Справа № 604/566/20

Провадження № 2/604/37/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі

головуючої - судді Сидорак Г.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Ілик Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Кременецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Скалатської міської ради (м. Скалат, вул. Грушевського, 2, Підволочиського району Тернопільської області) до ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) про припинення права постійного користування та повернення земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Кременецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Скалатської міської ради звернувся в суд із позовною заявою до ОСОБА_1 про припинення права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 6124684000:02:001:0733, площею 21,2 га та повернення її Скалатській міській раді. Прокурор обґрунтовує своє представництво органу місцевого самоврядування ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та тим, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод органів місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Щодо суті спору прокурор зазначає, що рішенням сесії Підволочиської районної Ради народних депутатів від 29 лютого 1992 року «Про надання земель громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства» надано земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства громадянину ОСОБА_1 . 10 вересня 1992 року ОСОБА_1 отримав державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 21,2 га серії Т №00038. На підставі розпорядження Представника Президента України №188 від 14 вересня 1992 року, Підволочиською районною державною адміністрацією зареєстровано засноване ОСОБА_1 фермерське господарство «Збруч» (код ЄДРПОУ 14041333). Разом з тим, в ЄДРПОУ фермерське господарство «Збруч» не зареєстровано, а відповідно до рішення Арбітражного суду Тернопільської області №10/37-416 від 25.02.2000 скасовано державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності Фермерського господарства «Збруч» та зобов`язано керівника ФГ «Збруч» здійснити ліквідацію підприємства у встановленому законодавством порядку. Прокурор вказує, що ОСОБА_1 фермерської діяльності на земельній ділянці, площею 21,2 га, на яку видано державний акт на право постійного користування, не здійснює і, відповідно, не сплачує до бюджету міської ради земельний податок за використання землі та упродовж останніх 20 років дана земельна ділянка фактично використовується громадянами для ведення особистого селянського господарства. Обґрунтовуючи свою позицію, прокурор покликається на Закони України «Про прокуратуру», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про землеустрій», «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Про фермерське господарство», ст.ст. 18, 19, 20, 22, 96, 141, 143, 158, 206 Земельного кодексу України, Податковий Кодекс України, ст. 4 ЦПК України, а також постанови: ВСУ від 16.12.2015 у справі № 6-2510цс15, ВС у справі №4/166 «Б» від 02.10.2018, ВПВС від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, ВПВС від 15.10.2019 у справі №903/129/18, ВСУ від 16 квітня 2019 року у справі №910/3486/18. На підставі наведеного, прокурор просить суд припинити право постійного користування відповідача земельною ділянкою з кадастровим номером 6124684000:02:001:0733, площею 21,2 га, яка розташована на території Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області, наданої для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії Т №00038 ОСОБА_1 та повернути зазначену вище земельну ділянку.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 22.07.2020 року відкрито провадження у цій справі, розгляд справи призначено у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 30.11.2020 року закрито підготовче провадження у цій справі та справу призначено до судового розгляду.

16.10.2020 року представник відповідача - адвокат Покотило Ю.В. подав відзив, в якому зазначає, що позовні вимоги прокурора вважать безпідставними та необґрунтованими, а тому такими, що задоволенню не підлягають. Зазначає, що цей спір безпосередньо зачіпає інтереси Скалатської об`єднаної територіальної громади, і жодним чином не зачіпає інтереси держави. При цьому можливість делегування органом місцевого самоврядування повноважень на представництво інтересів територіальної громади прокурору, чинним законодавством не передбачена, а тому враховуючи висновки у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18, позовна заява подана прокурором в інтересах Скалатської міської ради підлягає залишенню без розгляду. Крім того, представник вказує, що подані прокурором докази свідчать про те, що ОСОБА_1 є неналежним відповідачем, оскільки спірна земельна ділянка протягом останніх 20 років не перебуває у фактичному користуванні та володінні відповідача, про що зазначається у позовній заяві, ОСОБА_1 за будь-яких обставин позбавлений можливості повернути цю земельну ділянку будь-кому. В задоволенні позову просять відмовити у зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю.

05.05.2021 року прокурором подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просять пункт 3 позовних вимог уточнити: зобов`язати ОСОБА_1 повернути Скалатській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 6124684000:02:001:0733, площею 21,2 га, розташовану на території Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області, надану йому для ведення селянського (фермерського) господарства.

Окрім того, 05.05.2021 року прокурором подано заперечення на відзив, в яких зазначає, що підставою представництва інтересів держави в цій справі є порушення інтересів держави у сфері земельних відносин через невжиття заходів Скалатською міською радою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою. Зазначає, що ОСОБА_1 є належним відповідачем, як законний землекористувач, якому надано спірну земельну ділянку у постійне користування для ведення фермерського господарства та на нього покладено обов`язок із сплати земельного податку. Водночас, ОСОБА_1 не вносить плати за користування земельною ділянкою, яка обліковується такою, що перебуває у його постійному користуванні, що є підставою припинення права користування земельною ділянкою. Прокурор вказує, що юридичне збереження права постійного користування земельною ділянкою за ОСОБА_1 унеможливлює використання її за призначенням, також не дає можливості міській раді розпорядитися в межах повноважень даною земельною ділянкою комунальної форми власності, що забезпечило б її раціональне та законне використання.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Прокурор подала заяву, в якій просила справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позові та просила задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача - адвокат Покотило Ю.В. подав заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутності та без участі позивача, проти позову заперечують, з підстав, викладених у відзиві, просив відмовити в задоволенні позову.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у прокурора є обґрунтовані підстави для пред`явлення позову в інтересах органу місцевого самоврядування з огляду на наступне.

Згідно з позиціями Верховного суду України, викладеними у постанові від 16 квітня 2019 року у справі №910/3486/18, із положень процесуального законодавства вбачається, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Відповідно до листів Скалатської міської ради від 15 січня 2020 №152, від 11 лютого 2020 №№494,495, ОСОБА_1 та ФГ «Збруч» не здійснюють фермерської діяльності на земельній ділянці, наданій ОСОБА_1 у постійне користування для фермерського господарства, не сплачують земельний податок, вказана земельна ділянка упродовж останніх 20 років використовується жителями громади для особистого селянського господарств; заходи щодо припинення права постійного користування вищевказаною земельною ділянкою міською радою не вживались.

Кременецька місцева прокуратура листом №21.31-1039 вих.2020 від 18.02.2020 року повідомила Скалатську міську раду про наявність порушень вимог земельного законодавства, та поставила вимогу повідомити прокуратуру про вжиті міською радою заходи до припинення постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6124684000:02:001:0733.

З листа №614 від 20.02.2020 року вбачається, що Скалатська міська рада не вживала та не планує вживати заходів до усунення порушень вимог земельного законодавства, у тому числі шляхом пред`явлення позову, у зв`язку із чим прокуратурою повторно надіслано Скалатській міській раді лист №1658 вих-20 від 20.03.2020 року із викладенням порушень, з посиланням на законодавчі вимоги та результати перевірки Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області. У вказаному листі прокуратурою зазначено, що продовження перебування у ОСОБА_1 земельної ділянки на праві постійного користування виключає можливість належним чином здійснювати повноваження уповноваженого органу, яким є Скалатська міська рада, щодо вказаної земельної ділянки та проханням повідомити прокуратуру про причини нездійснення захисту інтересів держави.

Відповідно до листа №993 від 30.03.2020 року Скалатська міська рада просить прокуратуру здійснювати представництво інтересів держави в суді щодо припинення права постійного користування ОСОБА_1 земельною ділянкою.

Таким чином, Скалатська міська рада протягом тривалого проміжку часу знала про порушення вимог земельного законодавства та наявність повноважень щодо захисту інтересів держави, однак, незважаючи на численні листи прокуратури з даного приводу, з позовом до суду не звернулась.

Такі дії Скалатської міської ради суд розцінює як нездійснення захисту інтересів держави суб`єктом владних повноважень та вбачає підстави для застосування представницьких повноважень прокурором, адже, відповідно до вимог чинного національного законодавства та практики Європейського суду з прав людини, факт не звернення відповідного суб`єкта владних повноважень, на якого покладено обов`язок захисту інтересів держави, до суду з відповідною позовною заявою, незалежно від наявності чи відсутності коштів на сплату судового збору, свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави таким суб`єктом владних повноважень. Згадана позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18.

Враховуючи викладене, підставою представництва інтересів держави в цій справі є порушення інтересів держави у сфері земельних відносин через невжиття заходів Скалатською міською радою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Також, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод органів місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування у визначених законом випадках є рівними за статусом носіями державної влади як і державні органи. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №4/166 «Б» від 02.10.2018.

Отже, законодавством прямо передбачено повноваження прокурора щодо представництва в суді органу місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6124684000:02:001:0733, яка розташована на території Кривенської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області, площею 21,2000 га, належить на праві власності територіальній громаді в особі Скалатської міської ради що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6112558412020 від 12.03.2020 року.

Рішенням Одинадцятої сесії Двадцять першого скликання Скалатської міської ради народних депутатів від 27 лютого 1992 року «Розгляд заяв ОСОБА_2 , ОСОБА_1 » вирішено виділити землю під фермерське господарство в кількості 50 га ОСОБА_2 та 25 га ОСОБА_1 . Пунктом 2 вказаного рішення вирішено просити районну Раду народних депутатів затвердити дане рішення.

Рішенням Другої сесії новообраної ради Двадцять першого скликання Підволочиської районної Ради народних депутатів від 29 лютого 1992 року «Про надання земель громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства» надано земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 , жителю м. Скалат, із земель запасу Скалатської міської Ради народних депутатів в кількості 21,2 га, в т.ч. 21,2 га ріллі.

Відповідачем ОСОБА_1 не заперечується факт надання йому земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства із земель запасу Скалатської міської Ради народних депутатів в кількості 21,2 га, в т.ч. 21,2 га ріллі, відповідно до рішення Другої сесії новообраної ради Двадцять першого скликання Підволочиської районної Ради народних депутатів від 29 лютого 1992 року «Про надання земель громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства».

На підставі зазначеного вище рішення Скалатської міської Ради народних депутатів, ОСОБА_1 10 вересня 1992 року отримав державний акт серії Т №00038 на право постійного користування земельною ділянкою площею 21,2 га на території Скалатської міської Ради народних депутатів с. Криве, який зареєстровано в Книзі реєстрації Державних актів на право постійного користування землею за №7.

На підставі розпорядження Представника Президента України №188 від 14 вересня 1992 року, Підволочиською районною державною адміністрацією зареєстровано засноване ОСОБА_1 фермерське господарство «Збруч» (код ЄДРПОУ 14041333).

Згідно з інформацією №5, наданою 31.01.2020 року Відділом державної реєстрації Підволочиської районної державної адміністрації, в реєстраційній справі ФГ «Збруч» міститься вищевказане розпорядження Представника Президента України №188 від 14 вересня 1992 року, статут фермерського господарства та список осіб, які будуть працювати у ньому.

Відповідно до витягу №1006478126 від 19.03.2020 року, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань фермерське господарство «Збруч», код ЄДРПОУ 14041333, не зареєстровано.

Згідно з листом Відділу державної реєстрації Підволочиської районної державної адміністрації №16 від 04.06.2020 року, ФГ «Збуч» було зареєстроване Підволочиською районною державною адміністрацією відповідно до розпорядження Представника Президента України №188 від 14 вересня 1992 року (відповідно до чинного на той час законодавства). Згідно з Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб-підприємців», який почав діяти з 01.07.2004 року, юридичні особи повинні були звернутись до державного реєстратора, заповнивши відповідну реєстраційну картку для включення юридичної особи в Єдиний державний реєстр. Члени ФГ «Збруч» до державного реєстратора для включення юридичної особи в ЄДР не звертались, свідоцтво про державну реєстрацію їм не надавалось.

З інформації Теребовлянського управління Головного управління ДПС у Тернопільській області №481/10-4/19-00-53-11 від 04.06.2020 року вбачається, що ФГ «Збруч» (код ЄДРПОУ 14041333) знято з обліку за основним місцем обліку (дата зняття - 07.08.2006) в Підволочиській ДПІ Теребовлянського управління згідно з рішенням Арбітражного суду Тернопільської області №10/37-416 від 25.02.2000 року. Підставою зняття є не подання до державної податкової інспекції звітності про фінансово-господарську діяльність.

Рішенням Арбітражного суду Тернопільської області від 25.02.2000 року у справі №10/37-416 скасовано державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності Фермерського господарства «Збруч», м. Скалат Підволочиського району, що здійснена представником Президента України у Підволочиському районі №188 від 14.09.1992 року та зобов`язано керівника ФГ «Збруч», м. Скалат Підволочиського району, здійснити ліквідацію підприємства у встановленому законодавством порядку протягом 3-х місяців з дня винесення рішення суду.

Для проведення державної реєстрації припинення фермерського господарства «Збруч», код ЄДРПОУ 14041333, ніхто не звертався, що підтверджується листом Відділу державної реєстрації Підволочиської районної державної адміністрації №16 від 04.06.2020 року.

Скалатська міська рада у довідці №495 від 11 лютого 2020 року зазначає, що земельна ділянка за кадастровим номером 6124684000:02:001:0733 фактично протягом останніх 20 років використовується громадянами для ведення особистого селянського господарства, про що ведеться облік в земельно-кадастровій книзі с. Криве, а також нараховується земельний податок.

Особливості створення та регулювання діяльності фермерського господарства, а також регулювання прав та обов`язків фермерського господарства та його засновника на час отримання ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення фермерського господарства та створення фермерського господарства передбачалися Законом України «Про селянське (фермерське) господарство» від 20.12.1991 (втратив чинність 29.07.2003), на час ухвалення рішення суду правовідносини регулюються Законом України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 року. Відповідно до зазначених нормативно-правових актів в редакціях, які існували починаючи з 27.02.1992 року, необхідною передумовою створення та набуття селянським фермерським господарством правосуб`єктності як юридичної особи було одержання засновником господарства правовстановлюючого документа на право власності, право користування (в тому числі постійного користування) чи право оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Після отримання державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, відповідачем засновано фермерське господарство «Збруч», яке зареєстроване 14.09.1992 року та повинно було здійснювати виробництво товарної сільськогосподарської продукції на земельній ділянці, наданій ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства та забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Разом з тим, рішенням Арбітражного суду Тернопільської області №10/37-416 від 25.02.2000 року встановлено, що ОСОБА_1 , як голова ФГ «Збруч», в порушення вимог Закону України «Про систему оподаткування», більше одного року не подавав до державної податкової інспекції у Підволочиському районі звітності про фінансово-господарську діяльність, що стало підставою для винесення рішення про скасування державної реєстрації вказаного суб`єкта підприємницької діяльності. Як наслідок, 07.08.2006 року ФГ «Збруч» знято з обліку в Підволочиському ДПІ.

Отже, у ОСОБА_1 перебуває у постійному користуванні земельна ділянка для ведення фермерського господарства, однак зареєстроване ним фермерське господарство «Збуч» на час ухвалення рішення припинило свою діяльність, що призводить до порушення вимог земельного законодавства щодо цільового використання земельної ділянки з огляду на наступне.

У ч. 1 п. а) ст. 96 Земельного кодексу України передбачено обов`язок землекористувача забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Статтею 18 Земельного кодексу України визначено, що до земель України належать усі землі в межах її території, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму.

Згідно зі ст. 19 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення визначені як окрема категорія земель.

Стаття 22 ЗК України визначає види використання сільськогосподарських земель, які відповідають їх цільовому призначенню, та осіб, які мають право на отримання таких земель у власність та у користування. Різний правовий режим земель сільськогосподарського призначення за видами використання підтверджується положеннями статті 121 ЗК України, якою встановлено норми безоплатної передачі у власність земельних ділянок громадянам.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про землеустрій», цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення;.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», під «невиконанням вимог щодо використання земель за цільовим призначенням» розуміється невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

Враховуючи вище викладене, обов`язковою умовою використання земельної ділянки за цільовим призначенням є використання земельної ділянки, яке відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність або постійне користування.

Судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6124684000:02:001:0733 надана на підставі державного акта на право постійного користування ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства, а фактично використовується іншими особами для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №10-19-0.186-112/90-20 від 21 лютого 2020 року, за результатами проведеної перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо використання земельної ділянки з кадастровим номером 6124684000:02:001:0733 встановлено порушення ОСОБА_1 вимог п. а) ст. 96 Земельного кодексу України (вимоги щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням).

Суд визнає як неспроможні доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_1 є неналежним відповідачем, оскільки безпосередньо він не використовував спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Оскільки саме на землекористувача покладено обов`язок забезпечувати цільове використання землі сільськогосподарського призначення відповідно до певного виду використання, в даному випадку передбаченому ст. 31 ЗК України, землекористувач повинен вживати передбачених законом заходів для її цільового використання.

Відповідно до п. ґ) ст. 141 Земельного кодексу України однією із підстав припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Згідно з п. а) ст. 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не звертався до уповноважених органів із заявою щодо припинення постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6124684000:02:001:0733, що підтверджується довідками Скалатської міської ради №494 від 11.02.2020 року, Підволочиської районної ради №58/01-36 від 18.03.2020 року, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №10-19-0.5-1858/2-20 від 18.03.2020 року, Підволочиської районної державної адміністрації №01-289/01-01-07 від 18.03.2020 року.

Згідно з п. д) ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з пп. 14.1.72. п.14.1. ст. 14 Податкового Кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідно до листа №55/10-4/19-00-53-11, наданого 29.01.2020 року Теребовлянським управлінням Головного управління ДПС у Тернопільській області на запит прокурора, згідно облікових даних ІС «Податковий блок» інформація про наявні земельні ділянки у ОСОБА_1 (РПОКПП НОМЕР_1 ) відсутня, відповідно і відсутній борг зі сплати податку, на обліку в Підволочиському ДПІ Теребовлянського управління як платник податку він не перебуває.

Судом встановлено, що ФГ «Збруч» (ЄДРПОУ 14041333), засновником якого є ОСОБА_1 перебувало на обліку в Підволочиському ДПІ з 29.02.1992 по 07.08.2006 року.

З врахуванням наведеного, підставою припинення права користування земельною ділянкою ОСОБА_1 є також систематична несплата земельного податку.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , в порушення вимог закону, не здійснив перереєстрації фермерського господарства, як землекористувач не забезпечив використання земельної ділянки для фермерського господарства за цільовим призначенням, не вносить плати за користування земельною ділянкою, яка обліковується такою, що перебуває у його постійному користуванні.

Вищенаведене є підставою для припинення права постійного користування ОСОБА_1 вказаною земельною ділянкою.

У відзиві представник відповідача зазначає, що земельний податок за користування вказаною земельною ділянкою сплачено у повному обсязі, що виключає можливість припинення права користування ОСОБА_1 спірною земельною ділянкою на підставі п. д) ст. 141 ЗК України.

Суд відзначає, що оскільки цю земельну ділянку протягом останніх 20 років використовують інші громадяни для ведення особистого селянського господарства, то їм нараховується земельний податок згідно з земельно-кадастровою книгою с. Криве, який ними сплачено повністю та його зараховано до місцевого бюджету (лист Скалатської міської ради від 01 жовтня 2020 року №2872).

Щодо вимоги прокурора про зобов`язання ОСОБА_1 повернути Скалатській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 6124684000:02:001:0733, то суд в цій частині погоджується з доводами представника відповідача про те, що ОСОБА_1 позбавлений можливості повернути цю земельну ділянку, оскільки протягом останніх 20 років вона не перебуває у фактичному користуванні та володінні відповідача.

Так, відповідно до листа Скалатської міської ради від 01 жовтня 2020 року №2872, рішення про передачу у власність або користування юридичних або фізичних осіб земельних ділянок за рахунок земельної ділянки площею 21,2 га з кадастровим номером 6124684000:02:001:0733 Скалатською міською радою не приймались. Разом з тим, цю земельну ділянку протягом останніх 20 років громадяни використовують для ведення особистого селянського господарства, а підставою для нарахування громадянам земельного податку є облік земельних ділянок громадян, відображений в земельно-обліковій документації (земельно-кадастровій книзі) с. Криве. Також у цьому листі зазначено, що земельний податок за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6124684000:02:001:0733 сплачено повністю та його зараховано до місцевого бюджету.

Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про зобов`язання ОСОБА_1 повернути Скалатській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 6124684000:02:001:0733, площею 21,2 га, розташовану на території Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області, надану йому для ведення селянського (фермерського) господарства не може бути задоволена, так як на час ухвалення рішення встановлено, що відповідач не використовує спірну земельну ділянку, як фізична особа, а позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом про усунення перешкод в користуванні спірною земельною ділянкою, якщо остання не буде звільнена добровільно та буде в подальшому використовуватися громадяни для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України, виключно судами вирішуються земельні спори з приводу володіння і користування земельними ділянками, що перебувають у власності та користуванні громадян.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2-13, 77-81, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 18, 19, 20, 22, 96, 141, 143, 158, 206 Земельного кодексу України, Податковим кодексом України, Законом України «Про прокуратуру», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про землеустрій», Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Законом України «Про фермерське господарство», суд,-

УХВАЛИВ:

позов заступника керівника Кременецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Скалатської міської ради (м. Скалат, вул. Грушевського, 2, Підволочиського району Тернопільської області) до ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) про припинення права постійного користування та повернення земельної ділянки - задовольнити частково.

Припинити право постійного користування ОСОБА_1 земельною ділянкою кадастровий номер 6124684000:02:001:0733, площею 21,2 га, розташованою на території Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області, наданою йому для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії Т №00038.

В задоволенні позову в частині зобов`язання ОСОБА_1 повернути Скалатській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 6124684000:02:001:0733, площею 21,2 га, розташовану на території Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області, надану йому для ведення селянського (фермерського) господарства - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Тернопільської обласної прокуратури (46000, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4, код ЄДРПОУ 02910098) судові витрати в розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві) гривні.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.Б. Сидорак