БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ   Справа № 2-а-146/2010                                                         Категорія КАС: 2.6.1  

Головуючий у першій інстанції Кодінцева С.В.  

  ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

     28 квітня 2010 року                                     м. Болград

 Болградський  районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.

за участю секретаря – Бочковар Ю.В.

позивача – ОСОБА_2, представника – ОСОБА_3,

представника відповідача – Браїли О.Г.,

третьої особи – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до  Відділу державної виконавчої служби Болградського районного управління юстиції Одеської області, виконуючого обов’язки начальника відділу державної виконавчої служби Болградського районного управління юстиції Одеської області – Луданова Е.П., третя  особа ОСОБА_5 про  поновлення строку на звернення до суду, визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов’язання провести перерахунок заборгованості по аліментам, -

  ВСТАНОВИВ:  

 Позивач звернувся до суду з вищеназваним адміністративним позовом, яким просив поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом та постановити рішення про визнання дій виконуючого обов’язки  начальника відділу державної виконавчої служби Болградського районного управління юстиції Одеської області в здійсненні розрахунку заборгованості по аліментам від 29.09.2009 року за № 7626/9341 – неправомірними та зобов’язати провести розрахунок за три роки  з урахуванням його, позивача роботи на підприємстві «Південь-Енерго-Постачання Плюс» за 2006 – 2009 роки.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Болградським районним судом Одеської області 16 липня 2004 року було прийнято рішення про стягнення з нього, ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей. Про постановлене рішення йому відомо не було, участі у розгляді справи він, позивач не приймав. На підставі названо рішення було видано виконавчий лист № 2-652 від 21.06.2004 року Болградським районним судом Одеської області, відповідно до якого з нього, ОСОБА_2 стягнути аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання дітей: сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 1/3 частині з усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше встановленого законом мінімуму, починаючи з 03.06.2004 року по 02.01.2014 рік, а потім до 15.06.2020 року стягувати по ј частині.

29.09.2009 року за № 7625/9341 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Болградського районного управління юстиції Одеської області було здійснено розрахунок заборгованості по аліментам ОСОБА_2, який затверджено 30.09.2009 року в.о.начальником відділу ДВС Болградського РУЮ Одеської області, Лудановим Е.П. За вказаним розрахунком розмір заборгованості станом на 30.09.2009 рік складає 18 168.00 грн. З цим розрахунком позивач не згоден, вважає його неправомірним, оскільки державний виконавець не врахував роботу позивача в СП «Ростверк» за період з липня 2004 по січень 2005 року та роботу на підприємстві «Південь Енерго-Постачання Плюс» з 2006 року по 2009 рік та розмір отриманої заробітної плати. Позивач посилається на те, що ніколи не ухилявся від сплати аліментів и ніколи не був в розшуку за несплату аліментів. З цим розрахунком заборгованості позивач ознайомився лише в листопаді 2009 року. Постанова ДВС про відкриття провадження по виконавчому листу йому, позивачу не надсилалась і йому не було відомо про стягнення з нього аліментів. Вважає, що не з його вини не проводилось утримання аліментів з його заробітної плати. На теперішній час, він позивач не може знайти роботу, погіршився стан здоров’я, розрахунок  заборгованості по аліментам є необґрунтованим, та він позивач змозі вказану суму сплати.  

Позивач в судовому засіданні підтримав позов, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача також підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов у повному обсязі та надав пояснення з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, просила суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, розрахунок заборгованості по аліментам залишити без змін за виключенням суми 4 950 грн., яка була сплачена позивачем у січні 2010 року.

В обґрунтування своєї позиції представник відповідача надала суду заперечення на позовну заяву, в яких зазначила, що позивач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував аліменти. Відділ ДВС Болградського районного управління юстиції провів розрахунок заборгованості по аліментам з 01.04.2007 року, оскільки провадження за виконавчим листом № 2-652 від 21.06.2004 року було відкрито 13.04.2007 року після надходження виконавчого листа з відділу ДВС Іллічівського міського управління юстиції Одеської області. Заборгованість по аліментам позивачу нараховувалася  згідно ч.2 ст.182 СУ України, відповідно до якої мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Щодо звернення ОСОБА_2 до ВДВС щодо перерахунку заборгованості по аліментам, то заявнику було письмово роз’яснено, яким чином розраховувалася заборгованість (а.с.19).

Третя особа ОСОБА_5 заперечувала вимоги викладені в адміністративному позові, подала письмові заперечення, які підтримала в судовому засіданні, посилаючись на те, що позивач знав про рішення суду про стягнення з нього аліментів, знав про виконавчий лист, оскільки вона особисто доводила йому до відома, проте відповідач навмисно змінював місце роботи намагаючись приховати свої доходи. За весь період стягнення аліментів позивачем було сплачено всього 5 950 грн.(а.с.53).

 Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог   за наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 та третя особа по справі ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 16.07.2004 року стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання дітей: сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 1/3 частині з усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше встановленого законом мінімуму, починаючи з 03.06.2004 року по 02.01.2014 рік, а потім до 15.06.2020 року стягувати по ј частині (а.с.10-11).

21 червня 2004 року Болградським районним судом Одеської області видано виконавчий лист по справі № 2-652 про стягнення з позивача на користь на користь ОСОБА_5 на утримання дітей: сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 1/3 частині з усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше встановленого законом мінімуму, починаючи з 03.06.2004 року по 02.01.2014 рік, а потім до 15.06.2020 року стягувати по ј частині (а.с.21).

Виконавчий лист перебував на виконанні в відділі державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області, оскільки відповідач проживав та працював у м. Іллічівську Одеської області та 18.03.2007 року було закінчено виконавче провадження, оскільки за довідкою адресного бюро Одеської області від 16.03.2007 року боржник ОСОБА_2 був виявлений зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 Одеської області, що відносить до територіальності ДВС у Болградському районі (а.с.24, 26). Виконавчий лист, копію постанови про закінчення виконавчого провадження, розрахунок заборгованості станом на 21.03.2007 року у розмірі 6 808.96 було надіслано до ДВС Болградського району Одеської області (а.с.23-25)

Постановою державного виконавця ВДВС Болградського районного управління юстиції Одеської області 13.04.2007 р. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-652, виданого 21.06.2004, року, копія якої була надіслана божнику, позивачу по справі (а.с.28).

Державним виконавцем протягом листопада місяця 2007 року було надіслано запити до: - Держтехнагляду Болградського району з приводу наявності зареєстрованих тракторів та комбайнів у власності боржника ОСОБА_2; Всилівської сільської ради Болградського району Одеської області щодо наявності у власності боржника ОСОБА_2 нерухомого майна; - МРЕВ ДАІ Болградського РВ ГУМВС України щодо наявності у власності боржника транспортних засобів; - Болградського ДПІ, чи щодо  перебування ОСОБА_2 на обліку як платника податків з доходів  (а.с.29-30).

Аналогічні запити надсилалися державним виконавцем в 2009 році та отримано відповіді про відсутність нерухомого майна у власності боржника, про не перебування на обліку в УПФ та неотримання ним ніякого виду пенсії, про не перебування на обліку у Болградському районному центрі зайнятості, про відсутність у власності сільгосптехніки та обладнання до неї, (а.с.31, 34, 35, 36, 37).

На адресу боржника неодноразово надсилалися листи-виклики про необхідність явки до відділу державної виконавчої служби Болградського районного управління юстиції Одеської області: на 09.06.2009 р., на 13.10.2009 рік (а.с.33,38).

13.10.2009 року до ВДВС надійшла заява від ОСОБА_5 про отримання нею від ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1 000 грн. (а.с.41).

28 січня  2010 року державним виконавцем було зроблено розрахунок заборгованості по аліментам ОСОБА_2 та встановлено, що заборгованість боржника ОСОБА_2 по аліментам станом на 31.12.2009 р. становить – 18 259.20 грн., в тому числі , проте як сплачено всього 1 206.60 грн. (а.с.47).

Державна виконавча служба в Болградському районі Одеської області звернулася 4 лютого 2010 року з поданням за № 1137/9342 про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за ст. 164 КК України (а.с.48).

В зв’язку з чим, позивачем було 17 лютого 2010 року сплачено 4 950 грн. в рахунок погашення заборгованості по аліментам, про що було доведено до відома Болградський РВ ГУМВС України (а.с.49, 50).

Постановою Болградського РВ ГУМВС України від 26.02.2010 року відмовлено у порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2 на підставі ст..6 п.2 КПК України (а.с.51).

В попередньому судовому засіданні позивачем надано перерозрахунок заборгованості здійснений відділом державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області за період з 01.08.2005 року до 31.03.2007 року та загальна заборгованість по аліментам складає 3 888.56 грн. (а.с.53, 54).

З зазначеним розрахунком позивач згоден та не оскаржує.

Відділом державної виконавчої служби Болградського районного управління юстиції Одеської області  20 квітня 2010 року  за № 5003/9342 надано перерозрахунок заборгованості за яким боржник має заборгованість за період з 01.04.2007 року по 01.04.2010 рік – 10 334.26 грн.(а.с.60-64).

Загальна сума заборгованості за період  01.05.2005 року по 31.03.2010 рік становить 17 974.86 грн., в тому числі заборгованість станом на 31.03.2007 рік – 3 888.56 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 74 Закону «Про виконавче провадження» (надалі Закон № 606) розмір заборгованості по аліментах визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник в цей період не працював, заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості. Державний виконавець у разі надходження виконавчого документа повинен підрахувати розмір заборгованості по аліментах і повідомити про нього стягувача і боржника.

Відповідно до довідки «Південь Енерго-Постачання Плюс» від 30.11.2009 року за № 244, позивач працював на вказаному підприємстві трактористом та отримував заробітну плату за 2006-лютий 2009 рік у розмірі від 320 грн. до 450 грн. ( 2006 р – 4 174 грн., 2007 – 4 445 грн., 2008 – 5 175 грн., 2009 – 720 грн.).

Згідно ч.2 ст. 182 Сімейного Кодексу України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку …

Таким чином, державний виконавець при визначені мінімального розміру аліментів, який має бути сплачений боржником у відповідному місяці, повинен використовувати у розрахунку суму, визначену статтею 182 Сімейного Кодексу України, а саме суму в розмірі не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. У разі зміни розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відповідно має бути змінено і мінімальний розмір аліментів.

Посилання позивача та представника позивача на необхідність визначення заборгованості позивача по аліментам виходячи з розміру отриманої позивачем заробітної плати не відповідає вимогам діючого законодавства оскільки за вимогами  норми ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, відповідно до якої мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

 Судом перевірено розрахунок заборгованості по аліментам. Так на сина ОСОБА_8,  ІНФОРМАЦІЯ_1, позивач мав сплатити 7 331.40 грн. за період з 01.04.2007 року по 01.04.2010 рік.

рік   Прожитковий мінімум   30 %   Кількість місяців   Сума за встановлений період   Загалом за рік  

2007   з 01.04.07 – 595.00 грн.   178.50   6 (04-09)   1 071.00   1 614.60  

з 01.10.07 – 604.00 грн.   181.20   3 (10-12)   543.60  

2008   з 01.01.08 – 663.00 грн.   198.90   3 (01-03)   596.70     2 449.80  

з 01.04.08 – 678.00 грн.   203.40   3 (04-06)   610.20  

з 01.07.08 – 680.00 грн.   204.00   3 (07-09)   612.00  

з 01.10.08 – 701.00 грн.   210.30   3 (10-12)   630.90  

2009   з 01.01.09 – 701.00 грн.   210.30   10 (01-10)   2 103.00   2 568.60  

З 01.11.09 – 776.00 грн.   232.80   2 (11-12)   465.60  

2010   З 01.01.10 – 776.00 грн.   232.80   3 (01-03)   698.40   698.40  

Разом   7 331.40  

 На доньку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, якій 15.06.2008 року виповнилось 6 років, позивач мав би сплатити 6 721.02 грн. за період з 01.04.2007 року по 01.04.2010 рік.

рік   Прожитковий мінімум   30 %   Кількість місяців   Сума за встановлений період   Загалом за рік  

2007   з 01.04.07 – 463.00 грн.   138.90   6 (04-09)   833.40   1 256.40  

з 01.10.07 – 470.00 грн.   141.00   3 (10-12)   423.00  

2008   з 01.04.08 -526.00 грн.   157.80   3 (01-03)   473.40       2 231.50  

до 6 р.   з 01.04.08 – 538.00 грн.   161.40   2 міс.15 дн.  

(04 -15.06)   161.4х2=332.80  

15 х 5.38=80.70  

413.50  

після 6 р.   з 01.04.08 – 678.00 грн.   203.40   15 дн.  

(16.06-30.06)   203.4:30 дн.=6.78  

15х6.78=101.70  

101.70  

з 01.07.08 – 680.00 грн.   204.00   3 (07-09)   612.00  

з 01.10.08 – 701.00 грн.   210.00   3 (10-12)   630.90  

2009   з 01.01.09 – 701.00 грн.   210.00   10 (01-10)   2 103.00     2 568.60  

З 01.11.09 – 776.00 грн.   232.80   2 (11-12)   465.60  

2010   З 01.01.10 – 776.00 грн.   232.80   3 (01-03)   698.40   698.40  

Разом   6 754.90  

 Заборгованість на двох дітей з 01.04.2007 року по 01.04.2010 рік становить  = 14 086.30 грн.

Заборгованість станом на 31.03.2007 рік = 3 888.56 грн.(відповідно до розрахунку ВДВС Іллічівського міського управління юстиції Одеської області. РАЗОМ:  17 974.86 грн.

Сплачено всього: 7 630.60 грн. Залишок заборгованості по аліментам станом на 1.04.2010 року складає 10 344.26 грн.  

З огляду на зазначене, державний виконавець Браїла О.Г. зробила розрахунок заборгованості позивача по аліментам у відповідності до вимог виконавчого документу з дотриманням механізму визначення заборгованості, встановленого чинним законодавством України.

Статтею 5 Закону № 606 передбачено, що державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії; державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в виконавчому документі, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

З огляду на викладене, суд вважає, що підстави для визнання дій державного виконавця Болградського районного управління юстиції Одеської області  – відсутні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з березня 2009 року він не працює, у нього погіршився стан здоров’я, а тому не в змозі виплачувати аліменти, а тим паче заборгованість по аліментам. На думку позивача, заборгованість по аліментам має бути розраховано за три роки: 2006 -2009 р.  

Суд не може погодитися з такою позицією позивача, оскільки відповідно до ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються судом. Пунктами 2 та 4 ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України визначено, що суд при визначенні розміру аліментів враховує стан здоров’я, матеріальне становище платника аліментів та інші обставини, що мають істотне значення. Як зазначено в ч. 2 ст. 197 Сімейного кодексу України суд може повністю або частково звільнити платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Отже, визначення розміру аліментів, врахування при цьому стану здоров’я платника аліментів, розмір його доходів, звільнення від сплати аліментів проводиться виключно судом на підставі норм Сімейного кодексу України в порядку цивільного судочинства, як то визначено ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно ч.1 ст. 194 Сімейного кодексу України та абз. 3 п.п. 7.5.10. п. 7.5. Інструкції №74/5 стягнення аліментів за виконавчими листами за минулий час провадиться в межах трирічного терміну, що передував пред’явленню виконавчого листа до виконання.  

Суд звертає увагу, що ст. 2 КАС України визначає завданням адміністративного судочинства захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Як зазначено в ч.1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином, щодо проведення перерахування суми боргу по аліментам з урахуванням мінімальних доходів і стану здоров’я позивача, позивачем, при зверненні до суду з адміністративним позовом, обрано неналежний спосіб правового захисту.

Одночасно, відповідно до ч. 2 ст. 157 КАС України суд роз’яснює, що з відповідними позовними вимогами позивач може звернутися до місцевого загального суду за місцем проживання в порядку цивільного судочинства.  

Крім того, позивач та його представник в судовому засіданні зазначили, що про наявність боргу по аліментам позивач дізнався в кінці листопада 2009 р. після візиту державного виконавця. До суду з позовом про зобов’язання державного виконавця вчинити дії щодо перерахування суми боргу позивач звернувся 16.03.2010 року.  

Статтею 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частинами 1-2 ст.181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Отже, позивачем пропущено строк звернення з позовом до суду.  

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом.  

Поважних причин пропуску строку звернення до суду позивач суду не навів та відповідних доказів не надав

Як зазначено в частинах 1, 3 ст. 100 КАС України позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

 За наведених обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог відповідача.

 Відповідно до повідомлення Управління праці та соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області від 26.04.2010 року за № 05-1423, від 27.04.2010 року за № 05-1459, гр. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканка с. Василівка Болградського району Одеської області перебувала на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області та отримувала допомогу на дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів на дітей ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 01.11.2007 року по 31.10.2009 року в сумі   9 523.10 грн.  (а.с.66, 68-69).

Згідно п.12 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме» від 22.02.2006 р. № 189, якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв’язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, боржник зобов’язаний повернути на розрахунковий рахунок Управління праці та соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області суму раніше сплаченої тимчасової допомоги. Сума виплаченої тимчасової допомоги 9 523.10 грн. має бути перерахована  ОСОБА_2 на розрахунковий рахунок УПСЗН № 35415096000822, УДК 828011, код 03194766.

Решта суми заборгованості 811.16 грн. має бути сплачена ОСОБА_2 на користь стягувача ОСОБА_5.

 На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 17, 18, 69-71,158-164, 167, 186, 254  КАС України, суд, -  

ПОСТАНОВИВ:  

 В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до  Відділу державної виконавчої служби Болградського районного управління юстиції Одеської області, виконуючого обов’язки начальника відділу державної виконавчої служби Болградського районного управління юстиції Одеської області – Луданова Е.П., третя  особа ОСОБА_5 про  поновлення строку на звернення до суду, визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов’язання провести перерахунок заборгованості по аліментам  за три роки  - відмовити.  

     Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

    Суддя:                                 С.В.Кодінцева