Справа № 171/795/21

2-о/171/42/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

30 липня 2021 року                                                                  м. Апостолове                   Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді                                                        Семенової Н.М.,

за участю секретаря судового засідання                     Ровної Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Апостолове в цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Апостолівської об`єднаної територіальної громади про встановлення факту непроживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, про встановлення факту реєстрації шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

14.04.2021 р. позивач звернувся до суду з вказаним позовом, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_5 . На її майно відкрилася спадщина. До складу спадщини входить земельна ділянка, виділена на її ім`я для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Михайлівської сільської ради площею 5.900 га, що належала їй на підставі державного акта ІІ-ДП № 131858, виданого 11.12.2001 року Михайлівською сільською радою народних депутатів. Заповіт померла не складала, її майно спадкується за законом. Спадкоємцями померлої ОСОБА_5 за законом є він та спільні діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ні він, ні діти заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подавали, так як всі були зареєстровані в одному житловому приміщенні, в якому жила та була зареєстрована померла ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ), однак, на момент смерті спадкодавиці в будинку разом з нею постійно проживав лише позивач.

На час відкриття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 їхній доньці ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було 16 років, вона навчалась у м. Кривому Розі, була неповнолітньою, тому вона, як і позивач, вважається такою, що прийняла спадщину після померлої.

Інші спадкоємці померлої з нею не проживали, проживали окремо (в іншому населеному пункті), з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися, претензій щодо спадкування майна матері не заявляли та не заявляють.

Позивач, як спадкоємець за законом після смерті дружини звернувся до нотаріуса Романченко Ю.В. із заявою про прийняття спадщин за законом. Нотаріус відмовила йому у видачі свідоцтва на Ѕ частку земельної ділянки (іншу 1/2 земельної ділянки має успадкувати наша молодша дочка ОСОБА_9 ), повідомивши, що факт реєстрації інших дітей померлої за однією адресою із нею на час відкриття її спадщини свідчить про прийняття ними спадщини матері, і, тому, як зї черги за законом я можу претендувати лише на 1/4 частку спадщини дружини. Крім того, зазначила, що відсутні документи, що підтверджують факт реєстрації шлюбу з померлою. Як з`ясувалось, у свідоцтві про реєстрацію нашого з ОСОБА_5 шлюбу її ім`я записано « ОСОБА_10 ».

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідачі в призначений час в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомив, надали до суду заявив яких позовні вимоги позивача визнають в повному обсязі, не заперечують проти його задоволення.

Представник виконавчого комітету Апостолівської міської ради у судове засідання не з`явиввся, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд позову у їх відсутність, проти позовних вимог не заперечують.

Дослідивши письмові докази, перевіривши наведені сторонами обставини, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 19.11.2020 року Апостолівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Відповідно до свідоцтва про одруження, 22.06.1993 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженець с. Михайлівка Апостолівського району Дніпропетровської області та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області зареєстрували свій шлюб, актовий запис № 6, серії № 514491.

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 19.05.2021 р., 22.06.1993 року Виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженець с. Михайлівка Апостолівського району Дніпропетровської області та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області зареєстрували шлюб. Відповідно до висновку 16 грудня 2020 р. Апостолівського РВ ДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області внесено зміни про наречену, заміна власного ім`я « ОСОБА_10 » змінено на « ОСОБА_10 ».

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_2 , батьками якого в свідоцтві записані: батько - ОСОБА_1 , мати ОСОБА_5 , місце реєстрації Михайлівська сільська рада Апостолівського району Дніпропетровської області.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 народилася ОСОБА_12 , батьками якої в свідоцтві записані: батько - ОСОБА_1 , мати ОСОБА_5 , місце реєстрації Михайлівська сільська рада Апостолівського району Дніпропетровської області.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 народилася ОСОБА_13 , батьками якої в свідоцтві записані: батько - ОСОБА_1 , мати ОСОБА_5 , місце реєстрації Михайлівська сільська рада Апостолівського району Дніпропетровської області.

Відповідно до довідки про склад зареєстрованих у житловому приміщенні за період з 22.05.1997 року по 14.01.2018 р. в буд. АДРЕСА_1 зареєстровані заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка знята з реєстрації 14.01.2018 року.

Відповідно до акту обстеження від 21.12.2020 року встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , 1970 року народження, його дружина ОСОБА_5 , 1976 року народження (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ), син ОСОБА_2 , 1993 року народження, дочка ОСОБА_13 (в шлюбі ОСОБА_14 ), 1997 року народження, дочка ОСОБА_15 (в шлюбі ОСОБА_16 ), 2002 року народження. З`ясовано, що син ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_3 , не проживають за вищевказаною адресою з 2015 року, працюють та мешкають м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Дочка ОСОБА_4 з 2016 року фактично проживає в с. В. Костромка Апостолівського району Дніпропетровської області. Встановлено, що на момент смерті ОСОБА_5 разом з нею постійно проживав тільки її чоловік ОСОБА_1 . Інші зареєстровані в будинку не проживали.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи №131/2020, заведеної 27.11.2020 року після смерті ОСОБА_5 , спадщину після смерті спадкодавці ОСОБА_5 прийняв її чоловік ОСОБА_1 , шляхом подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини від 27.11.2020 року. В даній заяві заявник зазначає, спадкоємцями за законом першої черги є неповнолітня донька померлої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка вважається такою, що прийняла спадщину, донька померлої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , та син померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які зареєстровані за місцем реєстрації померлої на час відкриття спадщин, але фактично не проживали за місцем реєстрації і вважаються такими, що спадщину не прийняли.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 сімейного кодексу України ІНФОРМАЦІЯ_10 народилася ОСОБА_11 , номер актового запису № 360.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не відмовився від неї в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який на час відкриття спадщини не проживав разом із спадкодавцем, для прийняття спадщини має подати в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини. Відповідно до ч.1 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Положеннями ч.ч.1, 6 ст.29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно з вимогами ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік, а місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.

Аналіз наведених норм права дозволяє сформулювати суду висновок про те, що сама по собі реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не може бути підтвердженням, відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, своєчасності й повноти прийняття спадщини спадкоємцем. Для цього, окремо слід довести факт постійного (спільного й безперервного) проживання спадкоємця зі спадкодавцем станом на день смерті останнього.

Дослідженими судом доказами підтверджено факт непроживання відповідачів – ОСОБА_3 , ОСОБА_2 за місцем своєї реєстрації, в тому числі станом на 14.01.2018 р. день смерті спадкодавіці – ОСОБА_5 .

Також суд враховує ту обставину, що відповідачі, не проживаючи разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, та протягом достатньо часу до цього, протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, заяву про прийняття спадщини не подавали, тому не можуть вважатися особою, яка прийняла спадщину.

Згідно ст.1298 ЦК України - свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1300 ЦК України за згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину. На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину. У випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Частинами другою та шостою статті 29 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно з пунктами 3.21, 3.22 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, у редакції на момент відкриття спадщини, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Зі змісту наведених норм закону вбачається, що під постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем розуміється як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця, на момент смерті спадкодавця, зареєстрованого у передбаченому законом порядку права на постійне проживання з останнім за однією адресою.

Частина третя статті 1168 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

З урахуванням встановлених судом обставин справи, оцінивши досліджені судом докази з точки зору їх належності, допустимості, достатності та достовірності в їх сукупності, суд дійшов переконання, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10-12, 81, 133, 223, 263-265, 280-282, ЦПК України, на підставі ст. ст.1216, 1223, 1261, 1268, 1298, 1300 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Апостолівської об`єднаної територіальної громади про встановлення факту непроживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, про встановлення факту реєстрації шлюбу задовольнити..

Визнати факт непроживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із спадкодавцем ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини.

Встановити факт, що 22.06.1993 року виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області шлюбу, актовий запис № 6, зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:                                 Н.М.Семенова