Єдиний унікальний номер 219/177/21

Номер провадження 22-ц/804/1983/21

Головуючий у 1 інстанції Хомченко Л.І. Єдиний унікальний номер 219/177/21

Доповідач Папоян В.В. Номер провадження 22-ц/804/1983/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2021 року Донецький апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Папоян В.В.

суддів Корчистої О.І., Мальованого Ю.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в місті Бахмуті Донецької області за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 17 травня 2021 року цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (головуючий у 1 інстанції суддя Хомченко Л.І., ),

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 . В обґрунтування вимог зазначав, що 23.11.2010 року між сторонами був укладений кредитний договір відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між ним та банком договір, що підтверджується його підписом у заяві. Згідно умов та правил сторони дійшли згоди, що починаючи з 181 дня з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої сум заборгованості в розмірі 86,4% для картки «Універсальна» та 84% для картки «Універсальна голд».

Свої зобов`язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору. Проте відповідач свої обов`язки за вказаним договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 09.11.2020 року виникла заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 14333 грн 89 коп., у тому числі: заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 11534 грн 39 коп.; заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом у розмірі 2799 грн 50 коп. Зазначену суму та понесені судові витрати просив стягнути з відповідача.

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 17 травня 2021 року позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» було задоволено частково - стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 11534,39 грн, у задоволенні решти позовних вимог було відмовлено. Вирішено питання щодо стягнення судових витрат

Частково не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду в частині стягнення заборгованості за кредитом змінити, стягнувши на користь позивача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 639,50 грн. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

В обґрунтування вимог зазначає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог не мотивоване. Згідно наданої позивачем виписки з рахунку за спірний період відповідачкою було здійснено зняття грошових коштів на суму 48160,50 грн, а внесено на поповнення рахунку 47521 грн. Оскільки нарахування процентів є незаконним, то здійснені відповідачкою нарахування мали бути віднесені на погашення виключно тіла позики. Різниця становить 639,50 грн, та саме на цю суму відповідачка просила задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 02 серпня 2021 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Оскільки апеляційним судом не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі та зважаючи на те, що предметом апеляційного оскарження є рішення у справі, ціна позову у якій не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розгляд якої відповідно до ст. 274 ЦПК України здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні).

Відповідно до частини 1 ст. 367 ЦПК України та п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення лише в оскаржуваній частині і відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновки щодо неоскарженої частини. Відповідачем оскаржується судове рішення лише у частині задоволених позовних вимог, в іншій частині судове рішення сторонами не оскаржується.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні з наступних підстав.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права

Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610 ч.1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням законодавства є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст.ст. 1054, 1049 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені договором.

Під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що 23.11.2010 року ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» (правонаступником якого є АТ Комерційний банк «Приватбанк») та ОСОБА_1 уклали кредитний договір шляхом оформлення і підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку.

У заяві, яка містить особистий підпис позичальника, зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування, розташованими у рекламному буклеті, становлять між ним та банком договір про надання банківських послуг; а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг.

До кредитного договору банк додав витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», а саме: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду»; «Універсальна, 55 днів пільгового періоду»; «Універсальна CONTRACT»; «Універсальна GOLD», та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, ресурс: Архів Умов та Правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, загальний розмір заборгованості за кредитним договором станом на 09.11.2020 року становить 14333 грн 89 коп., у тому числі: заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 11534 грн 39 коп.; заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 2799 грн. 50 коп.

Задовольняючи позовну вимогу про стягнення тіла кредиту у розмірі 11534,39 грн, суд першої інстанції виходив з того, що ця сума є доведена та відповідає розрахунку позивача.

Однак не можна повністю погодитися з таким висновком з наступних підстав.

У анкеті-заяві відповідача убачається, що йому було видано картку «Універсальна», даних про розмір встановленого кредитного ліміту чи розмір процентної ставки анкета не містить.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Зміст правовідносин учасників договору повинен оцінюватись виходячи з дійсних намірів учасників договору та відповідно до всіх документів, підписаних сторонами при укладенні або виконанні цього договору.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що банк неправомірно нараховував відсотки за користування кредитом, оскільки у анкеті-заяві позичальника процентна ставка не зазначена, не зазначено умови надання кредиту, у тому числі розмір процентів та порядок їх нарахування, також відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, а також розміру та порядку нарахування комісії.

Однак, зробивши такий висновок, суд першої інстанції не врахував, що відповідачкою протягом всього строку кредитування було зроблено низку платежів на погашення суми заборгованості, та зазначені суми банк перерозподіляв самостійно, у тому числі на погашення відсотків та пені, нарахування яких було незаконним.

Так, позивачем надано розрахунки, відповідно до яких у період з 04.07.2013 року по 31.05.2015 року відповідачкою було сплачено 600,61 грн відсотків за користування кредитом, у період з 01.06.2015 року по 30.09.2019 року було сплачено 100 грн пені, у період з 01.10.2019 по 09.11.2020 року нею було погашено 400,28 грн нарахованих відсотків та 11 грн прострочених відсотків.

Оскільки у банку були відсутні підстави для нарахування відсотків за користування кредитом, а також штрафних санкцій, то зазначені суми повинні були бути зараховані у погашення заборгованості по тілу кредиту.

За таких обставин, сума заборгованості за кредитом до стягнення на користь позивача підлягає зменшенню, та повинна становити 10422,50 грн (11534,39 грн- 600,61 грн - 100 грн - 400,28 грн - 11 грн).

Апеляційний суд не приймає розрахунок відповідачки, оскільки він зроблений на основі виписки, з якої убачається, що відповідачка у спірний період робила також перекази грошових коштів між своїми та сторонніми рахунками, на сервіс мікронакопичення «Скарбничка», отримувала грошові перекази від третіх осіб. У розрахунках відповідача, які зроблені на основі виписки, натомість відображено рух саме кредитних коштів.

Таким чином, оскільки судом першої інстанції зроблено неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи; неправильно застосовано норми матеріального права, то рішення суду підлягає зміні у відповідній частині.

Згідно ч.13 ст. 141 України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Задовольняючі апеляційну скаргу частково, апеляційний суд, з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1528,41 грн. та стягнути з позивача на користь відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 860,38 грн.

За ч.10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку щодо можливості стягнути з відповідачки на користь позивача 668,03 грн. різниці судових витрат.

Керуючись статтями 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 17 травня 2021 року в частині розміру заборгованості за тілом кредиту та розподілу судових витрат, що підлягають стягненню з відповідача, змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за тілом кредиту по договору про надання банківських послуг б/н від 23.11.2010 року у сумі 10422 (десять тисяч чотириста двадцять дві) грн 89 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 668 грн. 03 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді: В.В. Папоян

О.І. Корчиста

Ю.М. Мальований