Справа № 214/2152/20

1-кп/214/353/21

У Х В А Л А

Іменем України

03 серпня 2021 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Малаховської І.Б.,

суддів - Попова В.В., Євтушенка О.І.,

за участю:

секретаря - Рімашевської В.В.,

прокурора - Янчук М.С.,

представника потерпілої Залюбовського В.В.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників - Кірлаша В.В., Вязанкіної Н.П., Сушка В.О,

законного представника обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні, в залі суду у місті Кривому Розі, кримінальне провадження №12019040750002303 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 115 ч.1, 185 ч.3, 186 ч.1 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 125 ч.2, 185 ч.3 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 186 ч.1, 186 ч.2 КК України, суд, -

Встановив:

В провадженні Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019040750002303 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 115 ч.1, 185 ч.3, 186 ч.1 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 125 ч.2, 185 ч.3 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 186 ч.1, 186 ч.2 КК України.

В судовому засіданні прокурор Янчук М. заявила клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , кожному окремо, строком на 60 днів. А також просила суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місячці.

В обґрунтування свого клопотання прокурор зазначає, що підставою застосування та продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 є наявність доведених ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість вчинення іншого кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків, а також переховування від органів досудового розслідування та суду. Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_1 не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, що свідчить про слабкість соціальних зв`язків за місцем мешкання, які б могли стримати його не покидати межі міста. Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_1 , будучи знайомим зі свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 може незаконно на них впливати, а також обвинувачується у вчиненні вбивства ОСОБА_7 , тому може незаконно впливати на потерпілих у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, ОСОБА_1 будучи судимим вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30.07.2019 за ч. 1 ст. 259, ст. 75 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, жодних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та продовжив злочинну діяльність, внаслідок чого обвинувачується у вчиненні кількох злочинів, в тому числі особливо тяжкого злочину, а також корисливих злочинів, перебуваючи у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів. Протягом тривалого часу не працевлаштований, засобів до існування не має. Викладене вказує на підвищену суспільну небезпечність обвинуваченого та дає підстави вважати, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою продовження дії раніше застосованого запобіжного заходу у виді домашнього арешту у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 слугує наявність доведених ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення. Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_2 не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків за місцем мешкання, які б могли стримати його не покидати межі міста. Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_2 , будучи знайомим зі свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також застосовуючи насильство щодо потерпілого ОСОБА_8 , обвинувачений може незаконно впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кількох умисних тяжких злочинів, перебуваючи у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів. Протягом тривалого часу не працевлаштований, у зв`язку з чим не має постійного джерела доходу. Викладене вказує на підвищену суспільну небезпечність обвинуваченого та дає підстави вважати, що ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою продовження дії раніше застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 слугує наявність доведених ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що

ОСОБА_3 не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків за місцем мешкання, які б могли стримати його не покидати межі міста. Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_3 , будучи знайомим зі свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , обвинувачений може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні. Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні корисливих умисних злочинів, серед яких тяжкий, які вчинив, перебуваючи у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів. Обвинувачений досяг повноліття, не працевлаштований, у зв`язку з чим не має постійного джерела доходу. Викладене вказує на підвищену суспільну небезпечність обвинуваченого та дає підстави вважати, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, відповідно до вимог ст. 178 КПК України крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, необхідно врахувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим, зокрема передбачене ч. 2 ст. 186 КК України покарання у виді позбавлення волі строком від 4 до 6 років, у зв`язку з чим з метою уникнення вказаного покарання, ураховуючи його вид та розмір, не маючи міцних соціальних зв`язків за місцем проживання ОСОБА_3 може безперешкодно змінити місце свого мешкання, що у подальшому може ускладнити процес встановлення його місцезнаходження та вплинути на розумність строків судового провадження.

Представник потерпілого Залюбовський В.В. в судому засіданні підтримали думку прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Сушко В.О. кожен окремо не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Захисник Кірлаш В.В. в судовому засіданні заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 з тримання під вартою на домашній арешт.

В обґрунтування клопотання зазначає, ОСОБА_3 є раніше не судимою особою, зареєстрований та проживає з матір`ю, братом, та бабусю за адресою: АДРЕСА_1 . На час повідомлення ОСОБА_3 про підозру він був неповнолітньою особою.

Крім того, звертає увагу, що прокурором не доведена можливість ОСОБА_10 впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні . При цьому, розгляд кримінального провадження триває вже більше 15 місяців, протягом яких його підзахисний перебуває під вартою. Також просить врахувати, що обвинувачений ОСОБА_10 в судовому засіданні свою вину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненому правопорушенні.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Вязанкіна Н.П. кожен окремо, не заперечували проти клопотання прокурора. Щодо клопотання захисника Кірлаша В.В. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_10 з тримання під вартою на домашній арешт - покладались на розсуд суду.

Вислухавши думки сторін кримінального провадження, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання прокурора, виходячи з таких підстав.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Також Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 115 ч.1, 185 ч.3, 186 ч.1 КК України, які відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів.

Суд вважає, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 не має міцних соціальних зв`язків, не одружений. Обвинувачений знайомий зі свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_6 тому може незаконно впливати на них. Крім того, будучи обвинувачений ОСОБА_1 буду раніше судимий за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30.07.2019 за ч. 1 ст. 259, ст. 75 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, жодних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та продовжив злочинну діяльність, та вчинив новий умисний та корисливі злочини, перебуваючи у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував проти клопотання прокурора.

Таким чином, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 та вважає за неможливе застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Однак суд доходить висновку про доцільність задовольнити клопотання захисника Кірлаша В.В про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 з тримання під вартою на домашній арешт, за таких підстав.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 186 ч.1, 186 ч.2 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

В обґрунтування клопотання про доцільність продовження строків тримання під вартою ОСОБА_3 прокурор зазначає, що останній буде переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Одночасно, колегія суддів приймає до уваги, що ОСОБА_3 раніше не судимий та має зареєстроване місце проживання. Крім того обвинувачений ОСОБА_3 знаходиться під вартою вже досить тривалий час, а саме, - з 31 грудня 2019 року, з урахуванням обставин справи, суд вважає, що перебування ОСОБА_3 в умовах ізоляції на протязі тривалого часу є на даний час необґрунтованим.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду, і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Тримання особи під вартою може бути застосовано лише як тимчасовий запобіжний захід у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи припинити його.

Відповідно до Закону України «Про попереднє ув`язнення» та ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Разом з тим, в клопотанні прокурора відсутні обґрунтування необхідності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 та в супереч ст. 194 КПК України не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам.

При цьому, суд враховує положення ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Як зазначено в п. 143 Рішення ЄСПЛ «Бойченко проти Молдови» одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказання підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню по справі, переховуватись від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатніми для ухвалення рішення про тримання заявника під вартою (аналогічні справи - «Беччієв проти Молдови» та «Сарбан проти Молдови»).

Будь-яких доказів того, що обвинувачений ОСОБА_3 буде впливати на свідків та потерпілих, також суду не надано .

Окрім того, в справі ЄСПЛ «Манчіні проти Італії», зазначено, що за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції. Тобто цілодобовий домашній арешт цілком може забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Сама по собі тяжкість кримінальних правопорушень не може бути підставою для тримання особи під вартою.

За таких обставин, зміна запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, на думку колегії суддів, на даному етапі розгляду справи, забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, оскільки є не менш суворим, чим тримання під вартою, а тому мінімізує ризики передбачені кримінально процесуальним законом.

Крім того, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора про продовження ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Так, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 125 ч.2, 185 ч.3 КК України.

Підставою продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слугує наявність ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1ст. 177 КПК України, зокрема, можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків. Крім того, ОСОБА_2 не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, обвинувачується у вчинені кількох умисних тяжких злочинів, які вчинив перебуваючи у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.

За таких обставин, обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно продовжити запобіжний заході у вигляді домашнього арешту строком на два місяці.

Керуючись ст.ст. 110, 315-317, 369, 371 КПК України, суд, -

Постановив:

Клопотання прокурора Янчук М.С. про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_3 задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 ( шістдесят ) днів, тобто до 02.10.2021 року.

Клопотання прокурора Янчук М.С., про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дію запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишати місце свого проживання цілодобово, строком на два місяці, тобто до 02.10.2021 року, за адресою: АДРЕСА_2 .

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на два місяці, тобто до 02.10.2021 року, наступні обов`язки:

- не залишати цілодобово приміщення квартири по АДРЕСА_2 .

- прибувати за кожною вимогою до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області;

- не відлучатися без дозволу суду за межі міста Кривого Рогу;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання або реєстрації;

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Клопотання захисника Кірлаша В.В. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишати місце свого проживання цілодобово, строком на два місяці, тобто до 02.10.2021 року, за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком на два місяці, тобто до 02.10.2021 року, наступні обов`язки:

- не залишати цілодобово приміщення квартири АДРЕСА_3 .

- прибувати за кожною вимогою до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області;

- не відлучатися без дозволу суду за межі міста Кривого Рогу;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання або реєстрації;

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.202 КПК України, обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , негайно доставити до місця проживання і звільнити з - під варти.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання відділенню поліції № 4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, який повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це суд.

Ухвала в частині продовження строків тримання під вартою може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.

В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 04.08. 2021 року о 16--00 годині

Головуючий суддя І.Б. Малаховська

Судді В.В. Попов

О.І. Євтушенко