Справа № 2а-1879/10  

  ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

  14 травня2010 року суддя Ворошиловського районного суду м. Донецька Кутья С.Д., розглянувши в письмовому провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька про перерахунок та виплату пенсії, -  

  ВСТАНОВИВ:  

  05 лютого 2010 року позивачка звернулась до суду  з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька про перерахунок та виплату пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» як дитині війни з 01 січня 2009 року у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком.  

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2009 рік передбачено не було, а тому виплата їй доплати до пенсії в розмірі нижчому, ніж це передбачено вказаним законом є необґрунтованою. Позивачка просила суд поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду за захистом її порушених прав.  

Позивачка в судове засідання не з’явилась, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи без її участі.  

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав заперечення на позов, в яких просив про розгляд справи за відсутності представника відповідача, зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки в межах кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, а тому задоволення позовних вимог встановлює обов’язки на майбутнє, без врахування змін чинного законодавства.  

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.  

З матеріалів справи вбачається, що позивачка має правовий статус «дитина війни», що підтверджується  довідкою № 05-21/1648.  

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.  

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.  

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

Судом встановлено, що позивачка 05 лютого 2010 року звернулась до адміністративного суду з позовом до відповідача про порушення своїх прав.    

Згідно ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.  

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача  про  підвищення пенсії як дитині війни  підлягають  задоволенню за період з 05 лютого по 31 грудня 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.      

Керуючись Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік», ст.ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -  

  ПОСТАНОВИВ:  

  Позов задовольнити частково.  

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 05 лютого  по 31 грудня 2009 року з урахуванням проведених виплат.  

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.            

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня виготовлення постанови  в повному обсязі.  

Апеляційна скарга на постанову  суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

    Суддя                     С.Д.Кутья