Судове рішення #95757324

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


Справа № 210/4825/20

Провадження № 2/210/273/21


З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"27" липня 2021 р.                                                                        

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді                                                        Хлистуненко О.В.

секретаря судового засідання                                        Недолуги Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення виплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд -


ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом про стягнення неустойки (пені) за прострочення виплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у відповідності до рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі №210/5567/13-ц провадження № 2/210/1832/13 було стягнуто на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 додаткові витрати на лікування та соціально-культурний розвиток, та видано виконавчий лист від 09.04.2014 року.

18.05.2018 року отримано Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та видано довідку про заборгованість зі сплати аліментів станом на 14.06.2017 року.

За період з вересня 2013 року по 14.06.2017 року жодного разу боржником не було виконано рішення суму, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 9 093 грн. 24 коп.

Тому, просить суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 170542,40 гривень.

Позивач та її представник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, представник надала заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач та його представник ОСОБА_4 в судове засідання повторно не з`явились. Від представника відповідача 26.07.2021 року надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеконференції, яке ухвалою суду від 26.07.2021 року залишено без задоволення, оскільки представником не зазначено жодних обґрунтованих підстав, з яких він та відповідач не можуть прибути у судове засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Так, на підтвердження поважності неявки в судове засідання відповідач та його представник ОСОБА_4 не надано жодних доказів.

За таких обставин, суд визнає, що відповідач та його представник не з`явилися до суду без поважних причин.

Відповідач скористався правом на відзив (а.с. 35-39), згідно якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог. У відзиві зазначив, що 10 грудня 2013 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі №210/5567/13-ц було винесено рішення відповідно до якого з ОСОБА_2 було вирішено стягнути додаткові витрати на дитину щомісячно в розмірі 400 грн.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25.02.2014 року розмір щомісячних додаткових витрат було змінено з 400 грн. на 200 грн. Дане рішення набрало законної сили з моменту його оголошення, а отже з 25.02.2014 року.

Відтак, рішення апеляційного суду було винесено і набрало законної сили 25.02.2014 року, а тому початок розрахунку пені має відбуватись з наступного місяця. Натомість нарахування пені, здійснене виконавцем та позивачем з вересня 2013 року - є неправомірним.

Окрім цього, формула, на яку посилається позивач при розрахунку, не відповідає фактичному нарахуванню пені в таблиці, яка зазначена в позові. Відповідач зазначає, що множити необхідно не на всі дні прострочення, а лише на кількість днів в даному місяці.

Також, позивач неправильно здійснила розрахунок пені по 12.08.2020 року, оскільки заборгованість була погашена відповідачем ще у липні місяці 2020 року, що підтверджується постановою виконавця Голосіївського районного відділу ДВС у м. Києві про закінчення виконавчого провадження.

Звертає увагу на те, що незважаючи на будь-які розрахунки пені, розмір неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів має становити - 9 093,24 грн., тобто дорівнювати 100 % від суми заборгованості, що прямо передбачено законодавством.

Відповідач не ухиляється від сплати неустойки (пені) та вважає, що розмір пені в сумі 9093,24 грн. буде можливим до сплати, а також, відповідатиме принципам законності та справедливості.

На підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в позовній заяві, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.12.2013 року, яке міститься на сайті єдиного державного реєстру судових рішень, змінено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , за рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27 березня 2006 року на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , з 1/3 частини усіх його видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на тверду грошову суму 600 (шістсот) гривень, щомісячно, з подальшою індексацією у відповідності до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» до досягнення дитиною повноліття, починаючи з моменту набрання рішенням законної сили. Стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на лікування та соціально-культурний розвиток дитини ОСОБА_6 , в твердій грошовій сумі у розмірі 400 (чотириста) гривень щомісячно, з подальшою індексацією у відповідності до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», починаючи з 01 вересня 2013 року та до закінчення ОСОБА_6 , навчання в Криворізькій гімназії № 95. Вирішено допустити рішення до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

З сайту Єдиного державного реєстру судових рішень, також, встановлено, що постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25.02.2014 року рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10.12.2013 року в частині розміру додаткових витрат лікування та соціально-культурний розвиток дитини змінено та зменшено цей розмір з 400 гривень до 200 гривень. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Позивачем надано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, виданому державним виконавцем Металургійного відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, згідно якого станом на 14.06.2017 року заборгованість по оплаті аліментів станом на 14.06.2017 року складає 9093,24 грн. (а.с. 7-8).

Так, ст. 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 182 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно зі ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто, неустойка (пеня) - це вид забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому, день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто, формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1%.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%.

Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц.

У справі № 333/6020/16-ц Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і вважала, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Крім того, аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18), та зазначено про необхідність обчислення пені за прострочення сплати аліментів за кожен день прострочення сплати аліментів.

Під час розгляду справи відповідачем надано до суду копії квитанцій про сплату аліментів, визначених рішенням суду. Суд звертає увагу відповідача на те, що за загальним правилом зобов`язання вважається виконаним, якщо часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів.

Крім того, суд вважає слушними твердження відповідача про те, що розмір неустойки повинен розраховуватись до 13.07.2020 року, тобто по день винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №43041451, у зв`язку виконанням рішення та стягненням заборгованості в повному обсязі (а.с. 45-46), що відповідає нормам ст. 196 СК України.

Суд критично ставить до посилання відповідача на те, що розрахунок заборгованості має розпочинатись з наступного місяця після винесення рішення апеляційним судом, тобто, після 25.02.2014 року, оскільки судом першої інстанції 10.12.2013 року ухвалено рішення, яке допущено до негайного виконання, що передбачає сплату аліментів з моменту винесення рішення.

Не заслуговують на увагу й твердження позивача про допущену помилку в постанові державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, а саме, те, що загадана постанова державного виконавця стосується виконавчого провадження за виконавчим листом №210/5567 від 10.12.2013 року, а позивач керується виконавчим листом від 09.04.2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Отже, виконавчі листи видаються виключно судами першої інстанції, зазначаючи при цьому номер справи та дату рішення суду першої інстанції, що і було вказано у виконавчому листі, а згодом і в постанові державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.

Суд не приймає розрахунок неустойки (пені) від суми несплачених аліментів, який був проведений позивачем та за розрахунками позивача становить 170542,40 грн.

За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, суд розраховує суму пені за наступною формулою:

?р=(А1 ?1 %?Q1)+(A2?1 %?Q2)+………(An?l%?Qn), де:

?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

А1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

А2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Отже, розмір неустойки (пені) за прострочення аліментів, починаючи з грудня 2013 року по день погашення заборгованості – 13.07.2020 року з урахуванням періодичного погашення аліментів, становить:

77837=(200х1%х2417)+(200х1%х2386)+(200х1%х2358)+(200х1%х2327)+(200х1%х2297)+(сплачено)+(сплачено)+(200х1%х2205)+(200х1%х2174)+(сплачено)+(сплачено)+(сплачено)+(200х1%х2052)+(сплачено)+(сплачено)+(200х1%х1962)+(сплачено)+(200х1%х1901)+(сплачено)+(200х1%х1840)+(200х1%х1809)+(сплачено)+(сплачено)+(сплачено)+(200х1%х1687)+(сплачено)+(сплачено)+(200х1%х1596)+(200х1%х1566)+(сплачено)+(сплачено)+(200х1%х1474)+(сплачено)+(сплачено)+(сплачено)+(200х1%х1352)+(200х1%х1321)+(сплачено)+(200х1%х1262)+(200х1%х1231)+(сплачено)+(200х1%х1170)+(93,24х1%х1140)

Однак, виходячи з вимог ч. 1 ст. 196 СК України, сума неустойки (пені) не може перевищувати 100 відсотків заборгованості по аліментам, яка в даному випадку становить 9093,24 грн.

Отже, зважаючи на те, що розмір неустойки від дня прострочення сплати аліментів значно перевищує розмір заборгованості по сплаті аліментів, то відповідно до ст. 196 СК України, стягненню підлягає розмір неустойки, що дорівнює 100 відсоткам заборгованості, тобто розмір неустойки (пені) за прострочення аліментів становить 9093,24 грн..

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає також стягненню судовий збір у розмірі 840,80 гривень.

На підстав викладеного, та керуючись ст. ст. 180, 182, 196 СК України, ст. ст. 4, 12, 23, 76, 141, 247, 258, 259, 263 – 265, 274, 275, 278, 279 ЦПК України, суд –


ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення виплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РН0КПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 9093 (дев`ять тисяч дев`яносто три) гривні 24 (двадцять чотири) копійки.

Решту позовних вимог залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РН0КПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів в порядку, передбаченому статтею 354 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.


Суддя: О. В. Хлистуненко



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація