Справа № 752/3224/21

Провадження № 2/752/5102/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 червня 2021 року місто Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кахно І. А.,

за участю секретаря Чабанюк І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Києві в порядку спрощеному позовного провадження без виклику сторін в судове засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Дмитро Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , звернулась до суду зуказаним позовом, у якому просить визнати виконавчий напис нотаріуса № 5042 від 02 листопада 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т. В. про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк») код ЄДРПОУ 23494714, заборгованість у розмірі 4 071 дол. США 33 центи (на день вчинення цього напису, згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют 28,45 (становить: 115 829, 33 грн) та 1500 грн 00 коп., таким, що не підлягає виконанню; вирішити питання про стягнення на користь позивача судових витрат.

Позов обґрунтований тим, що 02 листопада 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т. В. вчинено виконавчий напис № 5042 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь АТ «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714, заборгованість у розмірі 4 071 (чотири тисячі сімдесят один) дол. США 33 центи (на день вчинення цього напису, згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют 28,45 становить: 115 829 (сто п`ятнадцять тисяч вісімсот двадцять дев`ять) грн 33 коп.

Виконавчий напис № 5042 не містить інформації про те, коли боржником допущено прострочення платежів і в якій сумі. Сума, що визначена відповідачем, як заборгованість позивача є спірною з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6.4. кредитного договору № SME0002757 від 31 липня 2007 встановлено, що до вимог щодо виконання грошових зобов`язань, які випливають з цього договору встановлюється позовна давність 5 (п`ять років).

Відповідно до додатку № 1 від 29 травня 2009 до кредитного договору № SME0002757 від 31 липня 2007 року датою останнього внеску визначено 21 вересня 2011 року.

У виконавчому написі № 5042 зазначено, що стягнення проводиться за період з 01 липня 2017 року по 01 липня 2020 року.

Виконавчий напис № 5042 від 02 листопада 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т. В., суперечить вимогам статтей 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», оскільки нотаріус, вчиняючи виконавчий напис, не врахував відсутності безспірності заборгованості; з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 63783878, належні докази, про розмір заборгованості у вигляді розрахунку такої заборгованості, який би підтверджував безспірність вимог та власне давав можливість встановити дату виникнення права вимоги у відповідача до позивача, у матеріалах виконавчого провадження відсутні.

Отже, так як виконавчий напис № 5042 від 02 листопада 2020 року суперечить вимогам статей 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», а також із наявних письмових доказів слідує, що на момент вчинення виконавчого напису минуло більше трьох років з дня виникнення права вимоги за договором № SME0002757 від 31 липня 2007 року, та відсутні будь-які належні та допустимі докази, про розмір заборгованості у вигляді розрахунку такої заборгованості, які б підтверджували безспірність цих вимог, виконавчий напис нотаріуса № 5042 від 02 листопада 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т. В., підлягає визнаню таким, що не підлягає виконанню.

Процесуальні дії у цивільній справі

01 лютого 2021 року постановлено ухвалу про забезпечення позову, якою зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 02 листопада 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т. В., зареєстрованого в реєстрі за № 5042, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № SME0002757 від 31 липня 2007 року.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 01 лютого 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Аргументи учасників справи

21 квітня 2021 року на електронну адресу суду та 26 квітня 2021 року засобами поштового зв`язку на адресу суду надійшов відзив АТ «Альфа-Банк», яким представник банку заперечував проти задоволення позову в повному обсязі з наступних підстав.

З тексту оскаржуваного виконавчого напису вбачається, що стягнення заборгованості (тобто реалізація відповідачем права вимоги до позивача) здійснюється за період з 01 липня 2017 по 01 липня 2020, тобто до моменту висунення вимоги щодо виконання зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі. Ппозивач акцентує увагу на тому, що сплив саме строк позовної давності. При цьому позивач підміняє поняття строк звернення для вчинення виконавчого напису нотаріуса поняттям строку позовної давності. Отже, твердження представника позивача, стосовно того, що позивач, виконав зобов`язання є необґрунтованими та не доведеними. Представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 не надано жодного документа, що підтверджує виконання зобов`язань у повному обсязі будь-то довідкою про відсутність заборгованості або квитанцією про сплату заборгованості тощо. Вбачається, що станом на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису зобов`язання за кредитним договором не були належним чином виконані, а отже не припинені, відповідач наділений правом вимагати від позивача виконання зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі. У зв`язку з цим вбачається, що банк мав право звернутись до нотаріуса для вчинення виконавчого напису нотаріуса, та товариство звернулось до нотаріуса в межах строків звернення до нотаріуса для вчинення оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини

Судом установлено, що 02 листопада 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т .В. був вчинений

виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі під № 5042, яким запропоновано стягнути на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № SME0002757 від 31 липня 2007 року, який укладений між ЗАТ «Альфа-Банк» (правонаступником є АТ «Альфа-Банк» (відповідач) та ОСОБА_1 (позивач) так як строк платежу за кредитним договором настав, боржником допущено прострочення платежів, стягнення заборгованості проводиться за період з 01 липня 2017 року по 01 липня 2020 року.

Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом на підставі кредитного договору № SME0002757 від 31 липня 2007 року, укладеного між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , який з урахуванням додаткової угоди від 29 травня 2009 року до кредитного договору № SME0002757 від 31 липня 2007 року встановлювала строк кредитування - 50 (календарних місяців), тобто строком з 31 липня 2007 року по 21 вересня 2011 року.

Із матеріалів справи вбачається, що у 2011 році ПАТ «Альфа-Банк» звернулось з третейського суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитним договором № SME0002757 від 31 липня 2007 року, за результатами розгляду якого 31 березня 2011 року ухвалено рішення, яким позовні вимоги банку задоволені в повному обсязі та стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором та витрати зі сплаті третейського збору.

Викладені вище обставини встановлені ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 жовтня 2017 року, якою по суті розгляду задоволено заяву ОСОБА_1 та скасовано повністю рішення Постійно діючого Третейського суду при всеукраїнській громадській організації Всеукраїнській фінансовий союз від 31 березня 2011 року у справі № 1118-9/188/11 за позовом АТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Норми права, які застосовував суд, мотиви суду

Відповідно до положень статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Положеннями статті 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно положень статті 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до положень пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності із встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Нормативними положеннями пункту 10 Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні від 07 лютого 2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі по тексту - Порядок).

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі по тексту - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.

При цьому, стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення, так само, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати, а також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Установлено, що на час вчинення оспорюваного виконавчого напису від 20 листопада 2020 року за реєстровим № 5042, яким стягнуто безпосередньо заборгованість за кредитом, кінцевий термін повернення основної заборгованості настав - 01 жовтня 2011 року, та разом із тим банком скориставшись свої правом на дострокове повернення заборгованості звернувся у 2011 році до Постійно діючого Третейського суду при всеукраїнській громадській організації Всеукраїнській фінансовий союз із позовом про стягнення заборгованості, тому перебіг позовної давності для вчинення виконавчого напису розпочався з 2011 року та станом на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису, а саме, на 20 листопада 2020 року безсумнівно минуло більше трьох років з дня виникнення права вимоги.

Тобто, з дня виникнення права вимоги у кредитора до позивача станом на час вчинення виконавчого напису минуло більше трьох років.

У той же час, за виконавчим написом стягнуто заборгованість за період з 01 липня 2017 року по 01 липня 2020 року, що не відповідає приписам статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат".

Крім того, стягуючи з позивача суму заборгованості, в тому числі і за відсотками та комісією, за період з 01 липня 2017 року по 01 липня 2020 року, приватний нотаріус не врахував висновки, наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13 (провадження № 14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16 (провадження № 14-318цс18), відповідно до якого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Тобто, нотаріус порушив законність нарахування відсотків і комісії за кредитним договором, оскільки після 21 вересня 2011 року, тобто після настання строку виконання кредитного договору, кредитор міг здійснювати лише нарахування згідно з приписами частини другої статті 625 ЦК України 3% річних та інфляційних втрат на суму боргу.

За встановлених обставин відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості, що виник на підставі кредитного договору № SME0002757 від 31 липня 2007 року та зазначений у виконавчому написі нотаріуса є безспірним за строком позовної давності, та нарахованими відсотками та комісією що підтверджується, між тим, постановою Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі 761/31911/16 та свідчить про порушення Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відтак, вказана у виконавчому написі сума є не безспірною.

Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які спростовують безспірність суми боргу, зазначеної у виконавчому написі нотаріуса, що оскаржується.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до положень статей 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Виходячи з вищевикладеної норми, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати з сплати судового збору за подачу позовної заяви в розмірі 908 грн та судового збору за подачу заяви про забезпечення позову у розмірі 454 грн, платіжні доручення про сплату позивачем зазначених коштів, міститься в матеріалах справи.

Так, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача подано копію договору від 01 грудня 2020 року про надання правової допомоги, описовий лист у справі № 01/12/2020 року про виконання роботи у зв`язку із умовами договору, та прибутковий касовий ордер № 16/12/2020 від 16 грудня 2020 року на суму 1500 грн та прибутковий касовий ордер № 18/12/2020 від 18 грудня 2020 року на суму 11 900 грн.

З приводу визначення розміру витрат, які підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, та понесені позивачем як витрати на правову допомогу, суд зазначає наступне.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежне від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 цього Кодексу).

Враховуючи вище викладене, обсяг наданої правової допомоги, витрачений представником позивача час для підготовки до судового провадження, складність справи, що розглядалась за правимлами спрощеного позовного провадження та фактично сплачені грошові кошти за послуги адвоката, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заявлені судові витрати на правову допомогу у розмірі 13 400 грн.

Керуючись статями 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Дмитро Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис нотаріуса № 5042 від 02 листопада 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Тарасом Володимировичем, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ленінським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 04 лютого 1998 року, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714), заборгованість у розмірі 4 071 дол. США 33 центи (на день вчинення цього напису, згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют 28,45 (становить: 115 829, 33 грн.) та 1500 грн 00 коп,. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 1 362,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 13 400 грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач - акціонерне товариство «Альфа-Банк», адреса: м. Київ вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ: 23494714.

Третя особа - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, адреса: м. Івано-Франківськ вул. Коновальця Євгена, 433, кім. 28-29.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Дмитро Олександрович, адреса: м. Миколаїв вул. Пушкінська, 17-а, офіс 13.

Суддя І. А. Кахно