченко Олег Олексійович, до Олександрівської селищної ради Краматорського району Донецької області, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), право власності на житловий будинок, з надвірними побудовами та господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті його матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Олександрівський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач - Олександрівська селищна рада Краматорського району Донецької області, юридична адреса - вулиця Центральна, буд. 15А, смт Олександрівка, Краматорського району Донецької області, код ЄДРПОУ 04341519.

Повний текст рішення складено 29 липня 2021 року.

Суддя А.І. Шинкаренко