Єдиний унікальний номер 234/5881/20

Номер провадження 11-кп/804/914/21

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження:  11-кп/804/914/21                                                 Головуючий у 1-ій інстанції: Костюков Д.Г.

Єдиний унікальний номер: 234/5881/20                                                          Доповідач: Савкова С.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2021 року  колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду в місті Бахмуті в складі:

головуючого судді                                                                                                           Савкової С.В.,

суддів                                                                                                                               Смірнової В.В.,

Залізняк Р.М.,

за участю

секретаря судового засідання                                                                                       Ільяшенка С.О.,

прокурора                                    Савків С.Г.,

в режимі відеоконференції

обвинуваченого                  ОСОБА_1 ,

захисника             Барміна Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12019050390001304 від 02.04.2019 року, стосовно ОСОБА_1 за апеляційними скаргами прокурора Гапєєва Г.І. та законного представника потерпілої ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 25 травня 2021 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, а саме в тому, що він 01.04.2019 приблизно о 15 годин 00 хвилин ОСОБА_1 перебував між домами буд. АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , де побачив раніше йому невідому малолітню ОСОБА_2 . В цей час на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_1 виник умисел, спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин, перебуваючи на асфальтованій дорозі між буд.34 та АДРЕСА_2 , підійшов ззаду до ОСОБА_2 та однією рукою обхопив її за шию, а второю пальцями рук закрив обличчя та рот. Після цього коли ОСОБА_2 намагалась вирватись, ОСОБА_1 , намагаючись утримати останню, став засовувати пальці обох рук до ротової порожнини ОСОБА_2 , а також давив пальцями рук за обличчя. В результаті умисних противоправних дій ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 були спричинені наступні тілесні ушкодження: крововиливи нижнього віка правого ока, правої щоки, які відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_1 спричинив легкі тілесні ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 125 ч.1 КК України.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 25 травня 2021 року задоволено клопотання сторони захисту про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_1 .

Звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.1 ст.125 КК України, на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Закрито кримінальне провадження № 12019050390001304 за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

Цивільний позов законного представника потерпілої - залишено без розгляду.

Прийняте рішення суд обґрунтував тим, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , було вчинено 01.04.2019 року, отже, після вчинення зазначеного злочину до дати вирішення питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності минуло два роки, не дивлячись на те, що він знаходився у розшуку.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції прокурор Гапєєв Г.І. та законний представник потерпілої ОСОБА_2 – ОСОБА_3 подали апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі прокурор просить оскаржувану ухвалу скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

В обґрунтування апеляції прокурор зазначає, що, згідно матеріалів провадження, кримінальне правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1 , останній вчинив 01.04.2019.

Відповідності до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, є кримінальним проступком, оскільки за вчинення останнього передбаченого покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин або виправних робіт на строк до одного року, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.

Враховуючи викладене, диференційований строк притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.125 КК України становить 2 роки, та спливав 01.04.2021.

В той же час, як встановлено судом, ухвалою Краматорського міського суду від 25.01.2020, в зв`язку із тим, що обвинувачений ОСОБА_1 , будучи неодноразово належним чином викликаним до суду, у судові засідання не з`являвся, останнього оголошено у розшук та провадження по справі зупинялось.

В подальшому 09.02.2021, у зв`язку з встановленням місцезнаходження ОСОБА_1 , судове провадження було відновлене та продовжено розгляд справи по суті.

Враховуючи той, факт що ОСОБА_1 ухилявся від судового розгляду, то до нього не застосовуються диференційовані строки давності, передбачені ч.1 ст.49 КК України на останнього розповсюджуються загальні строки давності звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені ч.2 ст.49 КК України, а саме 5 років – з часу вчинення кримінального проступку.

Проте, при вирішенні питання про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1 , у зв`язку із закінченням строків давності, Краматорський міський суд, перевіривши передбачені ст. 49 ККУкраїни підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності, встановивши факт умисного вчиення ОСОБА_1 дій, спрямованих на ухилення від суду, дійшов висновку про необхідність звільнення останнього від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України на підставі п.1 ч.1 ст.49 КК України, тобто застосував закон, який не підлягав застосуванню, тим самим допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

В апеляційній скарзі законний представник потерпілої ОСОБА_2 – ОСОБА_3 просить оскаржувану ухвалу скасувати, постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання захисника про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 та закриття кримінального провадження на підставі ст.49 КК України.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 аналогічні за змістом апеляції прокурора.

В судовому засіданні апеляційного суду:

- прокурор просила про задоволення апеляційної скарги, вважаючи що для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1 були відсутні правові підстави;

- обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Бармін О.Д. не вбачали законних підстав для задоволення апеляційних скарг та вважали, що ухвала суду скасуванню не підлягає.

Потерпіла ОСОБА_2 та законний представник потерпілої ОСОБА_3 повідомлені належним чином про час, дату та місце розгляду справи, в апеляційній скарзі, крім іншого, ОСОБА_3 просив здійснити апеляційний розгляд без їх участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та скаргу законного представника потерпілого; обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Барміна Д.О., які вважали ухвалу суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Частиною 1 статті 285 КПК України регламентовано, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, кримінальне провадження закривається судом (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Частини 3 та 5 ст. 288 КПК України передбачають, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Пунктом 1 частини 1 статті 49 КК України встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою злочину; 2) з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК строків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Отже, суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 25 травня 2021 року захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Бармін О.Д, подав до суду першої інстанції письмове клопотання, в якому просив звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, закрити у зв`язку із закінченням строків давності.

Вирішуючи клопотання, суд прийшов до висновків, що, оскільки з дня вчинення ОСОБА_1 кримінального проступку і до дня розгляду справи пройшло більше двох років, то, відповідно до положень п.1 ч.1ст. 49 КК України, він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, не дивлячись на те, що він знаходився у розшуку.

Переглядаючи ухвалу в межах апеляційних доводів прокурора та законного представника потерпілого, колегія суддів погоджується, що вказана ухвала постановлена без встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення та надання належної оцінки наявним у матеріалах кримінального провадження доказам,з огляду на наступне.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду від 05.04.2021 за результатами розгляду  справи №328/1109/19 факт умисного вчинення особою будь-яких дій, спрямованих на ухилення від слідства або суду є обставиною, яка виключає благополучне закінчення строків давності і зупиняє диференційовані строки, визначені в ч.1 ст.49 КК України. В цьому випадку закон передбачає загальні строки давності притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які ухиляються від слідства чи суду: п`ятнадцять років з часу вчинення злочину, п`ять років – з часу вчинення кримінального проступку. За таких обставин час, який минув із дня вчинення кримінального правопорушення до дня, коли особа почала ухилятися від слідства або суду, не втрачає свого значення, а зберігається і зараховується до загального строку давності, що продовжує спливати. Крім того, до загального строку зараховується період такого ухилення, а також проміжок часу, що пройшов із дня зявлення особи із зізнанням або затримання до дня набрання вироком законної сили.

Як встановлено з матеріалів кримінального провадження, кримінальне правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1 , останній вчинив 01.04.2019.

Відповідності до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, є кримінальним проступком, оскільки за вчинення останнього передбаченого покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин або виправних робіт на строк до одного року, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.

Враховуючи викладене, диференційований строк притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.125 КК України становить 2 роки, та спливав 01.04.2021.

В той же час, як встановлено судом, ухвалою Краматорського міського суду від 25.01.2020, в зв`язку із тим, що обвинувачений ОСОБА_1 , будучи неодноразово належним чином викликаним до суду, у судові засідання не зявлявся, останнього оголошено у розшук та провадження по справі зупинялось.

В подальшому 09.02.2021, у зв`язку з встановленням місцезнаходження ОСОБА_1 , судове провадження було відновлене та продовжено розгляд справи по суті.

Враховуючи, що судом констатовано факт ухилення ОСОБА_1 від суду, то суд не мав застосовувати диференційовані строки давності, передбачені ч.1 ст.49 КК України, оскільки в такому разі на останнього розповсюджуються загальні строки давності звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені ч.2 ст.49 КК України, а саме 5 років – з часу вчинення кримінального проступку.

Проте, при вирішенні питання про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1 , у зв`язку із закінченням строків давності, суд першої інстанції, перевіривши передбачені ст. 49 КК України підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності, встановивши факт умисного вчиення ОСОБА_1 дій, спрямованих на ухилення від суду, дійшов висновку про необхідність звільнення останнього від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України на підставі п.1 ч.1 ст.49 КК України, тобто застосував закон, який не підлягав застосуванню, тим самим допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 року у справі №598/1781/17 під ухиленням від слідства або суду варто розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника. Відкладення судових засідань за клопотаннями сторін або ж з інших причин не є ухиленням від слідства і суду та не може бути підставою для зупинення перебігу давності відповідно до ст. 49 КК.

Обвинувачений ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції пояснив, що від суду він не ухилявся, а весь час працював на шиномонтажі, у зв`язку із чим суду першої інстанції слід ретельно перевірити обставини неявки обвинуваченого до суду, та чи могли вони свідчити про навмисне ухилення останнього від суду.

З огляду на викладене, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, у зв`язку із чим колегія суддів вважає, що у даному випадку, з урахуванням п.4 ч.1 ст. 409 КПК України, є підстави для скасування оскаржуваної ухвали з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно розглянути кримінальне провадження з суворим дотриманням норм КПК України та ухвалити законне, обґрунтоване, вмотивоване та справедливе рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404,407,409 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Гапєєва Геннадія Івановича задовольнити.

Апеляційну скаргу законного представника потерпілої ОСОБА_2 – ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 25 травня 2021 року щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді :