ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2021 року Справа № 906/1255/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

позивача: Ващук Ю.С.

відповідача 1: не з`явився

відповідача 2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан Полісся" на рішення Господарського суду Житомирської області від 17.03.2021 р. у справі №906/1255/19, ухвалене суддею Тимошенко О.М., повний текст рішення складено 30.03.2021 р.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан Полісся"

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан Полісся-Агро",

до відповідача 2 Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсними договорів оренди невитребуваних часток (паїв)

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан Полісся-Агро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан Полісся"

про визнання недійсними договорів оренди не витребуваного паю

На адресу Господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан Полісся" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан Полісся-Агро" та до Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області №261 від 24.12.2014 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок (невитребуваних паїв) на території Миколаївської сільської ради ТОВ "Лан Полісся-Агро"; визнання недійсним договору оренди не витребуваного паю (земельної ділянки) №35 від 25 грудня 2014 року, укладеного між Ємільчинською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лан Полісся -Агро" щодо земельної ділянки невитребуваного (паю) площею 3,9062 га) №ділянки 141; визнання недійсним договору оренди не витребуваного паю (земельної ділянки) № 169 від 25 грудня 2014 року, укладеного між Ємільчинською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лан Полісся -Агро" щодо земельної ділянки невитребуваного (паю) площею 3,4200 га) №ділянки 532.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що Ємільчинська районна державна адміністрація у 2014 році передала в оренду відповідачу земельні ділянки (невитребувані паї), які у 2013 році були передані в оренду позивачу.

24.12.2019 р. до Господарського суду Волинської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан Полісся-Агро" надійшла зустрічна позовна заява про визнання недійсними договорів оренди, а саме договору оренди невитребуваного паю (земельної ділянки) від 10.12.2013., укладеного між Ємільчинською районною державною адміністрацією та ТОВ "Лан Полісся" щодо земельної частки (паю) №141, площею 3,9061 розташовоної на території Миколаївської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області та договору оренди невитребуваного паю (земельної ділянки) від 10.12.2013., укладеного між Ємільчинською районною державною адміністрацією та ТОВ "Лан Полісся" щодо земельної частки (паю) №532, площею 3,4200 розташованої на території Миколаївської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області.

Зустрічний позов ґрунтується на тому, що договори з позивачем укладались без відповідного рішення райдержадміністрації про надання земельних ділянок.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.03.2021 року у справі №906/1255/19 відмовлено в задоволенні первісного позову та відмовлено в задоволенні зустрічного позову.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан Полісся" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 17 березня 2021 року в справі №906/1255/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан Полісся» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан Полісся-Агро», Ємільчинської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсними договорів оренди невитребуваних часток (паїв) та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан Полісся-Агро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан Полісся» про визнання недійсними договорів невитребуваного паю в частині відмови в задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан Полісся» та ухвалити нове рішення про задоволення позову, яким визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області №261 від 24.12.2014 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок (невитребуваних паїв) на території Миколаївської сільської ради ТОВ «Лан Полісся-Агро», визнати недійсним договір оренди не витребуваного паю (земельної ділянки) №35 від 25 грудня 2014 року, укладеного між Ємільчинською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лан Полісся-Агро» щодо земельної ділянки (невитребуваного паю) площею 3.9062 га. № ділянки 414 та визнати недійсним договір оренди не витребуваного паю (земельної ділянки) №169 від 25 грудня 2014 року, укладеного між Ємільчинською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лан Полісся-Агро» щодо земельної ділянки (невитребуваного паю) площею 3.4200 га. № ділянки 532.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 р., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан Полісся" на рішення Господарського суду Житомирської області від 17.03.2021 р. у справі №906/1255/19 та призначено справу до розгляду.

11.06.2021 р. на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан Полісся-Агро" надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан Полісся-Агро" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/1255/19 - задоволено.

14.06.2021 р. на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан Полісся" надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2021 р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан Полісся" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/1255/19 - задоволено.

23.06.2021 р. на електронну адресу апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан Полісся-Агро" надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан Полісся-Агро" на рішення Господарського суду Житомирської області у справі №906/1255/19 від 17.03.2021 р. та залишити без змін рішення Господарського суду Житомирської області у справі №906/1255/19 від 17.03.2021 р.

12.07.2021 р. на електронну адресу апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан Полісся-Агро", надійшло клопотання про витребування у Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області для огляду в судовому засіданні оригінал Додаткової угоди про розірвання договорів оренди землі (пай) від 06.02.2014р.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2021 р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан Полісся-Агро"задоволено та зобов`язано Новоград-Волинську районну державну адміністрацію Житомирської області (11701, Житомирська обл., м.Новоград-Волинський, вул.Шевченка,16) надіслати поштовим відправленням для огляду в судовому засіданні оригінал Додаткової угоди про розірвання договорів оренди землі (пай) від 06.02.2014р..

28.07.2021 р. на електронну адресу апеляційного господарського суду від Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області надійшло клопотання в якому адміністрація повідомила, що на виконання п.2 ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2021 р., не має можливості надати для огляду в судовому засідання оригінал Додаткової угоди про розірвання договорів оренди землі (пай) від 06.02.2014р.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 29.07.2021 р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан Полісся" підтримав доводи апеляційної скарги та надав додаткові пояснення на обґрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області від 17.03.2021 р. прийняте порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить рішення Господарського суду Житомирської області від 17.03.2021 року по справі №906/1255/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити первісний позов.

Представники відповідачів у судове засідання 29.07.2021 р. не прибули та не реалізували процесуальне право на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції. При цьому колегія суддів звертає увагу сторін на те, що в даному випадку враховується правова позиція Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Відтак, колегія суддів визначилась про можливість розгляду скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.03.2021 р. у справі №906/1255/21 відмовлено в задоволенні первісного позову та відмовлено в задоволенні зустрічного позову. Суд першої інстанції дійшов висновку, що розпорядження голови Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області №261 від 24.12.2014 року та договори оренди №35 та №169 від 25.12.14, які укладені між Ємільчинською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лан Полісся -Агро" на підставі цього розпорядження, щодо земельних ділянок №141 площею 3,9061 га та №532 площею 3,4200 га не порушують права чи законні інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан Полісся", оскільки розпорядження прийняте, а договори оренди з відповідачем укладені в момент відсутності будь-якого права позивача на ці ділянки, тому первісний позов задоволенню не підлягає. Зустрічний позов також не підлягає задоволенню, оскільки згідно витягу з єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан Полісся-Агро" створене 05.06.2014 року, тобто після укладення договорів, які відповідач просить визнати недійсними, отже ці договори не можуть зачіпати права та законі інтереси відповідача.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення щодо них інших учасників справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан Полісся" акцентує увагу на тому, що нормами статті 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Враховуючи, що питання щодо форми зміни або розірвання договору оренди земельних ділянок (паїв) №141, площею 3,9061 та №532, площею 3,4200, які укладені 10.12.2013 між позивачем та Ємільчинською РДА договорами не врегульовано, то застосуванню підлягають норми ст.654 ЦК України, а саме: зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається.

Як вбачається з матеріалів справи, між Ємільчинською районною державною адміністрацією Житомирської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лан Полісся» було укладено ряд Договорів оренди невитребуваних паїв (земельних ділянок) із земель колективної власності реформованого КСП «Комуніст», що знаходяться за межами населеного пункту Миколаївської сільської ради на загальну площу 1014,3582 га.

Щодо кожної земельної ділянки (невитребуваного паю) із земель колективної власності реформованого КСП «Комуніст» укладався окремий договір оренди.

Так, 10 грудня 2013 року між Ємільчинською РДА та ТОВ «Лан Полісся» було укладено Договір оренди невитребуваного паю (земельної ділянки), за умовами якого в оренду передається земельна ділянка, невитребуваний пай загальною площею 3.9061 га № ділянки 141.

10 грудня 2013 року між Ємільчинською РДА та ТОВ «Лан Полісся» було укладено Договір оренди невитребуваного паю (земельної ділянки), за умовами якого в оренду передається земельна ділянка, невитребуваний пай загальною площею 3,4200 га № ділянки 532.

Оскільки розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що розривається, то для розірвання Договору оренди невитребуваного паю (земельної ділянки) від 10.12.2013 року, за умовами якого в оренду була передана земельна ділянка, невитребуваний пай загальною площею 3,9061 га № ділянки 141, мала б бути укладена Додаткова угода про розірвання Договору оренди невитребуваного паю (земельної ділянки) від 10.12.2013 року, якою сторони дійшли згоди розірвати договір оренди від 10.12.2013 року невитребуваного паю (земельної ділянки) загальною площею 3,9061 га № ділянки 141.

Аналогічно, для розірвання Договору оренди невитребуваного паю (земельної ділянки) від 10.12.2013 року, за умовами якого в оренду була передана земельна ділянка, невитребуваний пай загальною площею 3,4200 га № ділянки 532, мала б бути укладена Додаткова угода про розірвання Договору оренди невитребуваного паю (земельної ділянки) від 10.12.2013 року, якою сторони дійшли згоди розірвати договір оренди від 10.12.2013 року невитребуваного паю (земельної ділянки) загальною площею 3.4200 га № ділянки 532. Але такі додаткові угоди в матеріалах справи відсутні.

Наявна в матеріалах справи Додаткова угода про розірвання Договору оренди землі (пай) від 06.02.2014 року на площу 820,9830 га не є доказом розірвання Договору оренди невитребуваного паю (земельної ділянки) від 10.12.2013 року, за умовами якого в оренду була передана земельна ділянка, невитребуваний пай загальною площею 3.9061 га № ділянки 141 та Договору оренди невитребуваного паю (земельної ділянки) від 10.12.2013 року, за умовами якого в оренду була передана земельна ділянка, невитребуваний пай загальною площею 3,4200 га № ділянки 532.

Разом з тим, в Додатковій угоді, на яку посилається суд першої інстанції, йде мова лише про площу 820,9830 га, що є значно меншою від площі земель, яка була передана в користування ТОВ «Лан Полісся», що в черговий раз підтверджує ту обставину, що Додаткова угода про розірвання Договору оренди землі (пай) від 06.02.2014 року на площу 820,9830 га не свідчить про припинення права ТОВ «Лан Полісся» на користування земельною ділянкою №141, площею 3,9061 га та №532, площею 3,4200 га, належні та достатні докази на підтвердження того, що в зазначену в Додатковій угоді площу включені земельна ділянка (пай) №141, площею 3,9061 га та № 532 , площею 3,4200 га в матеріалах справи відсутні.

Мотивуючи заперечення на апеляційну скаргу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан Полісся-Агро" заперечує проти апеляційної скарги, вважає її безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Зокрема, відповідач звертає увагу на те, що 20.04.2014 р. Ємільчинська РДА отримала клопотання від TOB «ДАН ПОЛІССЯ» про припинення права користування земельними ділянками, які розташовані на території Миколаївської сільської ради на загальну площу 1014,3582 га, шляхом розірвання договорів оренди невитребуваних земельних часток (паїв).

Більше того, в клопотанні ТОВ «ЛАН ПОЛІССЯ» чітко зазначено, що останнє не заперечує проти надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо зазначених вище невитребуваних земельних часток (паїв) ТОВ «ЛАН ПОЛІССЯ-АГРО» (відповідачу). Указане підтверджує той факт, що ТОВ «ЛАН ПОЛІССЯ» відмовилось від прав на користування невитребуваними земельними частками (паями) на території Миколаївської сільської ради. Крім цього, відповідно до пунктів 37, 207 Додатку №2 «Список нерозподілених (невитребуваних паїв) та паїв, на які не переоформлена спадщина» згідно з розпорядження за №144 від 29.08.2014 р., які були надані в оренду ТОВ «ЛАН ПОЛІССЯ» с.Миколаївка, Ємільчинського району, Житомирської області (далі - Додаток) було припинено, що стосується також ділянок, переданих за договорами оренди земельних часток (паїв) №141 (пункт 207 Додатку) та №532 (пункт 37 Додатку).

Окремо відповідач указує на те, що в даному випадку, має місце недобросовісна та суперечлива поведінка позивача (апелянта), адже спочатку позивач відмовляється від користування відповідними земельними частками (паями) на користь відповідача 1 та укладає додаткові угоди про розірвання Договорів оренди, а потім стверджує, що їх не підписував і не відмовлявся від такого права, при цьому не заперечуючи, факту існування таких документів.

Таким чином, є очевидним, що в даному випадку, позивач веде себе недобросовісно та суперечить своїй власній поведінці, що вказує на необхідність відмови у задоволенні вимог апеляційної скарги.

Апелянт наголошує, що в наданих позивачем документах відсутнє розпорядження Голови Ємільчинської РДА, яке б затверджувало відповідну технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки на території Миколаївської сільської ради та надавало в оренду відповідні земельні частки (паї) ТОВ «ЛАН ПОЛІССЯ», при тому, що таке розпорядження є обов`язковим при наданні таких земельних часток в оренду. У даному випадку невитребувані земельні частки (паї) могли надаватися виключно на підставі розпорядження Ємільчинської РДА і договори оренди могли бути укладені належним чином виключно у випадку наявності розпорядження Ємільчинської РДА про надання невитребуваних земельних часток (паїв) в оренду ТОВ «ЛАН ПОЛІССЯ».

Таким чином, жодних законодавчих підстав укладати 10.12.2013 р договори оренди у ТОВ «ЛАН ПОЛІССЯ» не було.

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом

Розпорядженням голови Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області №381 від 29.12.2011 року "Про надання дозволу на виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки на території Осівської та Миколаївської сільських рад" надано дозвіл ТОВ "Лан Полісся" на виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки (невитребувані паї) в користування на умовах оренди за межами населених пунктів Осівської сільської ради - площею 681,28 га та Миколаївської сільської ради - площею 866,9814 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.14 т.1).

Розпорядженням голови Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області №280 від 09.11.2012 року "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 29.12.2011 року №381" внесено зміни до розпорядження "Про надання дозволу на виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки на території Осівської та Миколаївської сільських рад" в пункті 1 якого цифри "866,9814" замінено на цифри "1014,3582" (а.с.15 т.1).

10 грудня 2013 року між Ємільчинською районною державною адміністрацією Житомирської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лан Полісся" укладено Договори оренди невитребуваних паїв (земельних ділянок) із земель колективної власності реформованого КСП "Комуніст", що знаходяться за межами населеного пункту Миколаївської сільської ради, а саме, ділянки "141 площею 3,9061га та ділянки №532 площею 3,4200га (а.с.17, 25)

Вказані Договори були зареєстровані у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) в Миколаївській сільській раді Ємільчинською району, що підтверджується відповідними відмітками на самих договорах та підписом голови Миколаївської сільської ради і відтиском печатки.

24 грудня 2014 року розпорядженням голови Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області №261 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо в становлення меж земельних ділянок (невитребуваних паїв) на території Миколаївської сільської ради ТОВ "Лан Полісся-Агро" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 1094,7732 в т.ч.: 800,3064 та рілля, 246,0273 та пасовища, 48,4395 та сіножаті, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (невитребувані (нерозподілені частки (паї), які передаються в користування на умовах оренди ТОВ "Лан Полісся-Агро" на території Миколаївської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області та передано ТОВ "Лан Полісся-Агро" згадані вище ділянки в користування на умовах оренди у відповідності до вимог чинного законодавства для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками документів на право власності на земельні ділянки, про що зазначається в договорі оренди земельної ділянки, але не більше ніж передбачено договором оренди землі (а.с.62).

25 грудня 2014 року між Ємільчинською районною державною адміністрацією Житомирської області та ТОВ "Лан Полісся-Агро" укладено Договори оренди невитребуваних паїв (земельних ділянок) щодо земельних паїв (ділянок) №141 площею 3,9062га та №532 площею 3,4200га. із земель колективної власності реформованого КСП "Комуніст", що знаходяться за межами населеного пункту Миколаївської сільської ради. (а.с.42,50)

20.08.2014 ТОВ"Лан Полісся" звернулося до Ємільчинської РДА з проханням припинити право користування земельними ділянками, що розташовані на території Миколаївської сільської ради шляхом розірвання договорів оренди землі за погодженням сторін (а.с.80 т.1).

Розпорядженням Ємільчинської РДА №144 від 29.08.14 , припинено дію договорів оренди землі шляхом їх розірвання за погодженням сторін між ТОВ"Лан Полісся" та Ємільчинською РДА щодо земельних ділянок, які розташовані за межами населених пунктів на території Миколаївської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області.

Позивач звернувся до суду з вимогою визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області №261 від 24.12.2014 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок (невитребуваних паїв) на території Миколаївської сільської ради ТОВ "Лан Полісся-Агро". Визнати недійсним договір оренди не витребуваного паю (земельної ділянки) № 35 від 25 грудня 2014 року, укладений між Ємільчинською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лан Полісся -Агро" щодо земельної ділянки невитребуваного (паю) площею 3,9062 га) № ділянки 141. Визнати недійсним договір оренди не витребуваного паю (земельної ділянки) № 169 від 25 грудня 2014 року, укладений між Ємільчинською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лан Полісся -Агро" щодо земельної ділянки невитребуваного (паю) площею 3,4200 га) № ділянки 532 з наведених у позові підстав.

Відповідач 1 у свою чергу подав зустрічний позов, у якому просить визнати недійсними договори оренди не витребуваного паю, укладені Ємільчинською РДА з ТОВ «Лан Полісся».

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.03.2021 року у справі №906/1255/19 відмовлено в задоволенні первісного позову та відмовлено в задоволенні зустрічного позову.

4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одними зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами ст.152 Земельного Кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

За приписами ст.6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (в редакції, чинній на час прийняття оспорюваного розпорядження) на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов`язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Статтею 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що Акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та постановам Верховної Ради України, прийнятим відповідно до Конституції та законів України, актам Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти інших посадових осіб, які призначаються ними, можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до закону. (ст. 50 Закону України "Про місцеві державні адміністрації").

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

У ст.2 Земельного кодексу України (в чинній редакції) визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Згідно ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст.155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток паїв» (в редакції на момент укладення договорів оренди) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Згідно ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.525, 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст.236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Розглянувши наявні матеріали справи, врахувавши застосовані норми матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення Господарського суду Житомирської області, з огляду на наступне.

Колегією суддів встановлено, що 10 грудня 2013 року між Ємільчинською районною державною адміністрацією Житомирської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лан Полісся" укладено Договори оренди невитребуваних паїв (земельних ділянок) із земель колективної власності реформованого КСП "Комуніст", що знаходяться за межами населеного пункту Миколаївської сільської ради, а саме, ділянки "141 площею 3,9061га та ділянки №532 площею 3,4200 га

Як зазначалося вище, 20.08.2014 ТОВ"Лан Полісся" звернулося до Ємільчинської РДА з проханням припинити право користування земельними ділянками, що розташовані на території Миколаївської сільської ради шляхом розірвання договорів оренди землі за погодженням сторін.

Розпорядженням Ємільчинської РДА №144 від 29.08.2014 , припинено дію договорів оренди землі шляхом їх розірвання за погодженням сторін між ТОВ"Лан Полісся" та Ємільчинською РДА щодо земельних ділянок, які розташовані за межами населених пунктів на території Миколаївської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області.

Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Суд апеляційної інстанції, погоджується із твердженням суду першої інстанції, що клопотання ТОВ"Лан Полісся" від 20.08.2014 слід оцінити як волевиявлення позивача - пропозицію про розірвання договорів оренди, а розпорядження Ємільчинської РДА №144 від 29.08.2014 як повідомлення про результат розгляду пропозиції, яким Ємільчинська РДА прийняла цю пропозицію та надала згоду на розірвання договорів.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач та Ємільчинська РДА своє волевиявлення щодо розірвання договорів оренди виклали в додатковій угоді, яка є додатком до розпорядження №144, якою оформили намір розірвати договори оренди земельних ділянок (не витребуваних земельних паїв), що розташовані за межами населених пунктів на території Миколаївської сільської ради.

Апеляційним судом був витребуваний для огляду в судовому засіданні оригінал додаткової угоди (додаток до розпорядження), за клопотанням сторони. Вимога ухвали апеляційного суду не була виконана, що зумовлює застосування до цього доказу правил частини 6 ст.91 ГПК України, що, разом із тим, не спростовує висновку суду першої інстанції про наявність беззаперечно висловленої волі сторін до розірвання договорів оренди, які були укладені 10.12.2013 між позивачем та Ємільчинською РДА.

Враховуючи, що позивач за власною волею вчинив дії, спрямовані на розірвання договорів оренди земельних ділянок, а в подальшому з підстав існування таких договорів позивається про недійсність договорів, укладених відповідачами, апеляційний суд вважає можливим для вирішення спору застосувати доктрину заборони суперечливої поведінки, яка полягає в тому, що ніхто не повинен діяти всупереч своїй попередній поведінці.

З огляду на висновки постанови об`єднаної палати КЦС ВС від 10 квітня 2019 року в земельній справі №390/34/17, апеляційний суд виходить з того, що сторона, яка позивається на захист порушеного права, має діяти добросовісно.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Ємільчинська РДА, виходячи з поведінки ТОВ «Лан Полісся», вважаючи розірваними попередньо укладені з ТОВ «Лан Полісся» договори оренди невитребуваних земельних паїв, вчинила дії щодо розпорядження ними у межах наданої компетенції та у спосіб, який передбачається законом.

Апеляційний суд також враховує висновки постанови ОП КГС ВС від 16.10.2020 у справі №910/12787/17, у який суд зазначив, що позивач, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого він не є, зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд має - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Отже, розпорядження голови Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області №261 від 24.12.2014 року та договори оренди №35 та №169 від 25.12.2014, які укладені між Ємільчинською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лан Полісся -Агро" на підставі цього розпорядження, щодо земельних ділянок №141 площею 3,9061 га та №532 площею 3,4200 га, не порушують права чи законні інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан Полісся", а тому висновок суду першої інстанції про відмову у позові про визнання їх недійсними відповідає вимогам про законність і обґрунтованість.

За правилами частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Доводи та вимоги апеляційної скарги не стосуються висновків та рішення суду першої інстанції за результатами розгляду зустрічного позову, відтак апеляційним судом рішення суду в частині зустрічного позову не переглядається.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги, досліджені у судовому засіданні, не містять підстав для скасування або зміни рішення, а висновок суду першої інстанції, є таким, що ґрунтується на повному і об`єктивному судовому дослідженні і є правильним.

6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.

У апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан Полісся" на рішення Господарського суду Житомирської області від 17.03.2021 р. у справі №906/1255/19 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Житомирської області - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №906/1255/19 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "03" серпня 2021 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.