УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного

суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Матюшенка І.В.

суддів: Малахової Н.М., Жизневської А.В.

при секретарі судового

засідання Жовновській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 7 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

встановила:

У лютому 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом в якому просив постановити рішення про стягнення з ОСОБА_2 на його користь 6354 грн. 37 коп. на відшкодування майнової шкоди та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди. На обгрунтування позову зазначав, що 13 листопада 2006 року біля 12 год. 10 хв. на перехресті вулиць Котовського та Східної в м. Житомирі з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода в результаті якої було пошкоджено автомобіль ВАЗ-2106, держномер 0016 ЮВ, яким він, позивач, керував за довіреністю від ОСОБА_4 Розмір матеріальної шкоди визначає як вартість відновлювального ремонту автомобіля, а моральну шкоду пов’язує з отриманням ним тілесних ушкоджень та пошкодженням майна, яке передане йому у володіння, та неможливістю використання автомобіля.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 7 травня 2009 року позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 6354 грн. 37 коп. на відшкодування майнової шкоди та 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди; зобов’язано ОСОБА_3 після відшкодування шкоди повернути ОСОБА_2 деталі, які підлягають заміні, а саме - крило переднє в зборі, панель передню, бампер передній, диск колеса переднього лівого, капот, решітку радіатора та радіатор; у решті позову відмовлено за безпідставністю.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з’ясування обставин справи та неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Встановлено, що 13 листопада 2006 року біля 12 год. 10 хв. на перехресті вулиць Котовського та Східної в м. Житомирі з вини водія ОСОБА_2, який керував автомобілем ВАЗ-21099, держномер НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої автомобіль ВАЗ-2106, держномер НОМЕР_2 яким керував ОСОБА_3, зазнав механічних пошкоджень. Вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ-2106 становить 6354 грн. 37 коп. (а.с. 8-14). Позивач ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку та петехіальних крововиливів на волосяній частині голови, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я.

Вина відповідача у порушенні Правил дорожнього руху (п.8.7.3 є - проїзд перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора; п. п. 12.3, 12.4) підтверджується постановою від 29 грудня 2006 року судді Романівського районного суду Житомирської області у справі про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с. 7) та матеріалами перевірки УМВС України в Житомирській області обставин вказаної ДТП (відмовний матеріал № 6391/07). А відтак, доводи апелянта про відсутність його вини у вчиненні ДПТ та неправильному застосуванні судом положень ч. 4 ст. 61 ЦПК України є безпідставними.

Безпідставними є і доводи апелянта щодо відсутності у позивача права звернення до суду з питання відшкодування шкоди, оскільки таке право ОСОБА_3 передбачене змістом довіреності (а.с. 68) та положеннями ст. ст. 395-397 ЦК України.

При розгляді справи по суті суд першої інстанції не знайшов підстав для застосування положень ч. 4 ст. 1193 ЦК України щодо зменшення розміру відшкодування шкоди.

Обгрунтовано суд відмовив ОСОБА_2 і у призначенні автотехнічної експертизи з питань визначення швидкості руху автомобіля ВАЗ-2106 під керуванням позивача, відповідності дій останнього ПДР України та наявності у нього технічної можливості уникнути зіткнення, оскільки постановою у справі про адміністративне правопорушення від 29 грудня 2006 року встановлено, що саме ОСОБА_2 проїздив перехрестя вулиць Котовського та Східної на заборонений (червоний) сигнал світлофору.

Разом з цим, вирішуючи питання про повернення відповідачу деталей автомобіля, що підлягають заміні, суд першої інстанції припустився неповноти з’ясування вказаного питання та не зазначив у рішенні про необхідність повернення ОСОБА_2 (після відшкодування останнім шкоди позивачу) другого крила переднього в зборі, двох лонжеронів, двох бризговиків передніх, двох фар передніх, лівого ліхтаря повороту, електровентелятора, двох подушок, диска переднього правого колеса, амортизатора, молдинга переднього лівого крила, повторювача повороту, бачка омивача, бризговика двигуна, двох передніх защит крила та катушки запалення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в цій частині.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 7 травня 2009 року змінити, доповнивши його вказівкою про зобов’язання ОСОБА_3 після відшкодування йому ОСОБА_2 шкоди повернути останньому пошкоджені деталі, які підлягають заміні, а саме: крила переднього в зборі, двох лонжеронів, двох бризговиків передніх, двох фар передніх, лівого ліхтаря повороту, електровентелятора, двох подушок, диска переднього правого колеса, амортизатора, молдинга переднього лівого крила, повторювача повороту, бачка омивача, бризговика двигуна, двох передніх защит крила та катушки запалення.

У решті рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Справа № 22 ц/1684

Головуючий в суді 1-ї інстанції Слюсарчук Н.Ф.

Категорія 30

Доповідач Матюшенко І.В.