ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"30" липня 2021 р.Справа № 922/3529/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.                                  

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши заяву (вх.№1062 від 18.01.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдинг" про визнання грошових вимог боржника

за заявою  Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок «НОВААГРО» (61002, м. Харків, вулиця Чернишевська, б. 66, код ЄДРПОУ 39820081)    

про визнання банкрутом     Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" (61057, м. Харків, вул. Римарська, б. 16, кв. 13; код ЄДРПОУ 35579031)    

за участю :

представника ініціюючого кредитора – не з`явився;

арбітражного керуючого – Саутенка С.О., свідоцтво від 20.02.2013 №216;

боржника – Соломянюк С.В. (директор особисто паспорт НОМЕР_1 );

представника боржника – Андерс В.М., адвокат, ордер серії ХВ №546 від 19.05.2021;

представників кредиторів:

ТОВ «Агрома» - Турутя З.О., адвокат, ордер серії ПТ №1029102 від 30.07.2021.

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП КРОП" звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд".

Також, в поданій заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОП КРОП", посилаючись на зміни внесені до Кодексу України з процедур банкрутства Законом №686-ІХ від 05.06.2020, просив суд призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Саутенка Сергія Олеговича (свідоцтво №216 від 20.02.2013).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.11.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП КРОП" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" залишено без руху. Надано Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОП КРОП" строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: оригінали доказів сплати судового збору за подання до суду заяви про відкриття провадження у справі в розмірі 21 020,00 грн.; оригінали доказів авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; оригінали доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; копії постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№61571139 та роздруківки з офіційного сайту Автоматизованої системи виконавчих проваджень інформації про стан та перелік вчинених виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП№61571139.

16.11.2020 на виконання вимог ухвали господарського суду Харківської області від 04.11.2020 через канцелярію господарського суду Харківської області представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП КРОП" надав заяву про усунення недоліків (вх.№26677 від 16.11.2020) з додатками, а саме: оригінал квитанції про сплату судового збору, оригінал квитанції про сплату авансування винагороди арбітражному керуючому, докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; копії постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№61571139 та роздруківки з офіційного сайту Автоматизованої системи виконавчих проваджень інформації про стан та перелік вчинених виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП№61571139.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.11.2020 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП КРОП" про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду. Підготовче засідання по справі призначено на 02 грудня 2020 року у приміщенні господарського суду Харківської області. Зобов`язано боржника надати суду:

- письмовий відзив на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП КРОП", в якому викласти заперечення або визнання боргу кредитора, докази, що підтверджують обставини викладені у відзиві на заяву кредитора, докази відправлення заявнику копії відзиву;

- бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;

- відомості про загальну суму заборгованості боржника перед кредиторами за зобов`язаннями, що передбачають виплату грошових коштів, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), з виплати заробітної плати, з переліком кредиторів та зазначення суми заборгованості перед кожним кредитором;

- відомості про наявне у боржника майно, а також про всі рахунки боржника в установах банків та інших фінансово-кредитних установах, реквізити рахунків; відомості про залишок коштів на рахунках;

- довідку органів приватизації (органів, уповноважених управляти об`єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого відкрито провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до статутного капіталу боржника;

- відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику у депозитарних установах, їх реквізити;

- відомості про проведення боржником діяльності, пов`язаної з державною таємницею;

- докази необґрунтованості вимог заявника (за наявності).

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 02.12.2020 підготовче засідання відкладено на 16.12.2020.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.12.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд". Визнано вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП КРОП" (код ЄДРПОУ: 39796536) в розмірі 500 512,00 грн. – основна заборгованість за рішенням господарського суду Харківської області у справі №922/3706/19 від 23.01.2020, 106 148,36 грн. – пеня за порушення зобов`язання за рішенням господарського суду Харківської області у справі №922/3706/19 від 23.01.2020, 9 099,91 грн. – судовий збір за рішенням господарського суду Харківської області у справі №922/3706/19 від 23.01.2020, 106 525,00 грн. – витрати на професійну правничу допомогу за постановою Верховного Суду у справі №922/3706/19 від 13.10.2020, 21 020,00 грн. – судовий збір, 45 000,00 грн. – витрати, пов`язані із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства).

Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом якого забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо; мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли внаслідок відмови боржника від виконання правочинів (договорів) у процедурі санації, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення. Дія мораторію не поширюється на будь-які дії довірчого власника щодо об`єкта довірчої власності, довірчим засновником якої є боржник. Дія мораторію не поширюється на процедуру обов`язкового звернення стягнення на об`єкт довірчої власності. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном керуючим санацією згідно з планом санації, а також ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Кодексом. Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов`язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий. Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.

Введено процедуру розпорядження майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" строком на 170 календарних днів.

Призначено розпорядником майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" арбітражного керуючого Саутенка Сергія Олеговича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №216 від 20.02.2013, адреса: 61166, м. Харків, вул. Кримська, 6).

Встановлено розпоряднику майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" арбітражному керуючому Саутенку Сергію Олеговичу грошову винагороду в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень розпорядника майна боржника; джерелом оплати встановлено кошти, авансовані кредитором на депозитний рахунок Господарського суду Харківської області. Визначено, що у разі, якщо процедура розпорядження майном триватиме після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває у заставі, згідно з ч.2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства.

Оприлюднено у встановленому Кодексом України з процедур банкрутства порядку, повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" (код ЄДРПОУ 35579031, 61057, м. Харків, вул. Римарська, б. 16, кв. 13).

Встановлено розпоряднику майна боржника строк для надання відомостей про результати розгляду вимог кредиторів боржника та реєстру вимог кредиторів не пізніше 18.01.2021. Встановлено розпоряднику майна боржника строк на проведення інвентаризації майна боржника до 01.02.2021. Результати проведення зобов`язано надати до суду.

Попереднє засідання господарського суду призначено на 17 лютого 2021 року.

Зобов`язано розпорядника майна боржника надати в попереднє засідання звіт про проведену роботу. Боржнику виконати вимоги ухвали господарського суду Харківської області від 19.11.2020 в строк до 01.01.2021. Попереджено боржника про застосування до нього заходів процесуального примусу в разі невиконання ним процесуальних обов`язків, зловживання правами та створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд", не погоджуючись з ухвалою господарського суду Харківської області від 16.12.2020 про відкриття провадження у справі про банкрутство, звернулось з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду.

11.01.2021 матеріали справи №922/3529/20 були надіслані із супровідним листом від 11.01.2021 до Східного апеляційного господарського суду у зв`язку із надходженням апеляційної скарги вих.№б/н від 06.01.2021 (вх.№27 від 06.01.2021).

18.01.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області від   представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдинг" надійшла заява (вх.№1062 від 18.01.2021) про визнання вимог кредитора.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.01.2021 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви (вх.№1062 від 18.01.2021) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдинг" про визнання вимог кредитора до повернення матеріалів справи №922/3529/20 до господарського суду Харківської області.

Попереднє засідання господарського суду, призначене на 17.02.2021, не відбулося у зв`язку із надходженням апеляційної скарги вих.№б/н від 06.01.2021 (вх.№27 від 06.01.2021) та направленням матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду, про що секретарем судового засідання 15.02.2021 було повідомлено телефонограмами учасників провадження у справі.

12.04.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області арбітражний керуючий надав повідомлення про розгляд вимог кредитора (вх.№8178 від 12.04.2021).

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.12.2020 у справі № 922/3529/20 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.04.2021 попереднє засідання господарського суду призначено на 19.05.2021.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.04.2021 прийнято та призначено заяву (вх.№1062 від 18.01.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдинг" про визнання вимог кредитора до розгляду в попередньому засіданні на 19.05.2021.

Зобов`язано боржника до дати проведення попереднього засідання:

- розглянути заяву (вх.№1062 від 18.01.2021) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдинг" про визнання вимог кредитора;

- письмово повідомити про результати розгляду заяви (вх.№1062 від 18.01.2021)  розпорядника майна, заявника та суд;

- надати суду докази надсилання повідомлення про результати розгляду заяви (вх.№1062 від 18.01.2021) на адресу заявника та розпорядника майна (оригінали фіскальних чеків та поштових описів вкладення).

Зобов`язано розпорядника майна до дати проведення попереднього засідання:

- розглянути заяву (вх.№1062 від 18.01.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдинг" про визнання вимог кредитора (з урахуванням результатів розгляду зазначених вимог боржником);

- письмово повідомити заявника, боржника та суд про результати розгляду заяви (вх.№1062 від 18.01.2021);

- надати суду докази надсилання повідомлення про результати розгляду заяви (вх.№1062 від 18.01.2021) на адресу заявника та боржника (оригінали фіскальних чеків та поштових описів вкладення).

18.05.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області від боржника надійшов відзив на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдинг" про визнання вимог кредитора (вх.№11378 від 18.05.2021).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.05.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок “НОВААГРО” про заміну ініціюючого кредитора правонаступником (вх.№2721 від 03.02.2021) задоволено. Замінено ініціюючого кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОП КРОП" його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок “НОВААГРО” (код ЄДРПОУ 39820081). Залучено до участі у справі ініціюючого кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок “НОВААГРО” (код ЄДРПОУ 39820081).

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 19.05.2021, 16.06.2021 та 30.06.2021 оголошено перерву у попередньому засідання до 16.06.2021, 30.06.2021 та 09.07.2021 відповідно.

09.07.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області боржник надав пояснення (вх.№15994 від 09.07.2021).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.07.2021 продовжено строк процедури розпорядження майном боржника  Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" на 170 днів. Продовжено повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" арбітражного керуючого Саутенко Сергія Олеговича на 170 днів. Попереднє засідання відкладено на 30.07.2021.

В попереднє засідання 30.07.2021 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдинг" не з`явився. Про причини неявки не повідомив. Про дату, час та місце попереднього засідання був повідомлений належним чином.

Присутні в попередньому засіданні 30.07.2021 директор та представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" проти задоволення заяви (вх.№1062 від 18.01.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдинг" про визнання грошових вимог боржника не заперечували.

Присутній в попередньому засіданні 30.07.2021 розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" проти задоволення заяви (вх.№1062 від 18.01.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдинг" про визнання грошових вимог боржника не заперечував.

Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Приймаючи до уваги належне повідомлення сторін про дату, час та місце попереднього засідання по справі, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду заяви (вх.№1062 від 18.01.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдинг" про визнання вимог кредитора, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заяву (вх.№1062 від 18.01.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдинг" про визнання вимог кредитора та додані до заяви кредитора документи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд дійшов висновку, що заява (вх.№1062 від 18.01.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдинг" про визнання вимог кредитора підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів на підставі наступного.

У відповідності до ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною 4 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Як свідчать матеріали справи, на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" (код ЄДРПОУ 35579031).

Після публікації вказаного повідомлення до суду надійшла заява від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдинг" заява (вх.№1062 від 18.01.2021)  про визнання вимог кредитора у розмірі 2 327 820,71 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 2 095 074,96 грн., судовий збір по справі №922/1760/19 у розмірі 45 876,00 грн., 3% річних у розмірі 82 177,29 грн., інфляційні збитки у розмірі 104 692,46 грн. Також, представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдинг" просив суд задовольнити кредиторські вимоги в частині відшкодування судового збору за подання заяви з вимогами до боржника у розмірі 4 540,00 грн. та витрати на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи про банкрутство, орієнтовно в розмірі 30 000,00 грн.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заявлені вимоги кредитора обґрунтовано набранням законної сили рішенням господарського суду Харківської області від 03.10.2019 по справі №922/1760/19.

Як вбачається із матеріалів справи та підтверджується вищезазначеним рішенням суду, 06.06.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдінг" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд", в якому просило суд стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" заборгованість за договором поставки від 17.04.2019 №1704/2019/Б-1 в сумі 3 058 400,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 17.04.2019 №1704/2019/Б-1 щодо повної та своєчасної оплати поставленої продукції.

Як вбачається з матеріалів справи №922/3529/20 та підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 03.10.2019 по справі №922/1760/19, 17.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдінг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" було укладено договір поставки №1704/2019/Б-1 (надалі - Договір) (а.с.16-19 т.6).

Відповідно до п.1.1 Договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти та оплатити хімічну продукцію, надалі іменовану товар, у кількості, за номенклатурою, ціною, в терміни та на умовах поставки згідно з умовами цього договору та додатків до нього, які є невід`ємною частиною договору, надалі іменовані як додатки.

У п.2.1 Договору сторони погодили, що кожен додаток є окремою угодою, укладеною в рамках договору. Кожний наступний додаток не відміняє і не призупиняє дію попередніх додатків ні повністю, ні частково, якщо тільки в ньому не вказано інше

У розділі 4 Договору сторони встановили, що ціна товару обумовлюється для кожної партії окремо і відображається у відповідних додатках до цього договору. Загальна сума даного договору визначається як сума вартості товару, передбаченого у всіх додатках підписаних до даного договору та витрат, пов`язаних з доставкою товару залізничним транспортом до станін призначення.

Відповідно до п. 5.1 Договору, порядок і терміни оплати за поставлений за даним договором товар обумовлюється по кожній партії товару окремо і відображається у відповідних додатках та в рахунках-фактурах.

Згідно п.12.11 Договору, він набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.

Згідно додатку від 18 квітня 2019 року №1 до Договору сторони погодили, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдінг" зобов`язане поставити Товариству з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" суперфосфат простий (гранульований) Р(СаS)19 (17:30) у кількості 180 тон на загальну суму 1421280,00 грн. відповідно Incoterms - 2010 - СРТ станція Основа (Харків) (а.с.20 т.6).

Термін поставки - протягом 21 дня, але не більше 30 днів з моменту підписання цього додатку.

Умови оплати - 100% передплата.

З метою виконання умов додатку від 18 квітня 2019 року №1 до Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдінг" отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" Інструкцію на перевезення мінеральних добрив залізничним транспортом від 19 квітня 2019 року №19, після отримання якої Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдінг" замовлено перевезення товару засобами залізничного транспорту.

Відповідно до залізничної накладної №75602 Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдінг" замовлено та оплачено перевезення вантажу (суперфосфату) в кількості 180360 кг на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" до станції призначення Основа м. Харків.

Згідно даних листа №3 видачі вантажу залізничної накладної №75602 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" отримав вантаж від перевізника на станції призначення 07 травня 2019 року.

Також між сторонами складено видаткову накладну від 07 травня 2019 року №0705/19/2 на суму 1 421 280,00 грн.

З метою отримання оплати за товар Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдінг" надало Товариству з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" рахунок на оплату від 18 квітня 2019 року №1804/19-2/Б на загальну суму 1421280,00 грн., який Товариством з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" оплачений частково в розмірі 1 205 440,00 грн., що підтверджується банківською випискою АТКБ "Приватбанк".

Окрім того, згідно додатку від 23.04.2019 №2 до Договору сторони погодили, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдінг" зобов`язане поставити Товариству з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" суперфосфат простий (гранульований) Р(СаS)19 (17:30) у кількості 360 тон на загальну суму 2 842 560,00 грн. відповідно Incoterms - 2010 - СРТ станція Основа (Харків) (а.с.21 т.6).

Термін поставки - протягом 21 дня, але не більше 30 днів з моменту підписання цього додатку.

Умови оплати - 100% передплата.

З метою виконання умов додатку від 23.04.2019 №2 до Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдінг" отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" Інструкцію на перевезення мінеральних добрив залізничним транспортом від 23 квітня 2019 року №23, після отримання якої Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдінг" замовлено перевезення товару засобами залізничного транспорту.

Відповідно до залізничної накладної №75695 Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдінг" замовлено та оплачено перевезення вантажу (суперфосфату) в кількості 360720 кг на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" до станції призначення Основа м. Харків.

Згідно даних листа №3 видачі вантажу залізничної накладної №75602 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" отримав вантаж від перевізника на станції призначення 06 травня 2019 року.

Також між сторонами складено видаткову накладну від 06 травня 2019 року №0605/19/1 на суму 2 842 560,00 грн.

З метою отримання оплати за товар Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдінг" надало Товариству з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" рахунок на оплату від 23 квітня 2019 року №2304/19-2/Б на загальну суму 2842560,00 грн., який Товариством з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" не був оплачений.

Загальний розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдінг" за договором поставки від 17.04.2019 №1704/2019/Б-1 склав 3 058 400,00 грн. Факт наявності боргу також підтверджується підписаним сторонами актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2019 по 30.05.2019 (а.с.22 т.6).

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.10.2019 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдінг" заборгованість за договором поставки від 17.04.2019 №1704/2019/Б-1 у розмірі 3 058 400,00 грн. та 45876,00 грн. судового збору.

29.10.2019 на виконання вищезазначеного рішення господарським судом Харківської області видано відповідний наказ.

Приватним виконавцем виконавчого Харківської області на підставі вищезазначеного наказу постановою від 09.12.2019 відкрито виконавче провадження ВП №60831725 (а.с.27-28 т.6).

Проте, 05.01.2021 приватним виконавцем виконавчого Харківської області винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженню ВП №60831725 у зв`язку із відкриття провадження у справі №922/3529/20 про банкротство боржника (а.с.2930 т.6).

Як свідчать матеріали справи, на примусове виконання рішення в рахунок погашення боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" стягнуто частину заборгованості.

Як стверджує кредитор, станом на день подання заяви заборгованість боржника за основним боргом становить 2 095 074,96 грн. та 45 876,00 грн. судового збору.

Також, кредитором на суму заборгованості боржника за рішенням господарського суду Харківської області від 03.10.2019  по справі №922/1760/19 нараховано 3% річних за період з 04.10.2019 по 13.01.2021 у розмірі 82 177,29 грн. та інфляційні збитки за період з жовтня 2019 року по листопад 2020 року у розмірі 104 692,46 грн.

Так, рішення господарського суду Харківської області від 03.10.2019  по справі №922/1760/19 на сьогоднішній день є такими, що набрали законної сили.

Відповідно до ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

При цьому, частиною 4 статті 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Доказів добровільного виконання боржником рішення господарського суду Харківської області від 03.10.2019  по справі №922/1760/19 чи примусового стягнення заборгованості у повному обсязі за виданим судом наказом на виконання зазначеного рішення суду матеріали справи не містять.

Так, частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року, з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Верховний Суд України у постанові від 12 квітня 2017 року по справі №3-1462гс16 підкреслив, що платежі встановлені ст.625 ЦК України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов`язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, які наприклад статті законів, які передбачають неустойку. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Також Верховний Суд України відмітив, що ст.617 ЦК України встановлені загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а ст. 625 ЦК України є спеціальною та такою, що не передбачає жодних підстав для звільнення від відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.

Отже, Верховний Суд України розв`язуючи спір застосовує принцип права щодо пріоритету спеціальної норми над загальною.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 9 листопада 2016 року у справі № 3-1195гс16.

14 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи №924/532/19 досліджував питання щодо особливостей нарахування інфляційних втрат і 3% річних, де визначив, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 27.05.2019 по справі № 910/20107/17, від 21.05.2019 по справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 по справам № 922/744/18 та № 905/1315/18, від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 по справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 по справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 по справі № 927/467/17.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання.

Перевіривши надані кредитором розрахунки 3% річних та інфляційних нарахувань суд встановив, що дані розрахунки є арифметично вірними.

В наданому боржником відзиві на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдинг" про визнання вимог кредитора (вх.№11378 від 18.05.2021) останній за результатами розгляду заяви визнає грошові вимоги кредитора частково, а саме визнає: суму основної заборгованості у розмірі 2 030 793,56 грн., 45 876,00 грн. судового збору (у справі №922/1760/19), 3% річних у розмірі 82 177,29 грн., інфляційні збитки у розмірі 104 692,46 грн., грошові вимоги щодо відшкодування судового збору за подання заяви з вимогами до боржника у розмірі 4 540,00 грн., та витрати на правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.

Також, боржник зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю  "Оптимус Еліт" підписано попередній договір про відступлення права вимоги до боржника.

Проте, 09.07.2021 боржник надав пояснення (вх.№15994 від 09.07.2021), в яких просить долучити до справи копію відповіді приватного виконавця Бабенко Д.А. про стягнуті та перераховані кошти згідно виконавчого провадження №60831725 протягом 2019-2020 років, згідно з якою з ТОВ «Азотфострейд» було стягнуто 720437,49 грн., з яких: грошових коштів в сумі 717 606,44 грн., отримано коштів від реалізації арештованого майна в сумі 2 831,05 грн.

З вищезазначеної суми стягувану ТОВ «ВВМ Трейдінг» було перераховано 653325,04 грн. в рахунок погашення заборгованості.

Таким чином, як зазначає боржник в поясненнях (вх.№15994 від 09.07.2021), сума основної заборгованості складає 2 095 074,96 грн., 45876,00 грн. судового збору (у справі 922/1760/19), 82 177,29 грн. - 3% річних, 104 692,46 грн. - інфляційні збитки, грошові вимоги щодо відшкодування судового збору за подання заяви з вимогами до боржника в розмірі - 4540,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.

Отже, боржник грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдинг" визнає в повному обсязі.

Розглянувши заяву (вх.№1062 від 18.01.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдинг" про визнання грошових вимог боржника, розпорядником майна зазначив, що грошові вимоги кредитора є обґрунтованими та підтверджується належними доказами.

З огляду на зазначене, суд визнає вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдинг" (код ЄДРПОУ 36550783) до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд"  (код ЄДРПОУ 35579031) на суму 2095074,96 грн. основного боргу, 45 876,00 грн. судового збору у справі №922/1760/19, 82 177,29 грн. 3% річних, 104 692,46 грн. інфляційні збитки та 4 540 ,00 грн. судових витрат обґрунтованими, доведеними та такими, які підлягають визнанню і включенню до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" у відповідності до ст.64 Кодексу України з процедур банкрутства.

Що стосується вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдинг" про задоволення кредиторських вимог щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи про банкрутство, орієнтовно в розмірі 30 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Так, положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

У статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства наведено визначення кредитора, яким є юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсних кредиторів, якими є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточних кредиторів - кредиторів за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Статтею 64 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено черговість задоволення вимог кредиторів боржника.

Так у пункті 1 частини першої цієї статті передбачено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому у першу чергу задовольняються, зокрема, витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.

Згідно із частиною першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 123 ГПК України).

Системний аналіз норм статті 123 ГПК України, статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді не є у розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства зобов`язанням боржника перед кредитором, а є витратами понесеними в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України та не можуть бути стягнуті окремо від цього провадження. Тому такі витрати не відносяться до поточних вимог у справі та відносяться згідно із пунктом 1 частини першої статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.10.2020 по справі №904/4387/19.

Метою запровадження принципу відшкодування судових витрат сторони є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. (частина 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, як зазначено у частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 2, 3 статті 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Також, суд зазначає, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, а також розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відносно обґрунтованості розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу та його (розміру) пропорційності предмету спору, суд приймає до уваги, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, п.95 рішення у справі “Баришевський проти України” від 26.02.2015р., п.п.34-36 рішення у справі “Гімайдуліна і інших проти України” від 10.12.2009р., п.80 рішення у справі “Двойних проти України” від 12.10.2006р., п.88 рішення у справі “Меріт проти України” від 30.03.2004р. та п.268 рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України” від 02.06.2014р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Враховуючи вищевикладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Аналогічна правова позиція також викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.

Суд також враховує, що в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначено, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Так, судом встановлено, що правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдинг" та адвокатом Головачевою Ольгою Миколаївною, на момент розгляду справи господарським судом Харківської області підтверджуються ордером на надання правничої (правової) допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдинг", виданим на підставі договору про надання правової допомоги №13/01/2021-1 від 13.01.2021 (а.с.14 т.6).

Проте, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдинг" не надано жодного доказу.

Так, статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, кредитором не доведено належними та допустимими доказами обсягу наданих послуг адвоката, виконаних робіт та їх вартості.

З огляду на зазначене, керуючись принципами справедливості та верховенством права, враховуючи, що розмір адвокатських витрат Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдинг" не доведений належними та допустимими доказами, суд відхиляє вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдинг" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" в частині відшкодування витрат на правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи про банкрутство, орієнтовно в розмірі 30 000,00 грн.

Керуючись ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232-235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдинг" (код ЄДРПОУ 36550783) до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд"  (код ЄДРПОУ 35579031) на суму 2 095 074 (два мільйони дев`яносто п`ять тисячі сімдесят чотири) грн. 96 коп. основного боргу, 45 876 (сорок п`ять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 00 коп. судового збору у справі №922/1760/19, 82 177 (вісімдесят дві тисячі сто сімдесят сім) грн.29 коп. 3% річних, 104 692 (сто чотири тисячі шістсот дев`яносто дві) грн. 46 коп. інфляційні збитки та 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 00 коп. судових витрат.

В іншій частині вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдинг" (код ЄДРПОУ 24471767) до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд"  (код ЄДРПОУ 35579031) – відхилити.

Ухвала набирає законної сили з  моменту її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського  суду протягом десяти днів з дати складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 03.08.2021.

Суддя               Пономаренко Т.О.