489/4336/19

нп 1-кп/490/357/2020

У Х В А Л А

03 серпня 2021 року                                                                                                            м. Миколаїв   Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:                                                               Головуючого судді Мамаєвої О.В.,

суддів Гречаної С.І., Лагоди К.О.,  

із секретарем Малявіною Т.В.                                                                                                                               під час проведення відкритого судового засідання щодо розгляду обвинувального акту, складеного за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження № 112018150050002692, за обвинуваченням:                                                                                                                 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, азербайджанця, громадянина України, непрацюючого, раніше судимого: 05.11.2016 Центральним районним судом м. Миколаєва по ч.3 ст. 185, ч.3 ст.187 КК України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

       у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 п.6 ч.2 ст.115, ч.3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України,

                    ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженця м. Миколаєва, азербайджанця, громадянина України, непрацюючого, раніше судимого: 25.02.2013 Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, зі звільненням від відбуття покарання строком 1 рік;

31.07.2013 Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 125, ст. 70 ч.ч. 1,4 КК України до 4 років позбавлення вол;

26.05.2015 Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 187, ст.ст. 69, 71 КК України на строк 4 роки 3 місяці позбавлення волі;

18.11.2015 Корабельним районним судом м. Миколаєва по ст. 189 ч.2, ст. 70 ч.4 КК України до 4 років 5 місяців позбавлення волі,

               який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

               у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 187, ч.1 ст. 263 КК України;

              ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, непрацюючого, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

               у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 396 КК України

               Сторони судового провадження:                                                                                               сторона обвинувачення: прокурор: Сімонов А.І.;

сторона захисту: обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , захисники: Нехорошев О.В., Коломієць О.В., Гудзловенко С.П.

перекладач: Денисенко С.Ф.

ВСТАНОВИВ:

        До обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дія якого спливає 11 серпня 2021 року.

Як випливає зі змісту ч.3 ст.331 КПК України, до спливу продовженого строку тримання під вартою обвинуваченого незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження цього строку, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.  

Прокурор під час вирішення вказаного питання зазначив, що вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинувачених, пославшись в обґрунтування своєї позиції на те, що ризики, задля запобігання яких до них застосовані вказані запобіжні заходи станом на теперішній час не зникли і не зменшилися.     

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти клопотання прокурора та просили обрати альтернативний запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник заперечували проти клопотання прокурора та просили обрати більш м`який запобіжний захід, зокрема, домашній арешт.

Вислухавши з приводу вказаного питання думки учасників процесу, суд приходить до наступного.

Стосовно обвинувачених ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 слідчим суддею було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого в подальшому неодноразово продовжувався судом.

Зі змісту ст. 199 КПК України слідує, що суд продовжує строк тримання обвинуваченого під вартою, якщо на момент розгляду клопотання про продовження цього строку ризики враховані при застосуванні такого запобіжного заходу не зменшилися.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років, або довічного позбавлення волі, та від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна.                         Підставою для застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою є також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Наявність вищезазначених ризиків підтверджується тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення із застосуванням насильства до потерпілого, поєднане із проникненням до приміщення, за яке у разі визнання його винним йому загрожує до 12 років позбавлення волі із конфіскацією майна, не працює та не має стабільного джерела доходу, не має стійких соціальних зв`язків, що дає підстави стверджувати про можливість переховуватись обвинуваченого від суду.

Разом з тим, перебуваючи на свободі, ОСОБА_1 може продовжити свою злочинну діяльність, вчинити нові кримінальні правопорушення, оскільки останній будучи судимий за злочини проти власності, в тому числі за вчинення розбійного нападу, звільнившись з місць позбавлення волі, знову обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого, корисливого злочину із застосуванням насильства до потерпілого, поєднаного із проникненням до приміщення. Зазначене, з урахуванням особистості обвинуваченого, свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень та підтверджує наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Стан здоров`я обвинуваченого не перешкоджає триманню його під вартою.        

Вказані ризики були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, і неодноразово продовжувався колегіями суддів Центрального районного суду м. Миколаєва та Херсонського апеляційного суду, та на день розгляду справи ці ризики не зменшились, а тому подальше тримання обвинуваченого під вартою є виправданим.                                                                           Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не є доцільним, оскільки наявність місця проживання не є визначальною обставиною, яка б давала можливість обрати останньому запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, тому що тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його вини, те що він притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочиннів, однак належних висновків для себе не зробив, він офіційно не працевлаштований, неодружений, законних джерел для існування не має, обрав способом доходу злочинну діяльність, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, які можуть слугувати стримуючим фактором, та вказують на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КК України.

                                                                                                                                                                    Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не є можливим у зв`язку з тим, що у ОСОБА_1 відсутні міцні соціальні зв`язки з особами, що заслуговують на довіру та можуть поручитись за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування та суду.                                                                                                                      Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання ніяким чином не перешкоджає обвинуваченому ОСОБА_1 вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду і здійснювати незаконний вплив на ішного обвинуваченого та потерпілих, крім того ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, а тому у суду є сумніви щодо виконання останнім покладених на нього обов`язків.                                                                                         Таким чином, під час розгляду клопотання вбачається існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу, менш суворого ніж тримання під вартою, що відповідно до ст.ст.183,194,199 КПК України є підставою для продовження строку тримання під вартою.  

       Разом з тим, через значний обсяг доказів, які суду належить дослідити, надмірну завантаженість суду та прокурора, неодноразові неявки у судові засідання обвинуваченого ОСОБА_3 , що призводить до відкладення розгляду справи, найближчим часом розглянути вказане кримінальне провадження не вбачається можливим, а тому суд вважає за необхідне визначити у якості альтернативного запобіжного заходу заставу, згідно положень ч.3 ст. 183 КПК України.

        Розмір застави визначити відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України, - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить (80 х 2379 грн. = 190320,00 грн.) 190320,00 грн., та у разі її внесення покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені п.п. 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України. 

        ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, та у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання від трьох до семи років.                                            Підставою для застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: запобігання з боку обвинуваченого переховуватись від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Наявність вищезазначених ризиків підтверджується тим, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення із застосуванням насильства до потерпілого, поєднане із проникненням до приміщення, за яке у разі визнання його винним йому загрожує до 12 років позбавлення волі із конфіскацією майна, не працює та не має стабільного джерела доходу, не має стійких соціальних зв`язків, що дає підстави стверджувати про можливість переховуватись обвинуваченого від суду.                                                                                                  Разом з тим, перебуваючи на свободі, ОСОБА_2 може продовжити свою злочинну діяльність, вчинити нові кримінальні правопорушення, оскільки останній неодноразово судимий за злочини проти власності, в тому числі за вчинення розбійного нападу, звільнившись з місць позбавлення волі, обвинувачується у вчиненні нового аналогічного особливо тяжкого, корисливого злочину із застосуванням насильства до потерпілого, поєднаного із проникненням до приміщення. Зазначене, з урахуванням особистості обвинуваченого, свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень та підтверджує наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме вчиняти інші кримінальні правопорушення.                                                 Стан здоров`я обвинуваченого не перешкоджає триманню його під вартою.                                   Вказані ризики були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, і неодноразово продовжувався колегіями суддів Центрального районного суду м. Миколаєва та Херсонського апеляційного суду, та на день розгляду справи ці ризики не зменшились, а тому подальше тримання обвинуваченого під вартою є виправданим.                                                                   Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не є доцільним, оскільки наявність місця проживання не є визначальною обставиною, яка б давала можливість обрати останньому запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, тому що тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його вини, його репутацію, те що він притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочиннів, однак належних висновків для себе не зробив, він офіційно не працевлаштований, неодружений, законних джерел для існування не має, обрав способом доходу злочинну діяльність, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, які можуть слугувати стримуючим фактором, та вказують на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КК України.                                                      Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не є можливим у зв`язку з тим, що у ОСОБА_2 відсутні міцні соціальні зв`язки з особами, що заслуговують на довіру та можуть поручитись за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування та суду.                                                                                                                                                  Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання ніяким чином не перешкоджає обвинуваченому ОСОБА_2 вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду і здійснювати незаконний вплив на іншого обвинуваченого та потерпілих, крім того ОСОБА_2 неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, а тому у суду є сумніви щодо виконання останнім покладених на нього обов`язків.    

Таким чином, під час розгляду клопотання вбачається існування ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу, менш суворого ніж тримання під вартою, що відповідно до ст.ст.183,194,199 КПК України є підставою для продовження строку тримання під вартою.                                                                                                Разом з тим, через значний обсяг доказів, які суду належить дослідити, надмірну завантаженість суду та прокурора, неодноразові неявки у судові засідання обвинуваченого ОСОБА_3 , що призводить до відкладення розгляду справи, найближчим часом розглянути вказане кримінальне провадження не вбачається можливим, а тому суд вважає за необхідне визначити у якості альтернативного запобіжного заходу заставу, згідно положень ч.3 ст. 183 КПК України.

        Розмір застави визначити відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України, - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить (80 х 2379 грн. = 190320,00 грн.) 190320,00 грн., та у разі її внесення покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені п.п. 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України. 

У зв`язку із викладеним, клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника Кололмієць О.В. про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, не підлягає задоволенню.        

       Керуючись ст.ст. 331, 370-372, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

               Клопотання прокурора задовольнити частково.  

                                                                                                                                                         Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 продовжити до 30 вересня 2021  року включно.    

       Визначити розмір застави у 190320,00 (сто дев`яносто тисяч триста двадцять) гривень, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, ОСОБА_1 слід негайно звільнити з-під варти.

       У разі внесення вказаної застави покласти на обвинуваченого  ОСОБА_1 на строк до закінчення кримінального провадження наступні обов`язки:                - не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;                        - повідомляти суд про зміну місця свого проживання;                                                        - за наявності здати до відповідного органу на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

       У разі порушення обвинуваченим ОСОБА_1 вказаних обов`язків, а також його процесуального обов`язку обвинуваченого з явки за першою вимогою суду, внесену заставу, ким би її не було внесено, буде звернуто у дохід держави та вирішено питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

       Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 продовжити до 30 вересня 2021 року включно.  

       Визначити розмір застави у 190320,00 (сто дев`яносто тисяч триста двадцять) гривень, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, ОСОБА_2 слід негайно звільнити з-під варти.

       У разі внесення вказаної застави покласти на обвинуваченого  ОСОБА_2 на строк до закінчення кримінального провадження наступні обов`язки:                - не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;                        - повідомляти суд про зміну місця свого проживання;                                                        - за наявності здати до відповідного органу на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

       У разі порушення обвинуваченим ОСОБА_2 вказаних обов`язків, а також його процесуального обов`язку обвинуваченого з явки за першою вимогою суду, внесену заставу, ким би її не було внесено, буде звернуто у дохід держави та вирішено питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

              У задоволенні клопотання ОСОБА_5 та його захисника Коломієць О.В. про зміну запобіжного захисту на домашній арешт - відмовити.

           Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з моменту проголошення ухвали, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.

        Головуючий:                                                                                         О.В. Мамаєва

Судді:                                                                         С.І. Гречана

                                                                                К.О. Лагода