ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/6043/20

Провадження № 2/210/339/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"28" липня 2021 р.                                                                        

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі головуючого судді Хлистуненко О. В., розглянувши цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2020 року позивачі звернулись з вказаним позовом про відшкодування майнової шкоди в розмірі 46283 грн., а також моральної шкоди в розмірі по 100 000 грн. на користь кожного з позивачів. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що ОСОБА_1 має в особистому користуванні автомобіль «Chevrolet Bolt» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 2016 року випуску.

На підставі рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 23 грудня 2011 року в справі № 2-1048/11/0408 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить домоволодіння АДРЕСА_1 , в тому числі гаражу на території зазначеного домоволодіння.

За Договором № 2269087 про користування електричною енергією від 08.11.2017 року ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» надані послуги з постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 .

15 травня 2020 року приблизно о 00 годині 45 хвилин в середині гаражу за адресою: АДРЕСА_1 подано електричну енергію з перевищенням показників напруги, а саме перевантаження та стрибок напруги в електричній мережі.

У результаті перевищення показників напруги за вищезазначеною адресою знищено автомобіль електричний «Chevrolet Bolt» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 2016 року випуску, гаражні ворота секційні 45 мм розміром 2500X2000 мм з автоматичним приводом на стелі, які були встановлені у 2013 році.

Металургійним відділенням поліції Криворізького відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області відкрито кримінальне провадження № 12020040710000709 за ч. 1 ст. 270 КК України.

За вищезазначеним кримінальним провадженням ОСОБА_2 було визнано потерпілим.

У результаті перевищення показників напруги за адресою: АДРЕСА_1 та неналежним обслуговуванням енергопостачальником позивачам заподіяний матеріальний збиток на суму 46 283, 00 грн., як вартість секційних гаражних воріт на загальну суму 33 108 гривень, автоматика - 8 525 гривень, монтажні роботи - 4 650 гривень, що підтверджується наданим ФОП ОСОБА_4 листом від 02.06.2020 року.

Крім того, в результаті неналежного виконання та обслуговування відповідачем ОСОБА_1 завдано матеріального збитку, у зв`язку із повним знищенням автомобіля «Chevrolet Bolt» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 2016 року випуску, який знаходився 15.05.2020 року в гаражі домоволодіння АДРЕСА_1 .

Вартість матеріального збитку в досудовому порядку не вдалося визначити у зв`язку із повним знищенням транспортного засобу.

Протиправними діями відповідача, АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» позивачам заподіяно моральної шкоди, оскільки в результаті переживань за знищений автомобіль вони знаходилась в негативному емоційно-психічному стані, викликаному внутрішньою напруженістю, втратою сну, що переросли в моральні страждання. Стан морального дискомфорту гнітить їх тривалий період часу.

Ухвалою суду від 17.11.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача ОСОБА_5 , діючий відповідно до довіреності №107 від 07.12.2020 року, у встановлені строки, визначені ухвалою суду від 17.11.2020 року, надав на адресу суду відзив на позовну заяву, згідно якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Так, сторона позивача у відзиві зазначила, що за інформацією, наданою оперативно-диспетчерською службою Криворізького міського району електричних мереж, в період з 14 по 16 травня 2020 року аварійних відключень в мережах 0,4 кВ КТП-814, від якої живиться будинок АДРЕСА_1 , не відбувалося. Звернень від інших споживачів, будинки яких приєднані до мережі 0,4 кВ КТП-81, стосовно невідповідності встановлених параметрів якості послуги електропостачання, не надходило. Позивачі по справі не надали доказів причинно-наслідкового зв`язку між знищенням належного їм майна та протиправними діями Відповідача, що не дає можливості встановити реальну причину завдання таких збитків та є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Вимоги Позивачів про відшкодування моральної шкоди, на думку відповідача, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки факт завдання Позивачу моральної шкоди в результаті винних дій Відповідача не знайшов свого підтвердження, а Позивачами не надано будь-яких доказів на обґрунтування обставин, викладених у позові.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Змістом пункту 3 частини 1 статті 129 Конституції України, ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, судом встановлено, що згідно з Договором № 2269087 про користування електричною енергією від 08.11.2017 року ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» надає послуги з постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 . Копія договору до матеріалів справи не долучена, проте вказана обставина відповідачем не оспорюється, а тому суд вважає її такою, що встановлена та доведена.

ОСОБА_1 є власником автомобіля Chevrolet Bolt» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 2016 року випуску, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с. 30).

Крім того, на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 23 грудня 2011 року в справі № 2-1048/11/0408, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 28-29, 33).

При цьому, на території вказаного домоволодіння розташований гараж (а.с. 32).

Отже, позивачі є споживачами послуг з електричної енергії, що надаються ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго».

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Як вбачається із змісту статті 25 Закону України «Про електроенергетику» споживачі електричної енергії, серед іншого мають право на отримання електричної енергії, якісні характеристики якої визначені державними стандартами, відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення його прав, згідно з законодавством.

Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я.

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Частиною першою статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз`яснено у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Відповідно до частини другою статті 1210 ЦК України шкода, завдана внаслідок недоліків робіт (послуг), підлягає відшкодуванню їх виконавцем.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Звертаючись до суду з даним позовом позивачі посилалися на те, що 15 травня 2020 року приблизно о 00 годині 45 хвилин в середині гаражу за адресою: АДРЕСА_1 подано електричну енергію з перевищенням показників напруги, а саме перевантаження та стрибок напруги в електричній мережі. У результаті перевищення показників напруги за вищезазначеною адресою знищено автомобіль електричний «Chevrolet Bolt» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 2016 року випуску, який на праві власності належить ОСОБА_1 , гаражні ворота секційні 45 мм. розміром 2500х2000 мм. з автоматичним приводом на стелі, які були встановлені у 2013 році.

Для настання відповідальності за статтею 1166 ЦК України є необхідною наявність складу правопорушення, а саме: шкода; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина заподіювача шкоди.

Предметом спору у цій справі є відшкодування шкоди, завданої майну позивачів унаслідок перенапруги, яка відбулась, на думку позивачки, 15 травня 2020 року в середині гаражу за адресою: АДРЕСА_1 , що позивачі ототожнюють з протиправними діями, які полягають у неякісному наданні послуг з електропостачання.

Обов`язковою передумовою покладення обов`язку з відшкодування збитків саме на постачальника електричної енергії є встановлення причин перегоряння електроприладів та їх зв`язок із діяльністю постачальника електричної енергії, а також встановлення його вини.

При цьому, матеріали справи не містять належних та достовірних доказів того, що 15.05.2020 року за вищевказаною адресою відбулась перенапруга в електричній мережі.

Стороною позивача не було заявлено жодних клопотань про витребування доказів, призначення експертиз тощо.

При цьому, згідно листа від 18.06.2020 р. № 23991/11 на ім`я ОСОБА_2 , складеному за результатами розгляду його заяви від 15.06.2020 р. № 1100044802, слідує, що за інформацією, наданою оперативно-диспетчерською службою Криворізького міського району електричних мереж, в період з 14 по 16 травня 2020 року аварійних відключень в мережах 0,4 кБ КТП-814, від якої живиться будинок АДРЕСА_1 , не відбувалося. Звернень від інших споживачів, будинки яких приєднані до мережі 0,4 кВ КТП-81, стосовно невідповідності встановлених параметрів якості послуги електропостачання, не надходило.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Аналізуючи надані докази, суд вважає вимоги позивача по відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди припущенням останнього, які не обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Позивачі, в обґрунтування власних доводів посилались на витяг з ЄРДР, згідно якого відкрито кримінальне провадження №12020040710000709 від 15.05.2020 року (а.с. 41).

Однак, суд не вважає вказаний витяг належним та допустимим доказом у даній справі, оскільки обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи є вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності тощо. При цьому, в матеріалах цивільної справи відсутні будь-які дані щодо завершення досудового розслідування, прийняття кінцевого процесуального рішення та притягнення особи відповідача до кримінальної відповідальності за фактом пошкодження майна позивачів.

Крім того, суд погоджується з позицією представника відповідача щодо відсутності будь-яких доказів щодо спричинення позивачам матеріальної шкоди.

Отже, судом не встановлено факту порушення прав позивача винними діями або бездіяльністю відповідача, за відсутності доказів зворотного, у зв`язку з чим позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позову про стягнення матеріальної та моральної шкоди відсутні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, витрати на правову допомогу суд відносить за рахунок позивача.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про відшкодування майнової та моральної шкоди залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення складено 28 липня 2021 року.

Суддя: О. В. Хлистуненко