Дата документу 14.07.2021 Справа № 328/3233/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУ № 328/3233/18 Головуючий в 1 інстанції Машкіна Н.В.

Провадж. № 11-кп/807/310/21 Доповідач в 2 інстанції Тютюник М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого судді Тютюник М.С.,

суддів Рассуждая В.Я., Гончара О.С.,

при секретарі Соляковій С.Г.,

за участю:

прокурора Ящука К.В.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в режимі відеоконференції з ДУ «Вільнянська установа виконання покарань (№11)»,

обвинуваченого ОСОБА_4 в режимі відеоконференції з Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області,

захисника - адвоката Козаченко І.В. в режимі відеоконференції з Михайлівським районним судом Запорізької області,

захисників - адвокатів Караван О.Д., Курдюкової О.С. в режимі відеоконференції з Токмацьким районним судом Запорізької області,

розглянула 14 липня 2021 року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Козаченко І.В., захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Караван О.Д., захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Караван О.Д на вирок Михайлівського районного суд Запорізької області від 1 жовтня 2020 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Токмак Запорізької області, громадянина України, проживавшого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Кам`янка-Дніпровська Запорізької області, громадянина України, проживавшого за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 289, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 186 КК України;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Токмак Запорізької області, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, не одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ,

обвинуваченого за ст. 198, ч.2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця міста Токмак Запорізької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , проживавшого за адресою: АДРЕСА_5 , вирок відносно якого не оскаржується,

обвинуваченого за ч.3 ст. 185 КК України,

Встановлені вироком суду першої інстанції обставини:

02.11.2018 року о 10:19 годині, ОСОБА_5 , маючи умисел на заволодіння чужим майном, керуючись корисливими мотивами, переслідуючи мету таємного викрадання чужого майна та обернення його на свою користь, прийшов до магазину «Продукти-193» ТОВ «АТБ-Маркет», розташованого за адресою: Запорізька область, місто Токмак, вулиця Центральна, 46.

Перебуваючи у приміщенні вказаного магазину, будучи впевненими в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, всупереч волі власника, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, з вітрини викрав одну скляну пляшку коньяку «Remy Martin Superior VS 40%» об`ємом 0,5 л, вартість якої згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 783-18 від 26.11.2018 року становить 711 гривень 90 копійок, після чого з викраденим майном вийшов з приміщення магазину, не оплативши товар через касу та розпорядився ним на власний розсуд, тим самим спричинив ТОВ «АТБ - Маркет» матеріальну шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_5 , діючи повторно, таємно викрав чуже майно, а саме: пляшку коньяку «Remy Martin Superior VS», об`ємом 0,5 л, вартістю 711 гривень 90 копійок, спричинивши ТОВ «АТБ-Маркет» матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 05.11.2018 о 13:49 годині, ОСОБА_5 , маючи умисел на заволодіння чужим майном, керуючись корисливими мотивами, переслідуючи мету таємного викрадання чужого майна та обернення його на свою користь, прийшов до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_5 », який належить фізичній особі підприємцю ОСОБА_6 , розташований за адресою: АДРЕСА_6 .

Перебуваючи у приміщенні вказаного магазину, будучи впевненими в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, всупереч волі власника, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, з вітрини викрав одну скляну пляшку віскі «Johnnie Walker Red label» витримкою 4 роки, об`ємом 0,5 л, міцністю 40% (штрих код 5000267014401), вартість якої згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 784-18 від 27.11.2018 становить 369 гривень 35 копійок, після чого з викраденим майном вийшов з приміщення магазину через вхідний турнікет, не оплативши товар через касу, в подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_7 , діючи повторно, таємно викрав чуже майно, а саме: пляшку віскі «Johnnie Walker Red label», вартістю 369 гривень 35 копійок, спричинивши ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму.

02 вересня 2018 року, приблизно о 10 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи свій злочинний умисел, за попередньою змовою та в групі з особою, у відношенні якого матеріали виділені в окреме провдження, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_7 , діючи з корисливих мотивів, шляхом відкриття металевих віконниць вікна, проникли до приміщення Приватного вищого навчального закладу (далі по тексту ПВНЗ) «Південко - Українського інституту бізнесу», звідки таємно, повторно викрали дві чавунні батареї опалення на 5 секцій, вартістю відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за № 5830-18 від 29.11.2018, 600 гривень кожна, що належать ОСОБА_8 , чим спричинили останньому майнову шкоду на загальну суму 1200 гривень.

Крім того, 04 вересня 2018 року, приблизно о 10 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи свій злочинний умисел, за попередньою змовою та в групі з особою, у відношенні якого матеріали виділені в окреме провдження, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_7 , діючи з корисливих мотивів, шляхом відчинення металевих віконниць вікна, проникли до приміщення ПВНЗ «Південно - Українського інституту бізнесу», звідки таємно, повторно, викрали дві чавунні батареї опалення на 5 секцій, вартістю відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за № 5830-18 від 29.11.2018, 600 гривень кожна, що належать ОСОБА_8 , чим спричинили останньому майнову шкоду на загальну суму 1200 гривень.

Крім того, 06 вересня 2018 року, приблизно о 10 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи свій злочинний умисел, за попередньою змовою та в групі з особою, у відношенні якого матеріали виділені в окреме провдження, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_7 , діючи з корисливих мотивів, шляхом відкриття металевих віконниць вікна проникли до приміщення ПВНЗ «Південно - Українського інституту бізнесу», звідки таємно, повторно, викрали дві чавунні батареї опалення на 5 секцій, вартістю відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за № 5830-18 від 29.11.2018, 600 гривень кожна, що належать ОСОБА_8 , чим спричинили останньому майнову школу на загальну суму 1200 гривень.

Крім того, 07 вересня 2018 року, приблизно о 09 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи свій злочинний умисел, за попередньою змовою та в групі з особою, у відношенні якого матеріали виділені в окреме провдження, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_7 , діючи з корисливих мотивів, шляхом відкриття металевих віконниць вікна, проникли до приміщення ПВНЗ «Південно - Українського інституту бізнесу», звідки таємно, повторно, викрали п`ять чавунних батарей опалення, на 5 секцій, вартістю відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за № 5830-18 від 29.11.2018, 600 гривень кожна, та одну чавунну батарею опалення на 6 секцій, вартістю відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за № 5830-18 від 29.11.2018, 720 гривень кожна, що належать ОСОБА_8 , чим спричинили останньому майнову шкоду на загальну суму 3720 гривень.

Крім того, 14 вересня 2018 року, приблизно о 14 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи свій злочинний умисел, за попередньою змовою та в групі з особою, у відношенні якого матеріали виділені в окреме провдження, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_7 , діючи з корисливих мотивів, шляхом відкриття металевих віконниць вікна, проникли до приміщення ПВНЗ «Південно - Українського інституту бізнесу», звідки таємно, повторно викрали 6 чавунних батарей опалення на 5 секцій, вартістю відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за № 5830-18 від 29.11.2018, 600 гривень кожна, та 4 батареї опалення на 6 секцій, вартістю відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за № 5830-18 від 29.11.2018 720 гривен кожна, що належать ОСОБА_8 , чим спричинили останньому майнову шкоду на загальну суму 6480 гривень.

Потерпілим ОСОБА_8 пред`явлено цивільний позов про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та особи, у відношенні якої матеріали виділені в окреме провадженн, завданої майнової шкоди в розмірі 13 800 грн., а також моральної шкоди в розмірі 20 000 грн., спричиненої в результаті вчинення крадіжок його майна.

27.12.2018 приблизно об 11:00 годині ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , за попередньою змовою групою осіб, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи його із корисливих мотивів, через огорожу проникли на територію Товариства з додатковою відповідальністю «Сільгосптехніка», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_8 , звідки таємно, повторно викрали 3 металеві стелажі, виготовлені з металевих кутників різного розміру, кожен стелаж вагою по 44 кг, вартістю згідно висновку судової товарознавчої експертизи №360-19 від 31.01.2019, 6 гривень за 1 кг брухту чорного металу, що належать ОСОБА_9 та розпорядились викраденим на власний розсуд, чим завдали останньому матеріальну шкоду на загальну суму 792 гривні.

ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України, що кваліфікується, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище.

Крім того, 28.12.2018 приблизно о 11:00 годині ОСОБА_1 , за попередньою змовою у групі з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи його із корисливих мотивів, через огорожу проник на територію Товариства з додатковою відповідальністю «Сільгосптехніка», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_8 , звідки таємно, повторно викрали 3 вентиляційні металеві труби діаметром 20x30 см, товщина металу 1 мм, довжиною 1,5 м кожна, та 2 вентиляційні металеві труби діаметром 20x30 см, товщина металу 1 мм, довжиною 2,5 м кожна, загальною вагою 40 кг, вартістю, згідно висновку судової товарознавчої експертизи №360-19 від 31.01.2019 6 гривень за 1 кг брухту чорного металу, що належать ОСОБА_9 та розпорядились викраденим на власний розсуд, чим завдали останньому матеріальну шкоду на загальну суму 240 гривень.

Крім того, 01.03.2019 в період часу з 20:00 години по 23:00 годину ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою групою осіб, маючи єдиний умисел на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи його із корисливих мотивів, через хвіртку зайшли на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_9 .

Знаходячись на території домоволодіння шляхом пошкодження решітки та вікна проникли в приміщення житлового будинку, звідки таємно, повторно викрали:

-кондиціонер «Akira AC-S10HGA», вартістю 3600 гривень згідно висновку судової товарознавчої експертизи №210-19 від 20.03.2019 року;

-пилосос «Germatic 2200», вартістю 1000 грн;

-будівельний фен «Ferm вартістю 283 гривні 34 копійки згідно висновку судової товарознавчої експертизи №210-19 від 20.03.2019 року;

-кутову шліфувальну машинку «Eltos МШУ 125-1250» вартістю 520 гривень 45 копійок, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №210-19 від 20.03.2019 року;

-телевізор «LG» модель TV СТ-25К95VE, діагональ 25 дюймів, вартістю 800 гривень, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №210-19 від 20.03.2019 року;

-зарядний пристрій радянського виробництва потужністю 12x24 Вт, в металевому корпусі, вартістю 1000 грн.;

-телевізор «Jinlipu» діагоналлю 14 дюймів, вартістю 500 гривень, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №210-19 від 20.03.2019 року;

-металеву підставку під телевізор, вартістю 200 грн., що належать ОСОБА_11 , та розпорядились викраденим на власний розсуд, чим завдали останньому матеріальну шкоду на загальну суму 7903 гривні 79 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України, що кваліфікується, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України, що кваліфікується, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

Крім того, 03.03.2019 приблизно о 09:30 годині ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за попередньою змовою групою осіб, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи його із корисливих мотивів, через хвіртку зайшли на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_9 . Знаходячись на території домоволодіння шляхом відкриття дверей, проникли в приміщення житлового будинку, звідки таємно, повторно, викрали електричну бетономішалку «Agrimotor» об`ємом 130 л, вартістю 3332 гривні згідно висновку судової товарознавчої експертизи №210-19 від 20.03.2019 року, що належать ОСОБА_11 , та розпорядились викраденим на власний розсуд, чим завдали останньому матеріальну шкоду на вищевказану суму.

ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України, що кваліфікується, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

Крім того, 03.03.2019 приблизно об 11:30 годині ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за попередньою змовою групою осіб, маючи злочинний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом та реалізуючи його із корисливих мотивів, діючи повторно, через хвіртку зайшли на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_9 . Знаходячись на території домоволодіння шляхом відкриття дверей, проникли в приміщення житлового будинку, де незаконно заволоділи мопедом «Defiant» модель Cornel DT-50QT-2 реєстраційний номер НОМЕР_1 чорного кольору, 2007 р.в., об`єм двигуна 49 см3, вартістю 2686 гривень 22 копійки, відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи №11/1-70 від 28.03.2019 року, що належать ОСОБА_11 , а саме за допомогою фізичної сили викотили мопед за територію домоволодіння та розпорядились ним на власний розсуд.

ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 289 КК України, що кваліфікується, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в приміщення.

Крім того, 04.03.2019 приблизно о 09:00 годині ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою групою осіб, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи його із корисливих мотивів, через хвіртку зайшли на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_9 .

Знаходячись на території домоволодіння шляхом відкриття дверей, проникли в приміщення господарської споруди (під навісу) біля житлового будинку, звідки таємно, повторно, викрали:

-лист алюмінієвого хвильового шиферу розміром 290x120 см, товщина металу 4 мм, вартістю 433 гривні 34 копійки, згідно висновку судової товарознавчої експертизи №210-19 від 20.03.2019 року;

-алюмінієву каністру об`ємом 10 л, вартістю 333 гривні 34 копійки, згідно висновку судової товарознавчої експертизи №210-19 від 20.03.2019 року;

-алюмінієву каструлю об`ємом 3 л, діаметром 23 см, висотою 11 см, товщина стінок 4 мм, вартістю 76 гривень 67 копійок згідно висновку судової товарознавчої експертизи №210-19 від 20.03.2019 року;

-алюмінієвий ківшик, об`ємом 1 л, діаметром 12 см, висотою 10 см, товщина стінок 1 мм, вартістю 76 гривень 67 копійок згідно висновку судової товарознавчої експертизи №210-19 від 20.03.2019 року;

-фрагмент алюмінієвої труби діаметром 110 мм, довжиною 100 см, товщина стінок 1 мм, вартістю 29 гривень 67 копійок згідно висновку судової товарознавчої експертизи №210-19 від 20.03.2019 року;

-алюмінієвий бідон об`ємом 40 л, вартістю 500 гривень згідно висновку судової товарознавчої експертизи №210-19 від 20.03.2019 року;

-алюмінієвий бідон об`ємом 25 л, вартістю 450 гривень згідно висновку судової товарознавчої експертизи №210-19 від 20.03.2019 року;

-саморобний бак з нержавіючої сталі висотою 140 см, шириною 30x40 см, товщина металу 2 мм, вартістю 1700 гривень згідно висновку судової товарознавчої експертизи №210-19 від 20.03.2019 року, що належать ОСОБА_11 , та розпорядились викраденим на власний розсуд, чим завдали останньому матеріальну шкоду на загальну суму 3599 гривень 69 копійок.

ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України, що кваліфікується, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення.

23.04.2019 приблизно о 12.00 годині ОСОБА_12 , маючи злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, поблизу будинку АДРЕСА_10 , зловживаючи довірою неповнолітнього ОСОБА_13 , з метою подальшого продажу, під вигаданим приводом здійснення телефонного дзвінка, не маючи на меті подальше повернення мобільного телефону, повторно заволодів мобільним телефоном марки «SAMSUNG» SM-J500H, вартість якого згідно висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № 370-19 від 17.05.2019 становить 1522,00 гривень, в якому знаходилась карта пам`яті micro SD «Kingston» на 16 Гб, вартість якої згідно висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № 370-19 від 17.05.2019 становить 162,00 гривні, які належать ОСОБА_14 . В подальшому ОСОБА_15 розпорядився зазначеним майном на власний розсуд, тим самим заподіяв потерпілому ОСОБА_14 майнову шкоду на загальну суму 1684,00 гривень.

02.06.2019 приблизно о 16 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи його із корисливих мотивів, знаходячись на першому поверсі, у під`їзді №1 будинку АДРЕСА_10 , шляхом вільного доступу, таємно, повторно, викрав велосипед «Україна» темно-бордового кольору, в дамській рамі, вартістю згідно висновку судової товарознавчої експертизи №470-19 від 13.06.2019, 1560 гривень 40 копійок, що належить ОСОБА_16 та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим завдав останній матеріальну шкоду на вказану суму.

17.03.2019 року приблизно о 10:00 годині ОСОБА_12 , проходив повз двір Токмацької загальноосвітньої школи № 5 Токмацької міської ради, яка розташована за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, 52, де помітив на велосипедній стоянці на території двору велосипед синьо-сірого кольору, який був не пристебнутий.

Після чого, маючи злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи його із корисливих мотивів з метою особистого збагачення, пересвідчившись, що його дії залишаються непоміченими з боку сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, таємно, повторно викрав з велосипедної стоянки велосипед синьо-сірого кольору «Mongoose Rockadile 6061», вартістю відповідно до висновку товарознавчої експертизи за № 338-19 від 20.05.2019, 3349 гривень 50 крпійок, який належить потерпілій ОСОБА_17 . Після чого, вказаним майном розпорядився на власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_12 спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_17 на вищевказану суму.

14.04.2019 приблизно о 01 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 разом зі ОСОБА_18 перебували на алеї поруч з багатоповерховим будинком АДРЕСА_11 , де ОСОБА_18 діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, маючи єдиний злочинний умисел направлений на таємне крадення чужого майна та реалізуючи його, скориставшись тим, що у ОСОБА_19 при падінні на землю, з кишені випав мобільний телефон «Lenovo», модель «А328 Black», в корпусі чорного кольору, таємно, шляхом підняття з землі, викрав даний мобільний телефон, вартістю 850 гривень згідно висновку експерта № 315-19 від 22.04.2019, в телефоні знаходилась карта пам`яті «Kingston» на 4 Gb, вартістю згідно висновку експерта № 315-19 від 22.-4.2019, 144 гривні 25 копійок. Після чого, попрохав ОСОБА_3 продати вищевказаний мобільний телефон. ОСОБА_3 , маючи злочинний умисел, спрямований на необіцяне зберігання майна, завідомо одержаного злочинним шляхом та реалізуючи його, погодився на ця пропозицію ОСОБА_18 та отримав від останнього вказаний мобільний телефон, після чого переніс його до приміщення «Національної Лотереї» по вул. Гоголя, 50, в м. Токмак, Запорізької області та став його зберігати при собі.

В подальшому, 14.04.2019 о 03 годині 05 хвилин, ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи злочинний умисел, спрямований на збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом та реалізуючи його, із корисливих мотивів, перебуваючи в приміщенні «Національної Лотереї» по вул. Гоголя, 50 в м. Токмак, Запорізької області, збув викрадений ОСОБА_18 мобільний телефон марки «Lenovо», модель «А328 Black», ОСОБА_20 , не повідомивши останнього, що вказаний мобільний телефон здобутий злочинним шляхом.

27.05.2019 року приблизно о 18:30 годині ОСОБА_3 та ОСОБА_12 , знаходячись на першому поверсі будинку колишнього музею ВАТ «Південьдизельмаш» за адресою: Запорізька область, місто Токмак, вулиця Володимирська, 1, виявили трьох неповнолітніх, а саме ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

В цей час ОСОБА_3 та ОСОБА_12 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з метою його реалізації, вступили у попередню змову.

Перебуваючи в приміщенні вказаного будинку, ОСОБА_3 та ОСОБА_12 , реалізуючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб, з метою отримання доступу до майна, представились охоронцями підприємства та надали вказівку ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 показати всі наявні у них речі.

Далі, ОСОБА_3 , оглянувши речі вказаних осіб, виявив у ОСОБА_21 мобільний телефон Huawei Y5, ІМЕІ-1: НОМЕР_2 , ІМЕІ-2 НОМЕР_3 , який перебував у користуванні ОСОБА_21 та належить його матері - ОСОБА_24 .

Після чого, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_25 , висловив вимогу ОСОБА_21 самостійно віддати їм даний телефон, нібито в рахунок вирішення питання щодо не повідомлення в поліцію та компенсацію за те, що ОСОБА_21 , ОСОБА_23 та ОСОБА_22 проникли до вказаного будинку.

Отримавши від ОСОБА_21 відмову самостійно віддати телефон, так як останній розумів, що вказані особи не являються охоронцями підприємства, ОСОБА_12 , продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_3 , наніс один удар долонею руки по тім`яній частині голови ОСОБА_21 , після чого пригрозив застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я, а саме нанесенням ударів фрагментом шланги, якщо ОСОБА_21 самостійно не віддасть їм телефон. Однак, ОСОБА_21 знову відмовився самостійно віддати телефон.

Після чого, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_25 , вивели ОСОБА_26 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 на вулицю до входу у вказаний будинок зі сторони вулиці Центральна в місті Токмак, де приблизно о 19:00, діючи відкрито, ОСОБА_3 , шляхом ривку з руки ОСОБА_21 вихопив мобільний телефон Huawei Y5, ІМЕІ-1: НОМЕР_2 , ІМЕІ-2 НОМЕР_3 та передав ОСОБА_27 , який в свою чергу вийняв з нього сім-карту та флеш-карту та віддав їх ОСОБА_26 .

Після вчинення вказаних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_12 з викраденим майном залишили місце вчинення злочину, чим спричинили ОСОБА_24 згідно висновку судової-товарознавчої експертизи № 469-19 від 12.06.2019 матеріальну шкоду на суму 2375 гривень 12 копійок.

Вироком Михайлівського районного суду Запорізької області від 1 жовтня 2020 року, зокрема:

ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України і йому призначено покарання:

за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

за ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років;

за ч.2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - залишено без змін у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 ухвалено рахувати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши у строк покарання попереднє ув`язнення день за день з 15.03.2019 року до 13.05.2019 року включно, а також починаючи з 21.06.2019 року.

ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 289, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 186 КК України, і йому призначено покарання:

за ч.2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;

за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

за ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;

за ч.2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років;

за ч.2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 6 місяців з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили - залишено без змін у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 ухвалено рахувати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши у строк покарання попереднє ув`язнення день за день, починаючи з 27.06.2019 року.

ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 198, ч.2 ст. 186 КК України, і йому призначено покарання:

за ст. 198 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;

за ч.2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - залишено без змін у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 ухвалено рахувати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши у строк покарання попереднє ув`язнення день за день, починаючи з 27.06.2019 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі - 12 480 грн., моральну шкоду - 5 000 грн., а всього 17 480 (сімнадцять тисяч чотириста вісімдесят) грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на корить держави витрати на проведення експертиз на загальну суму 5656 грн.:

Стягнуто з ОСОБА_2 на корить держави витрати на проведення експертиз на загальну суму 4155 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на корить держави витрати на проведення експертизи в сумі 357 грн.

Доля речових доказів вирішена в порядку ст. 100 КПК України.

Вимоги і узагальнені доводи апеляційних скарг

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Козаченко І.В. не погоджується з оскаржуваним вироком, просить вирок суду змінити, дослідити докази, що зберігаються в матеріалах справи № 328/3233/18, призначити ОСОБА_2 більш м`яке покарання за вчинені злочини, конфіскацію майна скасувати.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що сукупність зібраних доказів є недостатньою для встановлення факту доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_28 , який визнав свою вину частково. При цьому звертає увагу на презумпцію невинуватості та забезпечення доведеності вини, оскільки єдине визнання вини не може бути основою до визнання особи винною у вчинені будь-якого злочину та притягнення її до кримінальної відповідальності

Вважає, що допитані потерпілі не надали будь-які відомості щодо обставин викрадення чи угону належного їм майна, свідки обвинувачення також нічого не повідомили з приводу інкримінованих обвинуваченому злочинних епізодів, оскільки такі обставини їм не відомі, та будь-яких письмових доказів або речових доказів, які б викривали ОСОБА_2 у вчиненні даних кримінальних правопорушень сторона обвинувачення не надала.

Крім того, зауважує на відсутність в матеріалах провадження речового доказу - гумового шлангу, яким начебто погрожували потерпілому ОСОБА_21 , висновку щодо наявності відбитків пальців ОСОБА_2 та висновку СМЕ щодо наявності у потерпілого ОСОБА_21 тілесних ушкоджень.

Окрім цього, вказує, що призначене судом покарання ОСОБА_2 майже в максимальній межі при встановлених обставинах щодо наявності посередньої характеристики, пом`якшуючих покарання обставин та відсутності обставин, що його обтяжують, не відповідає вимогам чинного законодавства та особі обвинуваченого. При цьому зауважує, що конфіскація житла призведе до того, що матір обвинуваченого виженуть на двір, а ОСОБА_2 взагалі нікуди буде повертатися після звільнення з місця позбавлення волі.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат Караван О.Д., не погоджуючись з оскаржуваним вироком у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповнотою судового розгляду та не застосуванням закону, який підлягав застосуванню, просить вирок суду змінити, виправдати ОСОБА_3 за ст. 198 КК України та перекваліфікувати дії ОСОБА_3 з ч. 2 ст. 186 КК України на ст. 190 КК України.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що на підтвердження вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 198 КК України є лише показання ОСОБА_18 , які сторона захисту піддає сумніву, оскільки ОСОБА_18 на момент давання показань перебував в місцях позбавлення волі, а інших належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_3 стороною обвинувачення не надано.

Стосовно дій ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 186 КК України вказує, що будь-яке насилля відносно потерпілого ОСОБА_21 обвинувачений ОСОБА_3 не застосовував, потерпілий добровільно віддав мобільний телефон, що підтвердили очевидці подій ОСОБА_22 та ОСОБА_23 .

Крім того, зауважує, що мати потерпілого ОСОБА_21 звернулася до поліції через декілька днів після вчинення злочину, що свідчить про відсутність насилля з боку обвинуваченого до її сина.

Також сторона захисту звертає увагу, що ОСОБА_3 на досудовому розслідуванні обмовив себе, вказуючи про визнання вини у вчинених злочинах, що стало підставою звернення суду до ДБР для проведення перевірки стосовно застосування до обвинуваченого з боку поліцейських фізичного насилля, проте на момент проголошення вироку у суду не було жодної інформації з ДБР з приводу заяви ОСОБА_3 . У зв`язку з чим, суд мав право вважати надані докази належними та допустимими за епізодами, що не визнаються, лише після отримання відомостей щодо проведення перевірки.

Вважає, що покладенні в основу обвинувального вироку відносно ОСОБА_3 письмові та речові докази є недопустимими, оскільки вони отримані без додержання порядку, встановленого КПК України.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Караван О.Д., не оспорюючи вину обвинуваченого ОСОБА_1 за епізодом від 02.11.2018 року та від 05.11.2018 року, не погоджуючись з оскаржуваним вироком в іншій частині у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповнотою судового розгляду та не застосуванням закону, який підлягав застосуванню.

Просить вирок суду змінити,

вважати винним ОСОБА_1 у вчиненні крадіжок чавунних батарей опалення з приміщення ПВНЗ «Південно-Українського інституту бізнесу» в м.Токмак в кількості 8 штук, кваліфікувавши дії Переверзи за ч.3 ст. 185 КК України та призначивши відповідне покарання;

вважати винним ОСОБА_1 у вчиненні крадіжок 2 металевих стелажів з території ТОВ «Сільгосптехніка», яке розташоване в м. Токмак по вул. Степова, кваліфікувавши дії Переверзи за ч.3 ст. 185 КК України та призначивши відповідне покарання;

за епізодами від 01.03.2010 року та 04.03.2019 року щодо викрадення майна за адресою АДРЕСА_9 , виправдати ОСОБА_1 ;

за епізодом від 03.03.2019 року щодо незаконного заволодіння мопедом «Defiant» виправдати ОСОБА_1 ;

за епізодом крадіжки велосипеду ОСОБА_16 від 02.06.2019 року виправдати ОСОБА_1 .

В іншій частині вирок залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог зазначає про невідповідність викрадених чавунних батарей з приміщення ПВНЗ «Південно­українського інституту бізнесу» та стелажів з території ТОВ «Сільгосптехніка», а також про непричетність ОСОБА_1 до епізодів викрадення майна з будинку за адресою: АДРЕСА_9 , та велосипеда «Україна».

Зокрема щодо викрадення майна за адресою: АДРЕСА_9 , вказує, що ОСОБА_1 ніколи не бував у зазначеному домоволодінні, крадіжки не вчиняв, заволодіння транспортним засобом не здійснював, показання проти себе давав через примус з боку поліцейських, а з показань потерпілого ОСОБА_11 вбачається, що останньому не відомо, хто вчинив викрадення майна.

Стосовно викрадення велосипеда «Україна», зазначає, що ОСОБА_1 не знав, що вчиняє крадіжку, так як вважав, що велосипед передає його власнику, умислу на викрадення велосипеду не мав, тому сторона захисту вважає, що його дії не можна кваліфікувати за ст. Кримінального кодексу України.

Також захисник зауважує, що ОСОБА_1 на досудовому розслідуванні обмовив себе, вказуючи про визнання вини у вчинених злочинах, що стало підставою звернення суду до ДБР для проведення перевірки стосовно застосування до обвинуваченого з боку поліцейських фізичного насилля, проте на момент проголошення вироку у суду не було жодної інформації з ДБР з приводу заяви ОСОБА_1 . У зв`язку з чим, суд мав право вважати надані докази належними та допустимими за епізодами, що не визнаються, лише після отримання відомостей щодо проведення перевірки.

Позиції учасників судового провадження

Адвокат Козаченко І.В. підтримала апеляційну скаргу. Просила призначити ОСОБА_2 більш м`яке покарання. Інші апеляційні скарги просила вирішити на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу захисника. Зазначив, що за епізодами відносно потерпілого ОСОБА_11 його вину не доведено.

Адвокат Караван О.Д. підтримала апеляційні скарги відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Зазначила, що не перевірено вплив на обвинувачених з боку працівників поліції.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу захисника. Зазначив, що він не вихоплював з рук ОСОБА_21 мобільний телефон. Просив скасувати вирок суду та направити справу для розслідування.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу захисника. Просив скасувати вирок суду та призначити новий розгляд.

Прокурор у судовому засіданні висловив заперечення стосовно вимог апеляційних скарг, вважав вирок суду законним та обґрунтованим. Стосовно впливу на обвинувачених з боку працівників поліції посилався на результати проведеної перевірки, за наслідком якої в діях працівників поліції не встановлено складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 373 КПК України.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.

Стосовно заявленої вимоги в апеляційній скарзі адвоката Козаченко І.В. про повторне дослідження доказів, колегія суддів зауважує, що процесуальне законодавство передбачає виключні підстави для повторного дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, які мають бути доведені ініціатором клопотання в порядку ч. 3 ст. 404 КПК України.

Між тим, адвокат Козаченко І.В. не наводить визначених ч. 3 ст. 404 КПК України підстав для повторного дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, фактично апелянт не погоджується із загальним висновком суду щодо кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 186 КК України.

При цьому, сторона захисту при апеляційному розгляді не зазначає обґрунтовані підстави для повторного дослідження доказів.

Оскільки судове слідство у суді апеляційної інстанції в даному випадку не повинно дублювати дослідження доказів, яке проводилось у суді першої інстанції, що буде порушенням закріплених ст.ст. 7, 22, 26 КПК України засадам кримінального провадження, за відсутності передбачених процесуальним законом підстав апеляційна інстанція відхилила вимогу апелянта в даній частині.

Будь-яких порушень з боку суду першої інстанції у дослідженні доказів чи неповноти у цьому питанні не встановлено, а тому виключних підстав для повторного дослідження не вбачається, оскільки в протилежному випадку будуть порушені закріплені ст.ст. 7, 9, 10, 22, 26 КПК України принципи щодо законності, рівності перед законом і судом, змагальності сторін та диспозитивності.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові ЄУ № 127/14811/17 (провадження 51-5046км20) від 10.02.2021 року, згідно якої незгода сторони обвинувачення, зокрема з письмовими доказами по справі не є підставою для повторного дослідження цих доказів.

Одночасно з цього питання, відповідно до ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судова колегія зауважує на практиці Європейського суду з прав людини, зокрема викладеної у рішенні у справі «Васильєв проти України» (заява № 11370/02) від 21 червня 2007 року, згідно якої повноваження судів вищої інстанції переглядати справи повинне використовуватись для виправлення судових помилок та неправильності у здійсненні правосуддя, а не для проведення нового розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи те, що вирок суду в частині засудження ОСОБА_4 не оскаржується, тому рішення щодо ОСОБА_4 апеляційним судом не переглядається.

Судова колегія, перевіряючи доводи сторони захисту щодо непричетності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України (щодо потерпілого ОСОБА_11 ), вважає, що висновки суду першої інстанції про доведеність вини обвинувачених у скоєнні вказаних злочинів, за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог ст. 94 КПК України.

Зокрема, незважаючи на доводи сторони захисту, які були також предметом оцінки в суді першої інстанції, щодо недостатності доказів винуватості ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України (щодо потерпілого ОСОБА_11 ), місцевий суд обґрунтовано з посиланням на сукупність досліджених доказів за принципом достатності та взаємозв`язку доказів, відхилив позицію сторони захисту.

Так, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо пред`явленого обвинувачення за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України за епізодами викрадення майна та незаконного заволодіння транспортним засобом з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_9 , вину свою не визнали, зазначаючи, що вони ніколи не були за вказаною адресою.

Не дивлячись на пояснення обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , вина останніх у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, та незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у приміщення, як обґрунтовано зазначено у вироку суду першої інстанції, підтверджується сукупністю досліджених доказів.

Так, за показаннями потерпілого ОСОБА_11 слідує, що наприкінці лютого - початку березня 2019 року йому зателефонували працівники поліції і повідомили про ймовірну крадіжку з будинку по АДРЕСА_9 . В будинку ніхто не проживав, про ймовірну крадіжку повідомили сусіди. Прибувши за вказаною адресою він виявив, що дійсно в будинку було розбите одне вікно, на якому була відсутня решітка, та відчинені вхідні двері, які до того були зачинені. З будинку зникли кондиціонер, пилосос, три будівельних електроінстумента, два телевізори, зарядний пристрій, металобрухт (металеві вироби та металевий посуд, який знаходився в будинку). Також, з веранди будинку зник мопед «Defiant», чорного кольору, 2007 р.в., об`єм двигуна 49 см3. З під навісу будинку були викрадені металеві вироби: алюмінієві бідони та інші речі, які використовувалися в господарстві. Виявивши крадіжку вказаного майна, він викликав працівників поліції і написав відповідну заяву.

Допитаний свідок ОСОБА_29 показав, що 03.03.2019 року приблизно о 17 год. його зятю ОСОБА_30 хтось зателефонував і запропонував придбати скутер. В цей же день він разом з ОСОБА_30 поїхали в обумовлене продавцем місце - в гуртожиток, де ОСОБА_31 в кімнаті на другому поверсі показав їм скутер чорного кольору. Зі слів ОСОБА_32 скутер належав йому і на той час не заводився, оскільки, зі слів продавця, стояв без руху півроку. Він заплатив особисто ОСОБА_33 800 грн. і на автомобілі ОСОБА_30 привіз скутер додому. В подальшому цей скутер було вилучено працівниками поліції.

Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні показав, що 03.03.2019 року о 17 год. йому зателефонував його знайомий, який запропонував придбати скутер. Особисто йому скутер не був потрібен, але ця пропозиція зацікавила ОСОБА_29 . В цей же день вони поїхали в обумовлене продавцем місце - в гуртожиток, де ОСОБА_31 показав їм скутер. Зі слів останнього скутер належав йому і на той час був в несправному стані, оскільки мав пусті колеса і не заводився. Також він не мав номерного знаку. ОСОБА_29 заплатив ОСОБА_33 800 грн. і на автомобілі ОСОБА_30 привіз його додому. Разом зі скутером йому передали інструкцію на нього.

За показами свідка ОСОБА_34 в перших числах березня 2019 року двоє молодих чоловіків продали йому за 500 грн. алюмінієвий посуд, а саме: два бідона, різних об`ємів, каністру, фрагмент труби, лист шиферу. Чоловіки повідомили, що вказані речі належали їм. Впізнати цих чоловіків зараз не може, раніше їх не бачив. Пам`ятає, що один з них був вище другого.

Свідок ОСОБА_35 показав, що працює водієм таксі на автомобілі «Опель Вектра». В березні минулого року він отримав замовлення через диспетчера на перехрестя вул. Зої Космодем`янської та вул. Радянської в м. Токмак, де його чекали двоє молодих чоловіків. Зустрівшись з пасажирами, він побачив, що при собі вони мали кондиціонер. Решту майна він не роздивлявся. Він повіз пасажирів до ломбарду «Онікс», в який вони здали перевезені речі, а потім відвіз їх до гуртожитку по вул. Шевченка. Пасажири заплатили за поїздку 100 грн. Також, він дав їм номер свого мобільного телефону, на який через деякий час йому зателефонували і повторно викликали на перехрестя вул. Зої Космодем`янської та вул. Радянської в м. Токмак, де його чекали ті самі хлопці. Вони при собі мали телевізор, пилосос та інше майно, яке він не роздивлявся. Погрузивши все майно до багажника, а телевізор в салон автомобіля, він повіз пасажирів до ломбарду «Онікс», в який вони здали перевезені речі, а потім відвіз їх до гуртожитку по вул. Шевченка. За поїздку пасажири заплатили також 100 грн. При цьому, вони запропонували йому зарядний пристрій, але він йому був не потрібен, тому він дав хлопцям телефон свого знайомого. Впізнати цих чоловіків зараз не може. Один з них, той, що сидів в автомобілі на передньому пасажирському сидінні, схожий на ОСОБА_2 .. Обличчя другого чоловіка він взагалі не розгледів, але він був вищим за зростом.

Показання потерпілого та свідків узгоджуються як між собою, так і з іншими доказами по справі.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 14.03.2019 року та фототаблиці, яка є додатком до нього, вбачається як ОСОБА_1 продемонстрував, як він 01.03.2019 року разом ОСОБА_2 на вул. Зої Космодем`янської побачили житловий будинок, в якому ніхто не проживав і через вікно з боку господарського двору проникли до нього, звідки викрали кондиціонер, який на автомобілі таксі перевезли в ломбард, де здали його на ім`я співмешканки ОСОБА_2 , а потім на автомобілі таксі поїхали до гуртожитку. Після того, вони знову проникли у вказаний будинок, звідки викрали болгарку, будівельний фен, великий телевізор, які винесли на перехрестя і на автомобілі таксі перевезли в ломбард. Після чого, вони повернулися до вказаного будинку, звідки викрали маленький телевізор і зарядний пристрій, які також погрузили в автомобіль таксі і попрямували в гуртожиток. Щоб розрахуватися з таксистом вони передали йому зарядний пристрій. 03.03.2019 року о 09 год. він та ОСОБА_2 повернулися до вказаного будинку, звідки викрали бетономішалку, яку відкотили і здали в ломбард. Потім вони повернулися до будинку, звідки викрали скутер «Defiant», який сховали в гуртожитку, де мешкав ОСОБА_2 . В вечірній час ОСОБА_2 продав вказаний скутер за 800 грн. 04.03.2019 року він та ОСОБА_2 о 8:30 год. також проникли на територію вказаного домоволодіння, звідки з під навісу викрали 2 бідона, алюмінієву каструлю, алюмінієвий ківшик, бак з нержавіючої сталі, які продали невідомому по АДРЕСА_12 . Після чого, вони повернулися на територію домоволодіння, звідки викрали алюмінієвий лист та алюмінієву каністру та фрагмент алюмінієвої труби, які також в подальшому продали. Слідчий експеримент проведено з дозволу потерпілого ОСОБА_11 (т. 5 а.п. 43-44, 45-60).

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується підтверджується, що 04.03.2019 року надійшла заява ОСОБА_11 про те, що 01.03.2019 року та 04.03.2019 року невідомі особи вчинили крадіжку майна з його домоволодіння (т.4 а.п. 216).

За протоколом огляду місця події від 04.03.2019 року та фототаблицею до нього підтверджується місце вчинення кримінального правопорушення, яким є територія домоволодіння за адресою: АДРЕСА_9 . Під час огляду місця події було вилучено речі, сліди та змиви, які мають значення для встановлення обставин скоєних злочинів та постановами слідчого від 06.03.2019 року та 09.03.2019 року приєднані до матеріалів провадження в якості речових доказів (т. 4 а.п. 218-234).

Згідно протоколу огляду предмета від 05.03.2019 року було оглянуто скутер «Defiant» модель Cornel DT-50QT-2 чорного кольору, який було вилучено працівниками поліції у ОСОБА_29 і в подальшому постановою слідчого СВ Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області від 06.03.2019 року приєднаний до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу (т. 4 а.п. 235-238).

За довідкою територіального сервісного центру № 2347 Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області від 13.03.2019 року підтверджується, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів мопед Defiant DT-50QT-2, чорного кольору, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_11 (т. 5 а.п. 2).

Висновком автотоварознавчої експертизи № 11/1-70 від 28.03.2019 року встановлено, що ринкова вартість мопеда марки «Defiant» моделі Cornel DT-50QT-2, 2007 року випуску станом на 04.03.2019 року може складати 2686,22 грн. (т. 5 а.п. 3-7).

Згідно висновку товарознавчої експертизи № 210-19 від 20.03.2019 року станом на 04.03.2019 року ринкова вартість кондиціонеру «Akira AC-S10HGA» складає 3600 грн., пилососу «Germatic 2200» - 1000 грн., будівельного фену «Ferm» - 283,34 грн., кутової шліфувальної машинки «Eltos МШУ 125-1250» - 520,45 грн., телевізора «LG» модель TV СТ-25К95VE, діагональ 25 дюймів - 800 грн., зарядного пристрою радянського виробництва потужністю 12x24 Вт - 1000 грн., телевізору «Jinlipu» діагоналлю 14 дюймів - 500 грн., металевої підставки під телевізор - 200 грн., електричної бетономішалки «Agrimotor» об`ємом 130 л - 3332 грн., листа алюмінієвого хвильового шиферу розміром 290x120 см, товщина металу 4 мм - 433,34 грн., алюмінієвої каністри об`ємом 10 л, вартістю 333,34 грн., алюмінієвої каструлі об`ємом 3 л, діаметром 23 см, висотою 11 см, товщина стінок 4 мм - 76,67 грн., алюмінієвого ківшика, об`ємом 1 л, діаметром 12 см, висотою 10 см, товщина стінок 1 мм - 76,67 грн., фрагменту алюмінієвої труби діаметром 110 мм, довжиною 100 см, товщина стінок 1 мм - 29,67 грн., алюмінієвого бідону об`ємом 40 л - 500 грн., алюмінієвого бідону об`ємом 25 л - 450 грн., саморобного баку з нержавіючої сталі висотою 140 см, шириною 30x40 см, товщина металу 2 мм - 1700 грн. електричної дрилі ИЗ-1022 - 466,67 грн., які постановами слідчого СВ Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області від 06.03.2019 року, від 07.03.2019 року та від 12.03.2019 року були приєднані до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів (т. 6 а.п. 8-26, 39-40).

Згідно протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками 09.03.2019 року ОСОБА_30 впізнав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які продали його зятю ОСОБА_29 мопед Defiant, чорного кольору (т. 5 а.п. 27-32).

Згідно протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками 09.03.2019 року ОСОБА_29 впізнав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які продали йому мопед Defiant, чорного кольору (т. 5 а.п. 33-38).

З протоколу огляду предмету від 06.03.2019 року вбачається, що були оглянуті та вилучені добровільно видані ОСОБА_36 договори про надання фінансового кредиту ПТ «Ломбард Онікс» під заставу наступного майна: телевізору «Jinlipu» та кріплень, електричної дрилі, бетономішалки, будівельного фену «Ferm», кондиціонеру «Akira AC-S10HGA», пилососу «Germatic 2200», болгарки «Eltos МШУ 125-1250» (т. 5 а.п. 158-160).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.03.2019 року підтверджується, що свідок ОСОБА_34 впізнав за фотознімками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які продали йому різноманітні металеві (алюмінієві) вироби (т. 6 а.п. 161-166).

З протоколу огляду предмету від 07.03.2019 року вбачається, що були оглянуті добровільно видані свідком ОСОБА_34 . алюмінієва каністра об`ємом 10 л, алюмінієва каструля об`ємом 10 л, фрагмент труби, довжиною 1 м, алюмінієвий ківшик об`ємом 1 л (т. 6 а.п. 167-170).

Згідно протоколу огляду предмету від 12.03.2019 року був оглянутий добровільно виданий свідком ОСОБА_35 зарядний пристрій для акумулятора (т. 6 а.п. 171-173).

За протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.03.2019 свідок ОСОБА_35 впізнав за фотознімками раніше невідомих йому хлопців, які 01.03.2019 року викликали його як таксиста. Згідно довідок до протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.03.2019 року на фотознімках, впізнаних свідком ОСОБА_35 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т. 6 а.п. 178-183).

З протоколу огляду предмету від 14.03.2019 року за участю потерпілого ОСОБА_11 вбачається, що були оглянуті телевізор «Jinlipu» діагоналлю 14 дюймів, підставка під телевізор сірого кольору, пилосос «Germatic 2200», електрична бетономішалка «Agrimotor», кондиціонер «Akira AC-S10HGA», пластиковий кейс з будівельним феном «Ferm», кутова шліфувальна машинка «Eltos МШУ 125-1250» (т. 6 а.п. 184-188).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 20.03.2019 року та фототаблицею, яка є додатком до нього, підтверджується як ОСОБА_2 продемонстрував, як він разом з ОСОБА_1 вчиняли крадіжку майна з будинку за адресою: АДРЕСА_9 (т. 5 а.п. 61-70).

Аналіз наданих суду доказів відтворює обставини зазначених вище подій та вказує на викрадення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в АДРЕСА_9 приналежного ОСОБА_37 майна, збут цього майна свідкам, у яких частка з викраденого майна була вилучена працівниками поліції.

Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» рішення від 18 червня 2015 року, заява №10705/12 ЄСПЛ визначив, що суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Отже, проаналізувавши вищенаведені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України (щодо потерпілого ОСОБА_11 ) є встановленою судом першої інстанції згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом».

На думку колегії суддів апеляційного суду, зазначені та проаналізовані місцевим судом письмові докази у справі зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального закону, є допустимими та належними, та такими, що безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 діянь, інкримінованих їм стороною обвинувачення, відповідають показанням потерпілого та свідків.

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла переконання, що письмові докази у кримінальному провадженні разом з показами потерпілого та свідків свідчать про неможливість формування штучних доказів, однобічність проведення досудового розслідування.

Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Фактичні обставини справи встановлені повно та правильно оцінені докази. Окрім того, у судовому рішенні наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За таких обставин, доводи сторони захисту про непричетність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до вчинення зазначених злочинів спростовуються вищенаведеними доказами.

Перевіряючи доводи апеляційних скарг захисників за епізодом від 27.05.2019 року відносно потерпілого ОСОБА_21 (ч. 2 ст. 186 КК України) колегія суддів приходить до наступного.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вину за ч. 2 ст. 186 КК України визнали частково та пояснювали, що заволоділи майном потерпілого ОСОБА_21 шляхом обману, оскільки потерпілий передав мобільний телефон добровільно без застосування до нього насильства чи погроз його застосування, тому їх дії слід кваліфікувати за ст. 190 КК України.

Не дивлячись на пояснення обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вина останніх у вчиненні саме відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого та з погрозою застосування такого насильства, як обґрунтовано зазначено у вироку суду першої інстанції, підтверджується сукупністю досліджених доказів.

З показань неповнолітнього потерпілого ОСОБА_21 вбачається, що влітку 2019 року приблизно о 5-6 год. вечора він разом зі своїми приятелями ОСОБА_22 та ОСОБА_23 перебували у будинку колишнього музею ВАТ «Південьдизельмаш». Біля виходу перебували ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , які представилися охоронцями і повідомили, про необхідність накладенні на них грошового стягнення, а після обвинувачені затребували показати власні мобільні телефони. Оглянувши мобільні телефони, ОСОБА_3 висловив вимогу ОСОБА_21 самостійно віддати його мобільний телефон Huawei, В разі відмови чоловіки погрожували викликати поліцію, а почувши, що хлопці заперечують проти цього, ОСОБА_2 взяв з підлоги поливний шланг і почав погрожувати хлопцям нанесенням ударів. Вказані погрози ОСОБА_21 сприйняв реально і дуже злякався. Крім того, він з ОСОБА_2 виходили з приміщення на вулицю, де останній вдарив його долонею по голові, після чого вони повернулися в будівлю. В подальшому після дзвінка матері, ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_21 добровільно віддати мобільний телефон, а коли останній не погодився, то ОСОБА_3 вихопив його з рук, вилучив сім-карту та флеш-карту, які повернув власнику. Після чого, сам мобільний телефон поклав до власної кишені ОСОБА_2 . Далі чоловіки не мали претензій до хлопців і вони безперешкодно пішли додому.

За показами свідка ОСОБА_38 , яка є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_22 , навесні 2019 року її син разом зі своїми друзями ОСОБА_21 та ОСОБА_23 грали на вулиці на території м. Токмак. Зі слів сина їй відомо, що вони зайшли до будинку колишнього музею ВАТ «Південьдизельмаш», де двоє невідомих чоловіків силоміць відібрали мобільний телефон у ОСОБА_21 .

Неповнолітній свідок ОСОБА_22 показав, що 27.05.2019 року він разом зі своїми друзями ОСОБА_21 та ОСОБА_23 увечері в м. Токмак прийшли до будинку колишнього музею ВАТ «Південьдизельмаш», де побачили ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , які представилися охоронцями і повідомили, що вони мають їх обшукати. Хлопці відповіли, що вони нічого не брали, тоді ОСОБА_2 і ОСОБА_3 попросили показати їм мобільні телефони. Оглянувши мобільні телефони, ОСОБА_3 висловив вимогу ОСОБА_21 самостійно віддати його мобільний телефон Huawei, але ОСОБА_21 відмовлявся віддати свій телефон. Після чого, чоловіки почали погрожувати їм фізичною розправою, хтось із них тримав в руках шланг, яким імітував нанесення ударів, тому вказані погрози вони сприйняли реально. Після чого, хтось з чоловіків вихопив з рук ОСОБА_21 його мобільний телефон, з якого ОСОБА_3 вилучив сім-карту та флеш-карту, які повернув власнику. Після чого, сам мобільний телефон поклав до себе в карман ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_39 , яка є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_23 показала, що наприкінці весни 2019 року її син разом зі своїми друзями грали на вулиці на території м. Токмак. В другій половині дня їй з невідомого номеру зателефонував невідомий чоловік, який представився охоронцем будинку колишнього музею ВАТ «Південьдизельмаш» і повідомив, що син разом з двома друзями зайшли до вказаного приміщення. Питання щодо незаконного проникнення чоловік, з яким вона розмовляла по телефону, пропонував вирішити за 3000 грн., але вона нічого не відповіла і поклала слухавку. Вона зателефонувала сину, але його мобільний телефон був розряджений, після чого вона чекала сина вдома. Приблизно через годину до неї прибігла мати ОСОБА_24 і повідомила, що їй також надійшов такий дзвінок. На початку восьмої години вечора син повернувся додому і повідомив, що двоє невідомих чоловіків силоміць відібрали мобільний телефон у ОСОБА_21 .

За показами свідка ОСОБА_23 він разом зі своїми друзями ОСОБА_21 та ОСОБА_22 в другій половині дня зайшли до будинку колишнього музею ВАТ «Південьдизельмаш», де їх зупинили ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , які представилися охоронцями і повідомили, що вони мають їх обшукати. Хлопці відповіли, що вони нічого не брали, тоді ОСОБА_2 і ОСОБА_3 повідомили, що їм потрібні гроші, але з`ясувавши, що грошей хлопці не мають, попросили показати їм мобільні телефони. Також чоловіки погрожували їм фізичною розправою словесно та розмахуючи шлангом, тому вони сприйняли погрозу реально. Оглянувши мобільні телефони, один з чоловіків вийшов з ОСОБА_21 , у якого був новий мобільний телефон Huawei на вулицю, а інший залишився разом з ним і ОСОБА_22 в приміщенні. Коли ОСОБА_21 повернувся, то сказав, що йому дали ляпаса. Після їх повернення чоловіки вимагали у ОСОБА_21 передати мобільний телефон, але він відмовлявся, тримаючи його в руках і намагаючись достати з нього флеш-карту і сім-карту на випадок, якщо телефон все-таки потрібно буде віддати. В цей час, ОСОБА_3 сам вихопив з рук ОСОБА_21 мобільний телефон і вилучив з нього флеш-карту і сім-карту, які повернув власнику, а телефон залишився в чоловіків.

Отже, за показами потерпілого та свідків вилучення мобільного телефону у ОСОБА_21 мало місце не внаслідок добровільної передачі телефону обвинуваченому, а шляхом вихоплення ОСОБА_3 мобільного телефону з рук потерпілого, який не бажав добровільно його віддавати. При цьому дії обвинувачених вочевидь були узгодженими як в процесі скоєння злочину, так і після його закінчення, оскільки ОСОБА_3 вихопив з рук потерпілого мобільний телефон, вилучив сім-карту та флеш-карту, після чого, сам мобільний телефон поклав до себе в карман ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_40 , яка є працівником ломбарду в м. Токмак, показала, що в червні 2019 року в її робочу зміну здали мобільний телефон Huawei. Вказаний телефон здавала дівчина, з якою було двоє чоловіків, один з яких ОСОБА_2 . Вказані особи неодноразово здавали речі до ломбарду.

З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується вбачається, що 01.06.2019 року надійшла заява ОСОБА_41 про те, що 27.05.2019 року невідомі особи відкрито заволоділи її мобільним телефоном Хуавей у її сина ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (т. 4 а.п. 77).

Згідно протоколу огляду місця події від 01.06.2019 року було оглянуто приміщення колишнього музею, розташованого по АДРЕСА_13 (т. 4 а.п. 78-80).

Згідно протоколу огляду предмета від 01.06.2019 року було оглянуто коробку від мобільного телефону Huawei Y5, ІМЕІ-1: НОМЕР_2 , ІМЕІ-2 НОМЕР_3 та сім-карту мобільного оператора «Київстар», на якій зазначено НОМЕР_4 , надані ОСОБА_24 , які постановою слідчого від 01.06.2019 року приєднані до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів (т. 4 а.п. 82-85).

Висновком товарознавчої експертизи № 469-19 від 12.06.2019 року встановлено, що ринкова вартість мобільного телефону Huawei Y5, ІМЕІ-1: НОМЕР_2 , ІМЕІ-2 НОМЕР_3 , 2018 року випуску станом на 27.05.2019 року складає 2375,12 грн. (т. 4 а.п. 86- 90).

Згідно протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками 08.06.2019 року ОСОБА_21 впізнав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які 27.05.2019 року, перебуваючи в покинутому будинку, погрожували йому, ОСОБА_23 та ОСОБА_22 нанесенням ударів фрагментом шланги, вимагаючи в нього мобільний телефон. Після чого, ОСОБА_3 забрав його мобільний телефон (т. 4 а.п. 92-99).

Згідно протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками 08.06.2019 року ОСОБА_22 впізнав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які 27.05.2019 року, перебуваючи в покинутому будинку, погрожували йому, ОСОБА_23 та ОСОБА_21 нанесенням ударів фрагментом шланги, вимагаючи в останнього мобільний телефон. Після чого, ОСОБА_3 вихопив з рук мобільний телефон ОСОБА_21 (т. 4 а.п. 102-109).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 26.06.2019 року та фототаблицею, яка є додатком до нього, встановлено як неповнолітній свідок ОСОБА_22 продемонстрував, як впізнані ним за фотографіями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заволоділи мобільним телефоном ОСОБА_21 у спосіб, аналогічний показаним ним в судовому засіданні (т. 4 а.п. 110-115).

Згідно протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками 08.06.2019 року ОСОБА_23 впізнав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які 27.05.2019 року, перебуваючи в покинутому будинку, погрожували йому, ОСОБА_22 та ОСОБА_21 нанесенням ударів фрагментом шланги, вимагаючи в останнього мобільний телефон. Після чого, ОСОБА_3 вихопив з рук мобільний телефон ОСОБА_21 (т. 4 а.п. 116-123).

Згідно протоколу огляду від 27.06.2019 року було оглянуто оптичний диск з відеозаписом з камер відеоспостереження відділення ломбарду № 72 ПТ «ПП «Ера-ДОН» і компанія «Ваш Ломбард», який долучений до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу (т. 4 а.п. 125-130). Дослідженням вказаного відеозапису встановлено, що 27.05.2019 року о 19:27:26 до приміщення ломбарду зайшла жінка разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Після чого, ОСОБА_2 дістав з кишені мобільний телефон, на який в подальшому жінкою - ОСОБА_36 було оформлено заставу та отримано грошові кошти.

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками 17.06.2019 року свідок ОСОБА_40 впізнала ОСОБА_2 , який разом з жінкою ОСОБА_36 здали мобільний телефон Huawei Y5 (т. 4 а.п. 130-132).

Згідно протоколу огляду від 01.06.2019 року було оглянуто наданий свідком ОСОБА_36 мобільний телефон ІМЕІ-1: НОМЕР_2 , ІМЕІ-2 НОМЕР_3 , та фіскальний чек № 0004 від 31.05.2019 року на її ім`я, який було долучено до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу та досліджено в судовому засіданні (т. 4 а.п. 133-139).

Із ухваленого судом першої інстанції вироку слідує, що суд належним чином проаналізував досліджені докази і, дотримуючись вимог ч. 3 ст. 374 КПК України, зазначив з яких саме підстав дійшов висновку про винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

В основу вироку районний суд правильно поклав показання потерпілого ОСОБА_21 та свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_22 , які підтвердили, що обвинувачений ОСОБА_3 без дозволу потерпілого, вихопив з його рук мобільний телефон, з якого дістав сім-карту та флеш-карту, які повернув власнику, а мобільний телефон передав обвинуваченому ОСОБА_2 , який поклав його у карман. Після чого, обвинувачені розпорядилися вказаним майном на власний розсуд, здавши його до ломбарду, та отримали за це грошові кошти.

Пояснення як потерпілого, так і свідків є стабільними, логічними та послідовними, узгоджуються з іншими письмовими доказами, у зв`язку з чим не довіряти їм у суду не було підстав.

Відповідаючи на доводи сторони захисту щодо необхідності кваліфікувати дії щодо заволодіння мобільного телефону ОСОБА_42 за ст. 190 КК України, то слід зазначити наступне.

Так, за ст. 186 КК України викрадення вважається відкритим, якщо воно вчинюється у присутності власника майна або особи, у віданні чи під охороною якої перебуває майно, і винний усвідомлює, що ці особи розуміють сутність його злочинних дій. Грабіж вважається закінченим злочином з моменту заволодіння майном і таким моментом визнається поява у злочинця реальної початкової можливості розпоряджатися вилученим майном.

В свою чергу з аналізу норми ст. 190 КК України випливає, що обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності або обов`язковості передачі йому майна чи права на нього. Особливістю шахрайства є те, що винний заволодіває чужим майном шляхом спонукання самого потерпілого до передачі йому майна чи уступки права на майно.

Тобто при шахрайстві потерпілий, будучи введеним в оману, сам добровільно передає винному майно чи право на нього.

Між тим, за показами як потерпілого ОСОБА_21 , так і інших очевидців події, ОСОБА_3 самостійно вихопив з рук ОСОБА_21 , який не бажав добровільно віддавати, мобільний телефон. При цьому, за змістом показань потерпілого та свідків, останні повідомляли про обізнанність незаконності вимог обвинувачених щодо передачі мобільного телефону, оскільки зрозуміли, що обвинувачені не є охоронцями.

Отже, в даному випадку обвинуваченим та потерпілому було очевидно, що останній не дає згоду на вилучення та не передає добровільно мобільний телефон, тому вчинене обвинуваченими суспільно небезпечне діяння не може утворювати шахрайства.

У зв`язку з викладеним, твердження сторони захисту, про необхідність перекваліфікації дій обвинувачених з ч. 2 ст. 186 КК України на ст. 190 КК України, не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Отже, колегія суддів погоджується з належно вмотивованими висновками суду першої інстанції про те, що вина ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, доведена належними доказами, а доводи апеляційних скарг сторони захисту не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не містять переконливих доводів, які би дозволили дійти висновку, що рішення було постановлено з істотними порушеннями норм права, які можуть поставити під сумнів їх законність.

Незгода сторони захисту з оцінкою наданих суду доказів не може свідчити про те, що їх було досліджено з порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Твердження адвоката Козаченко І.В. про відсутність в матеріалах кримінального провадження речового доказу - гумового шлангу, висновку щодо наявності відбитків пальців ОСОБА_2 та висновку СМЕ щодо наявності у потерпілого ОСОБА_21 тілесних ушкоджень не свідчать про відсутність погроз з боку обвинувачених щодо застосування насильства до потерпілого, який в силу свого віку (будучи неповнолітньою особою) сприймав ці погрози як реальні.

Посилання адвоката Караван О.Д. на звернення мати потерпілого ОСОБА_21 до поліції через декілька днів після вчинення злочину, як доказ відсутності насилля з боку обвинуваченого ОСОБА_3 до потерпілого є неспроможними, оскільки досліджені судом докази у вигляді показань як потерпілого, так і свідків беззаперечно засвідчують застосування насилля відносно потерпілого ОСОБА_42 у вигляді нанесення удару обвинуваченим ОСОБА_3 долонею руку у тім`яну область голови потерпілого та висловлених погроз застосування насилля у виді спричинення ударів фрагментом шлангу.

Стосовно доводів захисника про необхідність виправдання ОСОБА_3 за ст. 198 КК України, колегія суддів зазначає наступне.

Так, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого злочину підтверджується показаннями свідка ОСОБА_18 , який показав, що в ніч з 13 на 14 квітня він разом з ОСОБА_3 грали на автоматах в приміщенні грального клубу на вул. Гоголя в м. Токмак. Вийшовши з клубу ОСОБА_18 з невідомим чоловіком вступив в конфлікт, в ході якого штовхнув його на землю. При падінні у цього чоловіка з кишені випав мобільний телефон «Lenovo», який ОСОБА_18 підняв з землі і поклав собі в карман. Це бачив ОСОБА_3 , оскільки знаходився на відстані 3 м і територія освітлювалася ліхтарем. Потім ОСОБА_18 і ОСОБА_3 пішли додому до останнього, де ОСОБА_18 передав ОСОБА_3 вказаний мобільний телефон, щоб він його продав. Після чого, ОСОБА_3 приніс його до приміщення «Національної Лотереї» по вул. Гоголя, 50, в м. Токмак Запорізької області та став його зберігати при собі, а в подальшому в цю ж ніч збув його невідомому чоловіку за 100 грн., які поділив зі ОСОБА_18 . Тієї ж ночі вони програли гроші виручені від продажу ОСОБА_3 на автоматах.

Колегія суддів не вбачає підстав сумніватися в показаннях вказаного свідка з огляду на те, що перед початком допиту свідок повідомлявся судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.

Будь-якої зацікавленості вказаного свідка у дачі неправдивих показань з метою притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності колегією суддів не встановлено.

В суді апеляційної інстанції сторона захисту не привела мотивів, з яких би свідок ОСОБА_18 обмовляв ОСОБА_3 .

Крім того, згідно вироку Токмацького районного суду Запорізької області від 04.11.2019 року, який набрав законної сили 05.12.2019 року, ОСОБА_18 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 місяців арешту, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_18 остаточно визначено покарання у виді 5 місяців арешту. Вказаним вироком встановлено, що 14.04.2019 року приблизно о 01:30 год. ОСОБА_18 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи на алеї поруч з багатоповерховим будинком № 58 по вул. Гоголя в м. Токмак, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів маючи єдиний злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи його, скориставшись тим, що у ОСОБА_43 при падінні на землю, з кишені випав мобільний телефон «LENOVO», модель А328Blak, в корпусі чорного кольору, таємно, шляхом підняття з землі, викрав даний мобільний телефон, вартістю 850 грн., в якій знаходилася карта пам`яті «Kingston» на 4 Гб, вартістю 144,25 грн. Викраденим майном ОСОБА_18 розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_43 матеріальну шкоду на загальну суму 994, 25 грн. (т. 4 а.п. 189 - 190).

Вказаний вирок також свідчить про правдивість наданих показань свідком ОСОБА_18 .

Враховуючи викладене, доводи захисника про недоведеність вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ст. 198 КК України, є неприйнятними.

Перевіряючи твердження сторони захисту відносно застосування щодо обвинувачених фізичного насилля, у зв`язку із чим ними надавалися визнавальні показання, колегія суддів зазначає про наступне.

Ухвалою суду першої інстанції від 19.06.2020 року доручено Територіальному управлінню ДБР, розташованому у м. Мелітополі, провести перевірку стосовно факту застосування до обвинувачених з боку співробітників поліції фізичного насильства під час досудового розслідування кримінальних проваджень.

Постановою слідчого Другого СВ СУ ТУ ДБР у м. Мелітополі Москаленко Н.Ю. від 25.11.2020 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 6202000800000000376 від 26.06.2020 року, закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 373 КК України, оскільки органом досудового розслідування не здобуто достатньо об`єктивних даних, що вказують на застосування незаконних методів ведення слідства з боку працівників поліції.

Підстав вважати, проведену перевірку заяв обвинувачених щодо застосування до них насильства, неповною та неефективною, не вбачається.

Отже, твердження сторони захисту щодо застосування до обвинувачених недозволених методів ведення слідства не базуються на об`єктивних даних та свідчить про спробу обвинувачених уникнути від кримінальної відповідальності за скоєні кримінальні правопорушення.

Доводи адвоката Караван О.Д. про відсутність доказів щодо кількості вкрадених ОСОБА_1 чавунних батарей з приміщення ПВНЗ «Південно-Український інститут бізнесу» та металевих стелажів з території ТДВ «Сільгосптехніка» спростовуються протоколами слідчих експериментів від 14.12.2018 року та від 14.03.2019 року з фототаблицями до них, зі змісту яких вбачається як ОСОБА_1 продемонстрував як він разом з ОСОБА_44 вчинили крадіжку чавунних батарей опалення з будівлі «Південно-Український інститут бізнесу» 02.09.2018 року (2 шт. на 5 секцій), 04.09.2018 року (2 шт. на 5 секцій), 06.09.2018 року (2 шт. на 5 секцій), 07.09.2018 року (5 шт. на 5 секцій), 14.09.2018 року (6 шт. на 5 секцій, 4 шт. на 6 секцій) (т. 7 а.п. 120-129), а також він разом з ОСОБА_4 з території ТДВ «Сільгосптехніка» викрали три металевих стелажі, вагою приблизно по 50 кг (т. 5 а.п. 43-60), також протоколом слідчого експерименту від 24.04.2019 року з фототаблицею до нього за участю обвинуваченого ОСОБА_4 , під час проведення якого останній продемонстрував як він разом з ОСОБА_1 з території ТДВ «Сільгосптехніка» викрали три металевих стелажі, вагою приблизно по 50 кг (т. 6 а.п. 224-229).

Посилання захисника на недопустимість вказаних доказів через застосування до обвинуваченого фізичного насилля працівниками поліції колегія суддів вважає неспроможними і окремо звертає увагу на узгодженість між собою інших досліджених доказів, їх взаємозв`язок між собою, що підтверджує доведеність провини обвинуваченого, що засвідчує відсутність будь-яких об`єктивних даних впливу і одночасно позбавляє логічного сенсу такого впливу.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги за епізодом від 02.06.2019 року щодо викрадення велосипеду «Україна», який належить потерпілій ОСОБА_16 , колегія суддів приходить до наступних висновків.

Так, не дивлячись на невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у скоєнні вказаного злочину, його вина підтверджується сукупністю доказів, досліджених судом першої інстанції, які є належними та допустимими.

З показань потерпілої ОСОБА_16 вбачається, що 02.06.2019 року з під`їзду будинку АДРЕСА_14 викрали її велосипед «Україна», темно-бардового кольору в дамській рамі.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, встановлено, що 02.06.2019 року надійшла заява ОСОБА_16 про те, що невідома особа в період часу з 14:30 год. до 18:30 год. вчинила крадіжку її велосипеда «Україна» (т. 5 а.п. 190).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 02.06.2019 року оглянуто територію будинку АДРЕСА_14 (т. 5 а.п. 191-192).

З протоколу проведення слідчого експерименту від 08.06.2019 року встановлено як свідок ОСОБА_2 продемонстрував, як перебуваючи за місцем свого мешкання бачив, як ОСОБА_1 їхав на велосипеді «Україна», кольору темної вишні, який за деякий час до того просив викотити з під`їзду. Пізніше, зустрівшись біля АТБ з ОСОБА_1 , він бачив, як останній продав вказаний велосипед (т. 5 а.п. 193-195).

Переглянутим районним судом ДВД-диском, на якому містяться три відеозаписи за 02.06.2019 року з камер відеоспостереження магазину ФОП ОСОБА_45 за адресою: АДРЕСА_14 , який постановою слідчого від 07.06.2019 року був приєднаний до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу, встановлено чоловіка, який швидко їде по вулиці зліва направо на велосипеді (т. 5 а.п. 80, 198).

З протоколу огляду від 20.06.2019 року вбачається, що потерпіла ОСОБА_16 , переглянувши відеозаписи з камер відеоспостереження, впізнала викрадений в неї велосипед (т. 5 а.п. 200).

З протоколу огляду від 20.06.2019 року вбачається, що свідок ОСОБА_46 , переглянувши відеозаписи з камер відеоспостереження, впізнала вказаного чоловіка, яким є її онук ОСОБА_1 (т. 5 а.п. 201).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 21.06.2019 року з фототаблицею до нього, встановлено як ОСОБА_1 продемонстрував як він викрав велосипед «Україна» темно-бардового кольору з під`їзду будинку АДРЕСА_14 (т. 5 а.п. 202-206).

Висновком товарознавчої експертизи №470-19 від 13.06.2019 року станом на 02.06.2019 року встановлено, що ринкова вартість велосипеду «Україна» темно-бордового кольору, в дамській рамі, який був придбаний в 2017 році, складає 1560 гривень 40 копійок (т. 5 а.п. 74-79).

Отже, на переконання колегії суддів, сукупність вказаних доказів спростовують версію сторони захисту щодо відсутності у ОСОБА_1 умислу на викрадення велосипеду, оскільки навіть якщо припустити, що, на думку ОСОБА_1 , велосипед належав ОСОБА_2 , який, нібито, попрохав ОСОБА_1 викотити його з під`їзду, останній після того, як викотив велосипед з під`їзду, не віддвав його ОСОБА_2 , а поїхав на ньому та в подальшому продав.

Таким чином, сукупністю вищенаведених показань та доказів, а також інших доказів, на які є посилання у вироку, і які узгоджуються між собою та не викликають сумніву в їх об`єктивності, спростовуються доводи апеляційної скарги захисника про необхідність виправдання ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України (за періодом від 02.06.2019 року відносно потерпілої ОСОБА_16 ).

Виходячи із положень ст. 94 КПК України про оцінку доказів, колегія суддів вважає, що сукупності зібраних у провадженні доказів, які безперечно викривають ОСОБА_1 у вчиненні ним таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, було для суду першої інстанції достатньо для того, щоб дійти обґрунтованого висновку про доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні ним цього кримінального правопорушення і правильно кваліфікувати його дії за ч. 2 ст. 185 КК України.

Призначене обвинуваченим покарання місцевим судом, з урахуванням обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, на переконання колегії суддів, відповідає характеру та ступеню тяжкості суспільно небезпечних діянь, а також особам обвинувачених, які раніше неодноразово судимі, не працюють.

Призначене районним судом покарання, на думку колегії суддів, відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження скоєння ними нових злочинів.

Посилання захисника Козаченко І.В. на те, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 додаткового покарання за ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді конфіскації всього належного йому майна позбавить його та його матір житла, колегія суддів вважає такими, що не обґрунтовують можливість для незастосування щодо ОСОБА_2 додаткового покарання у вигляді конфіскації всього належного йому майна.

З урахуванням викладеного, і оскільки, згідно з вимогами ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного вироку, який зміні чи скасуванню з викладених в апеляційних скаргах мотивів не підлягає.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли бути підставою для безумовного скасування судового рішення, колегія суддів не встановила.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Козаченко І.В., захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Караван О.Д., захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Караван О.Д. залишити без задоволення.

Вирок Михайлівського районного суд Запорізької області від 1 жовтня 2020 року відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України, ОСОБА_2 за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 289, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 186 КК України, ОСОБА_3 за ст. 198, ч.2 ст. 186 КК України залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня оголошення, а ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які утримуються під вартою в той же строк з дня отримання ними копії ухвали.

Судді:

М.С. Тютюник В.Я. Рассуждай О.С. Гончар