Справа № 331/3893/21

Провадження № 1-кп/331/506/2021

УХВАЛА

IМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2021 року                                                м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді                                                          Кольц Д.М.,

за участю секретаря судового засідання               Дорофєєвої М.А.,

прокурора                                                                Соколовської Т.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Соколовської Тетяни Вікторівни про закриття провадження за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080020002020 від 13.06.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.1 КК України

ВСТАНОВИВ:

19.07.2021 року до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання прокурора Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Соколовської Тетяни Вікторівни про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080020002020 від 13.06.2016 року за ознаками ст. 186 ч.1 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності по матеріалам кримінального провадження, у разі якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.

Відповідно до клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 13.06.2016 року, приблизно о 09 годині 45 хвилин, невстановлена особа, знаходячись у під`їзді № 3 будинку №97 по пр. Соборний в м. Запоріжжя, шляхом ривку, відкрито заволоділа майном гр. ОСОБА_1 , чим спричинила останній матеріальну шкоду на суму 1558 гривень.

Допитана в якості потерпілої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомила, що 13.06.2016 року, приблизно о 09 годині 45 хвилин, знаходячись на сходах між 3-м та 4-м поверхом у під`їзді № 3 будинку АДРЕСА_1 зустріла незнайомого чоловіка. При собі потерпіла мала жіночу сумку, в якій знаходились пенсійне посвідчення на ім`я ОСОБА_1 , грошові кошти та мобільний телефон «SAMSUNG». В цей момент потерпіла відчула різкий ривок за сумку, яка знаходилась в її руці. Після чого вказаний вище чоловік разом з викраденою сумкою направився на 1-й поверх під`їзду та зник в невідомому напрямку. Далі потерпіла звернулась до співробітників поліції.

Проведеним оглядом місця події, а саме під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_1 , отримати доказів, які б мали відношення до вчиненого кримінального правопорушення, не вдалося.

В ході проведення досудового розслідування було надане доручення в порядку ст. 40 КПК України на встановлення особи, яка вчинила вказаний злочин, встановлення свідків та очевидців кримінального правопорушення, а також місцезнаходження викраденого майна.

На виконання доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України, по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.06.2016 року № 12016080020002020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, вжитими заходами встановити особу злочинця та місцезнаходження викраденого майна, а також вилучити його не виявилося можливим. Також встановлено, що відеоспостереження у місці вчинення кримінального правопорушення не ведеться.

Допитані в якості свідків особи, які знаходились того ж дня поблизу місця вчинення кримінального правопорушення інформації, яка б становила інтерес для кримінального провадження не надали.

Таким чином, враховуючи проведений в ході досудового розслідування обсяг слідчих (розшукових) дій, на даний час встановити особу, яка вчинила описане вище кримінальне правопорушення (злочин) та отримати достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), не вдалося.

В судовому засіданні прокурор підтримала вказане клопотання, просила провадження закрити, з підстав того, що особа, яка вчинила злочин не встановлена, строки давності притягнення до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення сплинули, зазначила, що наразі у даному кримінальному провадженні проведено повний обсяг процесуальних, слідчих (розшукових) дій; обставин, які б перешкоджали здійснити інші необхідні процесуальні дії не має.

Зазначила також, що 17.10.2019 року набрав чинності Закон України від 04.10.2019 року № 187-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства», яким частину першу ст. 284 КПК України доповнено пунктом 3-1, згідно якого кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Потерпіла у судове засідання не з`явилась, про дату час та місце розгляду клопотання повідомлялась належним чином, жодних клопотань та заяв суду не направила. Суд на місці ухвалив розгляд клопотання проводити за відсутності потерпілої.

В судовому засіданні було встановлено, що відділом поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016080020002020 від 13.06.2016 року за ознаками ч. 1 ст. 186 КК України.

За приписами ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст.7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до положень ч.2 ст.9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Стаття 25 КПК України визначає, що прокурор, слідчий в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення зобов`язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Згідно ч.1 ст.219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Згідно з ч.4 ст.38 КПК України, орган досудового розслідування зобов`язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Аналіз вищенаведених положень Кримінального процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що рішенню про закриття кримінального провадження за будь-якою із підстав, що визначені у ч.1 ст.284 КПК України має передувати повне, всебічне та неупереджене дослідження усіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 3 ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень п. 4 ч. 1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.

Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України покладається на слідчого, прокурора, та у встановлених цим Кодексом випадках - потерпілого.

У контексті наведеного, всебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення та винуватості особи, а по-друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу.

Повнота дослідження обставин кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні, використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов`язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Закриття кримінального провадження це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження та оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

Аналіз зазначених процесуальних норм права приводить до висновку, що підставою для закриття кримінального провадження необхідна наявність одночасно двох обставин, а саме: закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (ст. 49 КК України) та неможливість досудового слідства встановити особу, яка вчинила кримінальне правопорушення. При цьому, не можливість встановлення особи, повинно бути доведено доказами, які б давали суду можливість дійти до висновку, що органами досудового розслідування було вжито всіх можливих заходів для встановлення особи.

З матеріалів досудового розслідування встановлено, що відомості про правопорушення внесено до ЄРДР 13 червня 2016 року на підставі заяви потерпілої ОСОБА_1 .

Згідно наданих прокурором матеріалів вбачається, що окрім допиту потерпілої та огляду місця події, станом на 2016 рік будь-яких слідчих дій не проводилось.

Вказане розслідування аж ніяк не може вважатись ефективним, ретельним, безстороннім, сумлінним та таким, що спрямоване на виконання завдань кримінального провадження.

Суд вважає, що таке використання органами досудового розслідування норми, що була запроваджена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» та введена в дію 17 жовтня 2019 року, як можливості закінчити досудове розслідування кримінального провадження шляхом закриття судом на підставі п. 3-1 ч.1 ст.284 КПК України, суперечить завданням та загальним засадам, встановленим чинним КПК України.

Відтак, в даному випадку, закриття кримінального провадження на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України суперечитиме принципу верховенства права та матиме формальний характер.

На підставі ст. 284, 369-372, 376 КПК України,

УХВАЛИВ :

В задоволенні клопотання прокурора Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Соколовської Тетяни Вікторівни про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080020002020 від 13.06.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 04.08.2021 року о 12-45 годині.

Суддя                                                                Д.М. Кольц