Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/1348/21

Провадження № 2-а/273/5/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2021 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Новицького Є. А. , розглянувши у відкритому судовому засіданні  за правилами  спрощеного позовного  провадження без виклику сторін адміністративну справу за  позовом ОСОБА_1 до Новоград-Волинського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області, інспектора СРПП ВПД №1 Новоград-Волинського РВП сержанта поліції Каленського Олександра Володимировича про скасування постанови про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В :

До суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про притягнення його до адміністративної за ч 5 ст 121, ч 2 ст 122, ч 2 ст 126 КУпАП.

Позов обґрунтовано тим, що 14.05.2021 поліцейський СРПП ВПД №1 Новоград-Волинського ГУНП в Житомирській області сержант поліції Каленський О.В. виніс постанову серії БАБ №921068 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 3 400 грн за ч 5 ст 121, ч 2 ст 122, ч 2 ст 126 КУпАП.

Із вказаними рішеннями поліцейського Олійник Ю.В. не погоджується з огляду на те, що він керував електромопедом з потужністю двигуна 1 200 Вт.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 вирішив звернутися до суду із вказаним позовом.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву згідно якої заперечував щодо задоволення позову. При цьому, зазначив, що мопед марки FADA модель SPIN з потужністю двигуна 1.2 кВт є транспортним засобом та вимагає отримання посвідчення водія відповідної категорії на його керування.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 14.05.2021 поліцейський СРПП ВПД №1 Новоград-Волинського ГУНП в Житомирській області сержант поліції Каленський О.В. виніс постанову серії БАБ №921068 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 3 400 грн за ч 5 ст 121, ч 2 ст 122, ч 2 ст 126 КУпАП (а.с. 6)

Згідно талону на засіб наземного транспорту вказаний талон є документом, що підтверджує володіння та користування засобом наземного транспорту на законних підставах та наявність майнових прав на цей засіб. Засіб наземного транспорту марки «FADA», моделі «SPIN» обладнаний елекричним двигуном потужністю 1 200 Вт (а.с. 7).

З пояснень позивача вбачається, що саме за керування вказаним транспортним засобом його було притягнуто до адміністративної відповідальності, що відповідачами не заперечується.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про дорожній рух», порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, осіб, які рухаються в кріслах колісних, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, осіб, які рухаються в кріслах колісних, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху (далі-ПДР), що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1.10 ПДР, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Відповідно до п. 3 розділу «Загальні положення» Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993 р. (із змінами), транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії, до категорії А1 належать мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Відповідно до п. 2.13. ПДР, право на керування транспортними засобами особам може бути надано мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії А1, А) - з 16-річного віку.

До категорії А1 належать мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Відповідно до п. 2.1. ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі  посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту — технічний талон).

Системний аналіз зазначених положень нормативно-правових актів свідчить проте, що обов`язок мати посвідчення водія на право керування транспортним засобом категорії А1 поширюється лише на водіїв, що керують відповідними транспортними засобами, що відносяться до механічних, тобто з потужністю електродвигуна понад 3 та до 4 кВт.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного суду від 01.03.2018 у справі № 278/3362/15-к.

Отож, транспортний засіб, зокрема скутер, з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна становить понад 3 кВт.

Наявність посвідчення водія та реєстраційного документа передбачено виключно для "механічних" транспортних засобів. Механічними вважають електроскутери з електродвигуном потужністю від 3 до 4 кВт, а також всі ТЗ з двигуном внутрішнього згорання. Якщо електричний скутер має потужність менш ніж 3 кВт, він не належить до категорії "Механічний" і, відповідно, не передбачає для водія необхідності мати при собі посвідчення водія та реєстраційного документу.

Частиною 1 ст.9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП (в редакції, чинній станом на 31.01.2021 р.), керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи, що мопед, яким керував позивач, не відноситься до механічних транспортних засобів, суд доходить висновку про відсутність з його боку порушень передбачених ч 2 ст 126 КУпАП, як зазначено в оскаржуваній постанові, та про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КпАП України, що є правовою підставою для задоволення позовуа частині скасування постанови за ч 2 ст 126 КУпАП.

Також суд звертає увагу на те, що жодних доказів за фактом вичнення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч 5 ст 121 КУпАП до справи не додано, бльше того, відповідач в обгрунтування своїх заперечень, відповідно до ст. 255 КУпАП та ст. 77 КАС України не надано таких доказів і до поданого до суду відзиву на позовну заяву.

На підставі вище зазначеного, суд приходить до висновку, що відповідачем в порушення вимогст.280КУпАП додатково не було встановлено, чи було вчинено правопорушення, чи винен позивач в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно дост. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

На підставі вище зазначеного суд приходить до висновку, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч 5 ст 121, ч. 2 ст. 126 УпАП, є недоведеним.

Окрім зазнаного вище, суд звертає увагу на положенняст. 245 КУпАП, якою визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В той же час, в порушення вказаних вимог, відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином за таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню за ч 5 ст 121 КУпАП.

Крім того, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про стягнення на його користь судових витрат.

Так , у постанові Верховного Суду від 22.12.2018 у справі №826/856/18 зазначено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому закономпорядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, представником позивача на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу подані документи: копію договору, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та банківську квитанцію (а.с.10, 11,2).

Відповідно до ч. 1ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

З аналізу цитованих положень закону вбачається, що при заявлені вимоги про стягнення витрат, пов`язаних з розглядом справи - на професійну правову допомогу, особа, яка заявила таку вимогу, повинна довести, що понесені нею витрати, пов`язані саме з розглядом справи у суді.

Враховуючи вище викладене, а також положення ч. 1 ст. 139 КАС України, а також правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, суд приходить до висновку, що зв`язку із задоволенням позову судові витрати підлягають стягненню на користь позивача із суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі Новоград-Волинського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області.

Керуючись ст.ст.122, 222, 251, 252, 258, 268, 278-280, 283-285, 288 КУпАП України, ст.ст.  2, 13, 72-73, 79, 90, 132, 139, 241-246,  286, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Скасувати постанову серії БАБ №921068 від 14.05.2021 винесену поліцейським СРПП ВПД №1 Новоград –Волинського ГУНП в Житомирській області сержантом поліції Каленським Олександром Володимировичем про накладення штрафу на ОСОБА_1 в розмірі 3400 грн за ч 5 ст 121, ч 2 ст 122, ч 2 ст 126 КУпАП.

Стягнути з Новоград-Волинського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області (Код ЄДРПОУ 40108625) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 454 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн.

Рішення може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду на протязі десяти днів.

Суддя Є.А. Новицький