Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #95890494

Єдиний унікальний номер 235/4040/21

Провадження №2/235/1461/21







РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2021 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Бородавки К.П. за участю секретаря судового засідання Григор`євої С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Покровська в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) в особі представника – адвоката Токарєвої О.Г. звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з ПрАТ «ШУ «Покровське» (далі - відповідач) на свою користь грошову компенсацію у розмірі 70 760 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди. Також позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що з відповідачем перебував у трудових відносинах з 17.06.2002, 21.07.2017 – звільнений за ст.38 КЗпП України за власним бажанням. Вказує, що в умовах впливу шкідливих факторів позивач пропрацював 11 років 5 місяців 4 дні та за час роботи в шкідливих умовах набув професійне захворювання, а саме, основний діагноз: хронічний бронхіт II ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий і базальний пневмосклероз, ЛН II ст. (другого ст.); супутній діагноз: хронічний гастрит. За висновками МСЕК від 14.04.2021 при первинному огляді позивачу було встановлено 40% втрати професійної працездатності безстроково та визнано інвалідом третьої групи за профзахворюваннями на строк до 01.05.2023.

Вважає, що ушкодженням здоров`я йому спричинено моральну шкоду, яка відповідачем не відшкодована та полягає в тому, що він став інвалідом, втратив 40% професійної працездатності, у нього виявлено професійне захворювання, він тривалий час знаходився на лікуванні та обстеженнях, і не відомо, які наслідки такого впливу чекають нього у майбутньому.

Стверджує, що наслідками професійних захворювань стали: частий кашель, який не приносить полегшення; приступи недостачі повітря; під час приступів навіть незначні рухи викликають пекучі болі; швидка втомлюваність, задуха, яка посилюється при фізичному навантаженні, що спричиняє і моральні страждання; фізичний біль носить постійний характер. Позивач став роздратованим, не має можливості реалізувати свій звичний уклад життя, у нього порушився сон. Зауважує, що на його утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей. Вказані обставини впливають на якість життя позивача та спричиняють йому моральні страждання, які він оцінює в 70 760 грн, виходячи з прожиткового мінімуму на 01.12.2020 (1769 грн) та відсотків втраченої працездатності.

Ухвалою суду від 15.06.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.32).

Відповідач надіслав до суду відзив на позов, за змістом якого просить в позові відмовити з підстав необґрунтованості. Вказує, що позивач був ознайомлений з умовами праці, які відносяться до шкідливих та свідомо працював в таких умовах. Зауважує, що у зв`язку з технологічними особливостями гірничого виробництва забезпечити повною мірою ідеальні умови праці неможливо, роботодавець з метою забезпечення соціальних гарантій працюючим, зайнятим в шкідливих і важких умовах праці повною мірою здійснював надання пільг та компенсацій, передбачених ст.ст. 51, 76, 100, 166 КЗпП та ст. 7 Закону України «Про охорону праці». Звертає увагу суду, що моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Спричинення моральної шкоди у спірних правовідносинах згідно з вимогами законодавства не є матеріально-правовою презумпцією. Тому позивач має доводити не лише сам факт спричинення моральної шкоди, а й, особливо, її розмір. Позивачем не подано доказів, що підтверджують наявність причинного зв`язку між отриманою ним моральною шкодою і протиправними діями відповідача, а також наявність провини підприємства в його заподіянні (а.с.35-41).

Враховуючи приписи ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 позивач з відповідачем перебував у трудових відносинах з 17.06.2002 по 14.08.2007 та з 19.01.2009 по 21.07.2017, працюючи працівником підземних робіт з повним робочим днем в шахті; 21.07.2017 позивача звільнено наказом від 18.07.2017 за ст.38 КЗпП України за власним бажанням (а.с.8-9).

За медичним висновком Центральної лікарської-експертної комісії про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 06.10.2020 №34/881 відносно позивача встановлено вперше захворювання професійні: - хронічний бронхіт II ст. ф.затихаючого загострення, прикореневий і базальний пневмосклероз, ЛН II ст (другого ст.); захворювання професійне, встановлене 07.05.2019 протокол 16/374 ДУ « ІМП ім. Ю.І. Кундієва НАМН». Підставою для підтвердження професійної етіології захворювання послужили: дані клінічного обстеження, динаміка захворювання, умови праці, надані в інформаційній довідці про умови праці ОСОБА_2 № 75 від 26.02.2019, де вказано, що хворий підлягав дії пилу, концентрації якого перевищували ГДК, профмаршрут. Протипоказана робота в умовах дії пилу, несприятливого мікроклімату (а.с.17).

05.01.2021 складений Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, затверджений 06.01.2021 т.в.о.начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області Зуб Г.В., щодо причин виникнення у позивача вказаних хронічних професійних захворювань. За п.17 Акту професійне захворювання виникло у зв`язку з тривалим періодом роботи позивача в шкідливих умовах, обумовлених впливом шкідливого фактора – пил, фізичне навантаження, робоча поза, нахили корпусу (а.с.19); стаж роботи в умовах впливу шкідливих факторів – 11 років 05 місяців 04 дні (а.с.18-19).

Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК №222570 та довідкою МСЕК Серії 12ААА №092291 від 14.04.2021 позивачу за результатом огляду встановлена третя група інвалідності з 18.03.2021 до 01 травня 2023 р. за професійним захворюванням, дата чергового переогляду – 14.04.2023, ступень втрати професійної працездатності – 40% з 18.03.2021 до 01.05.2023; рекомендовані заходи: медикаментозне та санаторно-курортне лікування, «Д» спостереження у терапевта та пульмонолога, протипоказана важка фізична праця (а.с.10-11).

Розв`язуючи спір, суд враховує такі норми права.

Приписами ст.173 КЗпП за потерпілим закріплено право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Обов`язки роботодавця з управління охороною праці визначені ст.13 Закону України «Про охорону праці», за змістом якої роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Положеннями ч.1 ст.237-1 КЗпП передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд зазначає, що факт встановлення позивачу професійних захворювань, внаслідок яких його професійна працездатність втрачена на 40% (переогляд – 01.05.2023), що виникло через тривалу роботу у відповідача в умовах дії шкідливих виробничих факторів, що підтверджується Актом розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) та не спростовано відповідачем, встановлення позивачу 3 групи інвалідності до 01.05.2023, визначення потреби у медичному та санаторно-курортному лікуванні, наявність протипоказань важкої фізичної праці апріорі свідчить про перенесення позивачем моральних страждань, втрати нормального життєвого укладу, притаманного віку позивача, необхідність прикладати додаткових зусиль для організації свого життя, а отже, вказує на спричинення відповідачем позивачу моральної шкоди.

Доводи відповідача наведених висновків не спростовують.

Обізнаність позивача про тяжкість і шкідливість технологічного процесу не знімає з відповідача відповідальності за відшкодування моральної шкоди, спричиненої фактом наявності у позивача професійного захворювання, обумовленого тривалим періодом роботи в шкідливих умовах на підприємстві відповідача, яке викликає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.

Доводи відповідача про користування позивачем пільгами та компенсаціями, передбаченими статтям 51, 76, 100, 166 КЗпП та ст.7 Закону України «Про охорону праці» суд також не бере до уваги, оскільки законодавець не ставить право працівника на відшкодування моральної шкоди, спричиненої наявністю у позивача професійного захворювання, обумовленого тривалим періодом роботи в шкідливих умовах на шахті підприємства відповідача, в залежність від користування таким працівником законодавчо визначеними пільгами та компенсаціями під час роботи на підприємстві.

Як зазначено в п.4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, які він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує роз`яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №3, відповідно до якого розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Відповідно до наслідків, що наступили, які підтверджуються наведеними вище медичними документами, наявність у позивача 40 % втрати професійної працездатності, встановлення з 18.03.2021 до 01.05.2023 третьої групи інвалідності, стаж роботи позивача на підприємстві відповідача в умовах впливу шкідливих факторів, ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, обумовлених захворюваннями, що носять професійний характер, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд доходить висновку, що розмір моральної шкоди, заявлений позивачем в розмірі 70 760 грн, є завищеним та з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди позивача підлягає стягненню сума в розмірі 30 000 грн (сума зазначена з урахуванням обов`язкових податків та зборів відповідно до п.п.164.2.14 ст.164 Податкового кодексу України).

Відтак, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 381 грн, тобто пропорційно розміру задоволених вимог (42% від 908 грн.).

З приводу стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 2000 грн, суд зазначає таке.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення, за рахунок іншої сторони. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/16.

В обґрунтування витрат на правничу допомогу позивачем надані: - договір про надання правової допомоги б/н від 24.05.2021; - акт виконаних робіт за договором про надання правової допомоги б/н від 24.05.2021, за яким адвокат надав правову допомогу на загальну суму 2000 грн, з яких 500 грн – за послугу з вивчення документів, які надані замовником для підготовки позовної заяви про відшкодування моральної шкоди (витрачено 1 годину), 1500 грн – за послугу з підготовки відповідної позовної заяви (витрачено - 2 години); - копію квитанції до прибуткового касового ордера №б/н від 24.05.2021, за якою позивач на підставі договору про надання правової допомоги від 24.05.2021 б/н сплатив 2000 грн (а.с.24-26).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 500 грн, в обґрунтування якого вказано, що дана справа не представляє собою високу складність, справа слухається в спрощеному провадженні без виклику сторін, докази адвокату збирати не потрібно, всі документи знаходяться у позивача.

Враховуючи надані позивачем документи на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, суд вважає клопотання представника відповідача таким, що не підлягає задоволенню, оскільки, на переконання суду, розмір витрат на вивчення документів та складання позовної заяви в загальній сумі 2000 грн відповідає принципу співмірності виконаній адвокатом роботи, до вказаної суми не входять витрати за прийняття адвокатом участі в судовому засіданні.

Відтак, враховуючи приписи ч.2 ст.141 ЦПК України та часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 840 грн (42% від 2000 грн).

Керуючись ст. ст.141, 264, 265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рахунок відшкодування моральної шкоди у зв`язку з професійним захворюванням 30 000 (тридцять тисяч) грн (сума зазначена з урахуванням обов`язкових податків та зборів) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь держави судовий з бір в розмірі 381 (триста вісімдесят одна) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до або через відповідний суд.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - Приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське», місцезнаходження – Донецька область, м.Покровськ, пл.Шибанкова, 1а, ЄДРПОУ 13498562.

Суддя





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація