УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2021 року

м. Київ

справа №761/11915/21

провадження № 51-3773ск21

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:

головуючого Антонюк Н. О.,

суддів: Маринича В. К., Стефанів Н. С.,

розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 30 березня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 29 червня 2021 року і

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 березня 2021 року повернуто клопотання засудженого ОСОБА_1 про приведення вироку Апеляційного суду Херсонської області від 10 червня 2008 року у відповідність до вимог Кримінального кодексу України ( далі - КК) 1960 року, та роз`яснено йому право на звернення з таким клопотанням до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання або який ухвалив вирок.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 червня 2021 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вищевказану ухвалу місцевого суду.

У касаційній скарзі порушується питання про перегляд оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку.

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги, додані до неї судові рішення та дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.

Згідно з пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження якщо:

1) касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку;

2) з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 424 КПК у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Виходячи із викладеного, ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 30 березня 2021 року не може бути предметом касаційного оскарження.

Щодо ухвали Київського апеляційного суду від 29 червня 2021 року, то колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 399 КПК, ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.

Разом з тим, хоча зазначене рішення апеляційного суду і є предметом перегляду суду касаційної інстанції, однак колегія суддів вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження з підстав, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК.

Як вбачається з матеріалів провадження, ухвалою місцевого суду від 30 березня 2021 року було повернуто клопотання засудженого ОСОБА_1 про приведення вироку Апеляційного суду Херсонської області від 10 червня 2008 року у відповідність до вимог КК 1960 року.

Апеляційний суд, переглядаючи вищевказану ухвалу місцевого суду відмовив у відкритті апеляційного провадження, мотивуючи своє рішення тим, що вимоги ч. 6 ст. 539 КПК передбачають оскарження ухвал місцевого суду лише про задоволення або відмову у задоволенні клопотання поданого в порядку ст. 537 КПК.

Тобто предметом апеляційного оскарження відповідно до кримінального процесуального законодавства України є лише ухвала суду, прийнята за результатами розгляду клопотання по суті. Ухвала про повернення клопотання засудженого про приведення вироку у відповідність із роз`ясненням того, що засуджений має право на звернення з цим клопотанням до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання або який ухвалив вирок, не є ухвалою, постановленою по суті розгляду.

Оскільки у цьому кримінальному провадженні місцевий суд повернув клопотання засудженого про приведення вироку Апеляційного суду Херсонської області від 10 червня 2008 року у відповідність до вимог КК 1960 року, то це рішення не підлягає апеляційному оскарженню.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, встановивши, що апеляційну скаргу подано на ухвалу місцевого суду, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку прийняв обґрунтоване рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Оскільки з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень убачається, що підстав для її задоволеннянемає, Суд вважає за необхідне відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК відмовити у відкритті касаційного провадження.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 30 березня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 29 червня 2021 року.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

Н. О. Антонюк В. К. Маринич Н. С. Стефанів