Єдиний унікальний номер 235/4836/21

Номер провадження 11-сс/804/494/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду у складі:

судді-доповідача: Круподері Д.О.,

суддів: Смірнової В.В., Савкової С.В.,

за участю

секретаря: Ільяшенка С.О.,

прокурора: Меюса В.С.(в режимі відео конференції),

захисника: Демченка О.О. (в режимі відео конференції)

підозрюваного: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмут Донецької в приміщенні Донецького апеляційного в режимі відео конференції з приміщенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області, апеляційну скаргу захисника Демченка О.О. на ухвалу слідчого судді Красноармійського міськроайонного суду Донецької області від 11 липня 2021 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України в рамках кримінального провадження внесеного в ЄРДР за № 12021052410000413, -

ВСТАНОВИЛА:

До Красноармійського міськрайонного суду Донецької області надійшло клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров`я особи СВ Покровського РУП ГУНП в Донецькій області майора поліції Мізинець С.О. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтував наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, а саме: розбої, тобто нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, а також наявністю ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

10.07.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України у кримінальному провадженні №12021052410000413.

Ухвалою слідчого судді Красноармійського міськроайонного суду Донецької області від 11 липня 2021 року задоволено клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров`я особи СВ Покровського РУП ГУНП в Донецькій області майор поліції Мізинця С.О., за матеріалами кримінального провадження № 12021052410000413, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 липня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Відмовлено в задоволенні клопотання захисника Демченка О.О. про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» строком на 60 днів з моменту затримання, тобто з 09 липня 2021 року по 06 вересня 2021 року включно.

В силу ст.183 ч.4 КПК України, не визначено розмір застави у даному кримінальному провадженні.

Із зазначеним рішенням не погодився захисник та оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту. На обґрунтування своїх вимог вказує, що судом не в повному обсязі досліджено підстави для обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, слідчий суддя не дослідив жодного письмового матеріалу провадження, а в самій ухвалі не мотивував жодного свого висновку. Звертає увагу, що в клопотанні прокурора не зазначено, що ОСОБА_1 з самого початку сприяв розкриттю злочину, не вчиняв будь-яких дій на потерпілу та свідків, має постійне місце мешкання, де проживає зі своєю матір`ю, що свідчить про його міцні соціальні зв`язки. Зазначає, що в даному випадку тримання під вартою є не виправданим, оскільки істинні вимоги публічного інтересу з урахуванням презумпції невинуватості не переважують правило поваги до особистої свободи. Клопотання прокурора ґрунтується на ймовірностях та припущеннях і тому не може достатньо слугувати підставою для обрання до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заслухавши доповідача, думку підозрюваного та захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги, прокурора який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за такими підставами.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. «е» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950 року) міра запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню ним правопорушення чи його втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(c) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, n. 34).

Розумна підозра не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування. Стаття 5 § 1(c) навіть не передбачає, що поліція має одержати достатні докази для висунення обвинувачення як на час арешту, так і під час перебування апелянта під вартою (N.C. v. Italyof 11 January 2001, §45).

Колегією суддів перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України. При цьому встановлено, що клопотання слідчого містить посилання на відповідні матеріали досудового розслідування, копії яких долучені до судового провадження та досліджені колегією суддів. Зазначені матеріали підтверджують обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення.

Слідчим суддею ухвалено рішення на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені матеріалами справи, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом в нарадчій кімнаті і вмотивовано викладені у своєму рішенні, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На підставі викладеного посилання захисника на те, що слідчий суддя не дослідив жодного письмового матеріалу провадження, є безпідставними.

При розгляді клопотання про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу слідчий суддя виконав вимоги ст. 194 КПК і правильно встановив, що підозра у відношенні ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, є обґрунтованою, встановлення наявності або відсутності причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення належить органу досудового розслідування та буде перевірено належними та допустимими доказами під час судового розгляду. На даний час є підстави вважати ОСОБА_1 причетним до спричинення розбою, тобто нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, тому підозра є обґрунтована, в розумінні відповідно до практики Європейського суду з прав людини.

Оцінюючи наявність визначених ст.177 КПК ризиків, слідчий суддя прийшов до мотивованого висновку, що підозрюваний може перебуваючи на свободі переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, при вирішенні питання про застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею в повній мірі враховано суттєві обставини, як підозру у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, є особою раніше судимою за вчинення умисного корисливого злочину, знову вчинив тяжкий корисливий злочин, ризик втечі може бути розцінений підозрюваним менш небезпечним, ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарань, тому існує передбачений п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду.

Ризик незаконно впливати на свідка підтверджується тим, що потерпіла ОСОБА_2 прямо вказала на ОСОБА_1 , як на особу, що вчинила цей злочин, є місцевою мешканкою с.Шевченко м. Покровська Донецької області, як і підозрюваний ОСОБА_1 , отже у випадку обрання йому запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі, він буде мати можливість незаконно впливати на неї, та схилити до надання вигідних йому показань з метою спотворення реальних обставин злочину та уникнення таким чином кримінальної відповідальності.

Підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення відноситься до категорії корисливих тяжких кримінальних правопорушень ОСОБА_1 офіційно ніде не працює, тобто джерел постійного заробітку не має, раніше вже неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів в тому числі за вчинення умисного корисливого злочину, на шлях виправлення не став, знову підозрюється у скоєні тяжкого корисливого злочину, після останнього звільнення з місць позбавлення волі, а саме 14.08.2020 з Селидівської ВК Донецької області по відбуттю строку покарання, тому існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 з метою незаконного збагачення може вчинити й інші корисливі злочини.

За таких обставин слідчий суддя обґрунтовано прийшов до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, недостатнє для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Доводи апелянта, що підозрюваному можливо обрати більш м`який запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту, оскільки ОСОБА_1 з самого початку сприяв розкриттю злочину, не вчиняв будь-яких дій на потерпілу та свідків, має постійне місце мешкання, де проживає зі своєю матір`ю, що свідчить про його міцні соціальні зв`язки, колегія суддів, вважає, що данні доводи не спростовують наявні ризики зазначені у клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Колегія суду вважає, обґрунтованими висновки слідчого судді, що в силу ч.4 ст.183 КПК України з урахуванням того, що злочин вчинено із погрозою застосування насильства, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.177 та 178 КПК України, не визначено розмір застави у даному кримінальному провадженні.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя врахував тяжкість кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, врахував докази які характеризують підозрюваного та прийшов до мотивованого висновку про наявність визначених ст.177 КПК України ризиків, враховуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Клопотання слідчого розглянуто слідчим суддею з дотриманням вимог ст.193 КПК, а ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст.196 КПК.

За таких обставин підстав для скасування ухвали слідчого судді колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника Демченка О.О. залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 липня 2021 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді