Дата документу 31.07.2021 Справа № 554/7264/21

                                     Провадження № 1-кс/554/11553/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

31 липня 2021 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

слідчого судді – Сініцина Е.М.

при секретарі – Гомлі І.А.

за участю прокурора –  Паська О.І.

слідчого - Галаган В.В.

захисника – Ємець А.М.

підозрюваного –  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Октябрського районного суду м. Полтави клопотання старшого слідчий ВРЗСТ Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області капітана поліції Галагана В.В., погоджене прокурором Полтавської окружної прокуратури Паськом О.І., по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021170420000796 від 30.07.2021 р. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кушмурун, Казахстан, громадянина України, розлученого, на цей час перебуває в цивільному шлюбі, має на триманні неповнолітніх дітей – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого, у лікарів наркологу та психіатра на обліку не перебуваючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 286-1, ч.1 ст. 135 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

31 липня 2021 року слідчий звернувся до Октябрського районного суду м.Полтави з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , на обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286-1, ч.1 ст.135 КК України, що підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів.

У клопотанні посилається на ті обставини, що 30 липня 2021 року близько 02:00 год., ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи транспортним засобом – легковим автомобілем ВАЗ 21144, номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вулиці Довженка у м.Полтаві у напрямку від вулиці Патріарха Мстислава до вулиці Грибоєдова, чим порушував п.2.9 а) Правил дорожнього руху України.

Пересуваючись на вищевказаному автомобілі, у районі будинку №82/19 по вулиці Довженка у м. Полтава, ОСОБА_1 на порушення вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України змінив напрямок свого руху ліворуч, не переконався у безпечності виконаного маневру, виїхав на зустрічну смугу для руху, будучи об`єктивно спроможним виявити небезпеку для руху у вигляді пішохода ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , котрий рухався по лівому краю проїзної частини в попутному для автомобіля напрямку, та скоїв наїзд на нього.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: політравми, відкритої черепно-мозкової травми, та був госпіталізований до КП «ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського», де на даний час перебуває у комі 3 ступеня, у тяжкому стані.

Причиною дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків стало порушення водієм ОСОБА_1 п.п. 2.9 а), 10.1 Правил дорожнього руху України згідно з якими водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Крім того, ОСОБА_1 , допустивши наїзд на пішохода ОСОБА_4 , не вжив заходів до надання потерпілому допомоги, місце дорожньо-транспортної пригоди покинув, не викликав карету швидкої медичної допомоги для доставки потерпілого в медичний заклад, – хоча мав можливість і зобов`язаний був це зробити відповідно до вимог п.2.10 (а, б, в, г, д, е) Правил дорожнього руху України, де відповідно вказано, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників поліції; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди.

Отже, ОСОБА_1 залишив потерпілого ОСОБА_4 в небезпечному для життя становищі, тобто в становищі, коли потерпілий внаслідок травм, отриманих під час дорожньо-транспортної пригоди, не міг вжити ефективних заходів до самозбереження.

30 липня 2021 року о 09:30 год. ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст.208 КПК України поблизу місця скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Слідчий зазначає, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286-1 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.135 КК України, тобто у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

При цьому, один із інкримінованих йому злочинів відноситься до категорії тяжких.

Органом досудового розслідування встановлені ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки, перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_1 , усвідомлюючи тяжкість вчиненого ним злочину та суворість покарання, яке йому загрожує, з урахуванням зазначеного стану соціальних зв`язків зможе ухилятися від слідства та суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та притягнення до кримінальної відповідальності, крім того, підозрюваний залишив місце дорожньо-транспортної пригоди; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки репутація підозрюваного, а саме неодноразові випадки притягнення у минулому до кримінальної відповідальності та повідомленням про підозру в даному кримінальному провадженні, свідчать про його зневажливе ставлення до усталених у суспільстві норм поведінки та нормативно-правових актів, та про наявність ризику продовження протиправної поведінки; незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, знищити або сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки з урахуванням встановлених деталей події, тяжкості покарання та інших зазначених вище обставин, а також того, що досудове розслідування на даний час перебуває на початковій стадії збору доказів, підозрюваний, з метою уникнення покарання, може перешкоджати об`єктивному слідству шляхом вчинення таких дій.

Інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, на переконання слідчого, неможливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 з таких причин:

- особисте зобов`язання – неможливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків.

- особиста порука – на адресу Полтавського РУП та окружної прокуратури не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_1 ;

- застава – слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу;

- домашній арешт – неможливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вищевказаних ризиків.

У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, неможливо буде запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, слідчий звернувся із даним клопотанням, та просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали з підстав, викладених у клопотанні, та просили клопотання задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 з клопотанням слідчого про застосування відносно нього запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою не погодився, разом із тим вважає повідомлену йому підозру обґрунтованою, він щиро кається в скоєному, готовий добровільно відшкодувати завдані ним збитки потерпілому, пояснив, що зазначені у клопотанні обставини дійсно мали місце, при цьому одразу після ДТП він перебував у шоковому стані, нікуди не тікав, але відійшов на сусідній провулок, при цьому з автомобілю ніяких документів він не забирав, номерні знаки не приховував. Також він має сталі соціальні зв`язки, працює, отримує достатній дохід, приблизно 25-35 тисяч гривень, судимість мав більше 10 років тому. Не має на меті переховуватися від органу досудового розслідування та впливати на інших учасників кримінального провадження.

Захисник підозрюваного адвокат Ємець А.М. заперечував проти клопотання слідчого та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та не надані докази їх наявності, ризики перераховані формально. Крім того, прокурором не доведено неможливість застосувати більш м`який запобіжний захід до його підзахисного. Зазначив, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, у нього на утриманні перебувають дружина та двоє неповнолітніх дітей, працює, має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а тому він не має на меті переховуватися від досудового розслідування. Відтак, на переконання захисника, є всі підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, застави або домашнього арешту, посилаючись на те, що він не має наміру впливати на потерпілого, свідків та переховуватися.

Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та долучені у судовому засіданні документи, приходить до таких висновків.

Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів клопотання, у провадженні ВРЗСТ Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області перебуває кримінальне провадження №№12021170420000796 від 30 липня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286-1, ч.1 ст.135 КК України.

30 липня 2021 року о 09 год. 30 хв. ОСОБА_1 був затриманий у порядку ст.208 КПК України.

30 липня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286-1, ч.1 ст.135 КК України.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин, а повідомлена ОСОБА_1 підозра є обґрунтованою. При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, слідчому судді надані докази, які, на думку суду, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286-1, ч.1 ст.135 КК України, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні матеріалами, а саме: протокол огляду місця ДТП від 30 липня 2021 року з додатками, протоколом обшуку в автомобілі від 30 липня 2021 року, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №304 від 30 липня 2021 року, показаннями свідка ОСОБА_5 від 30 липня 2021 року, показаннями потерпілої ОСОБА_6 від 30 липня 2021 року, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

В обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Проаналізувавши доводи прокурора в обґрунтування обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою відносно ОСОБА_1 слідчий суддя вважає, що ризики, визначені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України знайшли своє підтвердження, а саме: підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так як він підозрюється, серед іншого, у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п`яти до восьми років; може також впливати на потерпілого та свідків з метою впливу на їх покази щодо обставин кримінального провадження, знищити, приховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні оскільки на даний час досудове розслідування перебуває на початковій стадії, здійснюється збирання доказів, а тому існують достатні підстави вважати, що підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності може перешкоджати об`єктивному проведенню досудового розслідування шляхом вчинення вищевказаних дій.

Крім того, прокурором доведений ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній неодноразово притягувався у минулому до кримінальної відповідальності, а в даному кримінальному провадженні після скоєння дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце події, не надавши допомоги потерпілому, що свідчить про його зневажливе ставлення до усталених у суспільстві норм поведінки та вимог закону, відтак і про наявність ризику продовження протиправної поведінки з боку останнього.

Слідчий суддя відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного  ОСОБА_1 у їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров`я, міцність соціальних зав`язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.

Так, підозрюваний ОСОБА_1 працює, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в силу ст.89 КК України раніше не судимий.

Прокурором також доведено наявність достатніх підстав вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.

Інші більш м`які запобіжні заходи не можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 з таких причин: особисте зобов`язання та особиста порука не можуть бути застосовані у зв`язку з тим, що ці запобіжні заходи вимагають наявності особливої довіри до підозрюваного в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов`язків, ураховуючи наявні ризики, обставини вчинення кримінальних правопорушень останнім, що вимагає постійного контролю за його поведінкою, яка може бути досягнута лише при застосуванні запобіжного заходу, пов`язаного з позбавленням його свободи; домашній арешт – неможливо застосувати до підозрюваного у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків, відтак, за умови обрання домашнього арешту, підозрюваний зможе спілкуватися з іншими учасниками кримінального провадження та вчиняти дії з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаних злочинів, один із яких віднесено до категорії тяжких, наявність встановлених ризиків та неможливість застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, відтак з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного та в межах норм кримінального процесуального закону, а також практики Європейського суду з прав людини, розмір застави слід визначити відповідно до того ступеня довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої її застосовано, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , зокрема, злочину за ч.2 ст.286-1 КК України, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі від трьох до восьми років та відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, обставини вчинення кримінальних правопорушень, щире каяття у вчиненому, зважаючи на дані про особу підозрюваного, а також наявність ризиків, із врахуванням принципів розумності та співмірності суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (2270 грн. х 40 = 90800,00 грн.), що буде співмірним, оскільки внесення застави саме в такому розмірі достатньою мірою може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:  прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;  утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання, в зв`язку з чим воно підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 206, 309, 372,376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчий ВРЗСТ Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області капітана поліції Галагана В.В., погоджене прокурором Полтавської окружної прокуратури Паськом О.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою– задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кушмурун, Казахстан, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197  КПК України, на строк 60 (шістдесят) діб.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 30 липня 2021 року 09 год. 30 хв. по 28 вересня 2021 року 09 год. 30 хв..

Підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту у залі суду негайно.

Визначити суму застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 800 грн. (дев`яносто тисяч вісімсот гривень), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області (розрахунковий рахунок UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ,  МФО 820172,  ЗКПО 26304855), отримувач ТУ ДСАУ в Полтавській області, призначення платежу застава, справа №554/7264/20, провадження № 1-кс/554/11553/2021 до сплину терміну тримання під вартою.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи « Полтавська установа виконання покарань № 23».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань № 23» негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, слідчого суддю Октябрського районного суду м. Полтави.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

З моменту звільнення з – під варти у зв`язку із внесенням застави, визначеної у даній ухвалі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; 4 ) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 5) здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну .

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Галагана В.В., в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя                                                     Е.М. Сініцин.